Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
Після таких "бенгерних" релізів у попередніх постах пропоную тут ознайомитися з дещо спокійнішою але не менш мелодійною і не менш екстремальною музикою. Це другий повноформат німців Harvst, на якому вони пропонують зануритися у свій атмосферний мелодійний чорний метал. Наче й нічого особливого (відзначу лиш вдалі вкраплення чистого вокалу), ми вже чули такого багато, але реліз справді хороший, має гарні мелодії і точно вартий уваги шанувальників melodic black metal.
Не збавляємо обертів і слухаємо ще один дуже бадьорий та мелодійний реліз - швейцарці Eluveitie порадували новою роботою. Вже по синглах, які виходили раніше, було чутно, що альбом має бути файним. Так і виявилося, він справді кращий, ніж попередній "Ategnatos". Та й взагалі, як на мене, востаннє Eluveitie так чіпляв ще у 2010-му на "Everything Remains..." На новій платівці дуже гармонійно поєднали різні складові: приблекований мдм, металкор, фолк та місцями додали не зовсім типові для гурту симфонізм та урочисту епічність. Вийшло не просто качово, а й суперхітово! Ще один із плюсів - це порівняно короткий хронометраж (41хв.), а якщо ще відкинути 4 інтерлюдії, то це ще значно менше. Коротше, альбом грає вже кілька днів і поки не набридає, що є добрим знаком. Також рекомендую ознайомитися із розширеною версією альбому - це ще 3 додаткові пісні (теж дуже хороші), серед яких є метал версія акустичної "Epona". Стронг рікомендейшен!
Заходимо з козирів - один із найочікуваніших релізів цього року - третій номерний лонгплей команди Bloodywood, яка за останні 2-3 роки стала справді найвідомішою індійською метал групою, гастролює по всьому світу і є бажаним гостем багатьох фестивалів. На диво, гурт уникнув підписання на якийсь мейджор, натомість новий альбом вийшов на американському інді лейблі Fearless Records, який спеціалізується на поп панку, металкорі та хардкорі. Справді неочікуваний поворот. Ну, а що ж, власне, новий реліз? Тут насправді без особливих експериментів. Хлопці йдуть далі протореним шляхом, який ще більш розширився їм завдяки успішному "Rakshak". Усі фірмові фішки, прийомчики, хуки збережені. Альбом, до речі, коротенький, всього 33 хвилини з копійками, проте дуже динамічний та насичений. Відзначу як одну з найяскравіших композицій "Bekhauf" - колаборацію з японськими дівчатами Babymetal. Та й всі інші треки досить пристойні, особливо слабких місць не виявив. Все на рівні, жваво, бадьоро й мелодійно, по-бладівудівськи. Дорогу слонам, вони йдуть далі!
Половина 2025 року нещодавно минула, а я починаю знайомитися з цьогорічними релізами. І першим таким, про який хотілося би тут згадати, є восьмий лонгплей італійського композитора Ріккардо Пренсіпе та його ансамблю Corde Oblique. Дуже цікавий і навіть дещо неочікуваний реліз вийшов. Як зазначається в прес релізі, він складається із двох частин: перша "Cries" Post Metal/Folkgaze, яка й справді частково дотична до метал музики, та друга "Whispers" Dark/Ethnofolk, виконана у звичному для Corde Oblique форматі. Окремо відзначу на цьому альбомі чудовий неофолковий кавер на "Souvenirs d'un autre monde" французького Alcest. Також рекомендую ознайомитися із EP "Leaver" 2023 року, на якому Ріккардо виконав свою версію "Chapter VII" славетного Estatic Fear, долучившись до трибьюту цієї австрійської gothic doom команди, який все ніяк не матеріалізується в виданий реліз.
Ще один файний український реліз, який вартий уваги всіх шанувальників чорного металу. Дуже якісна, майстерна робота, що має бездоганне звучання й виконання. Та й змістовно непорожня, щемлива, атмосферна. Це якщо й не найкращий, то точно один із найкращих українських метал релізів минулого року. Проте про гурт мало що відомо - на архівах три постаті в масках. Візуально й музично творчість Molh дуже нагадує роботи N█O та They Came From Visions, тож припущу, що за ним стоять ті самі люди, однак, звісно, можу помилятися. Загадковість загадковістю, а альбом справді вийшов славним. Рекомендасьйон!
