Не встиг відійти від свіжого
релізу Drudkh, як вистрелили ще одні харківські тяжковаговики. З перших нот
вражає саунд продакшен. У цьому компоненті Khors порадував навіть більше -
настільки все чітко і майстерно прописано; навіть тексти можна розібрати без
особливих зусиль. А от у мелодичному плані альбом "І ніч схиляється до
наших лиць" трохи підкачав, все ж таки, очікував почути більш розлогу та
душевнішу мелодику. Як мені здалося, роль клавішних на даному релізі
зменшилася, а ацкент поставлено на гітарні рифи. В кодах пісень вони таки
видають кілька непоганих мелодій. Отже, маємо моцний атмосферний альбум але
сподіваємося, що найкраща робота гурту ще попереду! посилання/download
Нарешті, нарешті настав час
обіцяної пост-пасхальної мегановинки - це 10-ий ювілейний альбум від
харківських майстрів чорушного мистецтва Drudkh. Звісно, у таких випадках
очікування особливо гарячі, а вимоги - високі. Чи виправдає їх Роман Саєнко і
Ко. цього разу? Відразу заспокою вас - розчарування новий альбум не повинен
викликати. Потужний саунд, атмосферні гіпнотичні гітарні рифи та міцна текстова
складова - усе на своєму місці. Drudkh знову зазвучав холодніше й суворіше,
абсолютно зникли постові тендеції та мрійлива акустика, натомість повернулася
похмура чорнота та бластбітна лють. Басові партії вже не такі виразні, як
раніше, шкода, бо були вони дуже смачні, тут волю дали ударному інструменту, що
впродовж усього альбому превалює. У черговий раз підбірка текстового наповнення
не може не радувати: до вже раніше облюбованих гуртом Ольжича і Гординського
додалися твори Стуса, Вінграновського та Ситника. "Борозна
Обірвалася" не здивує вас вражаючими мелодичними ходами, що лекго
запам'ятовуються, але точно зачепить струни душі, можливо, не з першого-другого
прослуховування, своєю глибинністю та особливою настроєвістю. цінити/download
Ну, що ж, годі зволікати, не буду
більше часу марнувати - напишу кілька слів про новий доробок рівненчан Crimson
Sky. Вже на третій день після офіційної дати цифрового релізу (16.04.2015)
альбум майстерно був злитий в мережу, тому всі охочі можуть качнути і скласти
власне враження про сабж. А я не буду вдаватися у всілякі там технічні та
жанрові аналізування, а просто скажу, що даний реліз задовольнив усі мої мега
сподівання та очікування. Однозначно можна стверджувати, що три довгих роки
підготовки не пішли коту під хвіст. А прогрес у порівнянні з дебютником
"Rising" як у якості саунду, так і в смакоті, власне, музичного
наповнення просто колосальний. Хтось може лиш звинуватити даний матеріал у його
олдскульності чи, як то кажуть, вінтажності. З цим можна частково погодитися.
Зовсім по-іншому сприймали б таку музику, якби вона вийшла років 10 тому. Але
особисто я радий, що альбом "Transcendental Trip" вийшов саме таким,
яким він є тепер. Адже в Україні релізи даного жанру можна порахувати на пальцях
однієї ноги. На згадку приходять тільки платівки Malinconia, Полинове Поле та
Ідол, а "Transcendental Trip" у порівнянні з творами вищезгаданих
колективів звучить точно не гірше, ба, навіть краще. Більше того, сміливо
припущу, що такі композиції як "Mag Mell Osmose" та "Ember of
Deities" яскраво виглядають навіть у зрівнянні з класичними ранніми
творами першопрохідців beauty & beast doom metal такими, як Theater of
Tragedy, Tristania, Within Temptation та Beseech. Тому якщо щойнозгадані назви
для вас не порожній звук, то свіжий альбом гурту Crimson Sky - безумовний must
listen. Наостанок додам, що фінальна авангардна композиція "Quinta
Essentia" таки справді може бути тим знаковим поінтом для подальшої
еволюції творчості гурту, а інструменталки "Blind Alley" та "Caught
By The Rain" - то взагалі цікавий матеріал для розвитку нового окремого
проекту. Ознайомитися та підтримати ансамбль копійчиною можна на bandcamp
Несподівано нагрянув 10-ий
номерний альбомчєг від грандів японського мітолу Sigh. Ех, неодноразово
радували ці митці із країни васхадящєго сонця своїм заковирчатим поєднанням
блеку, симфонізму та авангарду, тому мав великі сподівання і на цей реліз.
Однак з пошуками нового звучання цього разу переборщили - у результаті за
авангардом важко вичленити музику. Так, можливо, цей момент можна виправити
багаторазовим прослуховуванням, але не лише в цьому загвіздочка. Адже загалом
гітарне звучання якесь скудне-бідне і попахує нафталіном. Блек металу й слід
охолов, зате у кожній композицій можна "насолодитися" щедрими
гітарними хеві поливами. Сумбур і какафонія насуваються та ще з таким брудним
звуком, що для порівняння хлопці із Unexpect звучать просто кристалічно чітко і
прозоро. А ще щось не вкурив я, де ті всі заявлені спешел гестс вокалісти:
Колян із Shining, Толік із Rotting Christ, Фєдя із Dragonforce, Матвій із
Trivium та Metatron із The Meads of Asfodel. Спробую ще раз уважніше послухати,
бо щось їх участь після двох прослуховувань мною не була помічена. Ну, коротше,
рекомендую цю платівку лише для мегопалких хвенів шизонутої голови Кавашіми,
всі інші нєокрєпшиє уми можуть смєло проходити повз цей бардак. каша-малаша/download
На днях вийшов восьмий номерний
альбум від Apocalyptica. Не можу не прокоментувати цей реліз. Перше враження -
це ще більш стрімкий рух у напрямку комерціалізації. "Shadowmaker"
продовжує йти тим шляхом, який був нащупаний ще 5 років тому на "7th
Symphony". І якщо тоді Apocalyptica лише загравала із запрошеними
вокалістами, то вже на прийдешньому альбомі обзавелася своїм власним. Ним став
американський гітарист, вокаліст Franky Perez. Його активна вокальна участь в
"Shadowmaker" додала музиці колективу альтернативності і водночас
позбавила колишньої симфонічності. Композиції (пісні) стали значно простіші та
легші для сприйняття. Додалися навіть певні електронні фішки, а головне - цьому
релізу не бракує хітовості; Apocalyptica врешті перетворилася на повноцінний
вокально-інструментальний ансамбль, який, безумовно, знайде ще більше нових
шанувальників завдяки такій новомодній модифікації у своїй музиці. завантажити/download
