Das Ich - Fanal (2025), Electronic/Darkwave/Ebm

Не можу оминути увагою крайній лонгплей від легенди німецького електро дарквейву Das Ich, яка після довгої перерви знову порадувала шанувальників свіжим доробком. Не зовсім моя музика, проте симфонічна складова зі скрипковими сподобалася. Повіяло навіть творчістю Letzte Instanz. Можна слухати, хоча кайфонуть від цього більше шанувальники саме індустріальної елекронщини, а не любителі традиційного дарк фолку.

Dalriada - Magvető (2025), Folk Metal

Не старіють ветерани угорського фолк металу. Вже понад 25 років бадьорять вуха меломанів та радують шанувальників геві фолку. Не став винятком і черговий лонгплей гурту. Тут все на місці, фірмово по-далріадівськи: без соплейжуйства, мелодійно, качово, хуково. Місцями навіть навалили більше тяжкості, ніж зазвичай. Дуже сподобався реліз. Сміливо можна брати у колекцію.

Dawn Of Solace - Affliction Vortex (2025), Gothic/Doom Metal

Ну, а що там по готік думу? Є ось такий реліз від Саукконена під вивіскою Dawn Of Solace. Дуже слухабельна лірична музика із вкрапленнями гроула, Місцями настроєво навіть нагадало щось із середнього періоду Lacrimas Profundere. Ну, але ж насправді хотілося почути щось у дусі Black Sun Aeon, до творчості якого цій платівочці, на жаль, далеко. Звучить добре, але якось пусто.

Cult Of Frey - By The Blood Of Odin Part2: Asgard (2025), Epic/Pagan Metal

Cult of Frey - це ж ті два дядьки, що колись грали в Sleipnir. Ледве пригадав цих музикантів. Ну, і зрештою навіть пропустив реліз 2023 року, але бажання повертатися до нього не маю, бо підозрюю він мало чим відрізняється від "By The Blood Of Odin Part2: Asgard" 2025, з яким оце недавно ознайомився. Наче й непоганий такий стандартний вікінг, десь нагадує Tyr, десь Falkenbach, але геть не чіпляє і не запам'ятовується. Отако лунає собі: ні холодно, ні жарко. Закінчив звучати й забувся. Наче й нічого поганого не можна сказати, але й чогось хорошого тут теж не знайшов. Доволі нейтрально, але з претензією на епічність.

Conatus - Fractured Radiance (2025), Black/Post-Metal

І ще порція сумної повільної музики. Випадково натрапив на цей грецький ванменбенд проект, і він зачепив мене своїм дебютним релізом. І незважаючи на теги "Black" в описі стилю цього релізу, все ж таки, за атмосферою це скоріше doom metal. Але то неважливо, головне, що перед нами справді файний, дуже мелодійний матеріал, який чіпляє з першого ж прослуховування. Понад 40 хвилин сумних душевних тремоло, які, проте, не скочуються в якусь тотальну депресію чи грузний фюнерал. Рекомендую!