Arch Enemy - Deceivers (2022), Melodic Death Metal

Алісса і старпери повертаються після майже п'ятирічного мовчання і презентують новий дванадцятий номерний альбум Arch Enemy. Певні висновки про цей реліз вже можна було зробити за кількома відеорядами, які передували виходу цієї платівки. Можу точно стверджувати, що ця робота краща, ніж попередня, датована 2017-им роком. Мелодії приємніші, порожніх геві запилів практично немає, ну, і вокал Алліси, як завше, на висоті. На топ року, мабуть, не тягне, але альбум непоганий. Рекомендую послухати.

Amon Amarth - The Great Heathen Army (2022), Melodic Death Metal

Непоганий підгончик від шведських дідів жанру. Щоправда, зауважу, що після першого прослуховування геть не зачепило - здалося все однією довгою піснею. Але вже після другого прогону почали вирізнятися яскраві треки, врешті до таких віднесу наступні номери: 3, 5, 6, 8 і 9. Отже, можна сказати, що половина альбому точно добротна. Слухаємо.

Manntra - Kreatura (2022), Industrial Folk Metal

Від хорватів Manntra завжди чекаєш якісних хітових бойовичків. Зрадів, коли побачив новий реліз, бо не очікував його виходу в цьому році. Після першого прослуховування дещо розчарувався, бо не виявив реальних суперхітів на зразок "Oyka", "Yelena" чи "Ori Ori", але вже після другого і наступного прогону, все ж таки, можна сказати, що хітовість є. Просто роль фольк інструментів фактично зведена до мінімуму, натомість електронщина та "індустріалізація" прогресують, що місцями навіть "рамштайнівщиною" повіяло. Гурт геть відійшов від текстів рідною мовою, що не є гуд, як я вже зазначав у рецензії на минулий альбом. Проте прогрес на ринку Німеччини змушує хорватський ансмабль додавати більше німецькомовної лірики (на альбомі вже аж 3 треки  з фрагментами німецької). І вже традиційно на релізі є один колабораційний баладний трек із другом-покровителем Мішою з In Extremo, до речі, знову доволі приємний. Рекомендую зацінити.

White Ward - False Light (2022), Experimental/Post-Black Metal

Ще української якости підвезли. Очікуваний альбум, навіть дуже, адже ці одесити потенційно можуть потрапити в топчик року. Можливо, завищені очікування трохи нівелюють враження від альбому. Завжди хочеться чогось кращого й цікавішого. Для тих, хто чув творчість White Ward раніше, цей реліз не стане чимось особливим, тут все той же пост блек із саксом. Із основної новизни є поява пост панк інфлюенцій, що, як на мене, дуже добре. А от традиційна блекова складова здається менш цікавою, якось би її урізномантінити, можливо, таке враження склалося саме через доволі монотонний агресивний вокал. Щось якось типу невистачає емоційності йому, чи щось таке. Безперечно, цей альбум заслуговує на увагу, але тіпам є ще над чим попрацювати, щоб зробити ще краще. Переконаний, зможуть.

Radogost - Córka Oriona (2022), Folk Metal

Якщо скучили за традиційним славонік пейгеном, то можна послухати новий реліз поляків Radogost. Тут всі притаманні жанру риси в комплекті. Не вистачає хіба що завивань жіночим вокалом та якоїсь дудки-сопілки. А так то все доволі хрестоматійно і навіть олдскульно. Скрипочка нарізає нєзатєйлівиє мелодії на передньому плані, тіпок щось гарчить про вєлікій старий дух і таке інше.