Воанергес - Цілющий рок древнього Києва (2013), Ethno Fusion Rock

Нарешті, нарешті, нарешті з'явився у мережі новий альбом (четвертий номерний) українського гурту Воанергес, що був заснований ще в далекому 1998 році. Але не буду вдаватися в історію колективу та його дискографію, бо про це можна почитати нижче у рецензії Євтушенка, а ліпше напишу кілька слів про музику. Новий альбом підняв Воанергес ще на один якісно вищий щабель! Від релізу до релізу як якість самого матеріалу, так і якість, власне, запису у цього  гурту росте й росте! Не став винятком і Цілющий рок древнього Києва. Звук просто кристалічно чистий і чіткий! І це справді етно фюжн, не просто ворлд чи фолк, музика Воанаргес поєднала у собі безліч стильовиш хвішок.Ось і на новому альбомі, окрім традиційного етно, хоча яке ж воно традиційне, тут правильніше сказати - юкрейніан клерікал медієваль, враховуючи, що хлопці беруть за основу духовну музику Київської Русі, я почув заміс і з різних стилів, як от: блюз, хіп-хоп, арт-рок  і навіть тріп-хоп. Радує, що Воанергес не відмовився від тяжкого звучання гітар, яке він впровадив ще на попередньому альбомі. Зі слів самих музикантів,  основною новинкою на альбомі 2013 року є використання електро-ліри, яку музиканти зробили самі, зліпившви в одне ціле традиційну колісну ліру з йонікою. Коротше, менше слів, а більше музики! Швиденько оцініть нове творіння Воанергес і не розчаруєтеся! Як завше, море етнічних інструментів, оригінальний саунд, супермайстерні вокальні партії (місцями  в три голоси) - це все робить гурт Воанергес унікальним не лише в межах укрфолкроку, а й загалом у світовій етно рок музиці. Закінчу свій невеликий огляд цитатою одного з учасників цього чудового колективу, бо хочеться вірити, що врешті-решт нарід роздуплиться та оцінить меговисокий рівень майстерності та унікльності гурту, який поки що несправедливо невизнаний: "Ми точно знаємо, що наша музика далеко не гірша за ту, яка звучить в українському інформ-просторі. Більше того, ми впевнені, що наша музика робить людину кращою, глибшою. Взагалі-то ми робимо доволі серйозну музику, до якої більшість людей, на жаль, не звикла, але віримо, що українці – це мудрий поміркований народ, який, зрештою, перестане слухати пісні про «сіськи-піськи», а зверне увагу на цікаві тексти, незвичні, але рідні мелодії..." 

посилання на скачування

Zgard - Astral Glow (2013), Pagan Black Metal

Довгий час ігнорував цей західно-український проект, але настав час про нього написати. Минулого року Яромисл (лідер і фактично єдиний учасник проекту, відомий укрметалзагалу також за участю в паган метал гурті Говерла) видав аж 2 повноцінні альбоми. Не назву їх бездарними, але й не зарахую до суперякості. Напевно, перш за все, недоліком була саме якість запису, хоча загалом металгромадськість дуже схвально відгукнулась про обидва альбуми. Якщо перший реліз "Дух карпатських сутінків" витриманий у фольковому дусі, то вже на другому "Reclusion" Яромисл звертається до нині трендового atmospheric black metal. Текстове наповнення теж змінилося: від оспівування матінки-природи, звитяг Святослава та славних часів древньої Русі, коли наших предків-братів церква била хрестом до більш філософської тематики - переважно про життя після смерті та роздумів про побудову світу. Мені було цікаво, що далі запропонує автор. На третьому релізі Яромисл видав симбіоз двох попередніх альбумів. До того ж йому вдалося виокремити найкраще з попередніх платівок і подати все у ліпшому звучанні. Вважаю, автор нарешті випустив добрітний альбум. Смислове наповнення зберегло філософську тематику, музика ж взяла за базу атмосферність Reclusion та дуже вдало декорована фольковими елементами Духу карпатських сутінків.Ось воно, як то кажуть, саме те! Тепер можна говорити про ще один якісний реліз від "львівської блек школи" (єдиний неодолік - це якість запису скрімового вокалу, як на мене то він надто засунутий на задній план, лунає наче з дупи) до речі, цей альбом віддалено нагадує мені творчість іншого львівського проекту, який, на жаль, вже пішов у небуття, Dragobrath. Однозначним хітярою на альбомі є третій трек "Летаргический сон". До речі, цікавий хвакт: з 8 пісень - 5 є російськомовними. Цікаво, звідки у хлопця зі столиці мінеральних вод Зх. України, славетного Трускавця, такий хист до написання лірики російською? :) Цього разу точно пальстіл російським металхедам. Відзначу також "Зорі у нічному небі" та "Повернення у порожнечу" - дуууже атмосферно, навіть місцями трагічно. Ну, але ліпше самі уважно послухайте, краще навіть кілька разів, тоді й зробите правильний висновок про цей альбом. качати тут

Лесьяр - Победа! 20 Лет Tворчества (2013), Pagan Folk Metal

Знаковий альбум від знакової особи у контексті фолк і паган металу РФ. Фактично цей реліз поєднує у собі найкращі пісні авторства Лєсьяра (Олексія Агафонова) у всіх його теперішніх та минулих проектах. Така собі best of-компіляція (з 19 треків) творчості гуртів Невидь, Крамола та Butterfly Temple періоду 1999-2003 років.Однозначно рекомендую до прослуховування, бо всі пісні були перезаписані на супермайстерному рівні, зазнали нового аранжування, багато прикрашені партіями скрипічних. Реальний мйод для поціновувачів! Потужно і мелодійно!

сцилочка тут: http://rusfolder.com/35570847 

Калевала - Луна И Грош (2013), Folk Metal

Не можу не прокоментавати свіженьке кружальце від харизматичної фронтвумен Ксенії Маркевич (ex-Butterfly Temple, ex-Невидь) і Ко. На четвертому номерному все той же веселий, бадьорий гоц-гой рашен фолк метал. Любителі жанру точно зацінять. Тим паче, що звук на цьому альбомі просто ідеальний: гітарки стали сочніші, бас - жирнішим, балалайка - чіткіша, акордеон - більш мелодичним (а не так, як на попередніх двох альбомах, де лише арпеджіо підвивав). Та й взагалі, "Луна и Грош" має хітовость, за що я його прирівняю до дебютного "Кудель белоснежного льна" 2008 року. А я вже подумав, гурт починає занепадати. Можливо, рятівну роль відіграли спешел гести-музиканти, які взяли участь у записі нового альбому. Тому-то звучання Калєвали стало більш багатим та насиченим, галісійська волинка та всілякі там дудки-вістли сдєлалі свойо дєло. А ще дуже гармонійно і душевно вписалася віолончелька у пісню "Снєжний дом". На додачу Калєвала запропонувала свою версію класічєского русского фолк-рок боєвіка "Атаман" про коня вороного да обрєза стального. Коротше, для прихильників жанру - однозначний маст хев.

кач здійснити тут

Finntroll - Blodsvept (2013), Humppa Folk Metal

Чесно кажучи, нічого особливого від цих хвінів я вже не чекаю з часів Trollhammaren 2004 року, тому особливих надій і не мав цього разу, щоб зайвий раз не розстріюватися. І це, напевно, добре, адже результат перевершив сподівання. На новому альбому "Blodsvept" - все той же, добре знайомий, качовий humppa folk metal з фірмовою фіннтроллівською подачею та звучанням. Різниця лише в тім, (і це саме те, чого мені не вистачало на двох попередніх релізах 2010 та 2007 років) що композиції знову сповнені тією заліхвацькою чіпляючо-качаючою хітовою мелодикою. Я би відзначив певне повернення до джерел - новий альбум має дещо легше звучання од своїх двох вищезгаданих попередників, принаймні, звучить світліше і веселіше, радісніше, що я аж заностальгував за Jaktens Tid 2001 року. Втім, не обійшлося й без новизни, а саме - у багатьох композиціях клавіши імітують звук труб, до того ж меганатурально (я навіть подумав, що це справжні труби), що додало музиці ска інфлюенцій. Також радує чітке звучання банджо чи то псевдо-банджо, та й взагалі, увесь альбом звучить дуже виразно - збільшилась кількість акустичних вставок, які розбавляють традиційне хумпа лупашиво! Отже, ітіг - слухати і танцювати. Порція кантрі-ска-хумпа фолк металу чекає на вас!

тицьнути сюди для скачування