Saor - Aura (2014), Atmospheric Black/Folk Metal

Альбом, у принципі, очікуваний мною, але не виправдав усі мої сподівання. Після нашумєвшого минулорічного дебюта "Roots", який отримав купу позитивних рецензій, цей британський ванменбенд чомусь вирішив змінити свою вивіску з Arsaidh на Saor, типу простіше вимовляти для народних мас. Коротше, свій новий альбум Енді Маршал вже випустив від імені Saor. "Aura" продовжує розпочате на "Roots" і нічим особливим від нього не відрізняється. Я дуже надіявся, що новий реліз матиме краще звучання. Це єдине, що мене асабисто напружує в музиці Saor. Ну, як так у наш час такий гавьонний саунд накручувати (не розумію я цієї данини олдскулу чи, як ще кажуть, "во благо атмосферності". Скрипка і флейточка відлунують дупським ефектом large hall, ритм гітара кашою маже. Ех, побільше би чоткості та виразності, можна би було в альбоми года, а так виходить, що прекрасна мелодика замотана в якийсь лаваш з брудним кашо-фаршем.

Однак качаєм 

Vintersorg - Naturbål (2014), Progressive Viking/Folk Metal

Нарешті дійшла черга й до нового альбуму Vintersorg, ну, не зовсім нового, бо вже більше двох місяців минуло з дати його офіційного виходу. Але лише тепер я його оцінив па дастоїнству. Вже разів з 10 переслухав, і не набридає. А це ознака якості.  Значно поменшало мутного прогресиву, натомість зросла питома вага фольку, як у старі добрі часи. Ех! А треки 1, 5 із запрошеними  вокалістками мєга мощні! Дуууже, дуже мене порадував цей альбум, це найліпше, що сотворив мєгауважаємий мною Андреас Хедлунд за останні 14 років. Останній раз так качало від Cosmic Genesis 2000 року, та й то, можливо, не так. Я би навіть сказав, що Naturbal це сучасне звучання перших двох альбумів маестро кінця 90-х. От слухаю сучасний саунд з легкими нотками прогресиву, який починав своє зародження на вищезгаданому Cosmic Genesis, але душевністю і мелодикою новий реліз відносить до істоков - Till Fjalls та Odemarkens Son. Ось він - баланс, ідеальна середина, яка має сподобатися як старим, так і новим хвенам команди. В альбуми року!

забрати   

Deine Lakaien "Crystal Palace" (2014) /darkwave, gothic rock

Ех, не списався ще старий пєрдун Вєльянов. Тримає марку, береже атмосферу і всьо так же чарує своїм шикарним голосом. Ось вам черговий номерний (хер зна вже який) від німецької готік дарквейв лєгєнди Deine Lakaien. В калєкцію!

брать 

Anabioz - There The Sun Falls (2014), Folk/Doom/Death Metal

Ловіть третій номерний від фолк металістів із Башкортостану. Не дет, не дум, а я би сказав, хволк мітол з трешовою основою. Без ізисков і експерементів лупашать те, що вміють. Наявність скрипочки покращує загальну ситуацію. А ще якось запахло старим добрим білоруським Vicious Crusade. От тільки поють все на русском да агліцком язиках, а так би хотілося екзотік хволк мітолу башкирською мовою. Ех!

Ах да, коврик на Amorphis сімпатічний у рєбйат вийшов. Ще разок переслухаю.

качнути

Romowe Rikoito "Undēina" (2014) / romantic neofolk

Думав, відійшла ця чудова група в небуття. Все ж таки 9 років мовчання - це немало. Для мене Romowe Rikoito -один із чотирьох грандів-основоположників російського дарк/неофольку поряд з Moon Far Away, Majdanek Waltz i Neutral. Тому дуже приємно, що гурт не занепав, хоч і зазнав значних змін та перетурбацій. Зі старого складу лишився тільки лідєр Nictorius і віолончелістка, та й взагалі, можна говорити про зміну прописки колективу. Cудячи з інфо у вікіпедії та на новому офф сайті гурту, вони переїхали з Калінінграда у Литву. Однак всі ці зміни зовсім не погіршили якість нового матеріалу Undeina. Навпаки, альбум готувався на студії видатного литовського дарк фолкера Donisa, а ще в записі брали участь колєги з калінінградського Sunset Wings. Romowe Rikoito  не втратив свій шарм, ліричну мелодику і душевну атмосферу. Музика гурту дещо посвітлішала, відійшла від тематики смерті і пєчалі та ще більше заглибилася в прусську тематику. Майже всі пісні виконані цією мертвою мовою (прусською), в яких оспівуються священні місця Стародавньої Пруссії, її природа та міфологія. Це суперлірична, казкова музика з балтійським душком. Рекомендую.

вантаж 

Primeval Essence - The Moon And The Wanderer (2014), Folk/Gothic/Doom/Celtic Metal

Начеб і нічого надзвичайного, традиційний такий вальс-дум, але ж зачепив, знайшов ключік от моєго серця. Дуже хороший дебют від іспанського ванменпроджекта Primeval Essence. Романтічно, нєжно і натурально. Навіть щирістю такою, знаєте, повіяло, наче з кінця 90-х. Розчулився я, певно, потрапив цей альбум мені якраз під настроеніє.Вері лірік пйено дум метал зі скрипочкою і дудочкою. Рекомендую!

забрати 

Quintessence Mystica - Duality (2014), Symphonic Black Metal

Український Dimmu Borgir харківського розливу Quintessence Mystica розродився новим доробком, який отримав назву Duality. А архів української метал музики збагатився ще одним якісним альбомом. Цього разу маестро Alafern порадував цікавими йоніковими аранжуваннями (у порівнянні з дебютником), зіграв кілька скрипічних партій і навіть, як мені здалося, впихнув у свій сімхво блек кілька фолькових ходів. Поява саксохвончіка теж порадувала. Цінителям зубодробильного сімфо блацку - слухати!

посилання 

Ulvegr - The Call Of Glacial Emptiness (2014), Black Metal

Слобожанщина знову качає! Ось вам третій номерний від харківського Ulvegr. Поціновувачі якісного блацк метал єврозразка точно будуть задоволені. Більше нічого додати

Сцилочка 

Opeth - Pale Communion (2014), Progressive Metal/Rock

Відразу скажу, що альбум мені сподобався. І хоч металу тут фактично немає, а великі поціновувачі прогресіва звинувачують Мішу Окерфельдта у надмірному захопленні арт і прогресів роком 70-х, мені, як не дуже обізнаному тіпку з музикою того періоду, цей новий альбум Opeth зовсім не здається вторинним чи третинним. Навіть навпаки: такий розвиток гурту мені до душі, принаймні пізня творчість цих шведів для мене смачніша, ніж їх ранні death metal звитяги. Pale Communion доволі цілісний реліз, який однозначно перевершив свого попередника Heritage 2011, хоч і не до тягує до рівня Watershed 2008 року.

Окремо відзначу звучання - це просто мйод і бальзам, дуже класна якість запису, ну і чистоголосі вокальні експерименти Міши теж приємно радують! Навіть не звачаючи на "фе" багатьох прихильників ранньої творчості гурту, не побоюся припустити, що даний альбом може потрапити у десятку найліпших метал релізів 2014 року. 

 http://rusfolder.com/41241389

Novembers Doom - Bled White (2014), Death/Doom Metal

Вже 9-ий номерний альбум! Після двох років мовчання знатні америкоси повернулися. Але особливих симпатій новий реліз Novembers Doom у мене не викликав. Не помітив ні новизни, ні оригінальності. Певно, судилося цьому гурту так і залишатися в тіні суперіменитих європейських doom/death звйозд. Матеріал так собі, на разок-другой. Акцент тут більше на death, тому хвенам прогресіву та думу можна смєло проходити повз, хоча визнаю, що впровадження чистоголосого співу збагатило музику цього колективу певною меланхолією.

зацінити 

Tanzwut - Eselsmesse (2014), Medieval Folk

А мені сподобався цей реліз! Схоже, хлопці вирішили чередувати металеві альбоми з акустичними. Eselsmesse - другий чисто акустичний альбум Tanzwut. І хоч тут і немає драйвових гітарних запилів та індустріальних звуків електроніки, проте музика гурту досі качає своює енергетикою та чіпляє мелодизмом. Загалом я даволєн! Правда, не зовсім зрозуміло навіщо рєбйата видають таку музику під вивіскою Tanzwut, якщо вона цілком і повністю вписується у хвормат Corvus Corax.

качнути 

Nucleus Torn - Street Lights Fail (2014), Avant-garde/Folk Metal

Оригінальна банда, оригінальний альбум, але цього разу не пропер, як попередній. Стало значно менше цікавих фрагментів та й хволку, як кіт наплакав.

посилання 

Blood Of Kingu - Dark Star On The Right Horn Of The Crescent Moon (2014), Black Metal

Ех, накрився мій плюєр разом з навушничками у пральній машинці, братці. Такий прикрий кінець і гірка доля цього девайсу, тому тепер менше слухаю й рідше рецензії видаю, поки новий не заімєю. Нещодавно прослухав новий витвір харківського Blood of Kingu. Ну, шо вам сказать, велеких очікувань не мав, тому й розчарування теж не грандіозне. Однак, знаючи талант Роми Саєнка, можна вивалити тонну докорів і нєдовольств щодо цього альбуму. Не знаю, в чім прикіл цього проекту. Певно, лише істінниє любітєлі шумерської міхвології па дастоїнству оцінять цей ЦД, бо з точки зору якості звучання - щось не дуже цінним видається мені цей альбум. Надто багато шуму, не вник я в сік такого звучання. Геть на любителів.

ознайомитися 

Maybeshewill - Fair Youth (2014) Post-Rock / Instrumental

Чесно кажучи, розчарований. Майже три роки очікування коту під хвіст. За цей час можна було і щось цікавіше наваяти. А так, складається враження, що до альбому Fair Youth увійшли обмьоткі, які не знайшли місця на попередньому релізі I was here for a moment, then I was gone. Нічого нового, ба, навіть нічого душевного. Такий собі шаблонний Maybeshewill без жодних претензій на цікаві зміни. Сумно. Поповнять список розчарувань року 2014.

ознайомитися тут

Nachtmystium - The World We Left Behind (2014), Psychedelic Black Metal

Приємно здивували цього разу Nachtmystium. І хоч The World We Left Behind вже не має того наркотичного сайкоделік шарму зразка Assassins i Addicts, однак значно кращий, ніж папєреднік Silencing Machine. Із новизни відзначив би атмосферність даного матеріалу, я би навіть сказав, готішнороковість. The World We Left Behind - зразок справжнього енергійного пост блеку без шугейзінгового шебуршання.

качаємо