Sakis Tolis - Everything Comes To An End (2025), Gothic Metal

Навіть не знаю, що сказати про цей альбом Сакіса. Така собі лайт версія Rotting Christ без фолку і без скрімів. Начитування віршиків під мелодійний метал, чогось готичного тут не відчув. Воно наче й непогано, але переслуховувати геть не тягне. 

Pelican - Flickering Resonance (2025), Post-Metal

Не міг оминути крайній альбом китів пост металу. Але як виявилося, якби пропустив, то втратив би небагато. Бо цього разу у мелодійному плані геть не зачепили. Наче й все на своєму місці, згідно з канонами, все по стандартизованих молдах, а от душевності нема. Тому альбом видався якимсь пустим і нудноватим. Ех, не такого Пелікана хотілося почути.

Ramchat - Rmut (2025), Black/Pagan Metal

П'ятий номерний лонгплей від словаків Ramchat порадував більше, ніж очікувалося. У принципі, ці хлопці й раніше видавали пристойний щільний мелодійний паганський музон. А на цьому альбомі неочікувано інтегрували цимбали ще й частково записали скрипалів віденської філармонії. Вийшло дуже симпатично. Виокремлю композицію "Zapozeral Sa Do Mna Mráz", у якій майстерно переплелися пеген метал із неокласикою. Варто ознайомитися!

Rumproof - Drunken Tales (2025), Heavy/Power/Folk Metal

А як щодо порції піратського металу? Так, це ті самі угорські любителі рому зі своїм другим довгограєм. Знову весело й бадьоро, як заведено у цьому жанрі. Скрипочка нарізає, акордеончик підтримує приємні мелодії, нога притупує в такт, коротше, норм реліз, гарно слухається, навіть угорськомовна лірика вухо не ріже.

Omnium Gatherum - May The Bridges We Burn Light The Way (2025), Melodic Death Metal

Колись один із найулюбленіших фінських мдм гуртів тепер розчаровує. "May The Bridges We Burn Light The Way" геть не зачепив. Як то кажуть, в одне вухо залетів, а в інше вилетів. Нічого крім  "The Darkest City" взагалі не викликало найменшого інтересу. Якось плоско і бездушно, файні мелодії зовсім відсутні. Не таким я собі уявляв 10-ий ювілейний лонгплей OG. Розчарування.