Для відбитих,
ультракрайніх хванатів стандартного німецького медієваль метал - цей реліз.
Висловлюся мегалаконічно - далеко ненайкращий плагіатний сплав із In
Extremo і Subway to Sally. Дуже скуднєнько і вторинно. Вокаліст тужиться під
манеру інекстремівського Єдинорога, а скрипучі гітарки нагадують ранніх
Сабвеїв. Ось і все. Оригінальності - нуль, винахідливості - нуль у
квадраті. Навіть волинкарське гудіння не рятує від загальної сірості.
Єдиний плюс - переважно авторська мелодика, але й вона блякла.
Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
ShareThis
12 листопада, 2014
Protokult - No Beer In Heaven (2014), Atmospheric Folk/Black Metal
Зібралися
слов'янські емігранти у Канаді й вирішили грати фолк мітол, як оті круті хлопці
або як інші. І безліч фолкмітольних колективів їм до душі, то вирішили вони
зібрати вершки, так сказать, лучшеє із уже існуючого. Але ж результат не дуже
сімпатічний. Ну, приблизно таке враження складається після першого
прослуховування нового релізу команди Protokult із Toronto. І навіть звучання
їм вдалося більш менш порядне накрутити, а от із зведенням біда -
про стилістичну концепційність та монолітність, певно, не чули. Польот
хвантазії - граємо, шо знаємо. Не буду зараз перераховувати все, що вони
напичкали й накрали в інших гуртів для свого альбуму, лише один хвакт:
альбум відкриває пісенька у традиційному бір фолк метал стилі, а закриває
якась стібна растаманська копозиція на йоніці. Розрив. Це ще ви середину не
чули (там і треш, і павер, і паган із скрипками-дудками). А! Ще не
можу не згадати фемалє вокал - він то наче й неплохой, ну, але місцями тьотка
так виє, що їй би якийсь сімхвонік павер співати, а не хволк. Ну, коротше, це жесть,
коні й люди - все змішалося. Однозначно гурт стоїть на роздоріжжі. Сподіваюся,
до наступного альбуму рєбйата визначаться зі стилістикою, бо ж ніззя так
паплюжити метал музику.
скуштувати бєспрєдєл/download
скуштувати бєспрєдєл/download
10 листопада, 2014
The Morningside - Letters From The Empty Towns (2014), Progressive Death/Doom Metal
І знову
чуточку русского - новий альбум від масквічєй The Morningside не вразив. А
знатна ж група колись була! Такий хороший меланхолік думєц нарізали хлопці. А
тепер що? Якийсь недопрогресів, недомелодет, та ще й скрім якийсь неприємний та
надокучливий. Сумбурні гітарні соло починають набридати вже з другого треку,
далі ше нудніше. Трохи цікавіше стає під кінець, а саме з інструментального
сьомого треку, потім трохи сінематік елементів у восьмому і чистоголосяя у
останньому, але то не рятує загальну ситуацію. На мою особисту думку - не
зарах, могли щось ліпше наваяти, маючи такий-то потенціал!
Eden Weint Im Grab - Geysterstunde II (2014), Gothic/Dark Metal
Готика,
театральний спектакль, цирк, кабаре, вальс та поетичні декламування - усе це
поєднує у собі творчість німецького колективу Eden Weint Im Grab, який, вважаю,
несправедливо недооцінений металгромадськістю. Уявіть собі полісимбіоз із
Lacrimosa, Angizia, Samsas Traum і The Vision Bleak - нотки творчості всіх
щойнозгаданих команд увібрав у себе новий альбум Eden Weint Im Grab. На виході
отримали майстерний зразок готишного блекенд дарк металу.
06 листопада, 2014
Український етно-рок гурт The Doox
Як великий
поціновувач та гранд знавець українського фолк року просто не міг не
помітити цей гурт. Зустрічайте нове ім'я на вітчизняній сцені - The Doox.
Справжній ковток свіжого повітря. Пишу цей піст, нехтуючи формальними правилами
блогу, адже гурт поки що не має ні офіційних релізів, ні відеокліпів, однак те,
що мені вдалося почути і побачити в мережі сильно припало до душі, тож не
стримуючи свіжих емоцій, спішу й вас ознайомити з цим прекрасним колективом. До
того ж, у ньому, як то кажуть, не якісь там люди з вулиці, а добре знані у
фолк рок колах. Тандем Максима Бережнюка (екс-Камо Грядеши) та Юлі Маляренко
(Астарта) у купі з гітарним драйвом та електронікою - це просто бімба. Я в
захваті й васторзі. Еге-гей! Чувствуєт мій мозок і серце, що вже близький той
час, коли передовикам з Тарути, Воанергесу, Дримби, Stelsi доведеться
трішки потіснитися і прийняти у свою хвайну хволк рок когорту ще одного
сімпатічного члена! А поки що, вже 12 листопада ми матимемо нагоду воочіє і
воушиє лічно асабисто оцінити майстерність та душевність The Doox на їх
сольнику у Бочці на Подолі. До речі, кілька студійних записів вже можна почути тут.
Міні-відеопрезентація
гурту
Підписатися на:
Дописи
(
Atom
)



