Аркона - Явь (2014), Pagan/Folk Metal

Ну, що ж панове, сьомий номерний альбом флагманів російського фолк паган метал показав новий рівень, нове звучання. Думаю, для більшості старих прихильників гурту такий поворот виявиться несподіванкою. Не знаю, чи гурт сам прийшов до цього, чи такі зміни були нав'язані йому мажорами з Napalm records, але на мою думку, то всьо на краще, адже свістоплясних егегей-лапті команд нині безліч, тому щоб не втопитися в купі лайна псевдопейган колективів потрібно підвищувати рівень музичної фолк культури чимось ціннішим, ніж просто вигуками "Гой Родє, Гей Славянє". Вважаю, що на альбомі "Явь" Арконі це вдалося, вона переступила через себе і видала матеріал абсолютно іншої, кращої якості. Перше, що кинулося у вуха, то нотки прогресиву: не тільки в музиці але й у співах (ТYRівські інфлюенції очевидні). Місцями просліджуються навіть матрокові ходи, зокрема у басових партіях, які на цьому альбомі особливі. Ще ніколи в Аркони бас не звучав так чітко і цікаво. Ще цікавий факт: на альбомі "Явь" дуже помітний вплив творчості Nokturnal Mortum пізнього періоду. Особливо це відчутно у гітарно-скрипічних програшах, які наче вирізані прямо з "Голосу Сталі". І не дивно, бо, як повідомляє металенциклопедія, партії скрипки на останніх альбомах обидвох команд виконувала одна людина Master Alafern (відомий нам також по участі в Thunderkraft і Святогор). Отакі пироги. Тому слухайте та інджойте цей зрілий атмосферний альбом видатного масковського колєктіву "маша і россомаха".

посилання

Die Apokalyptischen Reiter _2014 Tief.Tiefer, Avant-Garde/Heavy/Folk Metal

Схоже, перші чотири альбоми так і залишаться найкращими в дискографії DAR. Адже нічого кращого після 2003 Have a nice Trip я від них не чув. Хоча слід зауважити, що ці німці не стоять на місці, постійно експериментують, шукають нове звучання, додають нові хвішки. Новий подвійний альбум Tief.Tiefer мав стати універсальним та задовольнити смаки і наших, і ваших. Але коли ознайомився з цим подвійним ЦД, то для себе зрозумів, що саме другий ЦД (акустичний), який мав бути не для наших, виявися більш нашим, ніж перший ЦД. Якщо коротко описати матеріал основного диску, то це суміш шаблонів сучасної німецької метал та рок музики. Тут можна почути і Unheilig, i Oomph!, і навіть Das Letzte Instanz та ще багато всього. Тому цікавішим і оригінальнішим є друга частина альбому, на якій DAR представив доволі цікаві акустичні переграння своїх старих пісень, колоритно прикрашених елементами сімхво, боса-нови і навіть джезу.

лєгєнду нашей юнасті качнути тут

Narrow House - Thanathonaut (2014), Atmospheric Doom Metal

Масштаб ресурсів не виправдовує результат. Так коротко я би охарактеризував новий альбум київської команди Narrow House, яка добре відома поціновувачам української дум фюнерал сцени. Щоправда, на цьому новому доробку гурт зовсім відійшов від фюнеральних музикувань та поринув у сторону атмосферних експериментів. Це вже навіть не дум метал, а якийсь дарк метал освітлений. Радують експерименти з новими додатковими інструментами: саксофоном, віолончеллю. Остання навіть додає звучанню альбому своєрідного шарму Silent Stream of Godless Elegy. Також відзначу доволі якісний запис та зведення. Проте бракує головного: особисто я не відчув ні хітовості, ні душевності. Щось хлопці не допрацювали. Та й вокальні партії видаються нікчемними. Здається, якби гурт зовсім відмовився від вокалів, навряд чи альбум від цього постраждав би. Коротше, непогано як для першого експерименту (та й цікавіше, ніж колишня фюнеральщина) але є ще куди рости і над чим працювати.

посилання

Lantlôs - Melting Sun (2014), Post-Rock/Shoegaze

А ось ще один цікавий німецький колектив, за творчістю якого я слідкую. Схоже, що Herbst i Ко. мужньо пережили втрату неперевершеного Neige-а, який покинув Lantlos у 2013р., щоб зосередитися на своєму основному дітищі Alcest, і видали непоганий такий альбум про "Плавлене сонце". Музикування колективу однозначно пом'якшало, тягуче музичне полотно перетворилося у плавлений вершковий сирок без жодних скрім-домішок минулої темної плісняви, ледь-ледь помітні нотки прогресиву, та крізь шугейзингові гітари пробивається дрім-поп атмосфера.

завтикати 

Bergrizen - Scherbengericht (2014), Atmospheric Melancholic Black Metal

Якщо блек із України - значить якість! Ще одне підтвердження цьому - новий альбум київського ванменпроджекта Bergrizen. Атмосферно, напористо і дуже мелодійно. Навіть несправжні барабани ніяк не погіршують загальне приємне враження від альбому Scherbengericht. Подейкують, що це вже третій номерний альбум талановитого столічного пацанчєга, який скромно поширює свою творчість лише серед друзів. Нарешті і широкий загал має можливість ознайомитися з цим чудовми зразком київського атмосферного блеку.

Качаємо