Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
А навздогін ловіть ще один пост-метал реліз. Не можу не згадати тут про нову роботу каліфорнійців Neurosis; віддамо ж належну шану ветеранам жанру хоча б кількома прослуховуваннями їх нового доробку "Fires Within Fires". Принаймні, я це вже зробив. Але якось важко він мені дався. Не відчув я в ньому тої "солі", що була на шикарному "Honour Found in Decay" у 2012 році, на жаль, тепер якось прісновато і надто олдскульно. Можливо ще разок і прожену, але після прослуховування Russian Circles переключатися на цей бруднувати саунд якось в лім. Тому зробіть краще навпаки: починайте з Neurosis, а RC залиште на десерт. лінк/download
Продовжуючи тему пост металевої музики, варто загадати свіженький реліз моїх чиказьких улюбленців Russian Circles. Це вже шостий номерний альбум від цього інструментального тріо ансамблю. І однозначно найкращий від них за останні 6 років. Люблю їх не за оригінальність чи якесь новаторство, а просто за звучання. Ось, як повинен звучати еталонний пост-метал. Кришталево чистий, без усяких шугейзінгових, пост-хаківських та інших домішок. До рівня "Geneva" 2009 року ця платівка не дотягує, але два попередніх альбуми "Empros" і "Memorial" вона перевершила. слухаємо/download
"Вот такая, блін, вєчная моладасть". Ні, Чиж тут ні до чого. Але саме пісня з назвою "Eternal Youth" відкриває новий шостий номерний реліз нідерландців An Autumn For Crippled Children. Рєбйата не здають обертів - клепають альбуми фактично щороку. Цього разу кинулося в вухо звукове покращення, нарешті дещо розбавили ту густючу кашу, прорідили трохи. А так все на місці, стабільно і без змін: депресивний скрім, засунутий на бекграунд, акцентовані ритмічні малюнки ударних, шугейзові гітарки і трохи електроніки. легкоусвояємо/download
Ну, а з творчістю цієї чарівної тру норвіджіен білявки познайомився випадково. Katherine Shepard була помічена мною як гест-вокалістка на одному з треків крайнього альбуму Alcest. І як виявилося, вона має свій сольний проект, котрий зветья Sylvaine. Ще в травні цього року на відомому французькому лейблі Season of Mist був виданий другий номерний альбум Sylvaine. Будучи досить самодостатньою творчою ісібистістю (Katherina cама виконує вокальні партії, грає на басу, гітарі, синтезаторі), вона, все ж таки, залучилася підтримкою Neige-а, який допоміг їй грамотно записати ударні. У результаті вийшло все доволі сімпатічно. Гарна осінньо-мрійлива наливочка з блекгейзу та дрім-попу в адном хвлаконє. рекомендую/download
Попередньо переглянувши відео на заголовну композицію із нового дев'ятого номерного альбому японців Mono, подумав: "Ось воно, нарешті знову повертаються до мощнєйшої стіни звуку, знову набувають пост-металевих ознак". Але коли прослухав повністю новий реліз, то зрозумів, що відео те виявилося кидаловом-заманухою для створення wow ехвекту. "Requiem For Hell" аж ніяк поц металом не назвеш, до того ж, і притаманної Mono мега душевності тут теж немає. Ні, я не стверджую, що цей реліз є шлаком та відстоєм. Насправді, він хороший, і, певно, якби я почав ознайомлюватися з творчістю гурту саме з цієї платівки, то був би у мега ейхворії та захваті. Однак, коли слухаєш Mono не перший рік, то знаєш, що ці рєбйата здатні на щось значно більше. На жаль, дуже прикро, але таких неймовірно глибоких композицій як "Ashes in the Snow" чи "Burial at Sea" (все ж таки, п'ятий номерний з оркестром був шедевральним) ви тут не почуєте. Симфонізм відійшов у небуття, а ті незначні партії скрипічних у перших двох композиціях альбому малопомітні та й не чіпляючі. Як і у випадку з новим доробком Alcest, тут теж поскаржусь на короткий хронометраж (лише 36хв). Заголовний трек альбому чомусь обрізаний навпіл, такий собі radio edit version (якраз бракує качової частини, яку можна було чути на прем'єрному відео). Фінальна композиція "The last scene" якась прохідна тринькалка. У підсумку маємо лише три з половиною повноцінних, вартих уваги, треки. скуштувати/download
