Vintersorg - Till Fjälls, Del II (2017), Progressive Viking/Folk Metal

А ось і претендент у найкращі фолк метал альбуми 2017 року. Коли побачив назву нового релізу Vintersorg, зважаючи на співзвучність із дебютником, подумав, що це буде рімейк однойменного першого номерного альбуму. Тим паче, незабаром виповниться 20 років із моменту його виходу. Нагода, каг бе, сама напрошується. Але ж яким було приємним моє здивування, коли виявилося, що на нальбумі "Till Fjälls, Del II" абсолютно нові пісні, однак виконані вони жанрово у дусі раннього Vintersorg, от тільки зі значно кращим звучанням. Все ж таки, можна впевнено відзначити, що Андреас Хедлунд у першу чергу фольклорист і мелодист, а вже потім прогресивщик металіст. Почавши прогресивно експериментувати ще на "Cosmic Genesis" у 2000-му, Vintersorg з кожним новим релізом занурювався все глибше у тенета прогресиву. Однак вже на крайніх трьох альбумах було відчутно, що "душа поета" знову тяжіє до фольку, як не крути. І ось, не витримала душа тих прогресивно-авангардних поневірянь і повернулась до джерел, щоб знову зануритися із головою у вир скандинавського фольк блек металу. А разом і ми з нею закайфуємо на повну. "Till Fjälls, Del II" - справжній дарунок для всіх поціновувачів раннього Vintersorg у його найкращих традиціях/download

засмакувати lyric video на синглову хітяру

Vulture Industries - Stranger Times (2017), Avant-Garde/Progressive Metal

Втомилися від блек метал молотилова - тоді цей реліз для вас. Норвежці Vulture Industries у першу чергу добре відомі шанувальникам творчості Arcturus. На двох перших своїх релізах вони, власне, намагалися творити у подібному напрямку але впроваджували ще більше зарозумілих наворотів. На третьому альбумі вже відійшли від тих авангардних наворотів і почали продукувати щось таке своє, прогресивне. І ось зовсім нещодавно бергенці видали четвертий номерний. Дехто почав їх порівнювати із Leprous (певні подібні риси є, однак у VI немає ломаних мат структур, а є реальна мелодична душевність). Композиції "Strangers" та "Something Vile" чіпляють вже з першого прослуховування. У підсумку маємо якісний екземпляр інтєлігєнтно-інтелектуальної музички з легкими штрихами прогресіву. просвітитися/download 

відеоряд до хітяр у наявності

Wolfchant - Bloodwinter (2017), Pagan/Folk Power Metal

А ось ще один реліз для одного-двох прослуховувань та подальшого фонового звучання. Німці Wolfchant ніби ж і не новачки, і добре знають, як зробити качову музику, однак їм постійно чогось не вистачає. Ось і тепер новий альбум звучить помпезно, пафосно, насичено, добре зіграний і добре записаний, але не чіпляє. Знову немає тої самої родзинки, яка б виділила цей гурт з-поміж безлічі подібних. Прикро, але що вдієш/download

кумедне лоу баджіт відео

Wintersun - The Forest Seasons (2017), Symphonic Melodic Death Metal

Доволі переоцінена команда, як на мене, яка з кожним своїм релізом викликає масу дискусій і переважно схвальних відгуків. І чого б ото? Ну, здавалось, би звичайнісінський такий фінський мдм із симфонізмом. Чому тут дивуватися і чим захоплюватися? Є ж і значно кращі зразки. Після виходу альбуму Time I у 2012-му, усі чекали логічного продовження - Time II. Але Ярі і Ко. вирішили трохи відійти від своєї основної теми та подивувати фанів у ролі "сучасного Вівальді", записавши своє металеве бачення "пір року". Так-так, альбум "The Forest Seasons" складається із чотирьох композицій, кожна з яких присвячена окремому сезону. Загалом матеріал добротний, однак яскравим його важко назвати. Певно, віднесу його до розряду фонових, адже бажання переслуховувати, вникати у якісь композиційні деталі цього релізу зовсім немає/download

Windswept - The Great Cold Steppe (2017), Black Metal

Хто там чекав свіжини від Drudkh? Натомість маєте нагоду зацінити дебютний реліз від нового дітища Саєнка, яке має назву Windswept. Якщо вірити інхвормації на охвіційній хвейсбучній сторінці проекту, то запис цього альбуму був здійснений фактично як імпровізація, без репетицій і всього за 3 дні. До участі в записі залучилися побратими Романа по основній команді - Krechet виконав басові партії, а Влад гримав на ударних. Певно, описувати і характеризувати цей альбум немає сенсу. Він просто кльовий. Має спільні риси і з іншими проектами Саєнка: душевністю та атмосферністю нагадує Drudkh, водночас є мелодійнішим, ніж Blood of Kingu та значно м'якшим, ніж пріснопам'ятний Hate Forest. розкуштовуємо/download

зафанатувати на бендкемпі