Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
Щоб не закінчувати рік на песимістичній ноті розчарування, яке підсунув нам крайній реліз норвезького Taake, пропоную зацінити інший нордичний альбум - дебют від проекту Kaunan (не плутати з Kauan Антона Бєлова). До складу новоутвореного тріо входять: лідер відомої німецької неофолк формації Faun - Oliver S., професійний австрійський художник і композитор, а також майстер гри на нікельарфі - Boris Koller та видатний лірник шведської фолк медієваль сцени - Göran Hallmarken. Цим трьом персонам вдалося записати мегамайстерний альбум, сповнений прекрасною нордичною мелодикою та наскрізь пронизаний скандинавською автентикою. Дев'ять років збору пісенного матеріалу не пройшли даремно. Вийшов реально крутий альбум - один із найяскравіших фолькових хайлайтів 2017 року. кайфонути/download
Не обійшлося й без розчарувань. У цьому дописі один із дуже потенціний претендентів на звання розчарування року. Щось реально Хьост підкачав цього разу. Ніби й тру норвіджіен, злібно, агресивно, холодно, але геть не чіпляє. Послухав разів зо п'ять цей сьомий номерний альбум Taake, а враження від цієї роботи не покращилося. Доволі скучна і невиразна платівка. лінк/download
2017 майже закінчився, а непрослуханих цьогорічних новинок ще багато. Доведеться вже надолужувати у наступному році. Але ще є трохи часу, щоби кілька альбумів таки зацінити у ці останні грудневі дні. Наприклад, четвертий номерний від іспанців Celtibeerian, який поєднав у собі і павер, і треш, і селтік, і айріш бір метал і навіть мдм. Загалом непогано, ну, але новизни тут геть не почуєте. Хоча поціновувачі бадьоренького фолк мітолу з купою етно інструментів цей реліз сприймуть на ура/download
Справжній різдвяний дарунок для всіх ждунів авангардної якості підкинули шведи Diablo Swing Orchestra. Давненько ж від них нічого не було. І перерва ця пішла на користь. Особисто мені свіжий реліз "Pacifisticuffs" здався найкращим із часу виходу шикарного дебютника "The Butcher's Ballroom". І мабуть, зміна вокалістки у цьому теж відіграла свою роль. Такий естрадно-джезово-кабарешний вокал мега якісно гармоніює із музикою колективу. Нехай тепер без оперного академізму, без металу, але всеодно DSO качають! Суперсуміш стилів збережена і подана тут у дещо новій, їстівнішій для ширшого загалу формі. інджоїти негайно/download
Ось вам шостий номерний альбум від львівського Zgard. Чесно кажучи, так собі. Разок-другий можна послухати, а набільше вже й не тягне. Ну, атмосферно, ну фольково, але чіпляючих моментів геть обмаль. А цього разу ще й запис якийсь не дуже якісний, віддає пластмасою. Коротше, Zgard вже не той але, можливо, ще виправиться в майбутньому і запише щось цікавіше. А поки слухаємо те, що є/download
А цей реліз підніме настрій та розвіє сіру буденність безсонячних днів. Канадському ансамблю Nordheim вдалося записати доволі якісний фолк мдм реліз, котрий не поступається у якости європейським зразкам. Напористо, швидко, мелодійно, агресивно й потужно, до того ж, без пафосу та з певною долею гумору. Молодці, так тримати! качнути/download
5 років минуло з часу виходу супервдалого дебютного альбуму американських експериментаторів авангардистів-прогресивщиків Xanthochroid. І ось, ця команда майстеровитих музикантів і вокалістів знову нагадала про себе, видавши одразу два повноформатних релізи, які об'єднані однією назвою "Of Erthe And Axen". Всі напрацьовані раніше фішки збережені: різноманіття вокалів, широчезний інструментарій і стильова різноплановість. Авангард, прогресив, фолк, акустика, блек, хеві і ще купа всього різного переплелося у цьому дводисковому виданні. Особисто мені більше сподобалася перша частина, яка здалася збалансованішою у пропорції вокал/інструмент. У другій же значно превалюють вокальні хорові партії, які перевантажують і без того доволі насичений музматеріал. Але для справжніх гурманів даний реліз однозначно буде цікавим. Act 1 & Act 2
А німецькі авангардисти Panzerballett вирішили нам нагадати про наближення новорічних та різдвяних свят і видали тематичний альбум, який отримав назву "X-Mas Death Jazz". Цей реліз умістив у собі 8 основних композицій та 4 інструментальні треки на всім добре відомі новорічні пісні у притаманному для Panzerballett форматі. Зазначу, що ця платівка звучить простіше, ніж традиційні релізи команди, і є трохи одноманітною у плані музприйомів. Якоїсь зарозумілої навороченості чи деструктиву не помітив. Альбум нормально заходить із першого прослуховування, однак не думаю, що довго затримається у плеєрі. зацінити/download
Цей допис теж присвячується свіжині, але не українській, а фінській. Дебютний самвидав гурту Noituma загалом порадував. Приємні мелодії, різноманітні вокали і фінськомовна лірика про скандинавську міфологію та паганізм. У музичному плані можна провести віддалені паралелі з раннім Thyrfing і, можливо, навіть Amorphis. Ну, але дуже умовно. Відчувається, що хлопцям є ще над чим працювати і куди рости. Згодом побачимо, тобто почуємо/download
А в цьому дописі пропоную познайомитися із новим ірландським колективом Na Cruithne, який поповнив лави тамтешніх фолк металістів ще у 2012 році, однак лише недавно таки спромігся на випуск дебютного альбуму. Перший реліз вийшов коротеньким - трохи більше тридцяти хвилин, однак має чіпляючі місця і загалом викликає приємне враження. Хоча якості звучання хотілося би кращої, бо звук таки сируватий. Ну, але справжні фани жанру будуть задоволені. Na Cruithne таки непогано продовжують справу славнозвісних Cruachan і цілком ймовірно, що згодом дотягнуться до рівня останніх. зацініть/download
Ловіть чергову українську новинку. Київський ансамбль із чудернацькою назвою N█O нещодавно випустив свій дебютний альбум. До слова, учасники новоствореної команди не новачки і пограли вже й в інших командах. Однією із сильних сторін альбому "Adrestia" є його вокальна складова, за яку відповідає Андрій Ткаченко, добре відомий українському метал слухачеві за своїм основним гуртом Vin de Mia Trix. Загалом ця дебютна робота мені сподобалася, хоча і не повністю. Привабливішою є його перша частина (треки 1-3), які справді заряджають і качають. А от під кінець альбум пріснішає, стає агресивнішим і вже не чіпляє як на початку. У підсумку від "Adrestia" маю загальне позитивне враження, однак думаю, хлопці можуть ще краще. лінк/download
І хоч за вікном вже календарна зима, однак погодка ще тримається осіння, а під таку погодку і музичка в нас є відповідна. Ісландський ансамбль Auðn менше місяця тому запрезентував свій другий номерний альбум "Farvegir Fyrndar". Не скажу, що це щось екзотичне й особливе. Але слухається даний реліз доволі легко і приємно. Є атмосфера, є мелодика, є настрій. Чимось навіть трохи голландців An Autumn for Crippled Children нагадали. спробувати/download
Відкладу ще на пізніше всі накоплені новинки, бо позачергово спішу ознайомити вас із свіжачком від київського гурту Обійми Дощу, адже він справді вартий уваги. Про те скільки часу, сили та старань було вкладено у випуск цього релізу ви можете прочитати в офіційному прес-релізі гурту (там же можна прослухати всі композиції та прочитати тексти). Радий, що дана робота врешті матеріалізувалася, хоч і довелося чекати вісім довгих років. Однак воно того варто, альбом вийшов просто шикарним. Як і раніше, вже з перших слів вокал Володимира чіпляє своєю щирістю, чуттєвістю і ліризмом. Відзначу також вдало підібраний жіночий бек-вокал, що мега вдало гарноніює із голосом фронтмена. Душевність, щирість, атмосферність, камерність - певно, ці епітети найвлучніше характеризують лонгплей "Сон", який впевнено можна вважати топовим українським рок альбумом 2017 року. Додам, що у записі брали участь також запрошені музиканти: струнний квартет і тріо, а ще флейтист-саксофоніст, які разом неабияк збагатили музику Обіймів Дощу та додали їй витонченої прогресивності. якість тут/download
А ось і свіжина із рідних країв. Цьогоріч гурт із Дніпра Old Scythia запрезентував свій дебютний альбум, котрий отримав назву "Срывая оковы". Залпом прогнав цей реліз вже тричі поспіль, і він мені не набрид. Матеріал дуууже мелодичний і чіпляючий, що не може не радувати. За духом дещо нагадує харків'ян Dub Buk раннього періоду. За тематикою - доволі прісно і традиційно: "вєра прєдков", "наши родниє богі", "лживиє хрістіанє", "матушка прірода" і т.д. А під кінець альбому, так сказать, на десерт до славонік пейген тем додали ще й трохи NS. Але ж душевною вийшла пісня про батальйон Азов. смачно/download
А ця команда не штампує альбуми кожен другий рік, а підходить до кожного свого нового доробку з душею. От і цього разу чергової якости від бельгійців Amenra довелося чекати 5 довгих літ. Але ж результат перевершив усі очікування. Потужне щільне фірмове звучання гітар, надривний експресивний вокал, похмура гнітюча атмосфера, що майстерно переплітається із ніжними акустичними дрім-поп фрагментами. Безперечно, це один із топових альбумів у жанрі пост метал цього року. рекомендую/download
А от вам осєнній подгончік із сібірской глубінкі! Томська банда Mirror Morionis видала свій третій повноформат. Це стопудовий дарунок всім фенам олд-скульного готік дум-дету. Матеріал вийшов мега хрестоматійний, у найкращих традиціях "бьюті енд біст". Смачний гроул, невинний дівчачий голосок, повільні жирні гітарні рифи. От лише з хронометражем вони перестаралися - дводискове видання на майже 2 години загального звучання, то занадто. Чесно кажучи, залпом все прослухати не вдалося, а лише за кілька підходів. Ну, але для похмурої осінньої пори це доволі файний саундтрек/download
Білорусь продовжує дивувати кількістю фолк метал гуртів, які плодяться там з неймовірною швидкістю. Нещодавно лави білоруських фолк металістів поповнив мінський гурт PLEMЯ, який запрезентував свій дебютний реліз "Enūma Eliš". Слухаю його вже не перший день але так і не зрозумів, чи подобається він мені чи ні. Здається, під тегами "експеріментал і прогресів" намішали хлопці зайвого сумбуру. Принаймні, перша частина альбуму звучить якось кострубато, а от під кінець стає доволі слухабельною. Треки 7-9 здалися найкращими. ану ж зацініть/download
Цього разу німецький Orden Ogan перевершив усі мої очікування, щоправда, можливо, тому, що цих очікувань і не було. Адже той бомбестік фентестік селтік фолк метал, який цей гурт декларував на початку своєї кар'єри давно відійшов у небуття, поступившись місце доволі банальному простяцькому, ще й безхітовому павер металу. І що ж ми маємо нині? На свіжому релізі, котрий має назву "Gunmen" чуємо все той же павер. Але вже після другого прослуховування альбуму деякі композиції зачепили, і навіть захотілося підмугикувати їх в унісон. Простенькі але чіпляючі мелодії, одноманітні але приємні хорові заспіви, якісне звучання - цього виявилося достатньо, щоб похмурий осінній день зробити трохи світлішим. лінк/download
А ось вам ще один реально осінній реліз. До речі, вже сьомий номерний від Kauan! Неабияку стабільність показує Антон Бєлов у плані випуску альбумів. А от зміст цих альбумів у жанровому плані не такий вже й стабільний. Від минулої металевої слави лишилося рівно нуль, тобто нічого. Принаймні, на цій платівці є що завгодно, але не метал музика. Для мене особисто лонгплей "Kaiho" виявився таким собі приємним лаунж мюзіком. Суміш ембіенту з поц роком, скрипковими вставками і фортепіанком, а ще з делікатно-інтелігентними електронними фішками. Після похмурого й холодного "Sorni Nai", "Kaiho" просто таки зігріває своїм світлим, ніжно-мелодійним теплом. рекомендую/download
А продовжимо осінню тематику ми із заморським дуетом Ivan, який базується у далекому австралійському Мельбурні. Виявляється і в тих сонячних краях є тіпочки, які вміють робити сумну тягучу музику. Другий номерний альбум цих хлопців виконаний у найкращих традиціях дум-детового жанру із фюнеральними вкрапленнями та брудними сладжевими гітарами. Небездоганна якість запису, але як для самвидаву то навіть дуже й непогано. Загалом це - хороший осінній дарунок із скрипковими мелодіями для олд-скульних фенів жанру. лінк/download
Ех, тягне осіння погодка на прослуховування подібних альбумів. Давненько таких добротних дум-детових конхветок не куштував. Та й хіба міг Юха Райвіо (лідер Swallow the Sun) зробити щось неякісне. До слова, цей дебютний і, мабуть, останній альбум проекту Hallatar він присвятив свої коханій Aleah (відомій по Trees of Eternity), яку минулого року забрала тяжка хвороба. Певно, годі й писати про рівень скорботи, жалю та печалі, якими переповнений матеріал цього лопгплею. затужити/download
Ще один ванменпроджект для ознайомлення, не такий меланхолійний, як у попередньому дописі, але доволі мелодійний. Плодовитості цього тіпочка із Ставангера можна лише позаздрити. Якщо не помиляюся, то за сім років існування його проекту Evig Hat нинішній реліз є вже вісімнадцятим! Раніше не помічав, щоби він експериментував із фольком. Але на "Utbyrd" із перших хвилин звучання чуємо мандолінку, яка задає основну мелодику упродовж всього альбуму. Місцями мені навіть наш український проект ЧУР нагадує, тільки звучить по-норвезьки зліше і без чистоголосся. Ану ж зацініть/download
"Ах какою сладкой маліна била!.." А у виконанні норвезьких прогрокерів Leprous ця маліна ще слащє! Так, п'ятий номерний альбум цих музикантів отримав назву "Malina" і солодшим він є навіть у порівнянні із попереднім лонгплеєм гурту "The Congregation". Від металу тепер мало що лишилося, думаю, можна назвати це просто прогресивним роком. Не дуже котую цей жанр загалом, але ж Leprous то є виняток - немов "лучік солнця у нєпроглядной тьмє". Хоча, напевно, сонячного у музиці цієї команди нічого немає, бо вона ж про самотність, страджання, меланхолію, смуток і т.д. А тим паче з таким жалібним плакучим вокалом як у Ейнара! Ок, не буду далі розводити демагогію, альбум "Malina" - безумовний маст лістен. Норвежці знову радують і однозначно потраплаяють у цьогорічний топ/download
І знову трохи українського. На часі маємо восьмий номерний альбум від київського Raventale. Думаю, команда не потребує додаткової презентації, адже доволі відома, як то кажуть, "в тєсних", а, можливо, і не зовсім "тєсних кругах". У принципі, новий матеріал жодних несподіваок не приніс. Альбум містить лише 4 треки із загальним часом звучання трохи більше 36 хвилин, тому здалося якось мало. У стилістиці нічого не змінилося, все той же мелодичний придумований атмоблек. Останні два треки звучанням нагадали творчість харківського Khors. Взагалі прослухав цей реліз разів три-чотири, бажання переслуховувати більше немає. Надто все передбачувано і шаблонно. качнуть/download
Продовжимо огляд новинок від легендарних команд черговим лонгплеєм від британців Paradise Lost. Ця платівка вийшла ще 2 місяці тому, та все руки й вуха не доходили до неї. Врешті вдалося і її послухати. Ну, що сказати? Якщо це не назвати поверненням до коріння, то як мінімум, інфлюенції тяжкого минулого важко заперечити. Матеріал альбуму "Medusa" вагомо потяжчав, мейнстрімовість мелодики зникла, ну, а про готичність годі й згадувати. Такого похмурого і напруженого звучання я не очікував, та й чистого вокалу геть обмаль. Олд скул дум-дет фанатами, може, й припаде до душі, але для мене - це розчарування року. Липка, тягуча нудотна "медуза"/download
Кажете, тру норвіджіен блацк метал? Лєгєнда? От тільки через повагу до минулої слави бенду й скачав це нове творіння Satyricon-a. І ледве дослухав його до кінця. Ну, нудотно ж, мега скучно. І цей пластиковий звук, який ще на попередньому релізі 2013 року коробив вуха. Певно, назвав би цей лонгплей розчаруванням року, але оскільки нічого хорошого від Сатіра вже не чекав, то, кагбе, й сильного розчарування не прочувствовав. для галочки/download
Нарешті дістався до нового творіння Септіків. До слова, це десятий номерний альбум гурту. Монолітище, глиба, масштаб! Очевидний претендент на потрапляння у топ року. По суті, "Codes Omega" продовжив почате на двох попередніх релізах. Із позитиву - стало менше бластбітного зубодробилова, цікавіші оркестровки, із негативу - як і на попередньому альбумі, знову не вистачає класної мелодики, теми чіпляють лише фрагментарно. А взагалі, претензій до грецьких метрів більш немає, якість запису та майстерність виконання вражають. Найліпші треки cуб'єктивно: "Martyr", "Enemy of Truth" та "Faceless Queen". лінк/download
Вже кілька днів залипаю на крайньому номерному альбумі ісландців Solstafir але не тому, що він такий крутезний-бомбезний, а через те, що ніяк не міг зрозуміти, чи він мені подобається, чи ні. Адже по суті, нічого нового і несподіваного я на цьому релізі не почув. Все це вже було на "Otta" і ще раніше. От тільки ще більше соплів і розмазні цього разу додали. Метал? То було геть давно, що й згадати важко. Нині ж бринькають поц-рочок із певною атмосферною отдушкою ретрозвучання. А ще стала доволі помітною пост-панківська ритміка. Загалом альбум норм, я не розчарований, але могло бути й краще. Найліпшими треками здалися: "Isafold", "Naros", "Ambatt" і "Blafjall". оцініть/download
і що це їх у балтійські країни затягнуло кліп зняти? - прямий рейс AirBaltic?
Розбавимо трохи наші металеві будні легшою музичкою. Вашій увазі черговий номерний альбум від Жені Гудзя і його колєг-емігрантів. На диво, "Seekers and Finders" мене порадував, чесно кажучи, не очікував. Якісний звук, чіпляючі мелодії, різноплановість композицій, нехай, дещо попсово, але слухається дуже приємно. Особливо добре зайшли перші 6 треків. рекомендую релакснути/download
Із творчістю парижан Soror Dolorosa випало познайомитися ще у році 2013-му, коли вони активно набирали ходу і навіть концертували разом із більш видатними Alcest та Les Discrets. Однак потім десь зникли, засіли на дно, думав, зовсім занепали. Але нещодавно натрапив на свіженький реліз "Apollo". На новому лонгплеї фактично зник готрок, пост-пунку теж поменшало, а ось колдвейву і атмосферного дрім-попу тут найбільше. Загалом доволі непоганий альбум для осіннього ізілістенінга/download
А цих ще пам'ятаєте? Все ж таки, більше трьох років мовчали. І ось, маємо третій номерний від німецьких піратів The Privateer, які у черговий раз підтвердили свій статус моцних середнячків. Без закидонів, без витребеньок - все чітко, якісно і мелодійно. Стиль не змінився - все той же хеві-павер із крякаючими вокалами, легкими інфлюенціями мдм, душевними хоровими заспівами та мелодійними скрипковими солячками. слухаємо/download
Причесали, прилизали в нові штанці вбрали диких монголів остаточно. Тепер Tengger Cavalry звучать по-новому, я би навіть сказав, по-новомодньому. Прикро, адже гурт зовсім втратив свою оригінальність та автентичність. Морінхур, правда, ще бринькає, але якось не так, як раніше. Всі тексти стали англомовними, ну, а музика стала зовсім комерційною. То тут, то там чуються відголоски Rammstein, пізньої Apocalyptica, Linkin Park та всякої модерної альтернативщини суцільна продажність/download
Ох, і накрило, ох, і пробрало. Давненько такої депресивної музички не чув. Це, як то кажуть, похлєщє фюнералів всяких. Душа пайот, а сєрдце плачєт, але пайот так жалібно-прежалібно, я би навіть сказав, скорботно. Знайомтеся - тріо із Орла "Помни имя Свое". Наддушевні пісні у мінімалістичному виконанні фортепіано, акордеону і вокалу. Чіпляють на раз-два і не відпускають. Дуже експресивна і емоційна подача; у кульмінаційних фрагментах, де вокалістка іде в надрив із "хрипотцой", взагалі пробирає наскрізь. Дарквейв, кабаре, шансон, неофолк, неокласика - усе це знайшло місце на третьому номерному альбумі цього чудового ансамблю. зацінити/download
Розвіяти осінню меланхолію і смуток, якщо такі вас огортають, допоможе бадьорий піратський селтік-панківський реліз від угорських весельчаків The Scarlet. Зроблено майстерно і водночас зовсім просто. Все у найкращих традиціях жанру. Ідеально для безтурботного вихідного дня! качнути/download
От же жучара, цей Данило Кавана. Всі найліпші пісні приберіг і видав як сольну творчість, не включивши їх у цьогорічний лонгплей Anathema. Ще й перевірену часом Аннеке на підспівування залучив - безпрограшний варіант. А тепер по суті - альбом видався дуже хорошим, мега ліричним і зі значно цікавішими мелодіями, ніж на крайньому релізі Anathema. Для більшої душевності на трьох треках додатково задіяна скрипачка. Ну, а синглова відкривачка "The Exorcist" небезпідставно визнана ліпшою композицією платівки і справжнім сиквелом легендарного роментік хіта "Are you there". слухати всім/download
Тримайте чергову порцію зубодробильного мдм від американських майстрів TBDM. Як і очікувалося, знову не підвели. Напір, молотилово та агресія б'ють через край. Але увесь цей екстрим не позбавлений і мелодики. Якщо перша половина альбуму просто скошує з ніг своєю настирливою агресивною потужністю, то у другій половині знайшлося також місце для приємних мелодичних пасажів. рекомендовано до прослуховування/download
А чи багато ви знаєте українських скрімо гуртів? Так ось нагода познайомитися з одним із них і, на жаль, відразу попрощатися. Адже житомирська команда оголосила про завершення своєї діяльності, а даний реліз (третій номерний) є останнім лонгплеєм у її музичній кар'єрі під назвою oh, deer! Альбум складається із дев'яти треків і за хронометражем має трохи більше 24 хвилин. Якісне звучання, емоційна подача, виразний вокал, поетичні тексти - смачна постхаківська конхветка! лінк/download
Маємо чудову нагоду відпочити від металевих бластбітів, шрайків, гроулів, скрімів та іншого екстриму. І для цього нам стане в пригоді восьмий номерний альбум норвезької співачки із Тронгейму Карі Руеслоттен, про яку вже неодноразово згадував у цьому блозі. Але ж дав їй Бог голосок, що навіть вже на п'ятому десятку літ звучить він, як у невинної юної тьолочки. Романтично, душевно, наївно і дуже мелодично. "Silence Is The Only Sound" - атмосферний поп рок альбум для відпочинку. Можна вникливо занурюватись у його мелодику, а можна просто заліпнути на втиці і релаксувати. Як вам ліпше подобається/download?
Симпатичний альбумчег трапився мені на днях. Цей дебютний реліз, однойменний з назвою гурту From North, доволі легкий для сприйняття і переповнений мелодикою. Тут багато дудок-волинок, однак звучать вони якось специфічно (надто задвинуті на задній план). Маю навіть підозри, що це ехвекти йоніки. Але що цікаво, що ні волинкаря, ні клавішника у складі гурту офіційно немає. Загалом альбум розділив би умовно на дві чатини. Перша половина виразніша і має хітову мелодику, друга - слухається переважно фоном, ну, за винятком останнього, знову ж таки однойменного з назвою гурту й альбуму, епічного треку. Взагалі, як для шведського вікінгу - то ці мужички геть нетипово звучать. Мені чомусь вони більше нагадали іншого шведа і зовсім не вікінга - Пєтю Тегттгрена і його ансамбль Pain. Можливо, саме він долучився до саунд продюсування цього релізу?/download
Перш за все, був заінтригований появою тега "авангард" щодо нового ювілейного десятого альбуму невгамовних німецьких розбишак Die Apokalyptischen Reiter. Однак послухавши цей свіжак, зрозумів, що ніякого авангарду тут немає. Ну, хіба що авангардним для музики DAR вважати тепер прямі запозичення від їх земляків Rammstein? До речі, рамштайнівський шлейф аж таки пронизує увесь реліз. Якось навіть не звично таке чут від DAR. Ну, а загалом додали цього разу важкості і швидкості. Бадьоренько і жвавенько качають. Але незважаючи на присутність доволі непоганих мелодійних фрагментів упродовж всього альбуму, щось конкретне і реально хітове, на жаль, запам'ятати не вдалося. Тому скорше схиляюся віднести цю платівку в розряд розчарувань, ніж приємностей. дослідіть/download
Ще наприкінці серпня вийшов у світ третій номерний альбум фінського колективу Crimfall. Вже й призабув творчість цього ансамблю, адже попередня платівка датована аж 2011 роком. Ну, але пригадую, що добре нарізали колись. А що ж тепер? Намішали-наколотили всякої всячини. У вокальному плані бабєнция тепер домінує, а гроули - лиш іноді акомпонують. У стилістичному плані важко точно охарактеризувати цей реліз, однак фольку тут, все ж таки, бракує, раніше було більше. Середняковий такий матеріал вийшов. Найліпші треки розмістилися у кінці альбуму і таким чином покращують підсумкове враження від прослуховування. спробуйте/download
Навмисно очікував, поки трохи "поуляжуцця страсті" навколо нового дванадцятого номерного альбуму COF, що був злитий в мережу ще за 2 місяці до офіційної дати релізу, яка відбулася 22 вересня. Ну, що ж, врешті страсті уляглись, і спробую об'єктивно охарактеризувати цей лонгплєй міровой лєгєнди сімфо блеку. Після з десяток прослуховувань за останні два дні зрозумів, що альбум, як то кажуть, зірок з неба не хапає, але й не є провальним. Однак слід зазначити, що підходив до ознайомлення з цим альбумом із дещо завищеними очікуваннями, адже раніше повівся на відеокліпний сингл, котрий зав'язав інтригу та вселив надію, що COF знову запишуть щось на кшталт "Midian". Однак розчарування постігло мєня, бо немає тут "ні мідіана, ні навіть нємфітаміна". Так, знову є чисельні хорали, знову фемального вокалу багато, та навіть в одній пісні знову заспівала Liv Kristine. Та й від тупорилого бластбітного рубілова, що спостерігался на альбумах протягом останнього десятиліття (виняток "Hammer of the Witches), група теж відійшла. Але є очевидна нестача якісної мелодики та хітовості. І це печаль. Зі всього альбуму можу виділити лише три треки: 2, 5 і 9. Всі інші не шлак, але й супер приємно-естетичної цінності для вух не несуть. Отже, підсумовуючи, зазначу, що нинішній реліз, хоч і далекий від "золотих" платівок COF, але є однозначно кращим, ніж уся та долбйожка від "годспіда до мантікори", водночас є підозра, що це крок назад у порівнянні з попереднім "молотом відьом", який був справжнім відродженням та свіжим ковтком якости після довготривалого тупцювання на тухлому місці. P.S.: і на додачу - альбум аж геть переповнений відвертими "айронмейденівськими" хеві метал фрагментами. Погано? Ні, але навіщо? розібратися/download
Минулого місяця вийшов одинадцятий номерний реліз шведських грандів mdm Arch Enemy. Не думав, не гадав, що нас чекає поки що найбільше розчарування року. Альбом виявився абсолютно порожняковим і безликим. Окрім вже почутих раніше у комплекті з відеорядами "The World i Yours" та "The Eagle Flies Alone" вуху нема за що й зачепитися. Ну, хіба що "Reason to Believe" ще трохи виділяється завдяки фрагментарному чистоголоссю Алісси. Все інше - просто вода/download
От же ж ці англійські джентельмени! Після 10 років занепаду знову воз'єдналися і записали дуже файний реліз. Якість запису вище всяких похвал, особливо ударні зачепили - мега чіткі. Ну, а загалом, ці вельмишановні сери відійшли від брутально-зарозумілого молотилова та бластбітового лупашива. Тепер є місце й ліриці у їх музиці, чистоголосся стало дуже доречним. Лиш окремі треш-детові частини нагадують про минуле Akercocke. А ще під час прослуховування цього релізу мені у пам'яті неодноразово спливали спогади про Opeth. Щось подібне прослуховується, принаймні у частині прогресиву. зацініть/download
Modern alternative suomi rock with kantele - думаю, така тегова харакетиристика буде влучнішою, ніж та, що у заголовку. Без новаторства але щиро, мелодійно, драйвово, а головне - хітово! Чесно кажучи, був дуже приємно вражений вже з перших хвилин звучання дебютного альбуму цього молодого фінського колективу із Еспоо. Для порівняння можете уявити собі сплав із Viikate та The Rasmus але без йоніки, а з фінським народним інструментом кантеле. Наостанок додам, що цей от молодняк прокачав мене значно більше, ніж його імениті земляки Ensiferum зі своїм цьогорічним альбомом. обов'язково слухати/download
Ось вам ще один український реліз - знову Харків і знову black metal. Поки основний бенд Helg-а (Khors) дрімає, він вирішив порадувати фанів якісної чорнухи новим четвертим номерним альбумом під вивіскою Ulvegr. І дивує цей реліз, у першу чергу, зміною початкової тематики проекту. Вся нордичність десь зникла, а натомість неочікувано з'явилися мотиви древньої шумерської цивілізації. Містика, окультизм, атмосфера хаосу тепер панують у музиці Ulvegr. Після кількох прослуховувань здалося мені, що це наймелодичніший альбум цього проекту, однак всеодно є дуже далеким для сприйняття масовим металслухачем. Коротше, музло на любителя. зачепити/download
Почав слухати - геть занудьгував (якось одноманітно, самоплагіатно і геть без яскравих моментів), десь на середині альбуму ситуація трохи поліпшилася. Партії акордеону та вокальне втручання Нетти троха урізноманітнили цей альбум. Прогнав ще кілька разів цей реліз і, все ж таки, підсумковий вердикт незадовільний. Ну, запис, виконання - ок, але ж "огонька" не вистачає, такого, щоб припік і закарбував, бодай, фрагментарно цей альбум у голові. Прикро, але ось вам ще один лонгплей для фонового прослуховування/download
Ще одна, як на мене, надто переоцінена банда, однак на відміну від багатьох блекових штатівських колективів є слухабельною. Можна навіть сказати, що й душевні фрагменти присутні у музиці цього ансамблю. Загалом після ембіентної розмазні попереднього релізу нинішній "Thrice Woven" можна вважати просто шедевральним. Зокрема тут відразу чіпляють акустичні частини, доволі виразні та приємні, місцями навіть "емпіріумщиною" повівавають. Придумовані блекові пасажі теж не лишать слухача байдужим. Сумніваюся, що захочеться переслуховувати цей альбум у майбутньому, але отак з ходу слухається він доволі приємно/download
