ShareThis

12 листопада, 2014

Protokult - No Beer In Heaven (2014), Atmospheric Folk/Black Metal

Зібралися слов'янські емігранти у Канаді й вирішили грати фолк мітол, як оті круті хлопці або як інші. І безліч фолкмітольних колективів їм до душі, то вирішили вони зібрати вершки, так сказать, лучшеє із уже існуючого. Але ж результат не дуже сімпатічний. Ну, приблизно таке враження складається після першого прослуховування нового релізу команди Protokult із Toronto. І навіть звучання їм вдалося більш менш порядне накрутити, а от із зведенням біда - про стилістичну концепційність та монолітність, певно, не чули. Польот хвантазії - граємо, шо знаємо. Не буду зараз перераховувати все, що вони напичкали й накрали в інших гуртів для свого альбуму, лише один хвакт: альбум відкриває пісенька у традиційному бір фолк метал стилі, а закриває якась стібна растаманська копозиція на йоніці. Розрив. Це ще ви середину не чули (там і треш, і павер, і паган із скрипками-дудками). А! Ще не можу не згадати фемалє вокал - він то наче й неплохой, ну, але місцями тьотка так виє, що їй би якийсь сімхвонік павер співати, а не хволк. Ну, коротше, це жесть, коні й люди - все змішалося. Однозначно гурт стоїть на роздоріжжі. Сподіваюся, до наступного альбуму рєбйата визначаться зі стилістикою, бо ж ніззя так паплюжити метал музику. 
скуштувати бєспрєдєл/download

10 листопада, 2014

The Morningside - Letters From The Empty Towns (2014), Progressive Death/Doom Metal

І знову чуточку русского - новий альбум від масквічєй The Morningside не вразив. А знатна ж група колись була! Такий хороший меланхолік думєц нарізали хлопці. А тепер що? Якийсь недопрогресів, недомелодет, та ще й скрім якийсь неприємний та надокучливий. Сумбурні гітарні соло починають набридати вже з другого треку, далі ше нудніше. Трохи цікавіше стає під кінець, а саме з інструментального сьомого треку, потім трохи сінематік елементів у восьмому і чистоголосяя у останньому, але то не рятує загальну ситуацію. На мою особисту думку - не зарах, могли щось ліпше наваяти, маючи такий-то потенціал!

Eden Weint Im Grab - Geysterstunde II (2014), Gothic/Dark Metal

Готика, театральний спектакль, цирк, кабаре, вальс та поетичні декламування - усе це поєднує у собі творчість німецького колективу Eden Weint Im Grab, який, вважаю, несправедливо недооцінений металгромадськістю. Уявіть собі полісимбіоз із Lacrimosa, Angizia, Samsas Traum і The Vision Bleak - нотки творчості всіх щойнозгаданих команд увібрав у себе новий альбум Eden Weint Im Grab. На виході отримали майстерний зразок готишного блекенд дарк металу.

06 листопада, 2014

Український етно-рок гурт The Doox

Як великий поціновувач та гранд знавець українського фолк року просто не міг не помітити цей гурт. Зустрічайте нове ім'я на вітчизняній сцені - The Doox. Справжній ковток свіжого повітря. Пишу цей піст, нехтуючи формальними правилами блогу, адже гурт поки що не має ні офіційних релізів, ні відеокліпів, однак те, що мені вдалося почути і побачити в мережі сильно припало до душі, тож не стримуючи свіжих емоцій, спішу й вас ознайомити з цим прекрасним колективом. До того ж, у ньому, як то кажуть, не якісь там люди з вулиці, а добре знані у фолк рок колах. Тандем Максима Бережнюка (екс-Камо Грядеши) та Юлі Маляренко (Астарта) у купі з гітарним драйвом та електронікою - це просто бімба. Я в захваті й васторзі. Еге-гей! Чувствуєт мій мозок і серце, що вже близький той час, коли передовикам з Тарути, Воанергесу, Дримби, Stelsi доведеться трішки потіснитися і прийняти у свою хвайну хволк рок когорту ще одного сімпатічного члена! А поки що, вже 12 листопада ми матимемо нагоду воочіє і воушиє лічно асабисто оцінити майстерність та душевність The Doox на їх сольнику у Бочці на Подолі. До речі, кілька студійних записів вже можна почути тут.

Міні-відеопрезентація гурту

Catharsis - Индиго (2014), Power Metal

Контрастно стосовно попереднього посту й провокативно у контекстій українського сьогодення, однак дозволю собі черкнути кілька слів і про цей реліз від північних сусідів. Тим паче, Catharsis одна з небагатьох груп  павер жанру, за творчістю якої слідкую перманентно. Не погоджуся з тими, хто каже, що гурт списався, вокаліст спився і пойот уже нє так харашо. Здається мені, що Catharsis тримає свій рівень: не гірше, не краще. Так, напору і качу стало значно менше, і в цьому "Индиго" програє своїм папєреднікам, але ж прекрасні, хоч і прості, мелодії присутні, та й основна родзинка колєктіву - флейта теж на місці. Новий диск нічим не здивує і не вразить, але однозначно сподобається вірним шанувальникам лєгєндарного масковського бенду. забрать/dowload