Нарешті виплеканий Едуардом Приступою міжнаціональний проект видав свій дебютний повноформат. Поява таких непересічних релізів в українській музиці дуууже радує, адже подібних експериментів на моїй пам'яті в нас ще не було. Проект об'єднав творчі зусилля чудових вокалісток із українського етно-рокового гурту Astarta та британського музиканта, бас гітариста гурту Porcupine Tree, Коліна Едвіна. До роботи над альбумом також долучилися американський гітарист Jon Durant, британський скрипаль Steve Bingham та барабанщик відомого гурту King Crimson Pat Mastelotto. У такій подачі український автентичний спів ви наврядчи чули раніше. Певно, найкращою характеристикою музики цього проекту буде визначення, яке запропонував сам Колін Едвін, а саме, "collision music". Це музика, яка поєднала в собі, здавалось би, зовсім далекі один від одного жанри: мелодичну українську автентику та сучасний ритмічний прогресивний рок з елементами сайкоделу, блюзу та інших викрутасів. Хочете почути український фольк у новому цікавому прочитанні - тоді вам сюди/download
Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
ShareThis
Підписатися на:
Дописати коментарі
(
Atom
)
ASTARTA/EDWIN / ASTARTA + ЕДВІН
ВідповістиВидалитиОцінка «КіЖ»: @@
Есенція: ой, пограйте, музиченьки, та недовго…
Зачинаю цитатою: «Виплеканий Едуардом Приступою міжнаціональний проект таки видав дебютний повноформатник. Поява настільки непересічних релізів у вітчизняній культурі дуже радує, бо такого у нас іще не було. Проект об’єднав зусилля чудових вокалісток із київського етно-рок-гурту Astarta й британця Коліна Едвіна». Тепер без патетики й обстоювання принципу, мовляв, треба хвалити своє, бо воно своє: у спільному витворі двох наших жіночок і бородатого дядька з Альбіону не просто відсутні будь-які відбитки оригінальності — я би сказав, отут узагалі нема нічого хорошого! Ну, поміркуйте: є ритм-секція, котра виграє такий-собі ф’южн, і є — наче окремо — вокальні завивання сільського типу, котрі в кожного українця (надто із сільської місцевості) мають викликати хіба що зубний біль… Якщо вам подобається схожий репертуар, раджу послухати останню платівку Інни Желанної: цей «продукт» хоч і російський, зате талановитий.
Ну, Владімір, пігіджусь, що у світовому мірилі цей альбум не є шедевром, але у контексті української музичної сцени це непересічний реліз. А те, що ти гидуєш тру автентік етно співом - то давно відомий хвакт.
ВідповістиВидалити