Wolfheart - King Of The North (2022), Melodic Death Metal

Знову професійно, якісно, але якось прісно і вторинно. Навіть додатковий чистоголосий вокаліст не рятує ситуацію. Хуковості не вистачає, все тече як вода, нічого не запам'ятовується. Чергове розчарування від Туомаса і Ко.

Exxasens - Le-Voyage (2022), Post-Rock/Post-Metal

Не чекав, а вони взяли й видали новий повноформатний альбум. На новому реліз іспанці Exxasens повернулися до чисто інструментального звучання, минулі вокальні експерименти зникли. Однак хітовості досі бракує. Не той, не той вже Exxasens, добре звучить, але не чіпляє.

Vogelfrey - Titanium (2022), Folk Metal

Черговий доробок від німців Vogelfrey загалом непоганий, але й нічим особливим не порадує. Норм та й норм. До речі, мітельальтером вже зовсім не пахне. Такий собі німецький рок із скрипковими. Увімкнув, і фоном добре йде. Але переслуховувати в майбутньому навряд захочеться.

Long Distance Calling - Eraser (2022), Instrumental Post-Rock

Пост рок релізи цього року таки радують. Ще один такий беру в колекцію. Німці LDC знову радують суперякісним матеріалом. На новому альбомі "Eraser" обійшлися без вокалів та альтроку, але вивалили порцію якісного динамічного пост року, без всяких шугейзів та спейсів, але з дуже класною мелодикою та легким вкрапленням духових та скрипкових. Фейворіт треки: 5, 7 і 9. Рекомендую!

Brymir - Voices In The Sky (2022), Symphonic/Melodic Death/Pagan Metal

А ось і фіни Brymir підготували свіженький четвертий номерний реліз. І як на мене, то знову не розчарували, все витримано у кращих енсіферумовських традиціях: чудові гітарні мелодії, епічні хори, трохи мелодету і багато фолькового шлейфу. А якою ж було несподіванкою почути у сьомому треку "Slava Ukraine" те фрагмент із "Заповіту" Тараса Григоровича. Ну, приємно здивували. Обов'язково до прослуховування.

Dreadnought - The Endless (2022), Doom Metal/Progressive Metal/Black Doom Metal/Post-Metal

Чекав нових наворотів від цих американських авангардщиків, і вони тут є, але загалом нова платівка не вставила. Чогось їй таки бракує, можливо, надмірне використання чистого жіночого вокалу, якийсь він тут надто сонливий, хоча й приємний. Хотілося почути більше агресії та жвавішої ритміки, а тут багато якоїсь нудної прогової меланхолії. Прогнав реліз з десяток разів. але так і не зайшов, цього разу Dreadnought пролітає повз.

Heilung - Drif (2022), Dark Folk

Якраз після японського авангарду хочеться чогось спокійнішого, релаксивного, медитативного. І тут нам стане у нагоді новий повноформат данського неофолк тріо Heilung. Дуже сильний початок цього релізу - чудова скандинавська мелодика, а от середина і кінець зі значним креном в рітуал - розчарували. Якби все було в дусі перших двох треків - був би топчик. Ну, але шанувальникам Wardruna, Runahild і подібного ознайомитися потрібно обов'язково.

а кліп таки вдався

Sigh - Shiki (2022), Avant-Garde/Black Metal

Легенда японського блек аванагарду нагадує нам про себе свіжим номерним релізом. Як завжди, цікаво і не на одне прослуховування. Здається, стало більше лірики, ніж агресії. Та й какофонія, якою іноді ці хлопці трішки зловживали, теж зникла. Але експериментів менше не стало. Є тут і геві, і прог, і фольк і ще всякі смакоти. Особливо сподобалася друга частина альбому, починаючи з п'ятого треку. Рекомендую.