Останнім
часом помітив у собі трєпєтность отношенія до мелодік death-doom з олдскульним
звучанням. Ностальгічні чувства так і нахлинають. Як же добре відчути себе
років на 10-15 маложе! Білоруському гурту Diathra cвоїм третім номерним вдалося
знову нагадати мені про цю мою слабінку та змусити задуматися о билой мєтал
юності маєй. Врємйа біжить, усе міняється, а прихильність до класичного б'юті
енд біст з неспішним ритмом та гарною мелодикою лишається. Я, як ті пєнсіонєри,
шо будучи до конца вєрними ідєалам марксизму-лєнінізму, щовиборів голосують за
комуняк. Не зраджуємо традиціям :). Ну, а по альбуму особливо й нічого додати.
Класіка, з легким нальйотом сімхвонік і, ну, зовсім невагомим запахом
прогресіву.
Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
ShareThis
13 листопада, 2014
Svarga - Spirit Of The Land (2014), Pagan Black Metal
Понад 10
років мовчання і тут на тобі. Українська Сварга воскресла. А пригадую той
далекий 2003-ій, коли прикупив собі у славнозвісному Core shop-i касєтку з їх
дебютним альбомом "Символ Волі". Люди добрі, десятиліття минуло, а
віз і нині там. Нє, звісно, по нинішньому саунду команди питань немає - вишка,
ну, але ж тематику треба міняти або хоча б скорегувати по-новітньому. Ну,
скільки вже можна про ту явь, пєруна і християнських холуїв торочити. Краще б
уже зовсім перейшли в націоналістичну канву. Тим паче, нині це трендово: про
синьо-жовтий стяг, тризуб золотий та Україну від Сяну до Дону. У цьому
контексті на альбомі реально свіжо-актуальною піснею виявилася лише
"Зброї закон", а от "Скрегіт Мечів" та "Символ
Волі" виявилися лише переграннями з вищезгаданого дебютника. В ітізі,
надто мало натворили хлопці за такий великий проміж часу. Ліпше би скерували
свої творчі потуги у русло свого другого дітища - легендарного Ой-RAC-івського
Сейтару, та врешті випустили давно обіцяний другий реліз.
12 листопада, 2014
Reysswolf - Alpha (2014), Folk Metal
Для відбитих,
ультракрайніх хванатів стандартного німецького медієваль метал - цей реліз.
Висловлюся мегалаконічно - далеко ненайкращий плагіатний сплав із In
Extremo і Subway to Sally. Дуже скуднєнько і вторинно. Вокаліст тужиться під
манеру інекстремівського Єдинорога, а скрипучі гітарки нагадують ранніх
Сабвеїв. Ось і все. Оригінальності - нуль, винахідливості - нуль у
квадраті. Навіть волинкарське гудіння не рятує від загальної сірості.
Єдиний плюс - переважно авторська мелодика, але й вона блякла.
Protokult - No Beer In Heaven (2014), Atmospheric Folk/Black Metal
Зібралися
слов'янські емігранти у Канаді й вирішили грати фолк мітол, як оті круті хлопці
або як інші. І безліч фолкмітольних колективів їм до душі, то вирішили вони
зібрати вершки, так сказать, лучшеє із уже існуючого. Але ж результат не дуже
сімпатічний. Ну, приблизно таке враження складається після першого
прослуховування нового релізу команди Protokult із Toronto. І навіть звучання
їм вдалося більш менш порядне накрутити, а от із зведенням біда -
про стилістичну концепційність та монолітність, певно, не чули. Польот
хвантазії - граємо, шо знаємо. Не буду зараз перераховувати все, що вони
напичкали й накрали в інших гуртів для свого альбуму, лише один хвакт:
альбум відкриває пісенька у традиційному бір фолк метал стилі, а закриває
якась стібна растаманська копозиція на йоніці. Розрив. Це ще ви середину не
чули (там і треш, і павер, і паган із скрипками-дудками). А! Ще не
можу не згадати фемалє вокал - він то наче й неплохой, ну, але місцями тьотка
так виє, що їй би якийсь сімхвонік павер співати, а не хволк. Ну, коротше, це жесть,
коні й люди - все змішалося. Однозначно гурт стоїть на роздоріжжі. Сподіваюся,
до наступного альбуму рєбйата визначаться зі стилістикою, бо ж ніззя так
паплюжити метал музику.
скуштувати бєспрєдєл/download
скуштувати бєспрєдєл/download
10 листопада, 2014
The Morningside - Letters From The Empty Towns (2014), Progressive Death/Doom Metal
І знову
чуточку русского - новий альбум від масквічєй The Morningside не вразив. А
знатна ж група колись була! Такий хороший меланхолік думєц нарізали хлопці. А
тепер що? Якийсь недопрогресів, недомелодет, та ще й скрім якийсь неприємний та
надокучливий. Сумбурні гітарні соло починають набридати вже з другого треку,
далі ше нудніше. Трохи цікавіше стає під кінець, а саме з інструментального
сьомого треку, потім трохи сінематік елементів у восьмому і чистоголосяя у
останньому, але то не рятує загальну ситуацію. На мою особисту думку - не
зарах, могли щось ліпше наваяти, маючи такий-то потенціал!
Підписатися на:
Дописи
(
Atom
)




