Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
Розчарував цього разу Peste Noire. І навіть не врятувало залучення духових та скрипкових інструментів (ну, хіба шо зовсім фрагментарно). Очікувана експериментальщина, а цього разу ще й із значною долею акустики, але щось не торкає. Та й загалом альбум якийсь геть куций - всього 35 хвилин. разок слухонути/download
Доволі непересічний реліз, який поєднав у собі дум, блек, чоловіче чистоголосся та ірландське етно. Corr Mhona, як на мене, схожий на сукупний образ із Mael Mordha, Prymordial та Apocalyp[se Orchestra. Слухається цікаво, але чогось таки не вистачає цій музиці, можливо, структурованості й цілісності, місцями звучить надто розмито. лінк/download
Не Panopticon-ом єдиним, є в США ще одна класна атмоблек банда, про яку, до речі, якось і призабув. Та недавно Windfaerer нагадав про себе свіжим четвертим номерним альбомом. Як на мене, дуже вдалий реліз, який поєднав у собі атмосферність Winterfylleth та скрипкову мелодику в дусі Dominia. Швидкий, агресивний і водночас ліричний, душевний матеріал вийшов. Рекомендую до прослуховування/download
Всього вісім років перерви, і ось вам восьмий номерний лонгплей від легендарний шведських вікінгів Thyrfing. Думав, що цей титан жанру вже відійшов у небуття, а як виявилося, дядьки ще живі та й наярюють, у принципі, бадьоро. На відміну від Enslaved та Einherjer Thyrfing не подався у прогресивні астрали, а тому звучить зрозуміліше, внятніше, та й взагалі, канонічно, так сказать, без жодних несподіванок. Однак старої фірмової мелодійної хуковості вже немає, прослухав кілька разів, і щось вже не чіпляють як колись. Та й клавішні вже не таку вагому роль відіграють як раніше. Все ж таки, могли б і хітовішого матеріалу за вісім років накопити. Ех, піду краще переслухаю класику "Urkraft".
Освіжимо слухові рецептори порцією якісного прог року. І в цьому нам допоможе новий доробок норвежців Leprous. Визнаю, чекав я цей реліз, адже ці музики ніколи не розчаровують. Знову видали класний альбом. Щоправда, цього разу вокалу Ейнара стало ще більше (немає меж самолюбуванню), але чому б і не похизуватися, якщо й справді є чим. Cтрунно-смичкові експерименти попереднього альбому "Pitfalls" на новій платівці переросли в активне використання струнного квартету. Після кількох днів прослуховування відзначу як найхітовіші треки - "On Hold" та "Сastaway Angels". Окремо слід згадати композицію "Nighttime Disguise", яку гурт створив разом зі своїми фанатами. Протягом кількох днів музиканти транслювали в онлайн режимі запис цієї пісні, беручи до уваги побажання усіх фанатів. У результаті вийшла дуже цікава композиція, яка містить усю сутність Leprous: в ній широченна вокальна (від фальцету до екстрим вокалу) та інструментальна (усі фірмові фішки гурту за увесь час існування) палітри. Спочатку планувалося зробити цей трек бонусним, однак він так сподобався гурту, що його включили в основну частину альбому. Майстерне поєднання симфороковості з нотками електроніки, скандинавської прогресивності, та душевної атмосферної акустики у музиці Leprous породжує своєрідний сплав із творчості Muse, Soen i Anathema. Шикарний симбіоз/download
