Marrasmieli - Martaiden Mailta (2022), Folk/Black Metal

Ще фінської якості підвезли. Недавно познайомився із творчістю колективу Marrasmieli, який був заснований лише у 2018 році. Проте цього року хлопці вже встигли видати свій другий повноформатний реліз. Незважаючи на велику кількість фолькових інструментів (є акордеон, скрипка, бузукі і дудки), все ж таки, тут більше блек металу, ніж фолку. Гурт грає доволі агресивний блек метал із фольковими інфлюенціями. Як на мене, гітарне звучання дещо сире, але, мабуть, так записали навмисно для трушності. Загалом доволі непоганий атмосферний блек. Можна слухати. Але думаю, що ці музиканти себе ще повністю не розкрили. Відчувається, що ще шукають і звучання, і формат.

Kuolemanlaakso - Kuusumu (2022), Death/Doom Metal

Якщо захотілося послухати якогось новенького дет-дума, то новий альбом фінів Kuolemanlaakso точно не найгірший варіант. Хороша якість запису, смачний глибокий гроул, чистий чоловічий вокал і шрайк, також є трохи і жіночого чистоголосся. До речі, на вокалі тут той самий Котамякі, що у Swallow the Sun співає. Середньотемповий, мелодійний матеріал в класичних традиціях жанру. Найбільше сподобалися треки 5 і 7. Рекомендую ознайомитися.

Morhana - Eternal War (2022), Folk Metal

А про цю польську команду я вже колись писав, коли вона видала свій дебютний альбум. Це було аж у 2015 році. І ось 7 років по тому, і маємо новий доробок від цих добродіїв. Якість запису стала краща, флейта й скрипка нікуди не поділися, так і продовжують домунівати. А от тексти тепер повністю англійською мовою, і тематика змінилась із паганізму на вікінгство.

Morrow – The Quiet Earth (2022), Post-Metal/Neocrust

Одна з моїх улюблених пост метал банд розродилася третім номерним альбумом. Після двох прослуховувань трохи розчарувався, бо тягучих пост металевих рифів стало мало та й віолончель цього разу якось геть на заднє тло засунули. Натомість неокрасту тепер хоч відбавляй, по суті, лише останній  трек може похвалитися зміною ритмів і виразною постметал мелодикою, всі інші треки чисто крастові (ну, окрім передостанньоого коротенького інструменталу). Ех, могли б і краще.

Jerna - Ćmy (2022), Folk Metal

Знайомимося із дебютним релізом польського ансмаблю Jerna. Напрочуд хороший альбом, радий такому відкриттю. Перше, що спадає на думку - це польский зразок Eluveitie але із слов'янським мелосом. І  до того ж у повільних фрагментах композицій музика Jerna нагадує творчість SSOGE. Виходить таке от класне швейцарсько-чеське поєднання у польській обгортці. Рекомендую!