Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
Не можу не згадати грудневий реліз румунів Bucovina. "Suntem Aici" - це п'ятий повноворматний альбом гурту. Від блеку майже нічого не лишилося, потихеньку скочуються в геві фолк метал. Хоча вони ніколи й не були мегаблекерами. Дуже мелодійна музика із приємними гітарними солячками та фольковим румуномовним чистоспівом. У композиції "Tariile Vazduhului" так і хочеться підспівувати разом з гуртом "Соолоомонар". Без всяких дудок-свистілок і скрипок Bucovina вдається робити доволі фольковий матеріал.
Давно слідкую за творчістю цього ізраїльського колективу, але постійно не дотягують, щоб згадувати їх тут в блозі. По суті, грають вони щось типу лайт версії своїх же співвітчизників Melechesh. І ось, нарешті видали альбум, на якому стало більше орієнтал інфлюенцій, що й приваблює. А щодо метал складової і атмосфери загалом, то цей альбум мені нагадав проект Фернандо Рібейро Daemonarch. Разок-другий для ознайомлення варто зацінити.
Не дуже слідкую за сучасним деткором але тямущі подейкують, що це топовий реліз жанру за увесь 2022 рік. Хоча насправді рецензійні коментарі доволі контраверсійні. Хтось нахвалює, а хтось гидує. Тому не міг не зацінити цей альбум на власні вуха, тим паче, раніше не чув американців Lorna Shore (а це вже їх четвертий повноформатний реліз). І скажу, що знайомство пройшло дуже вдало. По-перше, відразу приємно вражає якість запису, по-друге, супер технічне молотиволо драмера і яскраві різномантіні екстрим вокали рвуть на шмаття, по-третє, як виявилося, це не чистий деткор, а тут все пронизано симфо блеком, і такий фюжн не може не тішити. Оркестровочки прості, але чіпляють, а головне - майстерно розбавляють зубодробильне деткорове молотилово і додають йому епічно-пафосного септіфлешівського шарму. Окремо відзначу однойменну за релізом трилогію Pain Remains, яка закриває цей альбом. Вона справді варта уваги, рекомедую ознайомлюватися під відеоряд, по суті, це міні фільм. Чуттєво й щемливо вийшло (не думав, що таке можна написати про деткор), під час перегляду навіть не гріх пустити скупу сльозу. Мабуть, ще раз перегляну.
Слухав цей третій номерний альбом нідерландців Alvenrad і думав, як це я їх раніше не помічав. Добротний же такий вікінго-паган блек у дусі раннього Vintersorg. Потім поклацав перші два альбоми - а там якийсь вікінгарок із олд сайкоделом. Роблю висновок, що тіпи трохи переформатувалися у 2022 році, і це їм пішло на користь. Принаймні, для мене це ще один хороший реліз в колекцію.
Чилійської екзотики захотілося. А тут виявляється, ніякої екзотики немає. Дебютний альбум гурту Mournument звучить дуже по-європейськи. А акустичні частини із фортепіанко та скрипкові партії відверто попахують Empyrium. На плагіат не натякаю, це скоріше комплімент молодому чилійському ансамблю. Коротше, приємна сумна придумована музичка.