Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
Маємо чудову нагоду відпочити від металевих бластбітів, шрайків, гроулів, скрімів та іншого екстриму. І для цього нам стане в пригоді восьмий номерний альбум норвезької співачки із Тронгейму Карі Руеслоттен, про яку вже неодноразово згадував у цьому блозі. Але ж дав їй Бог голосок, що навіть вже на п'ятому десятку літ звучить він, як у невинної юної тьолочки. Романтично, душевно, наївно і дуже мелодично. "Silence Is The Only Sound" - атмосферний поп рок альбум для відпочинку. Можна вникливо занурюватись у його мелодику, а можна просто заліпнути на втиці і релаксувати. Як вам ліпше подобається/download?
Симпатичний альбумчег трапився мені на днях. Цей дебютний реліз, однойменний з назвою гурту From North, доволі легкий для сприйняття і переповнений мелодикою. Тут багато дудок-волинок, однак звучать вони якось специфічно (надто задвинуті на задній план). Маю навіть підозри, що це ехвекти йоніки. Але що цікаво, що ні волинкаря, ні клавішника у складі гурту офіційно немає. Загалом альбум розділив би умовно на дві чатини. Перша половина виразніша і має хітову мелодику, друга - слухається переважно фоном, ну, за винятком останнього, знову ж таки однойменного з назвою гурту й альбуму, епічного треку. Взагалі, як для шведського вікінгу - то ці мужички геть нетипово звучать. Мені чомусь вони більше нагадали іншого шведа і зовсім не вікінга - Пєтю Тегттгрена і його ансамбль Pain. Можливо, саме він долучився до саунд продюсування цього релізу?/download
Перш за все, був заінтригований появою тега "авангард" щодо нового ювілейного десятого альбуму невгамовних німецьких розбишак Die Apokalyptischen Reiter. Однак послухавши цей свіжак, зрозумів, що ніякого авангарду тут немає. Ну, хіба що авангардним для музики DAR вважати тепер прямі запозичення від їх земляків Rammstein? До речі, рамштайнівський шлейф аж таки пронизує увесь реліз. Якось навіть не звично таке чут від DAR. Ну, а загалом додали цього разу важкості і швидкості. Бадьоренько і жвавенько качають. Але незважаючи на присутність доволі непоганих мелодійних фрагментів упродовж всього альбуму, щось конкретне і реально хітове, на жаль, запам'ятати не вдалося. Тому скорше схиляюся віднести цю платівку в розряд розчарувань, ніж приємностей. дослідіть/download
Ще наприкінці серпня вийшов у світ третій номерний альбум фінського колективу Crimfall. Вже й призабув творчість цього ансамблю, адже попередня платівка датована аж 2011 роком. Ну, але пригадую, що добре нарізали колись. А що ж тепер? Намішали-наколотили всякої всячини. У вокальному плані бабєнция тепер домінує, а гроули - лиш іноді акомпонують. У стилістичному плані важко точно охарактеризувати цей реліз, однак фольку тут, все ж таки, бракує, раніше було більше. Середняковий такий матеріал вийшов. Найліпші треки розмістилися у кінці альбуму і таким чином покращують підсумкове враження від прослуховування. спробуйте/download
Навмисно очікував, поки трохи "поуляжуцця страсті" навколо нового дванадцятого номерного альбуму COF, що був злитий в мережу ще за 2 місяці до офіційної дати релізу, яка відбулася 22 вересня. Ну, що ж, врешті страсті уляглись, і спробую об'єктивно охарактеризувати цей лонгплєй міровой лєгєнди сімфо блеку. Після з десяток прослуховувань за останні два дні зрозумів, що альбум, як то кажуть, зірок з неба не хапає, але й не є провальним. Однак слід зазначити, що підходив до ознайомлення з цим альбумом із дещо завищеними очікуваннями, адже раніше повівся на відеокліпний сингл, котрий зав'язав інтригу та вселив надію, що COF знову запишуть щось на кшталт "Midian". Однак розчарування постігло мєня, бо немає тут "ні мідіана, ні навіть нємфітаміна". Так, знову є чисельні хорали, знову фемального вокалу багато, та навіть в одній пісні знову заспівала Liv Kristine. Та й від тупорилого бластбітного рубілова, що спостерігался на альбумах протягом останнього десятиліття (виняток "Hammer of the Witches), група теж відійшла. Але є очевидна нестача якісної мелодики та хітовості. І це печаль. Зі всього альбуму можу виділити лише три треки: 2, 5 і 9. Всі інші не шлак, але й супер приємно-естетичної цінності для вух не несуть. Отже, підсумовуючи, зазначу, що нинішній реліз, хоч і далекий від "золотих" платівок COF, але є однозначно кращим, ніж уся та долбйожка від "годспіда до мантікори", водночас є підозра, що це крок назад у порівнянні з попереднім "молотом відьом", який був справжнім відродженням та свіжим ковтком якости після довготривалого тупцювання на тухлому місці. P.S.: і на додачу - альбум аж геть переповнений відвертими "айронмейденівськими" хеві метал фрагментами. Погано? Ні, але навіщо? розібратися/download
