Grave Circles - World Within The World (2025), Black Metal

Ще один український чорнометальний реліз у екзилі. Екс-вінничани Grave Circles випустили другий повноформат. І слід визнати, це доволі міцна робота. Спершу якось не дуже чіпляє, проте з кожним наступним треком все більше занурюєшся у темну зловісну атмосферу, яку майстерно створили й зіграли ці талановиті музиканти. Складається враження, що альбом може ще більше розкритися після кількох прослуховувань. Тож пропоную до уважного, вдумливого прослуховування.

Gjallarhorn - Відчайдушно (Defiantly) (2025), Pagan Black Metal

Із херсонських степів надійшла свіжа порція чорного металу від Gjallarhorn. Непоганий, рівний реліз. Певно, поки що найкращий у дискографії гурту. Мелодійно, середньотемпово, проте чогось особливого тут не почути. Місцями нагадує більш жваву версію Drudkh. Можна слухати, але чи захочеться переслуховувати у майбутньому - це вже сумнівно.

Funeral Sleep - A Dark Void...Taking Me (2025), Atmospheric Doom Metal

А про цей американський проект щось геть мало інфи. Я так розумію, що це дебютний реліз ванменбенда. Звучить хрестоматійно і канонічно як для думового жанру. Дуже милозвучно і зовсім не скучно. Душевні осінні мелодії, приємний чистий вокал - навіть якісь ностальгічні відчуття викликає. Особливо міцна середина альбому (3-5 треки). Рекомендую до ознайомлення.

Frost - Age Of Fading And Doom (2025), Melodic Black Metal

Щось не пригадую я таку угорську команду. Назва якась банальна, а між тим, металархіви кажуть, що гурт грає ще з 90-х, тобто, вочевидь, якась тамтешня локальна легенда. Ну, хоча б на сьомому лонгплеї вдалося ознайомитися із творчістю цього колективу. І мушу сказати, що це доволі милозвучний блек метал. Тремолки, солячки, моторна ритм секція, скрімо-харш, ще й трохи акустики - все у купі досить гармонійно звучить. Не дуже запам'ятовується, але під час прослуховування викликає приємні емоції.

Fabula Rasa - Tome II: The Beyond (2025), Power/Folk Metal

Несподівано приємний павер від німецького ансамблю Fabula Rasa. Нагадує мені іспанську школу, бо міцно базується на скрипкових партіях, у купі з якимось мановарівським пафосом у вокалі. Дуже слухабельний матеріал, який радує, як бадьорими номерами, так і баладками. Для ненапряжного прослуховування саме те!