Lord Of Shadows - Echoes Of Yore (2023), Gothic/Doom Metal

Ну, от і пішли по-справжньому осінні релізи. І що це в нас за незнайома назва? Lord of Shadows  - думовий проект тіпочка з атмоблекового Sojourner. І найцікавішим у дебютній роботі цього проекту є вокальна участь Аарона з My Dying Bride та Хайке з Draconian. Ці двоє тут не просто гестять в одній композиції, а дуетять в стилі beauty and beast практично у всіх треках. Чистої води канонічний готік дум, все за стандартами, все за шаблонами. Проте відзначу, щось чистий вокал Аарона мені тут не сподобався, здалося, що якось він криво тут звучить. Загалом, мабуть, якби не знатні вокалісти, то й не звернув би на цей альбом увагу, бо в інструментальному плані йому дуже не вистачає яскравих мелодій.

Dark The Suns - Raven And The Nightsky (2023), Melodic Death/Gothic Metal

Саме час після безликого свіжого лонгпеля October Tide послухати щось душевне в улюбленому жанрі. І в цьому нам допоможе абсолютно випадково знайдений мною альбом фінського ансамблю Dark The Suns, а по суті, сімейного дуету, до якого час від часу доєднуються інші музиканти. І мушу сказати, тут все так, як ми любимо, хрестоматійно: смачний потужний гроул, мелодійні передньопланові клавіші і середньотемповий ритм + легкі акценти жіночого вокалу, які додають трохи готичності цьому мелодетдумовому коктейлю. Ще більше здивувався, коли дізнався, що гурт існує ще з 2005 року і має в своєму арсеналі аж 5 повноформатних релізів. Гайда ознайомлюватися.

  

лоубаджіт відосики наганяють ностальгію за 90-ми

October Tide - The Cancer Pledge (2023), Melodic Doom/Death Metal

Наче й нічого вже не очікував від цих шведів, але розчарування таки присутнє. Передбачувано якісне звучання та виконання, але знову якийсь безликий матеріал. Наче й все на своєму місці, збалансовано, фірмово, але геть без душі, нічогісенько не чіпляє. Після кількох прослуховувань так і не зміг виділити бодай один яскравий номер, на жаль.

Collapse Under The Empire - Recurring (2023), Post-Rock

Не густо зараз із цікавим пост роком, схоже, тренд на таку музику нині геть упав. А тому поки нічого свіжого молодого немає, послухаємо німецьких старичків, які випустили черговий повноформатний реліз. Нічого нового, але на вухо лягає приємно, Загалом дуже нагадує британців Maybeshewill, от тільки експресії тут менше, бракує виразних хуків. Після прослуховування нічого в пам'яті, на жаль, не відкладається. Але для фону йде дуже добре.

Manntra - War Of The Heathens (2023), Industrial Folk Metal

Щось геть зачастили хорвати з альбумами. Третій рік поспіль видають по лонгплею. І загалом це вже сьомий номерний реліз гурту. Шкода, що хорватського в ньому практично нічого не лишилося. Із фольку лише жіноче на-на-на-най-на-на-на та якісь елктросемпли фолк інструментів, вся лірика на платівці тепер англомовна. Ще й без колаборацій цього разу. А вже ж призвичаїли, що хтось із німецьких фолк металістів завше хоча б в одному треку гестить на альбумі. Здавалось би, це провал. Але ні, все ж таки, хітовість присутня. Наприклад, "Et in Peccatum", "Blackmoon" чіпляють з першого ж прослуховування. Отже, хлопці ще не зовсім списалися, але з такою частотою виходу нових релізів, переживаю, що їх надовго не вистачить.