Asgaror - Sin Rendición (2025), Power/Folk Metal

І у продовження попереднього посту з Ars Amandi кидаю тут дебютний альбом мексиканського октету Asgaror, який на 10-му році свого існування таки заявив про себе повноформатним релізом. І музика цього колективу дуууже нагадує Ars Amandi та й загалом увесь іспанський фолк павер та геві метал. Вирізняють цей бенд лише фрагментарні вкраплення екстрим вокалу, все інше - це добре знайома нам фолк енд геві іспанська традиція без жодних експериментів, без краплі мексиканської екзотики, на жаль.

Ars Amandi - Rumbo Norte (2025), Heavy/Folk Metal

Не дрімала у 2025-му й іспанська фолк метал сцена. Пробудилися зі сну мої улюбленці Ars Amandі і після тривалої перерви у майже 6 років видали черговий повнограй. І альбом цей не розчарував, ба, навіть порадував. Отримав те, чого й можна було очікувати. Чудове поєднання геві з іспанським колоритом там добряче приправлене фольковими скрипками-дудками. Дуже мелодійно, хітово і суперслухабельно. Рекомендую.

Armazi - Mamulo (2025), Pagan Black Metal

А це доволі несподівана знахідка. Можна брати в колекцію. Armazi - грузинська команда із Тбілісі, яка грає кавказький язичницький чорний метал. Минулоріч гурт видав свій другий повноформат "Mamulo", і мушу визнати, дуже хороший матеріал, хоча якість запису могла би бути кращою. Проте потенціал і щось свіже в цьому відчувається. Команда заслуговує уваги шанувальників мелодійного блек металу. На майбутнє очікую почути ще більше чистих вокалів, а зокрема славнозвісне грузинське чоловіче багатоголосся, що може стати родзинкою цього метал ансамблю.

Änterbila - Avart (2025), Black/Folk Metal

Другий номерний лонгплей від шведів Änterbila є олдскульним сируватим блеком із душком скандинавського фольку, щоправда дуже дозованого, а хотілося би більше. За духом мимоволі спливають спогади про Isengard, Storm і т.д. Загалом непогано, але нічим не краще щойнозгаданих динозаврів жанру.

Arallu - DMoon - From The Ancient World (2025), Black/Death Metal

Черговий лонгплей від ізраїльських металістів Arallu, здається, це вже 9-ий номерний. Класний звук, класно зіграно, знову приємно вплітається фолк у блек-детове молотилово, проте його недостатньо, щоб хотілося переслуховувати цей реліз знову й знову. Як на мене, то саме фолк складова вирізняє і робить цікавим матеріал цього колективу. Без неї музика Arallu стає доволі безликим, хоч і добре зіграним блек-детом.