Для
істінних гурманів хволку - мегореліз від суперлегенди українського етно - Ніни
Митрохванівни Матвієнко та її доці Тоні. Якісна
підбірка всіх луччейших хітів, майстерне поєднанння тру етнокласики і
новітнього world pop, народного і авторського, тут вам і симфо, і джез, і ще
багато чого. Як то кажуть, вона співає душею. Мене реально пройняло. Якщо ще й
в тексти вслухатися - можна й сльозу пустити. Дуже настроєва музика насичена
інтимною лірикою. Прослухавши випав у такий смуток, що навіть депресів блек та
фюнерал дум групи в такий не вганяють. Очччєнь сумна чувствітєльна музика у
Матвієнків. Ех. Душа пойот! Із
прес-релізу: Цією
збіркою розпочинається дискографія Тоні Матвієнко – якщо не рахувати спільну
пісню з Арсеном Мірзояном-Бабуркою в його альбомі "Ґудзики". До того
ж, це – перший диск, на якому можна почути одночасно і Ніну Матвієнко (маму), і
Тоню Матвієнко (дочку). Власне, тут можна знайти по-справжньому раритетні
записи Ніни Матвієнко – ну а пісні Тоні, ясна річ, робилися зовсім нещодавно.
Отже, це відчутно різна музика, різні способи створювати об’ємну звукову
картинку. З іншого боку, на цих записах Ніна і Тоня – майже ровесниці, і в
цьому теж є своя родзинка. На додачу – манери виконання у Ніни й Тоні дійсно схожі,
і буває доволі важко розрізнити, де звучить народна пісня, а де – авторська.
Саме тому відмінності у загальному звучанні одночасно і заважають, і
допомагають сприйняттю платівки, як чогось цілісного – одне виростає з іншого,
молодше є прямим наслідком старшого. Тим самим, можливо, Тоня Матвієнко
натякає, що – хай і сучасними засобами, це природно – спробує буквально, а не
фігурально продовжити справу своєї мами.
Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
ShareThis
12 лютого, 2013
Sunset Wings - Farewell (2012), Neofolk/Neoclassic
качнути тут
Caladan Brood - Echoes Of Battle (2013), Epic Black Metal
А
ось і гастінєц для любителів атмосферного блеку. Дебютний альбум америкосів
Caladan Brood виявився надзвичайно мелодійним і чіпляючим, що геть не
притаманно гуртам штатовського розливу. Тут типовий зразок європейського
супермелодійного епічного блек металу з драм машинкою а-ля Summoning і
Falkenbach. Третій трек "Дикий осінній вітер" - ващє агонь! Зачепив
так зачепив! Рекомендую з нього і ознайімлюватися з творчістю цих рєбйат.
Просто, примітивно, мелодійно але ж з душею! :)
кочаємо негайно тут
Stillife - Lullabies (2012) / Neofolk
Досєлє
невідома мені російська неохволк група Stillife виявилась суперякісною,
принаймні її альбум, що вийшов наприкінці минулого року. Мега зачот, хочу я вам
сказати. Есенція того, що я найбільше люблю у неофолкові, без всяких хвонових
стрілянин, грюків-стуків, без martial-industrial шумів, без апокаліптичних
настроїв, лише мелодизм і лірика. А! і ще такий жирний нальйот пост-роковості
присутній. Якість! власне, сцилочка зверніть
увагу! при розпакуванні файлу треба буде ввести паріль: www.synthema.ru із
прес-релізу: Легенды
отечественной темной сцены Stillife возвращаются из забвения, чтобы спеть свою
«колыбельную песнь» – новый концептуальный альбом "Lullabies".
Одиннадцать всем известных русских народных колыбельных песен пересказаны в
совершенно иной, неузнаваемой манере. Впрочем, и сама музыка проекта тоже
претерпела значительные изменения. Холодные электронные пассажи первых альбомов
уступили место сказочным акустическим настроениям. Новый альбом, созданный на
основе классического европейского neo-folk звучания и характерного, присущего
только Stillife мелодизма.
Крыница - Песнь Могильных Трав (2012), Neofolk
Юхуууу!
Нарешті! Довгих 5 років чекав я на цей альбум від рибінсько-ярославльської фолк
банди Крыница, яка глибоко проникла мені в душу і сразіла мойо сєрце ще у
далекому 2007 році своєю пронікновєнной русской народной пєснєй. Чого лише
варта "Ти нє спрашивай..." Істіінно говорю вам: Здесь пойот русская
душа! І
цього разу Родослав (лідєр колєктіва Крыница, а также широко ізвєстєн як
учасних метал груп Во Скорбях та Опричь ) нє падвьол, а порадував новими
задушевнимі боладамі, які чіпляють з першого ж прослуховування. Смуток і пєчаль
воцарілі в мойом сєрдце під час прослуховування альбому "Песнь могильных
трав". Слухаю і думаю, що кожна пісня могла би бути в репертуарі folk
death/doom проекту "Во Скорбях", ах, як же шкода, що такий хвайний
проект розвалився. Ну, що ж, лишається задоволнятися неофолк прочитанням цих
задушевних русскіх пєсєн. кочать тут
Підписатися на:
Дописи
(
Atom
)




