ShareThis

30 листопада, 2014

Fen - Carrion Skies (2014), Atmospheric/Progressive Black Metal

В останній день осені увімкнув цей Хвен, а від нього ні холодно, ні жарко. Так, с лєгонца лиш тепленько. Насправді, очікував більшого від четвертого номерного цього лондонського тріо. Тим паче, що вони вже гарно себе зарекомендували. На "Carrion Skies" мені знову ж таки забракло душевності. Наче, все ж майстерно, технічно, атмосферно, а от за ніточкі души не торкнуло. Хотілося більше м'якості, а цей альбум навпаки вийшов агресивнішим, ніж попередній. Проте це в жодному разі не нівелює загальну музичну цінність нового релізу Fen, який є майстерним зразком поєднання black i post-rock, без домішок сладосного дрім попу чи зехвірного шугейзу, натомість з нотками прогресіву та навіть легкими акцентами math,-у. качаємо/download

28 листопада, 2014

Sopor Aeternus & The Ensemble Of Shadows - Mitternacht (2014), Gothic / Darkwave / Neoclassic

Свєршилось! Нарешті я спромігся вдумливо послухати та скласти своє враження про новий альбум всіма нами горячо любімой Анни-Варні Кантодеа. Перше, що спало на думку - надто плодовитою ці 3 останні  роки стала Анька, ой нє к добру це. З таким от тривожним предчувствієм почав ознайомлення з "Mitternacht". Однойменна відкривачка та наступний трек "Beautiful" трохи заспокіїли та навели на хорошу думку про прєдстоящій к прослушиванію альбум. Ну, але вже 2 наступних піснеграя дещо понизили планку: ні рімейк народної пісні іспанських євреїв, а ні коврик на "Бенг бенг" особо не зачепили й не здивували. Короткометражка "The Boy Has Built A Catacomb" - хароша (такий Sopor мені подобається), але це ж якийсь фрагментарний самоплагіат (тейкен фром "There Was A Country By The Sea"), чим, до речі, останнім часом Анна зловживає, і це вже очінь плохо. Ностальгія за шедевральними піснями - це гуд, але ж треба й чимось новим достойним дивувати. "Carnival Of Souls" теж пройшла якось  мімольотно, а от "Confessional" зачепила, хоча знову ж таки алюзію на "Résumé...-" з мого улюбленого "Songs From The Inverted Womb" чутно неозброєним вухом. А "Under his Light" - це яскравий зразок того, що мені не подобається: монотонне тупцювання по кругу завиваючого терменвоксу з духовими в унісон. Далі - кавер на твінпіксовий Into the Night Анджело Бадаламенті - теж щось не пойняв, мімо. І нарешті ще одна стояща вещь - If You Could Only Read My Mind, а це зразок Sopor,-a, який мені подобається, такого легкомедієвального, зехвірно-меланхолійного, неокласичного з багатим аранжуванням. Остання композиція альбому Miniature загалом теж залишила приємні враження та нагадала про інший, канувший в лєту, проект Анни Nenia C'Alladhan. Отже, підітіжуючи, можна припустити, що для тих, хто вперше знайомиться з творчістю Sopor Aeternus,  альбум Mitternacht повинен сподобатися, а от для бивалих знавців - жиру тут мало: реально лише 4 якісних композиції, решта - або короткометражки, або самоплагіат, або посередні кавера. Такий мій суб'єктивний, але сподіваюся справедливий, опініон/download.     

26 листопада, 2014

Лесьяр - Самосожжение (2014), Pagan/Folk Metal

Ловіть свєжак! Дуже суперечлива й одіозна робота від лєгєнди, я би навіть сказав, культової ісібистості російської фолк метал сцени, а віднедавна (після шкандалю з "фашиствующімі" нациками-організаторами Карпатського Метал Альянсу) й носія почесного звання "найтовстішого хвухваєчника" (читай ватніка) серед знаних російських метал музикантів Алєксєя Агафонова. Комусь вистачило обкладинки, а дехто самоотвєржено й стойко прослухав "Самосожжение" від початку до кінця і потім вилив купу словесного лайна в бік цього релізу. Як тільки не обзивали цей дебют сольного проекту Алєксєя: чушь, бред говнохрєнь і навіть кровавий панос. Не буду таким мегакритичним, але відверто, кажучи, дещо іншого очікував від цієї людини, яку й досі поважаю як музиканта та особу, яка грала,-є не останню роль в таких файних командах як Butterfly Temple, Невидь та Крамола. Тому найвлучнішим описом цього доробку, як хтось сказав, а я погоджуюся, буде анархоалкотреш. Тексти - відрив голови, Паук і Лєтов плачуть. Ще й ці сінематікрашенсемпли дуже надокучливі. Схоже, Лесьяр добре ознайомився  з концепцією національної безпеки, бо жидоненависництво та боротьба з хунтамі, коториє поработілі славянскіє народи стали основною тематикою його творчості. Ох, ліпше би лишався поміркованим панславістом та продовжував співати про "врємя мари, чорного пєруна, коляду і русалок". Але ви все ж такі ризикніть, качніть й самі послухайте/download

Yonder Realm - The Old Ways (2014), Melodic Death/Folk Metal

Здається, фолк метал лихоманка й до США дісталася. Звідти теж починають виринати все нові й нові імена. Але зазвичай нічим хорошим вони похвалитися не можуть і значно програють у якості навіть російським фолк метал гуртам нового пакалєнія, вже не кажучи про європейський рівень. Приємним винятком нещодавно стала для мене нью-йоркська молода бригада Yonder Realm. У контексті штатівського фолк мітолу доволі непогано виконують, ну, а якщо звернутися до європейських взірців - це просто ще одна потуга сплагіатити Eluveitie і Equilibrium. Отакі от вареники. Ну, а вам вирішувати куштувати/download чи ні.

Woodscream - Octastorium (2014), Folk Metal

Російський фолк метал бум продовжується. І ще раз цей хвакт підтверджує дебютний альбум молодої пітерської команди Woodscream. Бодро, жваво, моторно й мелодійно. Без новаторства, але грамотно і чотко! У російському контексті музику Woodscream охарактеризую як сплав Fangorn із Калевала, а за європейськими мірками - це клонування Eluveitie, Korpiklaani і трохи Cruachan. Всьо просто й без претензій. Слуханути на дозвіллі/download

25 листопада, 2014

Winterfylleth - The Divination Of Antiquity (2014), Atmospheric Black/Pagan Metal

А ось вам і претендент на першість року в жанрі атмоблеку. Англо-сакси Winterfylleth не змусили себе довго чекати і через 2 роки знову радують нас своїм новим альбумом. Вся якість на своєму місці: жирна гітарна напористість, пост-роковий присмак і прекрасні, можливо, не надто хитрі, але від того не гірші, мелодії. Прослухав і вухом не моргнув, жодного нудного місця. Засмакував окремі хорові вставочки а також констатував рафінованіше звучання. Найлєпші треки на мій смак: 1, 4 та бонусний 9. Цініть/download

The Flashbulb - Nothing Is Real (2014), Experimental / IDM / Ambient / Instrumental

Проти ночі зацініть цей прекрасний інструментальний реліз від американського музиканта майстра еклектики Бена Джордана. Лише кілька років тому дізнався про цю творчу особистість та й то в контексті brakecore. А він виявляється ще й джазовий гітарист. Новий альбум проекту The Flashbulb - це симбіоз майже всіх музичних іпостасей Бена, тут вам і легкий ємбіент, і пйено пост-рок, і idm, і неокласика і, звісно, трохи джезу. Одним словом - прекрасна музика для релаксу. Відпочиваємо/download

24 листопада, 2014

We Stood Like Kings - Berlin 1927 (2014), Post-rock

Слухаєш-слухаєш цей пост-рок, а нові гурти все лізуть та лізуть. І кінця й краю тому нема. Та купа серед них бездушних та плагіатних. Щоб не збрехати, у середньому на десяток нових альбомів, з якими ознайомлююся, припадає 1-2 справді вартих уваги, та й то не шедеври, а просто такі, що чіпляють. Останнє, що припало до душі - це бельгійський інструментал пост-рок квартет зі своїм дебютом  "Berlin 1927". Воістину шикарний альбум, дуже настроєвий. Просто ідеально вкатив під атмосферку сіро-білих київських вулиць, вкритих першим снігом. Як виявилося, чотко я прочувствовав атмосферу альбому, бо моя сіро-біла прив'язка співпала з баченням музикантів. Щойно прочитав на офф. сайті, що даний альбум є саундтреком, який We Stood Like Kings написали до німого чорно-білого кінофільму "Berlin 1927" німецького режисера Вальтера Руттмана. Хлопцям все вдалося на славу. Дуже чувственний альбум, це просто справжня симфонія для фортепіано в п'яти частинах. Стронглі рекомендую/download!

Возвращение - Родниковая родина (2014), Folk rock

А є ще в Росії така група - Возвращение. Не сильно плодовита, бо за 16 років спромоглася лише на 3 альбуми. Саме третьому свіжому номерному релізу присвячую цей пост. Як і раніше, базою музики Возвращєнія є русскій рок, доповнений абілієм ентічєскіх інструментів. Коротше, для тих, хто мега шанує творчість таких формацій як Калинов Мост, Калугін та його Оргия Праведников, даний диск просто безумовний маст хев, ну, а інші можуть і не ознаймолюватися та лишатися в тьомном нєвєдєнії. Здєсь русскій дух/download

Молога - Молога (2014), Dark folk

А що таке Молога? Вікіпедія допомогла: затоплене Рибінським водосховищем місто наприкінці 30-х років 20 століття. А ще - нове ім'я на манежі російської даркфолкової сцени. Ім'я-то нове, а от музиканти браві молодці-красавці з відомих колективів Опричь та Во Скорбях. А я ще відразу подумав: як же сильно за настроєм нагадує мені ця музика творчість Во Скорбях. Ех, хвайний проект був. Ну, от Молога певною мірою є послідовником, щоправда, без металевої складової. Але індустріальне гітарне деренчання тут трохи є. Проте основа - це жіночий спів з елементами близькими до голосіння, закутаний в легеньку таку елєктроніку + традиційні фольк інструменти: флейта, жалейка, варган, гуслі. Якщо коротко зрецензувати, то сказав би так: майстерне поєднання: Moon Far Away і Во Скорбях.пожуритися/download

21 листопада, 2014

Патроничі – Поки молоді (2014), Folk rock

Ну, а тепер трішки української музики. Здається, складне становище в країні не лише не шкодить творчості молодих музикантів, але й навпаки ще більше їх надихає та спонукає до нових мистецьких звершень, інакше як пояснити цьогоріч таку велику кількість альбомів  від молодих вітчизняних команд (десь зо три десятки мав нагоду оцінити, а ще скільки пройшло повз мене). Свій внесок зробив і молодий франківський гурт Патроничі, який презентував у 2014-му дебютний альбум "Поки молоді". Як виявилося, назва диску обрана символічно, бо жодному з учасників гурту ще не виповнилося навіть 20-ти років, а тому цілком справедливо можна перейменувати назву на більш дотепну - "Поки пісюни". Але ж роботящі й старанні. Думаю, у хлопців є позитивні перспективи. Так, до якості запису альбуму претензій взагалі не маю, а ось, власне, щодо сутності, то на мою думку, пацанчєгі поки що не знайшли свого фірмового колориту. Навіть використання саксофону, сопілки та акордеону їм у цьому не допомогло, бо основою їх музики, як мені здалося, є значною мірою поп-рок, а не фолк, тому під час прослуховування альбому постійно спливали асоціації з іншими більш відомими українськими гуртами: Кораллі, Антитіла, O.Torvald і навіть Скрябін. Отже, молодим франківським музикам бажаю знайти свою оригінальність, ну, а ви не судіть цей дебют суворо/download.  

20 листопада, 2014

Vitam Et Mortem - Historias De Tiranía (500 Años De Dominación) (2014), Death/Folk Metal

Ну, лишень за екзотику можна звернути увагу й на цей реліз. Все ж таки, не так багато слухаємо колумбійської музики та ще й з пристойним звуком. Vitam Et Mortem - особисто для мене нове ім'я, але цей гурт вже встиг напрацювати три альбуми у жанрі death metal. "Historias De Tiranía" - четвертий  диск колумбійців, який заманив мене тегами "folk". Так-так, є тут фольк: альбум насичений різними латиноамериканськими дудками та перкусіями, крім того присутня доля симфонізму, а місцями навіть авангардом попахує. Видно, що хлопці експериментують і шукають своє нове звучання: взяли за основу вже звичний їм технікал дет і поливають його різними соусами (навіть жіночий оператік вокал втулили). Коротше, заміс нормальний, але треба ще підмарафетити звук для гарного товарного вигляду. Скуштувати колумбійську конхвєтку/download

Versengold - Auf In Den Wind (2014), Mittelalter folk rock

А це вже мені не зарах! І наче назва гурту така знайома, точно вже десь чув чи бачив але ні: перерив усю свою фолкотеку і мушу визнати - пропустив, десь провтикав. Як так? Думав, що увесь більш менш видний німецький медієваль фолк рок вже давно у моїй колєкції. А тут таке трапилося - гурт Versengold заснований ще у 2003 році, а теперішній свіжак "Auf In Den Wind" є вже аж шостим за рахунком альбомом цих музик. Не порйадок, терміново всю дискографію - в фолк архів. А, ну, і про музику цих шпільманнів - найвичерпніша і найвдаліша асоціація - це братські земляки Schandmaul. Ще якісь характеристики будуть зайвими. ловіть альбум

Vargrimm - Vom Wolf Unter Schafen (2014), Melodic Black/Pagan Metal

Добротний середньостатистичний німецький паган метал, але не більше. Другий номерний альбум берлінців Vargrimm має гарні  гітарні мелодії, три різні чоловічі вокали, і загалом слухається приємно. Однак не вистачає якоїсь родзинки, яка б зачепила. Наче й неплохо все, але вмикнув, прослухав і забув. Фоном пролітає на ура, привернула увагу лише пісня Der Dorn im Geiste - однозначний хіт у контексті даного релізу.

19 листопада, 2014

Vanir - The Glorious Dead (2014), Viking/Folk Metal

Ееее, розчарували датські вікінги. Добре йшли але стали на слизький шлях. Третій номерний "The Glorious Dead" піде не в колєкцію, а в треш кен. Де милозвучний акордеончик, де мелодичні волинки? Якась примітивна дезня, що нагадала мені ті ретрозаписи словацьких дез груп районного значення, які мені корєш давав слухати на касєтці у 1999-му. Волинки засунуті в таку глибоку дупу, що чутно лише пищання, гітарні партії примітивні й зовсім без вигадки. Чисто для галочки за минулі заслуги слуханути тут/download

18 листопада, 2014

Anaal Nathrakh - Desideratum (2014), Industrial Black Metal

Ніколи не цікавився творчістю цих англійських снібів і фактично ігнорував їх діяльність протягом багатьох років. Лише дотично ознайомився з позаминулорічним альбумом "Vanitas", на якому почалися метаморхвози в сторону мелодики та електронщини. І хоч Anaal Nathrakh і раніше не зовсім стандартну музику грали, а саме суміш блекухи з грайндою, тепер все стало значно цікавіше. Стандартним молотиловом і скрімом зараз нікого не здивуєш, тому всі нововведення, які чуємо на свіжому доробку гурту "Desideratum" позитивно схвалюю. Елементи brakecore, nintendo grindcore та чисті співи -  це все однозначно жирний плюс. Але маю претензію до власне звучання. Як на мене, звук надто ущільнений та перевантажений, місцями здається: от ще трохи і вся ця музика скотиться в нойзоподібну кашу, тому хотілося би, щоб Anaal Nathrakh подбав і про чіткість. Ну, а загалом зашибісь - моторно! сцилочка/download

17 листопада, 2014

Folkstone - Oltre... l'Abisso (2014), Medieval/Folk Metal

Кожна країна повинна мати своє In Extremo. От є таке й в Італії. Та ще й доволі непогане. Зветься Folkstone. Слідкую за цією бандою з часів їх дебюту в 2008 році. І мушу зазначити, що це один з найвдаліших клонів славетної німецької команди. А нині маємо справу вже з п'ятим номерним альбумом цієї бадьорої італійської бригади. Ну, що тут ще додати - гітарний драйв та волиночна гудьба - навсєгда наші друззя. Для істінних любітєлєй, так сказать, в калєкцію, ну, а для байдужих - прахадітє мімо.

Fimbulvet - Frostbrand - Eines Bildnis Tracht (2014), Pagan Black Metal

М'яко кажучи, трохи більшого очікував від нового альбуму німців Fimbulvet. Але підвели цього разу ці герри. Інструментарна складова геть не порадувала, якась сірість і сухість. Зведення теж сусідствує з підвалом. Єдине, що тримало протягом прослуховування - чистий чоловічий вокал, таки непогані мелодії видавав хлопака. Але того замало, щоби поставити цьому релізу хвайну оцінку.

14 листопада, 2014

Einherjer - Av Oss, For Oss (2014), Viking Metal

Einherjer - знакова для мене група, адже вона одна з тих, з творчості якої для мене почалося знайомство з viking metal ще наприкінці 90-х. Багато часу пройшло, гурт встиг занепасти і відродитися у 2008 році. А тепер маємо нагоду оцінити другий номерний альбум періоду відродження. Av Oss, For Oss загалом нагадує попередника Norrøn. Команда не женеться за новітніми витребеньками й наворотами, звучить просто, навіть дещо архаїчно. Хоча мені тепер не вистачає клавішних і чистих вокалів раннього періоду. А ще бракує нордичної мелодики, раніше було більше. Найбільше сподобався трек "Nornene". Якби увесь альбум в токому дусі був, поставив би пйатьорку, а так лише четвйорка з велииикою натяжкою. качнути/download

13 листопада, 2014

Diathra - Fascinating Impulses (2014), Gothic/Doom Metal

Останнім часом помітив у собі трєпєтность отношенія до мелодік death-doom з олдскульним звучанням. Ностальгічні чувства так і нахлинають. Як же добре відчути себе років на 10-15 маложе! Білоруському гурту Diathra cвоїм третім номерним вдалося знову нагадати мені про цю мою слабінку та змусити задуматися о билой мєтал юності маєй. Врємйа біжить, усе міняється, а прихильність до класичного б'юті енд біст з неспішним ритмом та гарною мелодикою лишається. Я, як ті пєнсіонєри, шо будучи до конца вєрними ідєалам марксизму-лєнінізму, щовиборів голосують за комуняк. Не зраджуємо традиціям :). Ну, а по альбуму особливо й нічого додати. Класіка, з легким нальйотом сімхвонік і, ну, зовсім невагомим запахом прогресіву.

Svarga - Spirit Of The Land (2014), Pagan Black Metal

Понад 10 років мовчання і тут на тобі. Українська Сварга воскресла. А пригадую той далекий 2003-ій, коли прикупив собі у славнозвісному Core shop-i касєтку з їх дебютним альбомом "Символ Волі". Люди добрі, десятиліття минуло, а віз і нині там. Нє, звісно, по нинішньому саунду команди питань немає - вишка, ну, але ж тематику треба міняти або хоча б скорегувати по-новітньому. Ну, скільки вже можна про ту явь, пєруна і християнських холуїв торочити. Краще б уже зовсім перейшли в націоналістичну канву. Тим паче, нині це трендово: про синьо-жовтий стяг, тризуб золотий та Україну від Сяну до Дону. У цьому контексті на альбомі реально свіжо-актуальною піснею виявилася лише "Зброї закон", а от "Скрегіт Мечів" та "Символ Волі" виявилися лише переграннями з вищезгаданого дебютника. В ітізі, надто мало натворили хлопці за такий великий проміж часу. Ліпше би скерували свої творчі потуги у русло свого другого дітища - легендарного Ой-RAC-івського Сейтару, та врешті випустили давно обіцяний другий реліз.

12 листопада, 2014

Reysswolf - Alpha (2014), Folk Metal

Для відбитих, ультракрайніх хванатів стандартного німецького медієваль метал - цей реліз. Висловлюся мегалаконічно - далеко ненайкращий плагіатний сплав із In Extremo і Subway to Sally. Дуже скуднєнько і вторинно. Вокаліст тужиться під манеру інекстремівського Єдинорога, а скрипучі гітарки нагадують ранніх Сабвеїв. Ось і все. Оригінальності  - нуль, винахідливості - нуль у квадраті. Навіть волинкарське гудіння не рятує від загальної сірості. Єдиний плюс - переважно авторська мелодика, але й вона блякла.

Protokult - No Beer In Heaven (2014), Atmospheric Folk/Black Metal

Зібралися слов'янські емігранти у Канаді й вирішили грати фолк мітол, як оті круті хлопці або як інші. І безліч фолкмітольних колективів їм до душі, то вирішили вони зібрати вершки, так сказать, лучшеє із уже існуючого. Але ж результат не дуже сімпатічний. Ну, приблизно таке враження складається після першого прослуховування нового релізу команди Protokult із Toronto. І навіть звучання їм вдалося більш менш порядне накрутити, а от із зведенням біда - про стилістичну концепційність та монолітність, певно, не чули. Польот хвантазії - граємо, шо знаємо. Не буду зараз перераховувати все, що вони напичкали й накрали в інших гуртів для свого альбуму, лише один хвакт: альбум відкриває пісенька у традиційному бір фолк метал стилі, а закриває якась стібна растаманська копозиція на йоніці. Розрив. Це ще ви середину не чули (там і треш, і павер, і паган із скрипками-дудками). А! Ще не можу не згадати фемалє вокал - він то наче й неплохой, ну, але місцями тьотка так виє, що їй би якийсь сімхвонік павер співати, а не хволк. Ну, коротше, це жесть, коні й люди - все змішалося. Однозначно гурт стоїть на роздоріжжі. Сподіваюся, до наступного альбуму рєбйата визначаться зі стилістикою, бо ж ніззя так паплюжити метал музику. 
скуштувати бєспрєдєл/download

10 листопада, 2014

The Morningside - Letters From The Empty Towns (2014), Progressive Death/Doom Metal

І знову чуточку русского - новий альбум від масквічєй The Morningside не вразив. А знатна ж група колись була! Такий хороший меланхолік думєц нарізали хлопці. А тепер що? Якийсь недопрогресів, недомелодет, та ще й скрім якийсь неприємний та надокучливий. Сумбурні гітарні соло починають набридати вже з другого треку, далі ше нудніше. Трохи цікавіше стає під кінець, а саме з інструментального сьомого треку, потім трохи сінематік елементів у восьмому і чистоголосяя у останньому, але то не рятує загальну ситуацію. На мою особисту думку - не зарах, могли щось ліпше наваяти, маючи такий-то потенціал!

Eden Weint Im Grab - Geysterstunde II (2014), Gothic/Dark Metal

Готика, театральний спектакль, цирк, кабаре, вальс та поетичні декламування - усе це поєднує у собі творчість німецького колективу Eden Weint Im Grab, який, вважаю, несправедливо недооцінений металгромадськістю. Уявіть собі полісимбіоз із Lacrimosa, Angizia, Samsas Traum і The Vision Bleak - нотки творчості всіх щойнозгаданих команд увібрав у себе новий альбум Eden Weint Im Grab. На виході отримали майстерний зразок готишного блекенд дарк металу.

06 листопада, 2014

Український етно-рок гурт The Doox

Як великий поціновувач та гранд знавець українського фолк року просто не міг не помітити цей гурт. Зустрічайте нове ім'я на вітчизняній сцені - The Doox. Справжній ковток свіжого повітря. Пишу цей піст, нехтуючи формальними правилами блогу, адже гурт поки що не має ні офіційних релізів, ні відеокліпів, однак те, що мені вдалося почути і побачити в мережі сильно припало до душі, тож не стримуючи свіжих емоцій, спішу й вас ознайомити з цим прекрасним колективом. До того ж, у ньому, як то кажуть, не якісь там люди з вулиці, а добре знані у фолк рок колах. Тандем Максима Бережнюка (екс-Камо Грядеши) та Юлі Маляренко (Астарта) у купі з гітарним драйвом та електронікою - це просто бімба. Я в захваті й васторзі. Еге-гей! Чувствуєт мій мозок і серце, що вже близький той час, коли передовикам з Тарути, Воанергесу, Дримби, Stelsi доведеться трішки потіснитися і прийняти у свою хвайну хволк рок когорту ще одного сімпатічного члена! А поки що, вже 12 листопада ми матимемо нагоду воочіє і воушиє лічно асабисто оцінити майстерність та душевність The Doox на їх сольнику у Бочці на Подолі. До речі, кілька студійних записів вже можна почути тут.

Міні-відеопрезентація гурту

Catharsis - Индиго (2014), Power Metal

Контрастно стосовно попереднього посту й провокативно у контекстій українського сьогодення, однак дозволю собі черкнути кілька слів і про цей реліз від північних сусідів. Тим паче, Catharsis одна з небагатьох груп  павер жанру, за творчістю якої слідкую перманентно. Не погоджуся з тими, хто каже, що гурт списався, вокаліст спився і пойот уже нє так харашо. Здається мені, що Catharsis тримає свій рівень: не гірше, не краще. Так, напору і качу стало значно менше, і в цьому "Индиго" програє своїм папєреднікам, але ж прекрасні, хоч і прості, мелодії присутні, та й основна родзинка колєктіву - флейта теж на місці. Новий диск нічим не здивує і не вразить, але однозначно сподобається вірним шанувальникам лєгєндарного масковського бенду. забрать/dowload

Іван Попович та Віктор Янцо (Рокаш) - Закарпаття моє (2014)

Трохи нехворматно для блогу але дуже настроєво й бадьоро. Та ще й живописно як! Пропоную оцінити свєжайший рімейк давнього хіта метра української естради Івана Паповича "Закарпаття моє" у співпраці з хвронтменом гурту Рокаш Вітьою Янцо, який серйозно зайнявся сольною кар'єрою. Ну, що ж, доволі непогана спроба реанімувати хвайний шлягер початку 2000-х.


04 листопада, 2014

Arms And Sleepers - Swim Team (2014), Instrumental/downtempo

Пропоную трохи відпочити від холодного скреготу металу та поринути у м'які біти даунтемпо. Розширюймо музкругозір. А в цьому нам допоможе бостонський дует Arms and Sleepers, добре відомий у пост рок колах, хоч і має доволі опосередкований стосунок до цих самих кіл. Адже з кожним альбомом ці два хлопці дедалі глибше поринають у електронне звучання. На новому альбумі вже зовсім немає живих інструментів: ні струнних, ні банджо, лише синтетика, навіть вокали засемпловані. Суцільний тріп-хіп і софт ємбієнт. Проте "Swim team" - прокресний матеріал для романтічєского врємйапрєпровождєнія в холодний осінній вєчєр у контексті отдиха с любімим чєловєком, тому настоятєльно рекомендую заімєть даний альбум у свою музколєкцію для цих приємних моментів жизні.