Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
А зараз вивалю аж два заморських штатовських релізи. Перший, власне, у цьому пості. Це шостий номерний від ванменбенду Panopticon, який раніше полюбився за майстерне поєднання атмо блеку, пост-року та блюграсу. На жаль, на "Autumn Eternal" останнього стало геть мало, та й фолькові інструменти десь зникли. Музика стала більш стандартизованою під типовий атмо пост блацк, проте не втратила своєї мелодичної осінньої краси. качнути/download
Якось неочікувано винирнув у мережі новий п'ятий номерний альбум від барселонських пост-рокерів Exxasens. Чесно кажучи, після першого прослуховування "Back To Earth" геть не зачепив. Після наступних прогонок, ніби, ліпше, але всеодно вже немає тої бувалої хітовості. На цьому релізі стало менше електроніки, натомість є вагоміша орієнтація на гітарне звучання. Здивувала поява вокальних партій. До годящих треків віднесу "Your dreams are my dreams" та "Bright side of the moon", ну, а решта доволі посередня. Не знаю, навіщо вони обрали мляву композицію "My hands are planets" для відеосиквелу до шикарного "Rocket to the sky" із попереднього альбому. Вищезгадані номери були би більш підходящими. посилання/download
Напередодні славнозвісного думового фестивалю Doom Over Kyiv (цього року вже сьомого за ліком) пропоную зануритися в музику нового альбому російсько-українського учасника цього фесту - Kauan. На завтрашньому дійстві він вперше повністю запрезентує наживо нову програму. Шостий номерний альбум "Sorni Nai" складається аж із одної монолітної композиції (хоча у деяких варіантах релізу зустрічається її поділ на 7 частин) загальним часом звучання 52 хвилини. Для тих хто, давно слухає і любить творчість Kaun цей альбум не стане винятком і обов'язково поповнить меломанську аудіоколєкцію. Щось нового на цьому релізі я не помітив, думу в традиційному музичному розумінні цього слова тут немає, а от атмосферний поц-рок із елементами неокласики присутній, як і на попередніх платівках. Фішка сєго альбуму - це історія, яку він оповідає. Реліз присвячений сумнозвісні загадковій загибелі тургрупи Дятлова, яка у 1959 році вийшла підкорити одну з вершин північного Уралу. Для допитливих про нюанси і деталі - вікіпедія прийде на допомогу. А поки слухаємо/download
Цього року Saltatio Mortis святкує своє п'ятнадцятиріччя! Звісно, така подія не могла пройти без нового альбому. Хлопці випустили у світ свій десятий номерний лонгплей, ще й лейбл змінили! Тепер їх кришує супермажорний Universal music, куди ще раніше перекочували їх старші побратими по волинярсько-дударській зброї In Extremo. Отже, ювілей, свіжий альбум, крутий лейбл і нові перспективи. Saltatio Mortis йде в маси. Що стосується конретно нового альбому "Zirkus Zeitgeist", то виконаний він у традиційній гурту манері, без новаторства та експериментів. Хіба що гітарне звучання стало більш насиченим, а саунд загалом зализаний у найкращих традиціях Юніверсалу. Відзначу, що альбум складається із двох частин: у першій - власне нові пісні; а в другій - кавери на пісні із різних релізів SM у виконанні інших музик. Такий от подарунок від колег та друзів. До речі, серед каверистів є навіть такі імениті виконавці як Subway to Sally, Unheilig, Doro, Fiddler's Green, Schandmaul та інші. вітаємо/download
Ну, а цей колектив знають усі, хто цікавиться неокласичним прочитанням середньовічної музики. Вже понад 30 років трудиться на цій ниві італійський колектив Ataraxia та несе в маси свою прекрасну ліричну атмосферну музику. Чесно скажу, ніколи не був великим прихильником Ataraxia, однак не можу не відзначити новий альбом "Ena" цього непересічного ансамблю. На новій платівці Ataraxia ви почуєте більше неокласики, ніж ethereal, і мене особисто це радує. Адже раніше у творчості цієї групи мені бракувало динаміки та "живості". Тепер же я отримав те, чого хотів. Нова робота Ataraxia чимось нагадує моїх улюблених Corde Oblique і навіть трохи Sopor Aeternus, водночас зберігаючи свою фірмову атмосферну етеріальність. кайфонути/download
