Лютомысл - Превозмогая Вавилон (Overcoming Babel) (2012), Black Metal

А ось і один з найочікуваніших мною релізів цього року. Таки так, житомирянин Павло Шишковський видав на-гора свій черговий доробок. Це восьма студійна робота Лютомисла, а стабільна плодовитість українського музиканта може тільки радувати, а особливо той факт, що кількість аж ніяк не позначається на якості. Після першого прослуховування, новий альбом "Превозмогая Вавилон" мені видався слабшим, ніж його попередники De Profundis (2008) та Lutomysl (2010), але з наступними - припадав все більше й більше до душі, так би мовити, розкрився мені у всій своїй красі. Можливо, дещо поблажливо ставлюся до Лютомысла з точки зору критиканта, але альбом "Превозмагая Вавилон" справді дуже хороший. Фірмовий саунд (хоч і доволі прилизаний) зберігся, змістово-текстове наповнення змусить таки вникнути і замислитися про що повідає автор.Тематика альбому традиційна, як і на попередніх працях - це люциферіанство та мізантропія, хоча останньої, як мені здалося, стало трохи менше. Про вокал Павла багато дискутують, більшості він не подобається, а як на мене, цей симбіоз скріму з шрайком якраз хвайно гармоніює з депресивною мелодикою Лютомисла. Із новизни варто відзначити появу певних ноток постовості, що добре помітно в акустичних гітарних партіях майже в кожній пісні. Також не можу не відзначити появу на новому доробку україномовної лірики (трек "Дотла"), якої не спостерігалося майже 10 років, відколи вийшов альбом "Зима людства" (2003). Хочеться вірити, що у наступних релізах українських текстів стане більше, все ж таки автор є сином Полісся. Окремо слід згадати про чудове оформлення диску - креативний артворк до кожної пісні майстерно відображає зміст композицій.

качаємо і вникаємо (Digibook pictures / booklet with lyrics in PDF format included)

Now That We're Older - Beneath the Bridge, Under a Frozen Sky (2012), Post-Rock

Сімпатічний дебют від штатовських пост-рокерів Now That We're Older. Жужачі гітарки, солідний бас та ліричні клавіші. Легка настроєва музичка. Кочаємо тут

Mors Principium Est - ...And Death Said Live (2012), Melodic Death Metal

Нарешті якість! Саме так повинен звучати сучасний melodic death metal! Це чи не єдиний чисто мдм-овий альбом 2012 року, який після першого ж прослуховування мені не захотілося шіфтделітнути. Тому саме цій роботі хфінів Mors Principium Est віддаю перше місце в цьогорічному мдм-рейтингу. Качові технічні гітарні рифи, прогресивно-хевіметалічна соло-гітара, атмосферна чіпляюча клавішна мелодика і ніяких сладкоголосих соплів, лише напір, потужність і харшовий вокал. Треки I will return та Bringer of Light - безумовні хітяри. Качнути і оцінити топовий альбум тут

Antimatter - Fear Of A Unique Identity (2012), Atmospheric Rock

І ще один довгожданчик, вихід якого затягнувся майже на рік! Ідейному лідеру та головному композитору-виконавцю гурту Майку Моссу знадобилося аж 5 років, щоб підготувати новий альбом. Так чи інакше Antimatter завжди буде асоціюватися зі славетними Anathema. Вплив легендарного думового гурту важко переоцінити. Бо саме завдяки екс-басисту/автору пісень гурту Anathema Дункану Паттерсону в співпраці з Майк Моссом був утворений Antimatter у 1997 році. Правда, Паттерсон залишив гурт ще у 2005 році. І попередній альбом Leaving Eden Мосс готував, заручившись підтримкою іншого іменитого анафемівця Денні Кавана. Якщо перші два альбоми Antimatter були просочені електронікою та тріпхоповими елементами, то вже на третьому легендарному альбомі Planetary Confinement музика Antimatter стає більше акустично-гітарною і все більше нагадує творчість Anathema пізнього періоду. Ну, а щодо, власне, свіжачка Fear Of A Unique Identity - то це своєрідне поєднання ранніх електронних тенденцій у купі з акустичним атмосферним анафемівським роком. Радує також повернення жіночих вокалів. Хоч Мосс і красень-вокаліст, та все ж діапазон його вокальних можливостей доволі обмежений, тому фемальні співи спешел геста - латвійки Vic Anselmo роблять альбум багатшим та різноманітнішим. Fear Of A Unique Identity складається із 15 треків, з них лише 9 оригінальних пісень, решта - це ремікси на ці ж самі пісні. До слова, дивно, але якраз друга частина альбому з реміксами мені більше сподобалася. Вона більш душевна, глибинна, проймаюча. Оцініть же бігом.

Myraeth - In Glorious Death (2012), Gothic/Doom/Death Metal

Салют пацанчєгі! А ось вам даруночок до святого Миколая! Прідєржав спеціально, шкода, що так і не дочекався якості 320кбс. Ну, але й так нормальний запис. Можете ознайомитися - знову дебют, цього разу аж із Австралії - сіднейська дум-дет група Myraeth зробила якісний самвидав. Один із найкращих альбумів даного жанру в моєму топі за 2012 рік. Країна походження - екзотична, а музика звичайна, я навіть сказав би шаблонна, але дуже грамотна. Відразу видно, авcтрсалійські рєбйата добряче ознайомлені із європейською дум-дет сценою. Бо взяли все найкраще від грандів і змішали в одному хвлаконі. Атмосферна мелодика з потужною ритм секцією від Draconian, ниюча скрипочка від My Dying Bride, жіночі вокали а-ля суміш The Gathering з Silent Stream of Godless Elegy, глибинний гроул, насичений скрім і мелодійні клавіші зі звуком фортепіанка. Коротше, всьо лучшеє, що є у жанрі, майстерно відібрано і гарно зіграно в Австралії та грамотно зведено в Швеції втілилося в альбум "In Glorious Death". качнуть

Ashes You Leave - The Cure For Happiness (2012), Gothic/Doom Metal

Новий альбом від хорватської легенди готік думу Ashes You Leave. Звичайно, нічого особливого. Альбом витриманий в класичних канонах жанру, без жодних експериментів-екскриментів. Для поціновувачів олдового готік думу. Я скачав, бо давно цю групу слухаю і поважаю. Чомусь завжди їх сприймав і зараз сприймаю як хорватський варіант чехів Silent Stream of Godless Elegy. Йоніка, скрипочка і флейта в наборє - видають приємні ненав'язливі мелодії. Домінуючий жіночий вокал доповнюється епізодичними чоловічими гроулами. Коротше, смакуйте вкус ностальгії. Кач-сцилочка тут

Troldhaugen - Ramshackle (2012), Avant-garde/Symphonic/Extreme Folk Metal

Зустрічайте чергову новинку! І знову дебют! Перший фулленгтх реліз від австралійців TROLDHAUGEN охарактеризувати доволі легко. Це поєднання троллівського металу від Finntroll з авангардністю Diablo Swing Orchestra, і етім всьо сказано. Все чьотко і грамотно. Доволі їстівний мікс зробили автсралійці. Смакуйте під хороше настроеніє!!! сцилочка

Saturnus - Saturn In Ascension (2012), Melodic Death/Doom Metal

Ура товаріщі! Данська death/doom легенда повертається. Протягом останніх двох тижнів новий альбом Saturnus є однією з найобговорюваніших тем на форумах, присвячених метал музиці. Підозрюю, що такий жвавий інтерес до свіжачка "Saturn In Ascension" підігрітий минулорічними суперуспішними концертами данців на просторах екс-совка, зокрема у Києві (в рамках Doom Over Kiev IV), Мінську та Москві, на яких прихильники гурту мали можливість насолодитися всіма старими хітами та оцінити кілька нових композицій, які увійшли в черговий реліз Saturnus-a. Чотири альбоми за понад 20 років існування гурту - погідьтеся, це не багато. Однак, як виявилося, і трьох альбомів було достатньо, щоби возвеличити групу і надати їй статус культової. Сприймаючи новий доробок данських металістів крізь призму культовості та легендарності Saturnus, більшість фанів доволі необ'єктивно підходять до оцінки "Saturn In Ascension", називаючи його абсолютним шедевром та віддаючи лаври альбому року 2012. Так, альбум хороший, крепкий, витриманий в канонах жанру, оповитий фірмовою сатурнівською атмосферою з класичними насиченими гроулами Томаса та його ліричними декламуваннями, але, як на мене, це не шедевр. І як мінімум, за мелодикою він у надцять разів програє легендарному попереднику "Veronika decides to Die". А так, критики в мене немає. Іднізначний маст хев для поціновувачів жанру. Серед найсильніших треків відзначу десятихвилинний опус Forest of Insomnia як есенцію всього альбому. Качнути тут

Saurom - Vida (2012), Heavy/Folk Metal

Не пасуть задніх і Saurom - cлідом за своїми видатними земляками Mago de Oz теж видали новий альбум з простою назвою "Vida". І мушу відзначити, що геть не поступаються: ні в якості запису, ні в хітовості мелодій. Можливо, нове творіння Saurom навіть більш насичене мелодикою. Мультиіснтрументаліст Нарсі Лара знаєт свойо дєло: казкові мелодії на флейті та волинці пронизують увесь альбум. Хеві драйв та хітова мелодика - це успіх Saurom-a. Эдиний недолік, а, може, просто особливість - це доволі специфічний вокал Мігеля Франко, який не всім припаде до душі. У відрізках, де він співає з надривом, цей вокал нагадує шалені крики скаженого звіра. Ну, геть на любітєля. А загалом музика дуже гарна ще й приправлена хоровими та подекуди сольними співами аж чотирьох запрошених вокалісток. Впєрьод - спеніш фолк метал ждьот! Качнуть тут

Mago de Oz - Hechizos, Pócimas y Brujería (2012), Celtic/Folk/Power Metal

От хто не зраджує традиціям, так це Mago de Oz. Як лупашили свій фолк хеві/павер ще в 90-х так і досі продовжують. 23 роки на сцені - це не хухри-мухри, а вагома причина, щоб назвати їх легендою іспанського металу. Одинадцятий номерний альбум Hechizos, Pócimas y Brujería мало чим відрізняється від попередників. Та й взагалі у Mago de Oz всі альбуми подібні. Знайшли свій почерк і не відходять від того, що у них найкраще виходить. Різниця лише в тому, що в деяких альбомах трохи більше хеві, в інших - більше фолку от і все. А ще ознакою відмінності можна назвати хітовість. От якраз її, починаючи з альбому Gaia 2003 року вдосталь, що і наштовхує на скачування кожного чергового альбому невтомних іспанських мучачос. Кочаємо тут

Psilocybe Larvae - The Labyrinth Of Penumbra (2012), Melodic Black/Death Metal

Щось мені геть не вкатив новий альбум цих москалів. Раніше цікавіше грали, мелодичніше. Якісний запис, але сам матеріал - хня. Ні мелодіка, ні блека тут немає. Якийсь прогресів дум-дет вийшов. Коротше, ще одне розчарування року, хоч і не таке велике як Butterfly Temple,бо цей альбум я не чекав. для ознайомлення

Dvar - Deii (2012), Darkwave/Lightwave

Хтось грає darkwave, хтось cardiowave, а загадкові московські жрєци пчєліного культа - lightwave. Цьогорічна епешка з промовистою назвою Promo віщувала, що повноформатник цих електронщиків буде вельми цікавим. Так і сталося, новий альбум містичного гурту Dvar виправдав мої очікування щодо якості! Дабл ЦД складається з 32 треків, по 16 у кожному. І якщо ранні роботи були більш темними і похмурими, то Deii звучить світло і легко, тепер це справді можна назвати лайтвейв. Ніякого сумбуру і ембіентних експериментів, лише суцільна мелодика,ммм. ай да бджолярі! ай же ж смачний музичний мйод цього разу виготовили. Лічно асабисто для мене, це найкраща робота з часів Rakhilim 2004 року. А ще стало менше цих скажених вокальних викрутасів вигаданою бджодиною мовою, які іноді заважали насолоджуватися музикою. У цьому альбомі більше інструменталу, дуже хвайний зразок синтетичного неокласіку. Платівка може стати чудовим навагоднім саундтреком под йолку й олів'є або просто сімпатічним казковим саундтреком до дитячого кінохвільму чи анімації.

насолоджуйтеся

Sangre De Muerdago - Sangre De Muerdago (2011), Neofolk

По-осінньому мрійливий та меланхолійний дебютний самвидав альбом іспанців Sangre de Muerdago реально запав мені в душу. Давненько не траплявся мені такий задушевний мелодійний, я би навіть сказав, чистий матеріал. У музичному плані це справжній тру неохволк, без усяких домішок сайкоделу, ємбіенту чи маршелу. Переконаний, лірічнєйші партії акустік гітарки в компанії скрипочки та сопілочки не лишать ваші серця байдужими. Якось так склалося, що переважна більшість гуртів, що грають неохволк походять з Німеччини/Австрії та Італії, можливо, тому іспанці Sangre de Muerdago звучать для мене якось самобутньо та по-свіжому. Звичайно, можна провести паралелі з Tenhi, пізнього періоду Empyrium і навіть Still Volk, проте рєбйата із Галіції звучать так щиро і душевно, що жодних думок про якийсь плагіат чи копіювання не виникає. Отже, скуштуйте порцію якісного іберійського андеграундного неохволку з присмаком атлантики і не пашкадуєте. Ось лінк, на жаль, лише в бітрейті 192кбс, бо дуже раритетний альбум, але якість хороша.

Betrayal At Bespin – Rains (2012), Progressive/Post-Rock

Після шикарнєйшого дебютника трирічної давнини талановиті хвіни Betrayal at Bespin повертаються з новим надзвичайно приємним релізом "ДОЩІ". Якщо у 2009 році вони грали музику, яку загалом можна охарактеризувати як пост метал віз неокласік інфлуенсиз, то тепер хлопці пропонують більш зрілу та вишукану музику, що поєднує у собі елементи пост року, металу, сінематики та все тої ж неокласики (скрипка, віолончель, труба, скасофон в комплєктє! це вам не хухри-мухри), Що ще писати, негайно качайте і самі хванатуйте, вже більше місяця сам слухаю-не наслухаюся. Маловідомість гурту аж ніяк не занижує якість матеріалу. Справді дуже високоякісний оригінальний альбом! Сцилочка нарешті в якості, місяць чекав на її появу, щоби вас порадувати не гінськими 128кбс, а справжніми 320кбс

Веремій - Там, де сонце встає (2012), Melodic Heavy/Folk Metal

Ну, що ж, це сталося. Монополію Тіні Сонця повалено - так подумає кожен більш менш обізнаний з українсьою етно рок музикою. Не так щоб у нас мало етно рок гуртів, але саме наявність слова heavy в описі стилю, в якому грає Веремій, наштовхує на порівняння з їх більш іменитими земляками. Та й після прослуховування дебютного альбому "Там, де сонце встає", який, до речі, гурт випустив аж на 10-ому році існування, вас не покине така аналогія. У будь-якому разі, такі релізи не можуть не викликати задоволення, хоча б навіть через те, що подібних патріотік етно гуртів у нас дуже мало. Ще більшої поваги викликає те, що банда у складі аж 9 осіб! таки спромоглася записати альбом у наш нелегкий час, коли така музика, м'яко кажучи, не дуже то й цікавить пересічного українського слухача. Більш обізнані знають гурт Веремій за виступами на фестах та за минулорічний доволі непоганий кліп "Тихий гай". Наявність у складі двох скрипок, флейти, віолончелі, це не просто, як то кажуть показушний пінт, бо всі ці інструменти задіяні фактично в кожній пісні, де відіграють чи не головну мелодійну роль. До речі, саме мелодика гурту мені найбільше сподобалася. От за це їм реальна пйатьорка! Дуже цікаві і незаяложені мелодійні малюнки присутні в кожному трекові альбому. Серед недоліків запису відзначу вцілому пластмасове звучання ударних та чахлість гітар. До "хеві" такий запис не дотягує, а ось мелодік етно рок вдався цілком пристойний. Кочаємо в суперякості тут або на українському тірренті

Munruthel - ВЕРОломство (2012), Atmospheric/Pagan/Folk Black Metal

Знову Харків, знову блек і знову якість! Я навіть не сумнівався, що почую високоякісну музику. Харківський блек - це як видатна, перевірена роками якісна торгова марка, яка ніколи не підведе і завжди пропонує добрітний продукт. Після шестирічного мовчання (якщо не враховувати минулорічний ембієнтово- саундтрековий реліз "Темна Сага") , екс-учасник Nokturnal Mortum знатний барабанщик Munruthel видає новий альбум "ВЕРОломство" - це продовження язичницької тематики, яку можна було почути на попереднику "Эпоха Водолея" у 2006 році. Новий альбум писався понад 6 років, тому звучить зріло, і є скоріш найкращим творчим досягненням ванменбенду MUNRUTHEL. Добротний епічний паган метал, прикрашений вокальними партіями запрошених спешел гестів - ідейними сотоваріщами Munruthel'a Маші із Аркона та Wulfstan'a із Forefather, розбавлений врізками із совєтського кінематограхву ("Русь Изначальная" та "Детство Ратибора") на паганську тематику, ще й оздоблений надзвичайно красивими симфо оркестровками в дусі Saturious'a з NM. Окремо відзначу єдину україномовну і найкращу, на мою думку, на альбомі пісню "Карпатський Щит", яку присвячено пам'яті карпатського мольфара Михайла Нечая, вбитого влітку 2011 року психічно хворим християнським фанатиком. Кочаємо, вникаємо, насоліджуємося тут

Plastic Fantastic! - Convicted (2012), Post-Hardcore/Electronic

Вторинний але якісний матеріал штатівсього рівня від молодого київського гурту. Чомусь навіть ніде на форумах не коментують цей альбум. Чи то через відсутність його піару, чи то через аж занадту вторинність та нестачу новизни, хоча запис здійснено на мега рівні. Качнути можна тут

Milanku – Pris À La Gorge (2012), Atmospheric/Post-Metal/Post-Rock

Другий номерний альбум Pris À La Gorge від хвранкомовних канадців за горло не бере, а от за душу моментами так. Атмосферний, тужливий, іноді меланхолічний Mono-подібний пост рок з крикливими пост-хардкоровими вкрапленнями, без авангардних витребеньок та без претензій на новаторство слухається легко та приємно. Для поціновувачіві жанру - маст лістен! сцилочка, ось вона

Obsidian Kingdom - Mantiis - An Agony In Fourteen Bites (2012), Progressive/Post-Black Metal Opera

Не рецензую. Просто цікавий дебютний альбум від іспанців. Опера в тегах стосуєтсья лише побудови альбому - це фактично один трек. Оперних вокалів тут нема, проте стилів намішано сила силенна! У прес-релізі все чьотко сказано: "Mantiis – An agony in fourteen bites” (2012) is a conceptual album, featuring a single song divided into fourteen tracks which flow through different genres. Taking part in the long-lived tradition of rock operas – such as those created by David Bowie or King Diamond –, the album embarks the listener in an eerie musical trip, noted for the coherent exploration of a wide range of styles and emotions. With a progressive character and a post-modern approach, its influences can be traced from the melancholy of Akira Yamaoka to the heaviness of Cult of Luna, including the experimental style of Ulver or Pink Floyd sound’s heritage. Defying both tradition and their Black Metal origins, Obsidian Kingdom continue to tread their own path in an untiring search for their own unique style, aside from convention or style boundaries.

Кожен знайде щось цікаве для себе. Качнути тут

Adorned Brood - Kuningaz (2012), Folk Metal

Ой же ж приємна неочікуваність! Мужикі із Adorned Brood повертаються з новим суперальбомом! От що не кажіть, а є така тенденція: коли очікуєш чогось супер-пупер - то часто в результаті розчаровуєшся, а коли ніяких меганадій на якість не покладаєш - то альбум приємно радує. Так от сталося із новим релізом німців, принаймні, лічно для мене. Вважаю, це їх найсильніша робота за останні 10 років, що поєднала в собі найкраще в жанрі фолк металу. Ех, моцний альбум вийшов! Енсіферумовська епічність, мелодетові рифи і навіть крейдолоподібні скріми зустрічаємо на цій платівці. Ну, і як завжди, хвлейта! ах ця чаруюча хвлейта! ти покоріла мойо сєрдце! Так льогко і нєпрінуждьонно прикрашає епік батл фолк метал ліричними мелодіями. Іднізначно цей альбум - в топ року. Ви вже списали цю групу другого фолк метал ешелону в утиль, а вони піднапружилися і знайшли ту саму золоту середину, яка увібрала все найкраще зі старого блекового Adorned Brood 90-х, та новітнього більш фолькового 2000-х. Нє задумиваясь кочаємо і фанатуємо. Дуже хітовий альбом, качає з перших нот!!!

Kozak System - Шабля (2012), Ethno-Rock/Folk-Rock

Як поціновувач творчості гурту Гайдамаки ще з кінця 90-х, коли він звався Актус, не можу не прокоментувати вихід у світ свіженького кружальця Kozak System. Не буду ще раз копатися в нюансах розколу славетного українського гурту, що й так вже надцять разів сказано-пересказано. Проте припущу, що амбіційність та лідерство Івана Леньо взяли гору. Тепер він є очільником, чи то пак, хвронтменом новоутвореної хвормації Kozak System. Щодо, власне, свіжачка "Шабля", то загалом альбом справляє позитивня враження. Нарешті можна відчути той драйв та потужність, яких так не вистачало у гайдамаківському попереднику "Кобзар" 2008 року. У стилістичному плані Kozak System пропонують гримучий етномікс від реггі до хард кору. У порівнянні з колишніми Гайдамаками стало більше панкухи та трешухи. Залучивши до участі в новому альбомі цілу плеяду сучасних українських творчих особистостей, (див. - давніх друзів гурту), таким чином Іван Леньо і Ко. не тільки розпіарили своє нове дітище, а й вирішили питання з написанням текстів до нових пісень (до цього причетні Лазуткін, Положинський, Жадан, Іздрик) та прикрасили гарними співами не дуже виразні вокальні дані самого Івана. До слова, хотілося би в наступних роботах гурту почути більше співів від гітариста Олександра Дем'яненка, який, мені здається, значно майстерніший у цій справі. Водночас відзначу великий плюс - це супервдала поява на альбомі таких знатних в укрмузпросторі особистостей як Андрій Середа та Катя Chilly, участь яких зробила пісні "Про Андрія" та "А вже тому 7 рік буде" справжніми шедеврами. Браво! Як на мене, разом з "Брат за брата" це найкращі пісні на цьому диску. Окрім авторських текстів на"Шаблі" можна також почути козаксістемівське прочитання кількох українських народних пісень та кавери на Bob Marley, Motorhead та Misfits. Також сюди потрапили оновлені актусівська "Я ворота запираю" та гайдамаківська "Стара Румунія", яка перейменувалася в "Емігрант Сонг". Загалом 17 треків і понад годину звучання. Вітаємо козаків з гарним почином і з нетерпіння чекаємо творчої відповіді від Ярмоли та його правдивих воїнів світла. Лінк не даю, купуєм ЦД, підтримуєм якісний гурт.

Finsterforst - Rastlos (2012), Folk/Viking Metal

Не буду оригінальним і погоджуся із більшістю суджень про те, що новий доробок німців FINSTERFORST аж надто схожий на творчість MOONSORROW. Таки не дають спокою лаври фінських колег. Ще з попереднього "..zum Tode hin" 2009 року вони взяли курс на епічність. На новому "Rastlos" представлено 7 треків, 2 з яких інструментальні коротенькі композиції і 5 монументальні суперепічні трекі, один з яких, що є завершальним, триває понад 22 хвилини. Щодо фолк складової, то здається, що стало менше акордеону, проте його достатньо. Не можу назвати цей альбум вторинним, бо звучить він якщо не краще, то на рівні з найліпшими роботами фінів. До того ж саунд німці забацали супермегаякісний. Тому аби зберегти під собою трон епічного фолкметалевого субжанру, Мунсоровцям доведеться добряче піднапрягтися і видати щось на кшталт успішного "Kivenkantaja" 2003 року але з сучасним звуком, бо з минулорічним Varjoina Kuljemme Kuolleiden Maassa можна їх вважати битими на своєму ж полі. Фінстерфорстовський "Rastlos" у цьому змаганні однозначно бере верх: і по звуку, і по якості музматеріалу. качнути і оцінити тут

Samsas Traum - Asen'ka - Ein Märchen für Kinder und solche, die es werden wollen (2012), Avant-Garde Gothic Metal

Незмінний лідєр та автор усіх пісень Samsas Traum Алєксандєр Каште розродився новим альбумов під назвою "Асєнька - казочка для дітей і тих, хто хоче ними стати". Це творіння складається з двох дисків. Другий особливої цінності не має, бо складається з якихось піяно-компутерних міні-композицій, а ось на першому зупинимось більш детально. Тут зустрічаємо традиційний сплав стилів від Samsas Traum. Розкрию вам рецептуру успішного авангардного мікса Алєксандєра, що перевірена часом: до ляміммортелівсько-лакрімозівської готишності додаємо попсової хітовості пізнього Oomph! + трішки симфоблекових бластбітів та театральної ангізіївської підливки - вуаля, панове, кушать подано! Скуштуйте цей смачненький салатний мікс! Смачного і на здоровля! сцилочка іздєсь

Manntra - Horizont (2012), Industrial Folk Metal

Знайомтеся! Нове ім'я на фолк метал сцені - хорватський гурт MANNTRA презентує свій дебютник "Горизонт". У музичному плані - це сплав попсової індустріальності Oomph! з балканським фольклором. У піснях, де гітарки відходять на задній план, а етно танцювальна складова бере гору, мені особисто навіть нагадало український проект Діми Ципердюка Dazzle Dreams. Загалом альбом не позбавлений хітовості. Серед плюсів даного релізу - якісний сучасний звук, колоритні фемальні етно завивання та хорватські тексти. До мінусів віднесу - електронно-синтетичні замінники живих народних існтрументів. Хотілося би все ж таки справжніх дудєлок-пердєлок почути, що додало би яскравості та автентичності даному матеріалу. Дебют зараховано. Чекаємо наступних релізів від хорватських новичків. Кач тут

Jännerwein - Nach Der Sehnsucht (Von Der Bestandigkeit Der Erinnerung) (2011), Neofolk

Випадково натрапив на цей чудовий австрійський неофолк бенд і був пріятно удівльон! Ця музика для відпочинку. Спокійна, мелодійна, романтична, інтелігентна. Альпійський неофолк у поєднанні з сучасною бардівською піснею - так характеризують свою творчість самі музиканти Jännerwein. Перша складова виражена мелодійними малюнками акордеону, скрипки, колісної ліри, волинки та блокфлейти. Саме використання акордеону у супроводі акустичної гітари, напевно, більшість фанів неофолку наштовхне на порівняння з легендами жанру Of the wand and the moon та Forseti. А от друга - щирі чистоголосі співи під гітарку нагадали душевні християнські пісні, які мені колись неодноразово доводилося чути у вечірніх передачах українського національного радіо по кухонному брехунцю. Тому під деякі пісні так і хочеться підспівати "а поооки що кажем до побааачення". Ніякого сарказму, це скоріше зарахую як плюс! Вам подобаються Darkwood, Cawatana, Forseti, OTWATM? - тоді цей альбум для вас! Однозначно в золоту колекцію європейського неофолку!!! альбом качнути тут Підозрюю, вам сподобається ця музика, тому відразу додаю сцилочку на їх дебютник 2008 року.