Ne Obliviscaris - Exul (2023), Extreme Progressive Metal

Після майже шестирічного затишшя австралійці Ne Obliviscaris повертаються зі своїм четвертим повним форматом, і це з першого ж прослуховування потрапляння в топ цього року. Принаймні, в прогекстримі скласти їм конкуренцію буде складно. "Exul" справді дуже вдалий реліз. Тут всього в міру, збережений баланс між бруталом, прогом і мелодійністю. І скрипки цього разу стало більше. Для себе відзначив треки 1, 3 і 4 як найкращі. Дуже якісний альбом. Рекомендую!

Subway To Sally - Himmelfahrt (2023), Medieval Folk Metal

А ще більше поспішаю повідомити про 14 повноформатний реліз німецьких ветеранів медієваль фолк металу Subway To Sally. Ці діди значно більше порадували цього разу, ніж ірландці Cruachan. Дуже хороший реліз вийшов, без усяких там електронщин і намагань звучати модерново, як на попередньому альбомі "Hey!" у 2019. Знову маємо фірмове традиційне звучання Subway To Sally з фольк інструментарієм та чудовими мелодіями. Наприклад, "Weit ist das Meer" і "So tief" припали до душі вже з перших хвилин звучання. Таки не видихнулися, продовжують радувати вуха фолк метал меломанів вже понад 30 років. І думаю, це хороша заявка на потрапляння в топ року в жанрі.

Cruachan - The Living And The Dead (2023), Celtic Folk/Black Metal

Спішу поділитися свіжиною від славетних ірландців Cruachan. Ловимо чергову порцію джиги й рілу. Кардинальних змін чи новизни не помітив, добротний такий айріш фолк метал від флагманів жанру. Цього разу звучать доволі збалансовано і не надто блеково, хоча колишньої душевності, все ж таки, бракує. Якби це був перший альбум Cruachan, який мені довелося почути, то, безумовно, захвату було би значно більше. Вище сказав, що новизни не помітив, але трішки експериментів таки є, наприклад, якийсь грув-треш напір у "The Ghost" i геві інфлюенції в "The Witch". Загалом непоганий альбом, можна брати в колекцію.

Fredlös - Fredlös (2023), Folk Metal

Fredlös - нове ім'я на шведській фолк метал сцені. Нещодавно цей септет на чолі з фронтвумен Liv Hope запрезентував свій дебютний реліз. Непоганий такий скандинавський фолк метал, але кардинально нового нічого не почув. Більшою мірою все це схоже на Storm, проте місцями є відголоски подібні на Solstafir і Skalmold. А ще у двох треках якості додав запрошений гест - вокаліст із Manegarm. Для дебюту непогано, але далі треба щось цікавіше робити.

Hammock - Love in the Void (2023), Atmospheric/Post-Rock/Ambient

Свіженька порція релаксу від американського гамака. Пригадую, два попередні релізи 2021 і 2019 мені не сподобалися. Були якісь геть нудні та в'ялі. Нова робота, звісно, теж не бадьора, але мелодійно значно краща і тому заслуговує на увагу і на багаторазове вдумливо-втичне прослуховування. Насправді, це дуже милозвучний, світлий пост-рочок із дрім-попом та лайтовим ембіентом. Рекомендую відпочити ці 70 хвилин з Hammock.