А тепер трохи музики іншого
штибу. Зустрічайте нове ім'я на українській альтернативній сцені! Столичний
гурт Темний Парад нещодавно видав свою дебютну платівку "Юність".
Одразу зазначу, що ця музика не для всіх, у першу чергу через свою інтелектуальність.
Надихнувшись символізмом Артюра Рембо, хлопці виготовили вельми оригінальний
виріб (мікс із арт-року, блюзу (відбиток Квітня Руїн?) і неокласики), а
особливо у контексті сучасної вітчизняної сцени, де купа всякого вторинного
мотлоху та плагіату. Складові їх рецептури геть прості: бас, ударні, клавіши й
вокал. Mais, не обійшлося без сюрпризу - тут також ви почуєте трубу і кларнет.
Останній додає дарк кабарешного колориту. Якщо ви цінуєте сумну меланхолійну
музику; та ще й наповнену філософськими текстами - тоді цей реліз для вас.
Окремо відзначу файну якість запису, ай, постаралися хлопаки. Ріспект і творчої
наснаги!П.С.: найбільше припав до душі
трек "Пожежа" (десь поруч промайнув душок Angizia та Sopor Aeternus).
познайомитися/download
Несподіванкою виявився вихід
нового третього номерного від послідовників видатних фінів Sentenced, про яких
вже, мабуть, більшість вже й забула. З першого треку вражає поява смачного
гроулу, якого в The Man-Eating Tree раніше не було. Жирне приджентоване гітарне
звучання і збалансованість між лірикою і агресією порадувало. Але вже у другій
половині альбому стало багато типової альтернативної десертності та занудної
меланхолії, що не дозволяє назвати цей реліз моцаком. Однак, матеріал непоганий
і багатьом цінителям такої стилістики припаде до душі. посилання/download
Ні-ні, це ще не та пост-пасхальна
суперновинка, про яку я згадував. Її лишимо трошки на пізніше, бо ще в гарній
якості не виклали в мережу, а ріп із шлакозвуком не хочеться слухати, щоб не
зіпсувати враження. Тому набираюся терпіння та потримаю ще інтригу. А натомість
пропоную зацінити новий альбум від звьойздних Nightwish. Сподіваюся, що мажори
із Nuclear Blast не попросять видалити цей пост, все ж таки, трохи паузу
витримав - альбум вийшов майже місяць тому. Ну, а що ж можна про нього сказати?
У складі гурту знову сталися зміни. Очевидна плинність кадрів на посаду
вокалістки. Цього разу її місце посіла Floor Jansen, яку любителі сімфонік
металу знають як пєвічку нідерландського колєктіву ReVamp. Особисто мене вона
геть не впэчатліла, Anette Olzon (що вже й говорить про Tarju) були значно
кращі. А ще у гурт влився новий персонаж - фольк мультиінструменталіст Troy
Donockley. Це скорше позитивний момент, бо якби не його дудєлкі та волинки, то
Nightwish скотився би геть у занудний сімфо готорок. "Endless Forms Most
Beautiful" павером назвати важко, це якийсь трендовий сімхво хеві рок із
фольковими мелодіями. Знову ж таки не вистачає хітовості: прослухав альбум три
рази поспіль і запам'ятав лиш півтори мелодії. Ну, не годиться же так для гурту
з таким іменем. Тим паче, що здатність зробити щось краще в них є, про що
свідчив попередник "Imagenaerum". А в даному випадку правильніше буде
говорити про самоплагіат, бо нових ідей немає, а ті фолькові елементи чомусь
часто попахують душком Amorphis. для статистики/download
А ось і перша із обіцяних
супермегановинок. Зустрічайте шостий номерний від флагманів латвійського фолк
металу. Ніде правди діти: Skyforger - одні з моїх любімчиків, а тому, можливо,
дещо поблажливо до них ставлюся. Майже 5 років мовчання, і ось латвійські
стрільці знову в строю. Розпрощалися з мажірним штатовським лейблом Metal
Blade, створили власний - Thunderforge і записали новий альбум "Стара
Пруссія". Проте в музичному плані цей реліз трохи розчарував, бо
використання етнічних інструментів на ньому мінімальне та й фірмові
скайфорджерські хорові співи, які мені так до душі, теж фактично відсутні. А от
сама якість запису та звучання добротні. На цій платівці превалює войовнича
тематика, тому Skyforger знову зазвучав агресивніше. Тут ви не знайдете мегаліричних
пісень, які можна було почути на "Perkonkalve" чи "Zobena
Dziesma". Щоправда ті, хто cподівається почути щось в дусі "Kauja Pie
Saules", теж розчаруються, бо блек металом тут майже не пахне, а гітарне
звучання має трешове забарвлення. Зрештою, тут є напір, моцна енергетика,
фірмовий почерк гурту та фолькоподібні гітарні пасажі. Основний недолік -
загальна подібність матеріалу, важко виділити якусь реальну хітяру (можливо,
"Lepnums un spits"), але треба ще повникати, раптом альбум розкриється
по-новому. загребти/download
А поки я їв паски, бився моцаками
та насолоджувався спілкуванням з корінними носіями поліського діалекту, вийшло
кілька цікавих супермегановинок. Але зараз не про них, бо поки ще не послухав.
Проте маю у загашничку один цікавий реліз від америкосів Ghost Bath, які чомусь
шифруються під китайців. Не вникав детально, у чому тут прикіл, але музика в
цих хлопців приємна. Ліричне піанінко, багато мрійливої гітарної акустики, ну,
і в основі - атмосферне жужання з депресів скрімами. Для любителів мелодійного
депресів пост блеку - маст лістен! зацінити/download
