А ось і один
з найочікуваніших мною релізів цього року. Таки так, житомирянин Павло
Шишковський видав на-гора свій черговий доробок. Це восьма студійна робота
Лютомисла, а стабільна плодовитість українського музиканта може тільки
радувати, а особливо той факт, що кількість аж ніяк не позначається на якості.
Після першого прослуховування, новий альбом "Превозмогая Вавилон"
мені видався слабшим, ніж його попередники De Profundis (2008) та Lutomysl
(2010), але з наступними - припадав все більше й більше до душі, так би мовити,
розкрився мені у всій своїй красі. Можливо, дещо поблажливо ставлюся до
Лютомысла з точки зору критиканта, але альбом "Превозмагая Вавилон"
справді дуже хороший. Фірмовий саунд (хоч і доволі прилизаний) зберігся,
змістово-текстове наповнення змусить таки вникнути і замислитися про що повідає
автор.Тематика альбому традиційна, як і на попередніх працях - це
люциферіанство та мізантропія, хоча останньої, як мені здалося, стало трохи
менше. Про вокал Павла багато дискутують, більшості він не подобається, а як на
мене, цей симбіоз скріму з шрайком якраз хвайно гармоніює з депресивною
мелодикою Лютомисла. Із новизни варто відзначити появу певних ноток постовості,
що добре помітно в акустичних гітарних партіях майже в кожній пісні. Також не
можу не відзначити появу на новому доробку україномовної лірики (трек
"Дотла"), якої не спостерігалося майже 10 років, відколи вийшов
альбом "Зима людства" (2003). Хочеться вірити, що у наступних релізах
українських текстів стане більше, все ж таки автор є сином Полісся. Окремо слід
згадати про чудове оформлення диску - креативний артворк до кожної пісні
майстерно відображає зміст композицій.
качаємо і вникаємо (Digibook pictures /
booklet with lyrics in PDF format included)
Немає коментарів :
Дописати коментар