За вниканням
у довгоочікуваний новий альбому My Dying Bride, що нещодавно винирнув у мережу,
не пропустіть ще одну нє мєнєє цікаву новинку - свіжачок (чимось схожий за
духом з останнім MDB) від воістину лєгєнди постхаки та сладжу каліхворнійців
NEUROSIS. Якщо новий MDB вас вже не прєльщає, не радує і приємно не дивує,
здається монотінною тягомотіною, то для вас якраз подоспєл смачний сладжовий
ніштячок Honor Found in Decay. Тут справді є у що вникати. І хоч новий альбум
америкосів порівняно з попередніми релізами здається легшим, мелодійнішим та
вцілому легшим для сприйняття, всеодно Neorosis знову видав такий альбум, в
який з першого разу повністю не вникнеш. Комусь знадобить тиждень
прослуховування, комусь місяць, а дехто й взагалі не вникне. Але в тому то мйод
і соль. Якщо таки вникнете - тоді вам відкриється вся сладость і вкусность
цього релізу. Окей! впірйод! кочаєм сладжових флагманів тут
Що за
Нібурта? - подумав я і згадав, що минулого року кілька разів ганяв у плаєрі їх
епеху Awakening 2011 та демо Eredet 2010. Ще тоді подумав, перспективна група,
буде з них якість. І ось нарешті ці угорці видали перший повноцінний альбум. Для любителів
фолк мітолу - однозначно в колєкцію. Тут на вас чекай цілий ансамбль пєсні і
пляскі. Серед, власне, народних інструментів: варган, кобза, флейта, хурді-гурді,
скрипочка, волиночка. Разнообразіє вокалів теж радує: чисті фемалє, харшові
чоловічі, горлові співи. Якщо проводити паралелі з іншими гуртами, то тут ви
знайдете елементи Елуветіївського мдм-у, болгарсько-балканські співи Balkandji
і навіть фолк-кор раннього Здоб ші Здуба. Коротше, бодрєнький і мелодичний
такий заміс в угорців вийшов, який самі вони називають Balkanic Folkmetalcore. Отже слухайте і
отримуйте насолоду.
Беремо
китайців THE SAMANS, додаємо фінів KORPIKLAANI, приправляємо монгольськими
мелодіями і маємо "Дев'ять скарбів" :) качаємо і насолоджуємося екзотичними східними
фолк інструментами.
Рекомендую до прослуховування молодий
піцєрський колєктів Состояніє птіц, який після двох епешок нарешті видав свій
перший повноцінний фулленгтх реліз. Дуже експресивна та емоціна музика. Партії
скрипки - шик!!! Мега потужність, напір + супер мелодика,
до того ж тут нема традиційних підліткових скрімо вокалів. Це більше схоже на
пост хардкор. Місцями вокальні партії мені нагадають навіть блекового
Лютомысла. Ну, і ще раз скрипочки -ааааа. Жиріщєєєє!!! Дуууже
грамотно! Правда, після першого прослуховування
здалося, що пісні надто перевантажені текстами, навіть зараз не покидає думка,
що чисто інструментальним цей альбом був би ще ліпшим, хоча такий надривний
вокал значно додає експресії. Єдиний недолік - дуже короткі за часом
треки - кожна пісня доходить до піку і якось різко закінчується.
Чекаєш продовження, розвитку мега душевної теми - а нема :( Тому
доводиться знову і знову ганяти альбом по кругу :) сцилочка на якість тут: http://rusfolder.com/32232965
Вже
дванадцятий, за рахунком, повноцінний реліз видали норвежці Enslaved. Їх музика
значно пом'якшала, особливо, якщо порівнювати з альбомами, які вони видавали у
90-х. Чесно кажучи, Enslaved мені ніколи особливо не подобалися. Блеку в них
завжди вистачало, а от вікінгу якось мало, принаймні, якщо порівнювати з
легендарними Thyrfing чи Mithotyn. У новому
альбомі Ріттія, який начебто перекладається як "Roots of Mankind" cтало
значно більше прогрессіва, навіть сайкоделіка, з'явилися цікаві мелодії, і що
найбільше мені сподобалося - чисті вокальні партії, а то те одноманітне
крякання за 20 років вже набридло. Старі фанати гурту сприймуть в штики цей
реліз, а от для мене - це найкращий альбум зі всієї дискографії Enslaved. Дуже
високоякісна платівка вийшла, все на рівні. З першого разу відразу проникся
четвертим треком і сам підспівував "філ зе флеймс, ля-ля-ля". Більше
того, підозрюю, що громадськість внесе "Ріттія" у топ-10 метал
альбомів року 2012. Коротше, качніть тут і
слухайте та самі складайте враження, бо у даному випадку важко визначити
однозначно, уж слішком все це на любітєля.
