The Nine Treasures - Arvan Ald Guulin Hunshoor (2012), Folk Metal

Беремо китайців THE SAMANS, додаємо фінів KORPIKLAANI, приправляємо монгольськими мелодіями і маємо "Дев'ять скарбів" :) качаємо і насолоджуємося екзотичними східними фолк інструментами.

Состояние Птиц - Состояние Птиц (2012), Screamo/Post-Metal/Violin

Рекомендую до прослуховування молодий піцєрський колєктів Состояніє птіц, який після двох епешок нарешті видав свій перший повноцінний фулленгтх реліз. Дуже експресивна та емоціна музика. Партії скрипки - шик!!! Мега потужність, напір + супер мелодика, до того ж тут нема традиційних підліткових скрімо вокалів. Це більше схоже на пост хардкор. Місцями вокальні партії мені нагадають навіть блекового Лютомысла. Ну, і ще раз скрипочки -ааааа. Жиріщєєєє!!! Дуууже грамотно! Правда, після першого прослуховування здалося, що пісні надто перевантажені текстами, навіть зараз не покидає думка, що чисто інструментальним цей альбом був би ще ліпшим, хоча такий надривний вокал значно додає експресії. Єдиний недолік - дуже короткі за часом треки - кожна пісня доходить до піку і якось різко закінчується. Чекаєш продовження, розвитку мега душевної теми - а нема :( Тому доводиться знову і знову ганяти альбом по кругу :) сцилочка на якість тут: http://rusfolder.com/32232965 

Enslaved - RIITIIЯ (2012), Progressive Black/Viking Metal

Вже дванадцятий, за рахунком, повноцінний реліз видали норвежці Enslaved. Їх музика значно пом'якшала, особливо, якщо порівнювати з альбомами, які вони видавали у 90-х. Чесно кажучи, Enslaved мені ніколи особливо не подобалися. Блеку в них завжди вистачало, а от вікінгу якось мало, принаймні, якщо порівнювати з легендарними Thyrfing чи Mithotyn. У новому альбомі Ріттія, який начебто перекладається як "Roots of Mankind" cтало значно більше прогрессіва, навіть сайкоделіка, з'явилися цікаві мелодії, і що найбільше мені сподобалося - чисті вокальні партії, а то те одноманітне крякання за 20 років вже набридло. Старі фанати гурту сприймуть в штики цей реліз, а от для мене - це найкращий альбум зі всієї дискографії Enslaved. Дуже високоякісна платівка вийшла, все на рівні. З першого разу відразу проникся четвертим треком і сам підспівував "філ зе флеймс, ля-ля-ля". Більше того, підозрюю, що громадськість внесе "Ріттія" у топ-10 метал альбомів року 2012. Коротше, качніть тут і слухайте та самі складайте враження, бо у даному випадку важко визначити однозначно, уж слішком все це на любітєля.

Mono - For My Parents (2012), Post-Rock

А ось і мої японські построкові любімци видали свій черговий альбум! Зовсім неочікувано для мене реліз відбувся ще  4-го вересня, а в мережі альбум з'явився  навіть раніше - у серпні. Тут не потрібно багато коментувати, а ліпше слухати й проникатися. Звичайно, можна звинувачувати MONO у самоповторі і топтанні на одному місці. Логічно, що після попереднього мегауспішного Hymn to the Immortal Wind (2009)   було важко  видати щось краще, не змінюючи нічого в структурі музичного полотна, та не вдаючись до нових експериментів. Але MONO вирішили нічого не міняти в музичному плані і в настроєвому теж. Маємо все той же сумний, ліричний, похмурий, місцями навіть трагічний симфо пост рок, який не поступається попередникам у якісному мелодизмі, АЛЕ, як на мене, цей альбом програє у зведенні чи мікшуванні, чи як там це називають. Вже нема тієї мегастіни звуку як у попередньому альбумі, тобто вона є, але не така масивна. Фірмовий почерк моновців - епічнєйші симфо-гімни з неймовірними крещендо присутні і на альбомі "Для моїх батьків", але вони поступаються в щільності звуку гітар та барабанних партіях. Роль ударних взагалі, здається, зведена до мінімуму на даному релізі. Залишається лише здогадуватися, чим саме спровоковано таке пом'якшення звуку: напевно, через те, що альбом для "предків", щоб не травмувати старших людей? чи то так суворі кліматичні умови та техногенна ситуація вплинула на японців? Коротше - за мелодизм, як завше - ПЙАТЬОРКА, за зведення - ТРОЙКА. А взагалі така музичка ідеальна для бекграунду, щоб побить с самім собой на єдінє і порозмишлять о строєніїї всєлєнной і битії чєловєка!!! Я, напрімєр, проникся і вам того бажаю. Впєрьйод за всєлєнськой пічалью. Cкорбйю.

Dalriada - Napisten Hava (2012), Epic Folk Metal

Оце неочікуваний сюрприз! Лише минулого року хванатував від шостого фулленгтх релізу цих угорських фолкстерів, а тут тобі на - сьомий вже випустили! красавці! Якихось нових відкриттів тут ви не знайдете. Dalriada радують стабільністю, мелодійністю та несхожістю на інші фолк метал колективи. Тут нема ні традиційних медієваль мотивів (за винятком невеликого уривку в трекові номер 8), ні нордичної мелодики. Угорці мають своє фолк метал обличчя, і цього разу видають нам чергову порцію своєї оригінальної етно мелодики + традиційні тексти рідною мовою. Красавці! Все той же плітний, насичений потужний саунд віз кетчі мелодіз :) на додачу до традиційних скрипочки з флейточкою місцями з'являється й волиночка. Із новизни - подекуди зустрічаються лайт тачез оф прогрессів. Любителям бадьорого фолк мітолу - маст хев, іднізначно в колекцію!!! качнути