Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
Ну, а цей колектив знають усі, хто цікавиться неокласичним прочитанням середньовічної музики. Вже понад 30 років трудиться на цій ниві італійський колектив Ataraxia та несе в маси свою прекрасну ліричну атмосферну музику. Чесно скажу, ніколи не був великим прихильником Ataraxia, однак не можу не відзначити новий альбом "Ena" цього непересічного ансамблю. На новій платівці Ataraxia ви почуєте більше неокласики, ніж ethereal, і мене особисто це радує. Адже раніше у творчості цієї групи мені бракувало динаміки та "живості". Тепер же я отримав те, чого хотів. Нова робота Ataraxia чимось нагадує моїх улюблених Corde Oblique і навіть трохи Sopor Aeternus, водночас зберігаючи свою фірмову атмосферну етеріальність. кайфонути/download
У продовження теми середньовічної металевої музіки ловіть свіженький реліз від німців Harpyie. Це третій номерний альбум цих музикантів. Не сподівайтеся почути щось радикально нове. Тут типовий німецький волинкометал. У порівнянні з попередніми платівками тут відчутний певний крен у сторону моднявого металкору. Є багато качових приспівів, однак вистачає й нуднуватих заспівів. Рекомендую тільки для палких поціновувачів сєго жанра. взяти/download
Розвіємо сіру осінню буденність якісним бадьорим медієвальним металом. Щось скучив за такою музикою. Аж тут раптом підвернувся новенький альбум від німців Cultus Ferox, які вже майже 15 років йдуть тихою сапою за спинами своїх іменитих земляків In Extremo та Tanzwut та роблять якісно свою справу. І якщо у щойнозгаданих грандів останнім часом справи з хітовістю йдуть тяжко, то у Cultus Ferox навпаки - дуже легко та невимушено. Ці хлопці геть ненапряжно пишуть все нові й нові хіти та дедалі кращі, які миттєво врізаються в голову і прокачують все тіло (наприклад, бомбезна "Seelentanz" чи "Ligeia"). бодрячок/download
Черговий повноформат від рязанців I Am Waiting For You Last Summer не розчарував, але й сильно не порадував. Холодная сінтєзаторная атмосфєра розвіялася і змішалася з якимись брейками та чілвейвом. Ну, а гітарна робота в них і раніше була досить мінімалістична. "Mirrors", все ж таки, непоганий альбум, але навряд чи надовго засяде в плеєрі. спробувати/download
Хапайте шматок фольк металевої свіжини. Молодий гурт Distoriam із Квебеку поповнив лави фольк мідолістів, випустивши дебютний альбум під назвою "Chapter I: Vinlanders". На цьому релізі квебекійці поєднали надбання фолк метал гуртів із різних країн. Пісні доволі насичені та різнопланові (є вікінгові теми, є хумпові, є кельтські, є піратські). Паралелі проводьте самі. Ну, і в арсеналі, звичайно, купа ентнічних інструментів (відзначу постійно тринькаючу мандолінку). Різноманіття вокальних партій теж гарантовано. вмикайте/download
Ось вже майже 20 років ці швейцарські мужичкі радують моцним фольк мітолом але досі лишаються у другому ешелоні та в тіні своїх іменитих земляків Eluveitie. Наче, й добре зіграні, та й матеріал милозвучний і якісно записаний, але чомусь Excelsis залишається маловідомою командою. Пропоную припинити це неподобство і обов'язково ознайомитися із новим восьмим номерним альбомом цього доволі непоганого гурту. посилання/download
Фінські мелодумдестери Hanging Garden після дворічної перерви запулили новий реліз. Поціновувачі творчості цього колективу вже встигли висловити своє здивування. Гурт здійснив різкий крен у сторону пост мітолу та депресів року, значно скоротивши детову долю у своїй музиці. Благо, у кількох треках ще трапляється смачний гроул, який розбавляє іноді надто затягнуті меланхолійні частини. Сподіваюся, на наступному релізі гурт не скотиться у аморфну тягомотину (на кшталт теперішньої творчості Katatonia), а піде праведним шляхом потужного поц-мітолу! лінк/download
На добру осінню ніч пропоную зацінити даний реліз. Під таку музичку можна добре поспати. Вашій увазі четвертий номерний альбум сонграйтерки-арфістки із Нашвілла, що у США. Маючи академічну музичну освіту, Timbre майстерно виграє на арфі та чарує своїми вокальними даними. Але це ще не все. Свіжий альбом "Sun & Moon" є особливим у творчості цієї талановитої композиторки-виконавиці. Умовно його можна розділити на дві частини: перша "Сонце" є легшою для сприйняття та комерційнішою (вона поєднала у собі пост-рокові фішки, фентезійну атмосферу та інструментальну неокласику), друга - "Місяць" є зразком сучасної класичної музики (тут вам соло для арфи, для арфи та гобоя, цілий симфонічний оркестр та хор). Майже дві години загального звучання промайнуть, і вухом не моргнете. Дуже приємна музика. добраніч/download
Втомилися від порно-грайнд корових чи чорнушно металевих вечорів, тогди вам сюди. Antimatter Міши Мосса влучно підгадав із сезоном виходу нового реліза та видав справжній осінній дарунок всім любителям мелодійного атмосферного року: з купою гітарної акустики, задушевними скрипічними партіями, атмосферними клавішами та прекрасним чоловічим вокалом. Смакота та й годі. Очікувано Antimatter не розчарував. А вже 7-го листопада зацінимо "The Judas Table" наживо на Doom Over Kyiv VII. ням-ням/download
Надибав днями ось цей цікавий альбум від молодого португальського композитора, який ще у 2005 році почав бавитися, підбираючи на фортепіанко гіти улюблених йому HIM та Nightwish. Плили роки, а тіпок у 2010 зробив собі сторінку на ютубі та почав вже свої власні музикування туди викладати. А людям то полюбилося і почали вони навіть хванатувати. А то дало наснаги молодому неокласику і почав він лупашати альбум за альбумом. Ну, всю дискограхвію згадувати не будемо, але з останнім доробком рекомендую познайомитися. Доволі таки приємна музичка, яка поєднала у собі і кельтську мелодику, і готику, і неокласику, і ще багато всього. Одним словосполученням - музика для релаксу. Атдихаєм від металу! тиць/download
От хто не розчаровує, так це Dalriada! Ось вже більше десятка років флагмани угорського фольк мітолу радують і радують чудовими релізами. При цьому не опускають високо підняту планку якості. От і новий альбум "Áldás" не став винятком. Забійні заспіви, душевні хітові приспіви, купа етнічних інструментів та яскравий вокальний дует Андраса та Лаури. Насичено, автентично і дуже мелодійно. брати/download
Дай, думаю, для галочки слухану. Звісно, нічого нового тут не нашкребеш. Однак той факт, що після першого прослуховування не захотілося натиснути на клавіатурі шіфт+дел, це похвально для даного релізу. Нарешті Алексі Лайхо і Ко., спромоглися наваяти щось більш менш вартісне. Не побоюсь навіть сказати, що "I Worship Chaos" - це найкраще, що їм вдалося спродукувати з часів "Follow the Reaper". І ще одне: звал другого гітариста теж пішов на користь. Тепер фактично зникли ті, так звані, віртуозні хеві запили, а стало більше конкретної мелодики, яку хоч умовно, але можна назвати хітовою. Бонус на аморфісовський хіт "Black winter day" теж порадував. слухайте/download
Правильний шлях обрали ці німецькі товаріщі. Ті, хто чекав від Ахаба ранньоальбомної фюнеральщини, будуть розчаровані. Зате ті, хто сподівався на продовження у дусі попереднього "The Giant", безумовно, будуть мегазадоволені. Ще більше лірики, ще більше чистоголосся стало на новому релізі Ahab "The Boats Of The Glen Carrig". Але й фірмового тягучого думу з смачним гроулом теж вистачає. Такий формат пост думу мені до душі. У цьогорічну десятку кращих від жанру точно повинен потрапити! зацінити/download
Прекрасний душевний реліз неочікувано випустив In Gowan Ring. З творчістю цього американського ванменбенду довелося познайомитися ще десь наприкінці 90-х. Але тоді якось не дуже вона сподобалася. Надто примітивно та мінімалістично звучало те гітарне бренькання з шаманськими стогонами, що і відбило бажання далі слідкувати за музикуванннями В'eirth-а на наступні 15 років. І ось, зовсім випадково натрапив на свіжий альбом та ризикнув послухати! Це вже зовсім не те, що він грав у минулому тисячолітті. "The Serpent And The Dove" сповнений супермелодизмом, як в інструментальному плані, так і в вокальному. Шаманізм відійшов у небуття, тепер у творчості In Gowan Ring панує суцільний символізм. Дуже рекомендую оцінити нове дітище В'eirth-а "Гадюка і голуб". Релакс і спокій забезпечені! лінк/download
Якщо не помиляюся, це 10-ий номерний альбум від Blackmore's Night. Года ідуть, а стирий пердуняйло Річі навіть у свої сімдисіт ще у тонусі! Ну, маладєц, що тут скажеш. Певно молода жінка Кендіс не дає старому покою, все тягне й тягне на сцену, що знову й знову міністрелить та радувати вуха відданих хванів. На "All Our Yesterdays" є все, за що люблять цей легендарний колектив. Кельтські балади з чарівним голосом Кендіс, існтрументальні ірландські бодрячки та блюзові гітарно-мандолінні солячки від Річі. Ще є багато каверів на ретро пісні. Не сильний у музиці 60-80-х, тому порівнювати з оригіналами не стану (однозначно лиш порадувала знайома "Moonlight Shadow). Ну, а ви можете спробувати/download
Як виявилося, Aethernaeum не зовсім новий колектив, а хотів було вже віднести його у супернове відкриття. Насправді, ця команда була сформована у 2013 році зусиллями лідера німецького гурту "Eden weint im Grab" Олександра Блейка, який ще до цього рік пропрацював самотужки. Не знаю, наскільки файним є альбум 2013 року, але свіжий доробок гурту - справжній марципанчик для всіх поціновувачів якісного атмо блеку. Скрипічно-віолончельна мелодійна меланхолія (як у Dornenreich) тут майстерно поєдналася з містичними акустичними гітарними партіями, декламуванням, та хоровими заспівами (як у Empyrium). Однозначно в колекцію! Скуштуй осінню меланхолію/download
Пригадую, вперше і востаннє (поки що) почув харківську команду Hurtovyna десь у підвальних приміщеннях Малої Опери Києва кілька років тому. Ото був "андеграундний" концерт у прямому значенні цього слова. Заінтригували слобожанці тоді наживо з двома скрипачками, ай, душевно нарізали. Здавалося, ось вона, восходящая із підземель звізда українського інструментал пост року. Минуло вже років три, а звізда і досі десь тьмяно блимає у харківських підвалах. Але таки спромоглася видати однойменний зі своєю назвою фулл ленгхт альбум, хоча за часовою тривалістю (близько 30хв.) повноцінним його важко назвати. Та й сам матеріал релізу геть не порадував (бо всьо це ісходжено-ізйаложено). По-перше, скрипічні партії, які тут, начебто, мають всім заправляти, геть примітивні, ну, а по-друге, і гітарні а-ля math-оподібні ходи теж не вражають і не чіпляють. Такий собі середняк без душі вийшов, як то кажуть, натужили, як змогли. У розчарування року - кроком руш! дізнатися/download
Знавці норвезького фольк мітолу точно мають пам'ятати проект сімнадцятилітнього юнца Торбйорна Сандвіка Glittertind, який самотужки і не без успіху (враховуючи видання 2-ох платівок на Napalm Records) композував у жанрі вікінг метал. Проте вже у 2013 році він набрав цілу команду музикантів, відхрестився від мітолу і підписався на норвезькому лейблі Indie Recordings, де і випустив третій номерний альбум під вивіскою Glittertind. Минуло 2 роки і хлопака знову випускає новий реліз. Однозначно, для фолк метал громади Glittertind втрачений, бо музика колективу зазнала разючих змін у сторону деметалізації.. Матеріал, представлений на свіжаку "Blåne For Blåne", безумовно дуже якісний, приємний та мелодійний. Переконаний, тепер гурт полонить серця та вуха значно більшої кількості людей. Адже такий прифолькований мейнстрім інді (навіть роком важко назвати) поп нині добре котується. Норвезький поп фольк із блюграссом - геть непоганий сплав, і на дозвіллі добре лягає на вухо. Та ще й приправлений струнним квартетом та волторнами! слухати/download
Відсвяткувавши минулого року 20-річчя легендарного альбому "Tales from the thousand lakes", Amorphis нині радує своїх фанів свіжим номерним альбумом "Under The Red Cloud". Ця платівка містить 10 треків + 2 бонусні і певною мірою є логічним продовженням супервдалого попередника "Сircle". Щоправда, цього разу важко виділити на альбумі однозначні хітяри, як то було у 2013 році. Прослухавши новий реліз добрий десяток разів, все ж таки припущу, що у плані хітовості він програє "Сircle", але водночас має свої плюси та сильні сторони. Однозначно можна стверджувати, що свіжа робота фінів є різнобарвнішою і багатшою в інструментальному плані. А ще, напевно, найфольковішою за всю історію гурту. І в цьому компоненті не останню роль відіграв Гланцманн із Eluveitie, який зі своїми флейтами та вістлами відзначився у третині пісень альбому. Із новизни слід також відзначити наявність жіночого вокалу, який фрагментарно з'являється у піснях "The Four Wise Ones", "Sacrifice" та веде заспів у "White Night". Всі інші аморфісовські фішки теж збережені, хоча, як мені здалося, стало більше східної мелодики та і прогресивність гітарних соляків якось надто віддає добре нам відомим "Orphaned Land". Ну, то таке, загалом альбум шикарний і безперечно застовпить собі місце у десятці найліпших метал релізів 2015 року. переконатися/downalod
Готові скуштувати величезну порцію смутку, відчаю та горя - тоді свіженький 13-ий номерний альбом від Богів doom metal для вас! Через певні перетурбації у складі гурту вихід цього релізу трохи затримався, однак то, можливо, й на краще. Адже в команду повернувся гітарист Calvin Robertshaw - причетний до класичних альбумів гурту 1992-1998 років. Що ж можна сказати коротко про новий доробок "Feel The Misery"? MDB у черговий раз підтвердили статус лідера жанру та довели, що ще не увесь смуток та печаль вилили на наші голови. Спочатку здавалося, що альбом дещо монотонний, однак вже після другого прослуховування з головою поринаєш у ці сумні мелодії та відчайдушний спів Аарона. До слова, вокальні партії дуже смачні й різномантіні: декламування, чистий фірмовий спів та чуттєвий гроул. Фани точно не лишаться байдужими. Альбум умовно можна поділити на дві частини: перша має більш тривалі пісні (9-10хв), а друга навпаки - коротші (5-6хв.). Знайшлося місце на цій платівці і ліричній баладі "I almost loved you", яка виконана у неокласичному стилі, де провідну роль грає дует скрипки та фортепіано (олдові фани мають відчути відлуння "Sear Me" 1993 року). До речі, скрипічних партій у цьому альбумі стало більше, однак їх роль має переважно атмосферний характер (а хотілося би від них почути більш вагому мелодичну роль, як на славетному "The Angel and the Dark River"). Трагічного драматизму релізу "Feel the Misery" додає пісня "And my father left forever", яка за збігом обставин була написана перед смертю батька Аарона. Тому, як правильно хтось відзначив, Аарон не співає, а переживає, кожне слово у своїх піснях. відчути скорботу/download
