Справжній сюрприз для усіх
шанувальників гурту Anathema підготував старшенький із братів - Danny Cavanagh,
який нещодавно доволі несподівано видав чудовий альбом каверів. Дивно, що цей
реліз якось тихо промайнув без особливих обговорень на меломанських форумах. А
насправді, він вартий уваги. Як мені здалося, "Memory & Meaning"
- це своєрідний триб'ют від Данні всім тим гуртам та виконавцям як минулого,
так і сучасності, до яких він небайдужий, а, можливо, навіть з творчості яких
він та його брати черпали натхнення для створення власних пісень у контексті
Anathema. Принаймні, особисто мені на прикладі каверів на Tim Buckley та Nick
Drake здалося, що ці виконавці дуже близькі за духом із сучасною творчістю
Anathema. "Memory & Meaning" - дуже класний душевний альбом, який
можна довго слухати і переслуховувати багато разів, а якщо U2, Radiohead, Dire
Straits, Iron Maiden i Pink Floyd для вас не просто набір слів, так тим паче -
ця платівка вам точно буде цікавою! посилання/download
Сьогодні обійдемося без мітолу.
Пропоную релакс та відпочинок. Литовка Аліна Орлова нарешті нагадала про себе,
бо вже й почав підзабувати це, колись юноє, а тепер вже, можна сказати, молодоє
дарованіє. "88" - це третій повноформатний альбум цієї співачки. На
ньому стало ще більше експериментів з електронним звучанням. Констатую також
віддалення від акустичного фортепіанного виконання, навіть голос Аліни звучить
дещо інакше, вже не так по-дитячому наївно, якось більш стримано. Хоча, це,
напевно, скоріше мінус, ніж плюс. Ну, а загалом дуже приємний, ненав'язливий,
легкий для сприйняття альбум. атдахнуть/download
Неочікувано натрапив на новенький
реліз від австралійських пост-рокерів Solkyri. Пам'ятається, попередня платівка
цього колективу була дуже слухабельна і приємна. Тому сподівання мав завищені.
За два минулі роки Solkyri із тріо перетворився у квартет, може, це й стало
причиною композиційного ускладнення музики. Однак це "покращення"
пішло в сторону прогресивності, а мені хотілося знову насолодитися
неокласичними трюками цього ансамблю. Ех, скрипка та віолончель лиш
фрагментарно з'являються у другій частині альбому, а цього замало. Та й колишня
душевність теж десь зникла. Дещо розчарований, бо ці сіднейці можуть краще, але
то таке. дегустнуть/download
Не зрадів і не розчарувався,
нейтральні враження від нового альбому Peste Noire. Можна навіть сказати, що на
"La Chaise-Dyable" значною мірою відчутний самоплагіат. Але це точно
не завадить палким прихильникам гурту заінджоїти чи навіть заторчати від цього
альбому. Адже всі експериментальні штучки-трючки та фірмовий саунд на своєму
місці. Навіть доля мелодизму зросла, а сумбуру поменшало. Коротше, велкам, як
то кажуть. Тримайте свіжу порцію алко дрочерського сільського нуар шансон блек
металу від переконаного націонал-анархіста La Sale Famine! заторчати/download
Ех, більшого я очікував від цього
англо-саксонського дуету. Підкачали цього разу "предки". А раніше ж
зарекомендували себе дуже гарно, а особливо у плані мелодизму. Хвайні такі
тьюнси вигравали. Ну, в принципі мелодії й на цьому альбомі в достатку, але якість
їх вже не та. А ще більше напружують пластикові барабани, ех, це взагалі не
"ком іль хво". Ніззя же так у наш час! Коротше, здалося мені, що
братці просто штампонули цей альбум, аби було, не доводячи його до реального
пуття. А могли би постаратися! лінк/download
