After Earth - Dark Night Of The Soul (2025), Melodic Death Metal

Непоганий такий мелодетовий альбумчик вийшов у шведів After Earth. Не знаю, що там у них звучало на дебютнику 2023-го, але ось цей крайній "Dark Night of The Soul" цілком слухабельний і добре записаний. Тут немає жодних експериментів чи якихось там модернових фішок, тому сподобається він скорше шанувальникам олдскульного шведського mdm звучання.

Æl-Fierlen - All Is Far Away (2025), Blackened Post-Metal/Blackgaze

І ще один блекгейзовий реліз із Англії. Не чув цей колектив раніше, але, здається, він з'явився лише у 2024 році. "All Is Far Away" - дебютний лонгплей, на якому чуємо зефірний блекгейз із лідируючим чистим жіночим вокалом, що навіває атмосферу раннього The Gathering і щось із сольної творчості Liv Kristine. Загалом приємна, легка музичка для релаксу.

Adorn - Adorn (2025), Post-Black Metal/Blackgaze

Хотів би поділитися цим приємним блекгейзовим релізом. Лондонське тріо Adorn після дебютного демо 2013 року готувало цей повноформатний альбом аж 12 років. І ось врешті результат. Дуже мелодійний пост блек із скрипкою, клавішними і якимось фоновим ефектом, типу дитячого хору, як мені здалося. Загалом у музиці цього колективу відслідковуються впливи Ellende та An Autumn. Для шанувальників жанру рекомендую.

Percival Schuttenbach - Slavic Wars - The Rise Of The Slavic Gods (2025), Progressive Folk Metal + Ćwierć wieku muzyki (2025), Folk

У цьому дописі хотів би згадати відразу 2 альбоми, які видали флагмани польського фолк металу Percival Schuttenbach минулого року. Багатий інструментарій, фірмова персівалівська атмосфера та прогресивні викрутаси/експерименти у поєднанні фолком та чудовими вокалами ось вже понад 25 років приваблюють слухача до творчості цього колективу. Особисто мені більше сподобався акустичний альбом "Ćwierć wieku muzyki", місцями за духом нагадав чеських колег Silent Steam of Godless Elegy. Також несподіванкою було почути польськомовний рімейк на пісню "Очі відьми" гурту Вій.

Sumakh - Brink Of Existence (2025), Black Metal

Ще один молодий представник української чорної сцени видав свій дебютний лонгплей минулого року. Знайомимося - це чернігівський Sumakh. На відміну від ужгородського Nathreism тут композиції значно коротші, проте не менш атмосферні й мелодійні. Як на мене, це непогана проба першого пера. Звучить не бездоганно, але потенціал відчувається. Будемо слідкувати далі за цим чорним чернігівським квартетом.