Narrow House - Thanathonaut (2014), Atmospheric Doom Metal

Масштаб ресурсів не виправдовує результат. Так коротко я би охарактеризував новий альбум київської команди Narrow House, яка добре відома поціновувачам української дум фюнерал сцени. Щоправда, на цьому новому доробку гурт зовсім відійшов від фюнеральних музикувань та поринув у сторону атмосферних експериментів. Це вже навіть не дум метал, а якийсь дарк метал освітлений. Радують експерименти з новими додатковими інструментами: саксофоном, віолончеллю. Остання навіть додає звучанню альбому своєрідного шарму Silent Stream of Godless Elegy. Також відзначу доволі якісний запис та зведення. Проте бракує головного: особисто я не відчув ні хітовості, ні душевності. Щось хлопці не допрацювали. Та й вокальні партії видаються нікчемними. Здається, якби гурт зовсім відмовився від вокалів, навряд чи альбум від цього постраждав би. Коротше, непогано як для першого експерименту (та й цікавіше, ніж колишня фюнеральщина) але є ще куди рости і над чим працювати.

посилання

Lantlôs - Melting Sun (2014), Post-Rock/Shoegaze

А ось ще один цікавий німецький колектив, за творчістю якого я слідкую. Схоже, що Herbst i Ко. мужньо пережили втрату неперевершеного Neige-а, який покинув Lantlos у 2013р., щоб зосередитися на своєму основному дітищі Alcest, і видали непоганий такий альбум про "Плавлене сонце". Музикування колективу однозначно пом'якшало, тягуче музичне полотно перетворилося у плавлений вершковий сирок без жодних скрім-домішок минулої темної плісняви, ледь-ледь помітні нотки прогресиву, та крізь шугейзингові гітари пробивається дрім-поп атмосфера.

завтикати 

Bergrizen - Scherbengericht (2014), Atmospheric Melancholic Black Metal

Якщо блек із України - значить якість! Ще одне підтвердження цьому - новий альбум київського ванменпроджекта Bergrizen. Атмосферно, напористо і дуже мелодійно. Навіть несправжні барабани ніяк не погіршують загальне приємне враження від альбому Scherbengericht. Подейкують, що це вже третій номерний альбум талановитого столічного пацанчєга, який скромно поширює свою творчість лише серед друзів. Нарешті і широкий загал має можливість ознайомитися з цим чудовми зразком київського атмосферного блеку.

Качаємо 

Burzum - The Ways Of Yore (2014), Pagan Ambient/Dungeon Synth

Ну, що можна сказати про нове творіння Варга? Блеку я не очікував, тому й розчарування особливого не відчув. Але навіть з точки зору оцінювання якості ембіенту чи данжеону, який представлений на цьому доробку, слід зауважити, що її рівень не високий. Здається мені, що цей електронний мінімалізм починає граничити з деградацією. Примітивність зашкалює, а порівнювати з тюремним Daudi Baldrs не чемна справа, адже різниця разима. Дещо рятують загальний стан справ останні два довгих треки, які певною мірою нагадують клавішні музикування Варга у камері, все ж інше на альбомі - якесь світле тру-ля-ля ні про що. Ітіг: шіфт+дел.

для ознайомлення 

Dornenreich - Freiheit (2014), Progressive Blackened Folk Metal

Dornenreich це один із тих колективів, який не може розчарувати, а лише радує. Жодного разу говнєцом від них не віяло. Ось і на восьмому номерному все просто чудово. Широка стилістична функціональність гурту не дає слухачу нудьгувати. Кожного разу Dornenreich дивує якістю та високою майстерністю. На альбомі Freiheit гурт віддалився від блекового звучання і з головою поринув у неофольк, лише 4 та 5 треки жужачими гітарками нагадують нам про чорне начало цього австрійського бенду. Хочеться чогось спокійного і приємно-мелодійного з хвілософськими нарративними текстами  від одного з мастєрмайндів Angizia (це я кагбе натякаю на Йохен Штока), тоді вам сюди. Ще більше ліричних скрипічних партій та акустичних гітарних переборів. Про теги прогресів і фолк метал в шапці можна забути. Це neofolk, only neofolk. Для хванів Empyrium особлива рекомендація качнути!

посилання