Arch Enemy - War Eternal (2014), Melodic Death Metal

Ніколи не був великим поціновувачем Arch Enemy, але новий ювілейний 10-ий номерний альбум такої знакової групи ігнорувати не можна. Тим паче що як у складі, так і в музиці колективу сталися певні зміни. Зазначимо відразу, що тьотя Анжела пішла у декретну відпустку, а на її місце шведські хлопці взяли тьолочку памаложе і пашустрєє  - Алісу із канадського цеху The Agonist. Власне, саме її вокал грає основну роль екстремальності в новому матеріалі War Eternal, бо сама ж музична складова значно пом'якшала та стала мелодичнішою. На додачу ще й з'явилися нотки симхвонізму, що, до речі, відкриває новий шлях для подальших експериментів. Правда, в деяких треках констатую зловживання хеві запилами, що не є харашо лічно асабисто для мого смаку. А загалом, альбом можна назвати вдалим. На металхворумах навіть побутує думка, що це найліпший реліз гурту за останні 14 років, після того як з команди пішов перший вокаліст Йохан Лііва.

кліпєц на заголовну пісню альбуму прілогаєцца 

качаємо 

Omnia "Earth Warrior" (2014) / Neo-Celtic Pagan Folk

Ну, що сказать, порадували, ай же порадували. Чергова порція якості від голландців Omnia! Вже після двох прослуховувань можу віднести цей альбум у топ жанру 2014 року. Нетрадиційний підхід, заміс різних стилів, мегамайстерна перкусійна робота, небанальна/незаяложена мелодика (навіть якщо й трапляються знайомі мелодії, то у прочитанні Omnia вони звучать по-новому цікаво). На новому альбомі відчутно помітне домінування діджеріду та ударних інструментів. Загалом все на високоякісному притаманному Omnia рівні. Маст хев і маст лістен.

на додачу стібний кліп на заголовну композицію альбому 

посилання на скачку

Hroptatyr - Hroptatyr (2014), Viking/Pagan Metal

Зовсім недавно згадував про легендарних Mithotyn у контексті нового альбуму Kings of Asgard. І ось знову чудова нагода пам'янути цей гурт, цього разу підставою є новий (другий номерний) реліз німців Hroptatyr, які дотримуються старих добрих традицій вікінг металу зразка кінця 90-х, навіть якість звучання підшаманили відповідно. Аж заностальгував за таким простим але щирим добрим вікінг металом.

кочаємо 

Eluveitie - Origins (2014), Folk/Melodic Death Metal

Взагалі, я чекав обіцяне продовження акустичного Evocation I, а тут на тобі - вже третій альбум поспіль валять свою стандартну хелветіан фолк метал програму. Після кількох вдумливих прослуховувань дійшов висновку, що Origins кращий, ніж попередній Helvetios і, можливо навіть трішки ліпший від Everything remains... 2010 року, ну або ж на одному рівні з ним. Вочевидь, Eluveitie стали ще одними заручниками Nuclear Blast і тепер вимушені тупцюватися на місці, продукуючи те, що вже себе добре зарекомендувало, притягнуло хванів та добре продається, тому й не дивно, що на альбомі немає жодних експериментів чи інновацій. Хоча, як мені здалося, по саунду та мелодетовому напору цей альбом є переконливішим, ніж два попередніх. Але фолькова складова теж не підкачала, свістєлкі-волинкі тримають мелодію навіть у заспівах, а не лише на приспівах. Саме завдяки фольковим інструментам Eluveitie й досі слухати цікаво, інакше скотилася б група у традиційне безлике мдм молотилово.

П.С.: А все ж таки чекаю більше на Evocation II

посилання

Empyrium - The Turn Of The Tides (2014), Symphonic Folk Metal/Neofolk

Сам факт повернення легендарного гурту в стрій - це, звісно, радісна звістка, але новий альбом, здається, порадує не багатьох. Чому? Бо 12 років очікування справжніх хванатів, напевно, заслуговували на кращий результат. Нє, но всьо на рівні: якість, мелодік, атмосхверік. Але, вочевидь, тут знову маємо ситуацію з "і нашим, і вашим". Як на мене, для поціновувачів гурту періоду 2000-х тут фактично нічого шукати, більше до вподоби прийдеться цей лонгплєй любителям ранньої творчості Empyrium. Неофолк практично відійшов у небуття або, якщо хочете, імплементувався у сімхфонік etherial metal. У будь-якому разі, це альбум не на одне прослуховування. Будемо вникати далі.

сцилочка