Sólstafir - Ótta (2014), Progressive Metal/Post-Rock

Ну, скажемо так, не думаю, що альбом року, але гідний реліз. Ех, не лишилося від славного ісландського вікінг блацку ні ріжок, ні ніжок, та й металу тут, як кіт наплакав. Альбом Ótta можна вважати логічним продовженням Svartir Sandar 2011 року. Тепер ще стало більше постовості. Намішали хлопці, канешно, добрячу купу інгредієнтів, серед яких асабисто я виділив: арт рок, пост пунк, готік рок, стоунер рок, сладж, ну, і, звісно, атмосхверік рок. От що да то да, якісною атмосферною подачею ці рєбйата славилися завше. Otta не виняток, мегоатмосферний, чаруючий альбом. Рекомендую

Nordglanz - Fragmente Von Einst (2014), Nordic Folk/Acoustic

Пом'якшало серце німецьких ns-блекерів Nordglanz. Після 5-ти блек металевих альбумів фольк душа взяла гору, а хлопці взяли в руки акустичні гітари та віолончель і забабахали ліричний нордік фольк акустік альбум. А точніше, просто по-новому оформили ізбранниє пєсні зі всіх своїх минулих альбумів.

кочаєм, не сісняємось

Mirzadeh - Desired Mythic Pride (2014), Melodic Black/Dark Metal

Хороший хвінський мелодік блек з дещо нафталіновим звучанням початку 2000-х. Фактично без жодних інновацій та експериментів. Для любителів жанру та для приємного фонового звучання.

посилання 

Lowercase Noises_ 2014 This Is For Our Sins / post rock, ambient, neoclassic

До цих пір не чув і не знав про талановитого штатовського хлопця Енді Отлінга, аж поки не натрапив на його дев'ятий номерний свіжак This Is For Our Sins. Ось він Yann Tiersen сьогодення, який починав із примітивного мнімалістичного гітарного ємбіенту, а тепер еволюціонував до мультиінструментального неокласіка з пост роковою основою да так, що видатний хвранцузький метр нєрвно куріт в старонкє, якщо брати до уваги його останні роботи-невдахи. This Is For Our Sins  -  один із небагатьох цьогорічних релізів даного жанру, який справді бере за душу. А як же майстерно цей Енді вплів у свою музику банджо! Ну, і тандем фортепіанко з віолончелюю теж не останню роль тут відіграють! Коротше, менше слів - більше музіки.

посилання на альбум 

зі всією творчістю Lowercase Noises можете ознайомитися тут

Arch Enemy - War Eternal (2014), Melodic Death Metal

Ніколи не був великим поціновувачем Arch Enemy, але новий ювілейний 10-ий номерний альбум такої знакової групи ігнорувати не можна. Тим паче що як у складі, так і в музиці колективу сталися певні зміни. Зазначимо відразу, що тьотя Анжела пішла у декретну відпустку, а на її місце шведські хлопці взяли тьолочку памаложе і пашустрєє  - Алісу із канадського цеху The Agonist. Власне, саме її вокал грає основну роль екстремальності в новому матеріалі War Eternal, бо сама ж музична складова значно пом'якшала та стала мелодичнішою. На додачу ще й з'явилися нотки симхвонізму, що, до речі, відкриває новий шлях для подальших експериментів. Правда, в деяких треках констатую зловживання хеві запилами, що не є харашо лічно асабисто для мого смаку. А загалом, альбом можна назвати вдалим. На металхворумах навіть побутує думка, що це найліпший реліз гурту за останні 14 років, після того як з команди пішов перший вокаліст Йохан Лііва.

кліпєц на заголовну пісню альбуму прілогаєцца 

качаємо 

Omnia "Earth Warrior" (2014) / Neo-Celtic Pagan Folk

Ну, що сказать, порадували, ай же порадували. Чергова порція якості від голландців Omnia! Вже після двох прослуховувань можу віднести цей альбум у топ жанру 2014 року. Нетрадиційний підхід, заміс різних стилів, мегамайстерна перкусійна робота, небанальна/незаяложена мелодика (навіть якщо й трапляються знайомі мелодії, то у прочитанні Omnia вони звучать по-новому цікаво). На новому альбомі відчутно помітне домінування діджеріду та ударних інструментів. Загалом все на високоякісному притаманному Omnia рівні. Маст хев і маст лістен.

на додачу стібний кліп на заголовну композицію альбому 

посилання на скачку

Hroptatyr - Hroptatyr (2014), Viking/Pagan Metal

Зовсім недавно згадував про легендарних Mithotyn у контексті нового альбуму Kings of Asgard. І ось знову чудова нагода пам'янути цей гурт, цього разу підставою є новий (другий номерний) реліз німців Hroptatyr, які дотримуються старих добрих традицій вікінг металу зразка кінця 90-х, навіть якість звучання підшаманили відповідно. Аж заностальгував за таким простим але щирим добрим вікінг металом.

кочаємо 

Eluveitie - Origins (2014), Folk/Melodic Death Metal

Взагалі, я чекав обіцяне продовження акустичного Evocation I, а тут на тобі - вже третій альбум поспіль валять свою стандартну хелветіан фолк метал програму. Після кількох вдумливих прослуховувань дійшов висновку, що Origins кращий, ніж попередній Helvetios і, можливо навіть трішки ліпший від Everything remains... 2010 року, ну або ж на одному рівні з ним. Вочевидь, Eluveitie стали ще одними заручниками Nuclear Blast і тепер вимушені тупцюватися на місці, продукуючи те, що вже себе добре зарекомендувало, притягнуло хванів та добре продається, тому й не дивно, що на альбомі немає жодних експериментів чи інновацій. Хоча, як мені здалося, по саунду та мелодетовому напору цей альбом є переконливішим, ніж два попередніх. Але фолькова складова теж не підкачала, свістєлкі-волинкі тримають мелодію навіть у заспівах, а не лише на приспівах. Саме завдяки фольковим інструментам Eluveitie й досі слухати цікаво, інакше скотилася б група у традиційне безлике мдм молотилово.

П.С.: А все ж таки чекаю більше на Evocation II

посилання

Empyrium - The Turn Of The Tides (2014), Symphonic Folk Metal/Neofolk

Сам факт повернення легендарного гурту в стрій - це, звісно, радісна звістка, але новий альбом, здається, порадує не багатьох. Чому? Бо 12 років очікування справжніх хванатів, напевно, заслуговували на кращий результат. Нє, но всьо на рівні: якість, мелодік, атмосхверік. Але, вочевидь, тут знову маємо ситуацію з "і нашим, і вашим". Як на мене, для поціновувачів гурту періоду 2000-х тут фактично нічого шукати, більше до вподоби прийдеться цей лонгплєй любителям ранньої творчості Empyrium. Неофолк практично відійшов у небуття або, якщо хочете, імплементувався у сімхфонік etherial metal. У будь-якому разі, це альбум не на одне прослуховування. Будемо вникати далі.

сцилочка 

Earthen - The Fate That Binds Us All (2014), Folk/Melodic Metal

Скажу так, склалося двояке враження від прослуховування цього альбому, але те, що він заслуговує уваги - це точно. Для мене американський гурт Earthen - відкриття, у сенсі новизни, бо раніше їх не чув, хоча The Fate That Binds Us All  - це вже третій номерний альбум гурту. З перших нот реліз заінтригував і зарядив на якість, адже тут є і приємна мелодика, і якісний чоловічий чистий вокал, і навіть скрипка та флейта. Під час прослуховування мимовільно виринали паралелі з раннім Empyrium і навіть Agalloch, але під завершення альбому так і не з'явилося відчуття абсолютного задоволення від прослуховування даного матеріалу. Присутнє стійке ощущеніє, що чогось бракує цій музиці для того, що назвати її мегаякісною. Навіть не можу точно визначити, чого саме не вистачає. Можливо, більше би екстрим вокалів, які з'являються тут лише фрагментарно, а може, чогось іншого бракує. Вам слухати і вирішити для себе.

пасилання  

Drescher - Erntezeit (2014), Melodic Death/Thrash/Folk Metal

Ну, ось нарешті - абсолютно нове ім'я, яке варте уваги. Дуже приємний дебют видали ці австріякі, які шанують старі треш та гевві традиції. Зразу відзначу, що мелодік дезу тут зовсім немає, а от трешова складова вагома та й гевві інфлюенції відчутні. Але майстерно вплетений у цю, дещо олдову, музичну канву акордеон по-справжньому рєшає! Не зайорзане гоц-гой, а лєгатто виконання на трешовій підкладці слухається доволі вкусно. А ще порадував бонусний кавер на Iron Maiden-овський хіт Hallowed by the Name. Зарах!

оцініть альбум тут

Alestorm - Sunset On The Golden Age (2014), Folk/Power Metal

Ну, що тут сказати. Ці шотландські хлопці зайняли свою нішу і лупашать вже 4 альбум поспіль під вивіскою Napalm records, що кагбе відразу знімає всі питання про якість запису та комерційність такої музики. Залог такого успєха простий: балаганно-клоунадний поп-рок, типу Gogol Bordello, майстерно поєднали з епічним battle metal своїх легендарних земляків Bal Sagoth, прикрасивши піратсько-пивним текстовим наповненням, вуаля, ось вам готовий прибутковий їстівний продукт для жаждущіх метал мас. Легкий для сприйняття та спонукаючий до гоцання - гец-гой-гой, на-на-на-на-на нааа! Ногі самі йдуть у пляс!

качаєм 

Abinchova - Wegweiser (2014), Melodic Death/Folk Metal

Ловіть новий реліз від швейцарців Abinchova. Живо, бодро і са вкусом. Тримають марку, не напружуючись. Правда, я би констатував більше якихось трешових елементів у гітарному звучанні, ніж мелодік дезових. Ну, то таке. Альбом мені сподобався.

качнути тут

Kylfingar - Halhatatlanok (2014), Viking/Folk Metal

Пропоную качнути також цей чудовий угорський дебютник від Kylfingar. Реліз цей похизуватися суперякістю звучання єврозразка не може, проте тверду четвірочку можна поставити. Та й головне, що хлопці зіграли з душею, мелодії незамислуваті, але щирі. У музичному плані альбом Halhatatlanok я би назвав своєрідним симбіозом Falkenbach i Ensiferum з угорською лірикою. посилання   

Kladovest - Winterwards (2014), Atmospheric Black Metal

Ну, цією звісткою кагби даю вам знати, що харківська блек сцена не дрємлєт, чому є підтвердження - вихід нового релізу від блекерів Kladovest. Загалом альбум мене не впечатлів, атмоблацк як атмоблацк. З чотирьох треків Winterwards реально сподобався лише нумер два - про ключ улєтающіх журавлєй.

качнуть 

Yann Tiersen – ∞ (Infinity) (2014) / instrumental

"Вот е хвак" хотілося сказати після першого, другого, третього і т.д. прослуховування нового релізу від Яна Тірсена. І досі хочеться спитати: що це за херня? де той якісний неокласік від чудового хвранцузького композітора. Куди скотилася його творчість? Що це за безликий інді-рок з ембіентною тягомотіною?! Здавалося, куди вже гірше після невдалих Dust Lane i Skyline. Три роки мовчання, і ось вам результат - всі сподівання на ліпше відсічено, як яйця серпом. Залишається лише присудити Івану Тірсену номінацію "Розчарування вєсна-лєто 2014".

ознайомитися

King Of Asgard - Karg (2014), Melodic Death/Viking Metal

Продовжуючи славетні вікінг метал традиції Mithotyn, шведи King of Asgard не можуть не заслуговувати поваги та шани. Ось і третій їх повноформат прямує у мою колекцію без жодних вагань. Адже цей альбом - для істінних любітєлєй жанру. Щоправда, трохи збавивши швидкість та напір у своїй музиці, банда отримала у відповідь певну кількість "хве" від своїх колишніх хванів, але не від мене. Бо нинішні тенденції гурту переходу до нордичної лірики мені ще більше до душі. Інфлюенції скандіневіан фолк металу зразка Storm та Isengard майстеро вплелися в качовий вікінг метал King of Asgard та стали смачною ізюмінкою на новому доробку Karg.

Цінимо тут

Kaunis Kuolematon - Kylmä Kaunis Maailma (2014), Melodic Doom/Death/Dark Metal

Новий дебют від старих фінських музикантів. По суті, Kaunis Kuolematon можна охрестити своєрідним проектом знаного гітариста-вокаліста Mikko Heikkila з Black Sun Aeon. Певно, після розпаду щойнозгаданого видатного музформування у 2013 році Mikko вирішив продовжити добрі справи і створив свій власний колектив. Не скажу, що на дебюті Kylmä Kaunis Maailma  йому вдалося  перевершити Black Sun Aeon, але вийшов доволі моцний, з потужним звучанням і традиційною фінською мелодикою, реліз. Звичайно, неабияку роль відіграє й чудовий чистий вокал Mikko, завдяки якому, як хтось сказав, можна па дастоінству оцінити красу хвінської мови. Отже, впєрьод.

Зацінити цей фінський дарк метал можна тут

I Miss My Death - In Memories (2014), Gothic/Doom/Death Metal

А ось і ще один альбом в колекцію українського готік думу. Чесно кажучи, нічого надзвичайного не очікував, тому й не розчарувався. Навіть навпаки - у записі цей гурт мені більше сподобався, ніж на концертних виступах. Можливо, таке враження склалося завдяки справді якісному звучанню альбому. Але оскільки ніякої новизни чи, бодай, натяку на оригінальність тут ви не знайдете, тому рекомендую не марнувати час на повне прослуховування альбому (а це понад 75хв), а достатньо ознайомитися з найкращими треками (згідно мого оцінювання): 2, 5 та 10 для того, щоб скласти загальне враження про цей реліз. Та й монотонне завивання вокалістки не здасться вам таким безкінечно напружним. Отже, загалом неплохо для дебюту, але звісно є куди рости і над чим працювати.

посилання 

Heroic - Hordes (2014), Melodic Death/Pagan Metal

До увашої уваги дебют молодої угорської команди Heroic, якій таки вдалося хоч трохи зачепити моє розбещене вухо, бо останнім часом з новими якісними гуртами поки геть не густо. Самвидат альбом Hordes не може похизуватися ідеальним звучанням, але матеріал доволі потужний і мелодичний. Качає та чіпляє. Заряд перспективності присутній. Будемо слідкувати далі.

ознайомитися 

Her Name is Calla — 2014 Sampler / Post Rock, indie

Слідом за цьогорічним Navigator британці видали ще один цікавий реліз, який складається з композицій їх сайд проектів. Знову якісно і просто чудово! Релаксую.

качнути