Elderblood - Son Of The Morning (2013), Symphonic Black Metal

Напевно, пора вже виокремити блек харківського розливу в окрему течію, бо групи там з'являються пачками. Як ото death гетеборзькой волни, так у нас - блек харківської хвилі. Знову нове ім'я - але вже знайомі особи. Elderblood - sympho black банда, сформована екс-учасниками Nokturnal Mortum. Дебютний альбом Son Of The Morning вийшов ще влітку, але я помітив лиш тепер, коли виявий Elderblood серед учасників прєдстоящого грудневого Паган фесту. От і вирішив ознайомитися попередньо з творчістю цього колектеву. Не буду розводити теревені, а опишу коротко: якісний саунд, професійна гра, але душі нема. Все це ми чули 18 тисяч разів і більше, хтось порівнює з Dimmu Borgir, хтось із ще чимось. Я от почув навіть деякі відголоски ноктюрналмортумовського "Goat Horns", але той же Saturious ще в 1996 році продукував хоч і простіші, але значно хітовіші й сімпатічніші клавішні партії, ніж Astargh у 2013 році на цьому релізі. Коротше, з хітовістю щось треба робити хлопцям, а так всьо гуд.

Качаємо й слухаємо

SubRosa - More Constant Than The Gods (2013), Doom/Stoner Metal/Sludge

Я і не знав, що з моменту виходу останнього альбому в 2011 році цей чудовий колектив вже встиг розпастися і зібратися знову. Жіноче тріо знову разом, до того ж дівчата залучили у свій колектив ще двох парєньков на бас та ударні. Що ж я можу сказати про новий доробок цього чудового бенду з Солт Лейк Сіті?! Це просто шик і мйод! Якщо вам хочеться чогось оригінального, непримітивного, нешаблонного, але водночас неперевантаженого авангардом та експериментами, то цей альбум для вас! More constant than the Gods із тих релізів, які потрібно слухати не десь в маршрутці шумного мегаполісу, а наодинці з самім сабой у тиші тьомной комнати, абстрагуючись від усього буденного та насолоджуючись роздумами об жизні та й битії чєловєчєства загалом. Напевно, це найекзистенціальніший альбум 2013 року, що мені доводилося чути - музична робота, в якій хочеться смакувати кожну нотку окремо взятого інструменту. Дівчатам вдалося створити унікальний симбіоз із сладжових груві гітар, розмірених ударних, психоделічних скрипок і такого по-доброму ретро (а-ля з інді-альтернатів груп 90-х жіночого вокалу). Шість монументальних треків відправлять вас у понад годинну мандрівку втику і роздумів. Окремо відзначу останню композицію з шикарним дуетом фортепіано і флейти та кодовими цимбалками.

Негайно качаємо, ви далжни знати, що й така якість є!

Prarod - Na Cestě K Zániku (2013), Pagan Metal

Думав, що у Словаччині окрім Ancestral Volkhves гідного паган металу ніхто не робить, а виявилося, що помилявся. Презентую вам нове ім'я - Prarod. Цей колектив на п'ятому році існування нарешті видав свій дебютник. Буду краток: " Na Cestě K Zániku" найбільше нагадав ранню творчість таких колективів як Znich та Темнозорь. Є тут і мелодичні гітарки, і фолькова флейточка, і такий характерний слов'янський дух. Легкий і приємний альбом для прослуховування. Як то кажуть, просто, но са вкусам. Інджойте!

пасилання

Shining - 8 ½ - Feberdrömmar I Vaket Tillstånd (2013), Black Metal

От недарма я передчував щось неладне з цим релізом. Якось дуже швидко й неочікувано він з'явився. Ще свіжий в пам'яті шикарний минулорічний Redefining Darkness, а тут на тобі знову новий альбум від Shining. Ну, і мої передчуття виявилися віщими - ця нова платівка є перегранням старих пісень із залученням вокалістів з інших видатних блек груп. Схоже, Ніколас вирішив перепочити ще й водночас бабла зрубати. Почнемо з того, що альбом записаний доволі сиро, по-олдовому, можливо, це така концепція, тоді це не майо. Вокали запрошених знаменитостей, серед яких Famine (PESTE NOIRE), Attila (MAYHEM), Gaahl (GORGOROTH), як на мене, не дуже згармоніювали з музикою Shining. Коротше, вийшов якийсь сирий прімітів блек із 90-х. Чи я чогось не зрозумів?

П.С.: певно, недарма й назва альбому починається на "8 з половиною" - точне підтвердження того, що це цілісним дев'ятим номерним релізом назвати не можна, а лише проміжним недоальбомом.

для ознайомлення посилання

Strydwolf - 2013 Lieder von Traum und Tod / Dark folk

Ось вам трішки приємної вечірньої музики - четвертий номерний від голландського Strydwolf. Починаючи грати martial/industial у 2007 році, цей ван-мен проджект поступово еволюціонував і, врешті, прийшов через мілітарі поп до такого любого мені хрестоматійного неофолку та дарк фолку. Лише в деяких композиціях є легенькі такі натяки на маршовий ритм, а загалом - це дуже мелодійна лірична музичка. Всім фанам Of the wand & the moon рекомендую!

качаємо