Godthrymm - Distortions (2023), Epic Doom Metal

Зовсім непомітно вийшов свіжий альбом британців Godthrymm, але уваги він насправді вартий, а особливо тих, хто шанує олдскульний дум. Тужливі мелодійні гітарні рифи, епічний настрій та чітка, неспішна ритм секція. До слова, у складі є колишні учасники My Dying Bride, люди, так сказать, з досвідом, які точно тямляться на олдскулі. Послухав альбом із задоволенням, ех, приємний ностальгічний шарм.

Valkeat - Fireborn (2023), Folk Metal

Неочікувано винирнув другий номерний альбум від фінів Valkeat. Пригадую, дебютник у 2017 році був бадьорий і хітовий, тому й до новинки були завищені очікування. На жаль, сталися деякі зміни. З позитивного - якість зведення й запису стали кращими, а з негативу - перехід на англомовну лірику і зменшення ролі кантеле. Натомість стало багато якогось напищеного пафосного клавішного симфонізму, якого не було раніше. Радує, що все ж таки, хукові треки є, та й загалом доволі непоганий комерційний реліз.

Celéne - Forlorn Paradise (2023), Atmospheric Black/Doom/Gothic Metal

Геть випадково трапився мені такий цікавий реліз від грецького ансамблю Celéne. Ніколи не чув його раніше, а це вже третій номерний реліз гурту. Нині цей колектив грає атмоблек із готичним нашаруванням. А на двох попередніх релізах - 2016 та 2018 виявився дуже знайомий олдскульний готік дум із скрипкою та флейтою в дусі Estatic Fear. Тому рекомендую ознайомитися із усією дискографією цієї маловідомої але доволі приємної грецької команди.

Adarvirog - Čornaje Sonca (2023), Folk Metal

Ще одні політичні біженці - мінський гурт Adarvirog (здається, емігрував у Грузію) видав свій другий номерний альбом після шестирічної перерви. Перше що кинулося в очі у порівнянні із минулим релізом - латинізація назви гурту і пісень. По музлу - фолк метал на треш/дет підкладці з усілякими скрипками-дудками. Наче і є якісь мелодії - а геть нічого не запам'ятовується, ще й фрагменти чистого жіночого вокалу якісь не дуже якісні. Усе це могло бути значно кращим, але звучить трохи кострубато і не чіпляє. Таки досі не розкрили свій потенціал.

Kypck - Преступления Против Человечества (2023), Doom Metal

Оце несподіванка - раптом після семирічного мовчання сплив фінський Курск зі своїм п'ятим номерним альбумом. Дивно, чому саме тепер, чому не раніше? І як відразу повідомляє нам цей ансамбль - реліз під цією вивіскою є останнім, а далі - зміна назви, і більше ніякої кацапської у текстах. Радує, що гурт обрав правильну сторону, незважаючи на всю цю "совкову естетику" в текстах. Війна змусила радикально змінити концепт, чому дуже незадоволені старі російські фанати, які вже кричать про зраду і пєрєобуваніє групи:) Ну, а що ж тут по музлу? - змін ніяких не помітив - фірмовий почерк дотримано, новизни не помічено, коротше, все на своїх місцях. Не найкращий альбом гурту, але й непоганий, є хороші мелодії.

Marekvist - Varde (2023), Progressive Rock/Nordic Folk

А це теж щось новеньке. Маловідомий секстет із Норвегії Marekvist видав свій другий номерний альбом і якось зовсім непомітно. Про гурт навіть немає інфи на метал архівах. А грає він доволі непогану музику - суміш прог року із скандинавським фольком (виражається більше у жіночому вокалі). Подекуди мимоволі спливають алюзії то на Leprous, то на Storm або на обох одразу:)

Wagakki Band - I Vs I (2023), Folk Metal

Захотілося чогось свіжого, екзотичного. І тут став у нагоді новий реліз японського гурту Wagakki Band. Не пригадую, щоб чув цей колектив раніше, а він вже точно не один альбум видав. У своїй музиці поєднує рок з японським фольком та j-попом. Милозвучний жіночий вокал, усілякі японські струнні і духові етно інструменти із динамічною ритм секцією - слухається усе це легко й ненав'язливо. Релакснув.

Kataklysm - Goliath (2023), Melodic Death Metal

І знову канадський Катаклізм. Не збавляють дядьки, навалюють й навалюють. Від традиційного мелодету тут, звісно, мало що лишилося, і як на мене, тут знову стало тяжче, а внятні чіпляючі мелодії є лише в кількох треках. Але якщо хочеться послухати ненав'язилового молотилова - то це якраз те, що треба. Серед треків виділив для себе "Die as a King"  та три останні на альбомі. 

Dymna Lotva - Зямля Пад Чорнымі Крыламі: Кроў (2023), Blackened Deppressive Doom/Folk/Post-Metal

Цікавий реліз, який вартий уваги. Це третій номерний альбом білоруського гурту Dymna Lotva, який, я так розумію, як і Znich, вимушено покинув Білорусь і нині базуєтсья  в Польщі. Дуже атмосферна та емоційна робота, яка стилістично поєднує у собі depressive black та doom metal. Запрошені скрипкові й духові гести збагатили звучання, додали ще більше гнітючого мелодизму. Рекомендую до прослуховування. 

Einar Solberg - 16 (2023), Progressive Rock

Щось згадав на днях Leprous, захотілося переслухати минулі роботи. І зовсім несподівано натрапив на дебютний сольний альбом Ейнара - фронтмена цього чудового колективу. Як на мене, вийшов дуже хороший реліз - моцна заявочка на сольну творчість. Є тут і духові, і скрипкові, і трохи електроніки і навіть всякі спешл гести, серед яких можу виділити відомого нам Ihsahn. Ну, і звісно, у центрі вього цього - неперевершений вокал Ейнара. Майстерна й милозвучна робота. Рекомендую.