Кожного разу,
коли виходить новий альбум легендарної метал групи, в інеті на музфорумах
з'являються десятки сторінок срача на тему: "нинчє група нє торт, от у
90-х був реальний мйод". Цей срач звісно не оминув і нове творіння
шведської дум метал легенди Tiamat. Купа критики звалилися в черговий раз на
голову Йохана Едлунда як основного автора пісень та лідера гурту, в основному
зводячись до того, що тепер він не тру, не душевний і взагалі попсогон. Як
мінімум не розумно було чекати від TIAMAT щось у дусі славетних альбомів
"Сlouds" і "Wildhoney". Це вже давно в минулому, і назад вороття
не буде, що товаріщь Едлунд давав неодноразово зрозуміти у своїх попередніх
музроботах. Проте завжди лишаються такі вперті хванати, які досі вірять, що
буде їм знову сладкій думовий Дикий мйод, як у 1994-му. Ювілейний десятий
повнометражний реліз TIAMAT "Зарубцьовані люди" виявився досить
рівним і простим для прослуховування. Ніякого думу тут і близько немає, а лише
готрок із душком 90-х, місцями відчувається вплив таких музикантів як Cure,
Pink Floyd і навіть Nick Сave. Ізюмінкою альбума є часткові вкраплення східних
інфлюенцій та навіть наявність околоблюзових гітарних солячків. До найхітовіших
речей віднесу Radiant Star i Messinian Letter. Взагалі повільні пісні видалися
більш чіпляючими, а швидші якісь занадто примітивні, що подекуди нагадують хвінських
готів 69 Очей. Проте тіаматівська атмосфера збережена, їх фірмова ритмсекція і
досі радує слух навіть поціновувачів ранньої творчості, для яких, до речі,
Едлунд все ж таки зробив сюрприз - це два останні треки на альбумі з поющімі
птічкамі, звуками природи та атмосферною мелодикою в дусі золотого думового
альбуму "Wildhoney". Забираємо альбум тут
Немає коментарів :
Дописати коментар