dArtagnan - Felsenfest (2022), Medieval Folk Metal

Від осіннього смутку й печалі переходимо до бадьорості. П'ятий номерний альбум німців dArtagnan після першого просуховування якось не дуже зачепив вухо. Але з кожним наступним прогоном все більше й більше пісень почало влазити в голову. В результаті, можу сказати, що реліз реально накачаний хітами. До речі, він складається із трьох дисків (тут говорю лише про перший диск, інші два - то переспіви чужих пісень та інструментальні версії). Хоча й на перший диск таки всунули одну кацапську пісеньку про коробєйніков, а враховуючи той хвакт, що на попередньому альбумі була пісня про мушкєтьоров, то така тенденція дещо насторожує. Ну, мушкєтьори тематично близькі до назви гурту, а коробєйніки яким боком - незрозуміло. Але решта авторських пісень дуже й дуже хороші, мелодії прості але качають. Для шанувальників жанру - в колекцію!

Son Cesano - Emerge (2022), Psychedelic/Post-Rock/Instrumental

Ще один настроєво осінній реліз - альбом "Emerge" швейцарського пост рок квартету Son Cesano. Не пригадую, щоб чув їх раніше (а це не перша робота цієї команди), а тому стали для мене приємним відкриттям. Дуже хороша інструментальна построкова музика із вкрапленнями прогу і блюзу. Мелодії чіпляючі, атмосфера, як то кажуть, лампова. Рекомендую.

Soen - Atlantis (2022), Progressive Metal

І навздогін осені хотів би ще реліз Soen згадати. Не дуже люблю всякі компілейшени чи перевидання. Але цей альбум шведських мелопрогерів дуже сподобався. Він напівакустичний і з струнними. Нове прочитання знайомих хітів у супердушевному прочитанні. Такі експерименти мені до душі. Рекомендую.

Antimatter - A Profusion Of Thought (2022), Atmospheric/Progressive Rock

Знову доводиться надолужувати швидкими темпами, добивати 2022-ий рік. Одним із цікавих листопадових релізів був альбум Antimatter. Як завше дуже лірично, меланхолійно, справді по-осінньому. Чудовий замінник для очікуючих свіжини від Anathema. Атмосфера, настрій - те, що треба. Рекомендую.

Te Deum - Reflexia (2022), Symphonic/Melodic Death Metal

Чекали на повернення легенди, і ось воно нарешті сталося. І не лише у концертному, живому, так сказати, варіанті, а й у цифровому лонгплейному записі.  20 років минуло з часу виходу попереднього альбуму Te Deum "Тлеющий мир" -  ціла епоха.  А тому очікування нового релізу були не те що підігріті, а геть кипіли. І настав цей день, і вийшла нова платівка легенди. І як це часто буває, через завищені очікування вона трохи розчарувала. Після парочки перших прослуховувань, лише останній акустичний однойменний з назвою альбому трек зачепив, решта - здалося доволі однотипним і нечіпляючим. Проте дав трохи часу на засвоєння матеріалу. І тепер можу сказати, друга частина альбому (починаючи із 6-го треку) доволі непогана. "Oblivion", "Misanthropy", "Death is Blind" дуже приємні треки з душком ностальгії. Проте відчуття однотипності не зникло, переважно через вокал, аж надто монотонний і бездушний, раніше у Te Deum гроул звучав яскравіше та емоційніше. Ну, але для олдфанів цей реліз у будь-якому випадку заслуговує на ознайомлення.