Oceans Of Slumber - Oceans Of Slumber (2020), Progressive Metal

Прослухав парочку разів новий доробок америкосів Oceans of Slumber - не зайшов. Все ж таки, не моє. Вокалістка сильна, але харить ця манера співу типу якоїсь альтернатів рокопопси. А от дует із Міком Моссом (Antimatter) у контексті жанру вийшов симпатичним. лінк/download

офіційні відоси

Haspyd - Перехрестя Двох Вітрів (2020), Folk Metal

Свіжайша свіжина із Харкова - новий другий номерний альбум гурту Haspyd. 6 років знадобилося хлопцям, щоб вийти на новий рівень якости. Про їх дебют писав ось тут. Тепер же зазвучали краще й впевненіше, та й вокаліст додав. Баланс між геві і мдм лишився, хоча, здається, що крен йде в сторону останнього. Відзначу співпрацю із Чур у трекові "Тонка Протока" -  доволі вдала робота із душком творчості укр. рок легенди Вій. Коротше, приємний патріотичний український реліз - варто ознайомитися/download

Trobar De Morte - The Book Of Shadows (2020), Neofolk

На восьмому номерному альбомі іспанці Trobar de Morte продовжили рух у бік мелодизму і внятності. Минула етеріальність вивітрилася, що особисто мене радує. Тепер колектив звучить гармонійніше й приємніше. Помітні нотки айрішу і навіть якісь індуїстські трайбл елементи. Загалом хороша мелодійна робота. рекомендую/download

Veil Of Secrets - Dead Poetry (2020), Doom/Gothic Metal

Неочікувана колаборація норвезьких музикантів дала цікавий результат. Це дебютний альбум проекту Veil of Secrets. А його кістяк складають люди, які вже дуже давно крутяться в музметалсфері. Це Vibeke Stene - вокалістка класичного складу Tristania i Asgeir Mickelson колишній ударник Borknagar. А ще собі на підмогу для більшої душевності вони взяли колишню вокалістку/скрипальку Sareeta із Asmegin. Отака стара гвардія і олдскульний матеріал. Місцями здається, що геть рання Tristania, правда, бракує екстрим вокалу, хоча в деяких композиціях фрагментарно підрикує якийсь запрошений маловідомий тип. лінк/download

Ivan - Silver Screens (2020), Doom/Death Metal

Як добре, що Völur із попереднього допису нагадав мені про австралійського Івана. Адже востаннє я слухав його ще у 2017-му, а кенгурушники вже встигли після того аж два альбуми записати у 2018 і, власне, цього літа ще один. Не знаю, що тут можна описувати, тра просто слухати. Музло реально найвищої проби. Думали дум із скрипкою це штамп-перештамп, шаблон і тотальна нудьга? А ось і ні. Як Völur, так і Ivan цьому яскраве підтвердження. 100%-ково довели, що цей жанр може еволюціонувати і знову дивувати та захоплювати, як колись у 90-ті. Обидва у колекцію - альбум 2018, альбум 2020.

каайф!!!