Готові скуштувати величезну порцію смутку, відчаю та горя - тоді свіженький 13-ий номерний альбом від Богів doom metal для вас! Через певні перетурбації у складі гурту вихід цього релізу трохи затримався, однак то, можливо, й на краще. Адже в команду повернувся гітарист Calvin Robertshaw - причетний до класичних альбумів гурту 1992-1998 років. Що ж можна сказати коротко про новий доробок "Feel The Misery"? MDB у черговий раз підтвердили статус лідера жанру та довели, що ще не увесь смуток та печаль вилили на наші голови. Спочатку здавалося, що альбом дещо монотонний, однак вже після другого прослуховування з головою поринаєш у ці сумні мелодії та відчайдушний спів Аарона. До слова, вокальні партії дуже смачні й різномантіні: декламування, чистий фірмовий спів та чуттєвий гроул. Фани точно не лишаться байдужими. Альбум умовно можна поділити на дві частини: перша має більш тривалі пісні (9-10хв), а друга навпаки - коротші (5-6хв.). Знайшлося місце на цій платівці і ліричній баладі "I almost loved you", яка виконана у неокласичному стилі, де провідну роль грає дует скрипки та фортепіано (олдові фани мають відчути відлуння "Sear Me" 1993 року). До речі, скрипічних партій у цьому альбумі стало більше, однак їх роль має переважно атмосферний характер (а хотілося би від них почути більш вагому мелодичну роль, як на славетному "The Angel and the Dark River"). Трагічного драматизму релізу "Feel the Misery" додає пісня "And my father left forever", яка за збігом обставин була написана перед смертю батька Аарона. Тому, як правильно хтось відзначив, Аарон не співає, а переживає, кожне слово у своїх піснях. відчути скорботу/download
символічне відео на заголовну пісню
