In Extremo - Quid Pro Quo (2016), Folk Metal

Якось завше важко рецензувати улюблені банди, бо їх легко переоцінити і дуже важко критикувати. Тому перед написанням цього тексту прослухав новий 12-ий номерний доробок німецьких фолкмітолістів In Extremo добрий десяток разів, щоб бути більш-менш об'єктивним. Відразу скажу, що загалом реліз "Quid Pro Quo" однозначно кращий від попереднього кізяка "Kunstraub". Тут знову присутні не лише авторські, але й чисто медієвальні мелодії. Зокрема, сподобалося нове прочитання "Palastinalied". Однак суперхітових речей, які б відразу влазили в голову та чіпляли душу немає, ну, хіба що за винятком "Lieb Vaterland, magst ruhig sein" - лірично, патріотично і з "чувствами" - єдина річ на альбомі, яку після першого ж прослуховування захотілося прогнати повторно. Із цікавинок даної платівки ще відзначу появу на ній спеціально запрошених едішенал гест-вокалістів: славетного Хансі із Blind Guardian у пісні "Roter Stern" (нє удівілі) і мейнстрімового Маркуса Бішофа із Heaven Shall Burn - у "Flaschenteufel" (нєажиданний паварот). Ну, а от що не сподобалося (хоч і звучить кумедно), так це загравання із рашен фан-сектором у вигляді переспіву заяложеного рос. нар. гіта "Чьорний воран". Припускаю, українцям приємніше було б почути у виконанні In Extremo "Ой у вишневому саду...", ну, чи хоча б "Горіла сосна". Міхаель справився би! Але шо маємо, то маємо. Минулоріч гурт In Extremo відсвяткував своє двадцятиріччя!, і думаю, всі вірні хвани обов'язково відвідають концерти команди, які проходитимуть цієї осені в рамках ювілейного туру (сподіваюся, добряче роздадуть у Києві). лінк/download

об'ємний 360-градусний відос на "Sternhagelvoll" 

+ гангста-кліп на бадьору відкривачку "Stortebeker"