Molh - Deus (2024), Black Metal

А ось і порція свіжого українського black metal. Це дебютний альбом тріо Molh. Чесно кажучи, не знаю, хто ці люди й звідки вони - в мережі геть мало інфи про гурт. Але реліз досить міцний, якісно записаний атмосферний чорний метал, що мені особисто нагадав творчість інших земляків - They Came From Visions. Щоправда, тут матеріал менш мелодійний, та монотонніший, проте для дебюту досить файно. Україномовна "Коли Поля Стануть Червоними" сподобалась найбільше. Рекомендую ознайомитися.

Mood Hoover - Love And Loss (2024), Atmospheric Doom Metal

Весна впевнено насувається, а я пропоную зануритися в осінню музику. Якісний зразок хрестоматійного фюнерального думу нам підкинув англійський ванменбенд Mood Hoover на своєму дебютнику "Love and Loss". Дуже добротна робота, хоч із дещо архаїчним звучанням, яке повіває кінцем 90-х початком 2000-их.  Проте музика цього хлопаки дуже мелодійна, а відтак навіть 17-хвилинні композиції не втомлюють, а слухаються дуже легко й приємно. Чудовий дебют, чекаю продовження.

Nevergreen - Harag És Remény (2024), Gothic Metal

А це несподіванка! Не думав, що ці дядькі ще музикують. Востаннє згадував тут цих ветеранів угорської готік метал сцени більше 10 років тому. Здається, з тих пір у музиці команди нічого не змінилося. Як і раніше, досить рівний матеріал із клавішною підкладкою, простий у композиційному плані та з угорською лірикою. Слухається дуже легко, а тому добре йде фоном. Після прослуховування нічого не запам'ятовується та й відрізнити альбоми цього гурту один від одного доволі складно, але то таке.

Orgone - Pleroma (2024), Avanat-Garde Technical Death Metal

Ну, а коли набридли всі традиційні жанри і захотілося чогось нового заковиристого - то в нагоді стане ось така знахідка  - це минулорічний реліз американців Orgone, які у своїй творчості майстерно поєднують камерну музику із агресивним технічним прог дет металом. Авангардизм цього гурту нагадав мені канадців Unexpect. Не скажу, що таке захочеться слухати щодня, але розбавити будні дозованою порцією такої свіжини - файна ідея. Рекомендую до ознайомлення. 

Nightwish - Yesterwynde (2024), Symphonic Metal

Це той випадок, коли слухаєш, бо гучне ім'я спонукає. А насправді нічого особливого в новому релізі Nightwish немає. Дяка, що цей колектив має у своєму складі Troy Donockley. Дід своїми дудками-волинками хоч якось урізноманітнює та збагатшує звучання. Бо без цього - ну, геть був би прохідняк і пережована мільйон разів жувачка. Змусив себе переслухати кілька разів і в пам'яті затрималась лише "The Day of..." з дитячим хором. Підсумовуючи, можна сказати, що маємо якісно зіграний-записаний але, на жаль, безликий матеріал.