Dub Buk - Цвях (2014), Black/Thrash/Death Metal

А шо у нас новава на Слобожанщині? Досить неочікувано вискочив свіженький реліз від легендарних харківчан Dub Buk, щоправда, так само неочікувано після трьох прослуховувань я відправив його у небуття. Не такого матеріалу я очікував від цих хлопців. Невже це кінець майстерної формації, адже подейкують, що "Цвях" - останній альбум гурту. У принципі, даний реліз є логічним продовженням шикарного попередника "Мертві сорому не ймуть", правда, трешова складова значно посилилась. Але хітовості, просто жах, як не вистачає, та й смислове наповнення важко розібрати на слух без наявності текстів перед очима, а у даному випадку лірика грає вагому роль. Загалом це рівний, навіть дещо монотонний альбум з мелодіями але без хітів, лише трохи виділяються треки "Дохлый живьем" та "Свиное ухо". До речі, ще одна незрозуміла зміна - вся лірика на альбомі стала російськомовною, навіщо ж називати реліз українським словом "Цвях"?

качаємо

Wolf Rahm - Фольклорище (2014), Folk Metal

Однако, фолк мітол лишається в мегатренді й цього року, принаймні в Рассєї, де гурти, які грають у даному жанрі, з'являються просто пачками. Одним із таких виявився маладой колєктів із Іжевська Wolf Rahm, який недавно дебютував з альбумом "Фольклорище".Да, гінська назва, згіден, та й сам матеріал нічим, звісно, нє удівіл. Хлопці лупашать традиційний бір метал, без автентичних інструментів але з назойливою йонікою. Шкода, а могли б хоч якихось екзотік удмуртських елементів додати, ех. Коротко охарактеризую музику Wolf Rahm, щоб вам було зрозуміло, що це за кізяк. Рєбйата запропонували своє бачення хволк мітолу, поєднавши в одне ціле Тролль Гнет Ель, Король и Шут та Ногу Свело. Останній особливо відчутний у чистих вокальних партіях. Ну, що ж і таке має право на існування і музиковиявлення.

знаїмтеся

Cold Body Radiation - A Clear Path (2014), Shoegaze

А ось і подарунок для прихильників шугейзінгу. Дуже атмосферний і заворожуючий альбум видав цей таємничий ванменпроджект із Нідерландів. Вже третій реліз, і знову якість. Нотки пост-блеку зовсім зникли, натомість матеріал даного релізу дав крен в сторону дрімпопу.Хочеться порелаксувати, відволіктися від буденних проблем, тоді цей ЦД для вас. Відзначу трек This Last Year, який особливо припав мені до душі. Качаймо

Lux Occulta - Kołysanki (2014), Avant-garde

А якщо скучили за експериментами, то наступний реліз для вас! От же ж несподіванка так несподіванка! Після 13-річного мовчання культова польська блек група кінця 90-х знову вийшла в люди! І видала такий альбум, який цілком справедливо можна вже тепер зарахувати у найкращі авангардові творіння 2014 року. Звісно, про блек, чи й взагалі метал, мова не йде. Ще на попередньому релізі у 2001 році Lux Occulta, вплітаючи у свою музику елементи тріп-хопу та електроніки, дали зрозуміти у якому напрямку гурт буде працювати далі. Але те, що хлопці запрезентували на "Колисанках", напевно, перевершить всі здогадки й сподівання найзатятішого авангардиста. Новий альбум є неймовірним сплавом із фольку (автентичні співи бабусь),фрі джезу (акордеон, труба, контрабас), електроніки,тріп-хопу і навіть трішки індустріалу. Однозначно в колекцію, однозначно в найкраще нинішнього року.

кочаємо

Svaskalver - Чёрные Сказки (2014), Folk Metal

А це дебютний альбом від пітерської команди Svaskalver. Під час першого прослуховвування подумав, що це стіб, але потім прийшов до висновку, що це по-щирому наївна музика. Хоча звучить місцями доволі смішно. Уявіть собі поєднання: голос Тані Буланової з мелодикою і текстами, типу Короля і Шута чи Мєльніци + йоніка зі звуком то флейти, то баяна, а то й навіть колісної ліри ще й доповнено це все мелодетовими рифами та погаркуваннями зі звуком 90-х. Кумедний сплав, але хлопці з дівчатами старалися. Віддамо їм належне.

ознайомитися тут 

Tengger Cavalry - Ancient Call (2014), Pagan/Folk/Black Metal

Ну, а цих китайців я вже неодноразово нахвалював у своїх рецензіях на їх попередні альбуми. Відверто кажучи, новий матеріал нічим особливим не здивував. Я би навіть відзначив наявність самоплагіату, хоча якість звучання однозначно покращилася, стала по-європейськи мегаплотною. Додам, що тепер їх традиційна казахська завивалка морінхура не звучить так самотньо й відокремлено як раніше, а гармонійно увійшла в загальну музичну канву. А ще з переходом у 2013 році на америконський лейбл, очевидно, гурт змусили відмовитися від лірики рідною мовою, тому тепер всі тексти даного альбому написані англіцькою.

знайомимося. нє стєсняємося 

Lacuna Coil - Broken Crown Halo (2014), Alternative Rock

Ех, очікував більшого від цієї легендарної італійської команди, а особливо після супервдалого Dark Adrenaline. Але зась, на жаль, на Broken Crown Halo гурт не запропонував нічого такого, щоб могло зачепити і підсадити вас на цей альбум. Новий реліз можна назвати певним продовженням, а краще відголоском його високоякісного попередника. Однак увесь жир списався, вся хітовість викачнулася на Dark Adrenaline, і тепер маємо лише якісь обмйоткі і обрєзкі від сочного мняса, якого так не вистачає на новому релізі Lacuna Coil. Незадоволений, очікував більшої якості від цих грандів, а вийшло на 2-3 прослуховування.

ізнаїмитися 

Toluca - Memoria (2014), Black Metal/Post-Hardcore

Пропоную ознайомитися з моцним дебютом масковскай команди Toluca. Порадували хлопці, плітний звук, кач і мелодика. Відчутні деякі натяки на скрімо, зокрема у вокалах, але то таке, бо музична складова на високому рівні і качає нєпадєцкі. Пост рокові гітарки скочуються в блековий шквал і повертаються назад в атмосферний астрал. Рекомендую слухати.

сцилочка тут 

Moonlit Sailor_2014 We Come From Exploding Stars / post rock, instrumental

Просто ще один хороший легкий весняний альбум від шведського пост рок квартету. Приємна релаксивна мелодика забезпечена.

посилання 

Nebelung - Palingenesis (2014), Dark Folk

А давненько не балував я вас якісним дарк фолком! Васполнім етат прабєл! Ловіть новенький реліз від німців Nebelung! Фор олл Empyrium fans стронглі рікомендид!!! Дуже приємний альбум - не на один вечір.

кач

Grimner - Blodshymner (2014), Folk/Viking Metal

Дуже приємна робота від шведського секстету Grimner. Витримана в найкращих традиціях скандинавського вікінг металу, хоча ні, вона є м'якшою, не такою вже войовничою та з більшою долею мелодизму. До того ж прослідковуються кельтські нотки, а також запозичені фішки від Eluveitie та Finntroll.

Cлухаємо й проникаємося 

Hiidenhauta - Noitia On Minin Sukuni (2014), Symphonic/Folk Black Metal

Після двох самовиданих епех цей молодий хвінський колектив спромігся нарешті на перший офіційний довготривалий альбум. Для дебюту дуже й дуже неплохо. Видно, що поки гурт конкретно не визначився в якому напрямку працювати. Тому на альбомі Noitia On Minin Sukuni музиканти балансують між блеком, фолком і сімхвонік металом. На один із треків навіть запросили поспівати вокаліста Korpiklaani, хоча й самі мають аж двох вокалістів: чоловічий скрімовий (дещо депресивний) та жіночий (переважно фоновий, для ембіянсу, як то кажуть).

кочать 

I AM NO HERO_2014 Underwater Cities / post rock, instrumental

Такий легкий ненав'язливий меланхолійний альбум від греків I am no hero. Всього 5 треків про "підводні міста". У першу чергу рекомендував би цей реліз для шанувальників MONO, адже деякі запозичення із творчості цих японських музикантів присутні й у творчості I am no hero. Зокрема, альбум наскрізь пронизаний зефірними тремоло та приємним шугейзовим шумом. Загалом добре, але трохи мало. Будемо й надалі слідкувати за творчістю цього колективу. Моєму смаку найбільше сподобався трек Sunny Days.

посилання 

Ignis Fatuu - Unendlich Viele Wege (2014), Medieval Folk Metal

Це вже третій доробок від молодого німецького колективу. І якщо коротко, то скажу, те, що хотів почути на останньому альбомі Schandmaul, який не виправдав моїх сподівань, у повній мірі знайшов у новому релізі Ignis Fatuu. Все ж таки цей гурт більше тяжіє до року, ніж до металу, та й медієвалем цю музику можна назвати лише за наявність традиційних дудок-волинок. А взагалі, перед нами типовий зразок хорошого сучасного німецького фолк року.

слухаємо 

Kuolemanlaakso - Tulijoutsen (2014), Doom/Death Metal

Якщо скучили за якісним doom/death, то цей реліз для вас. Новизни, правда, тут ви не знайдете. Це доволі стандартний середньотемповий добре зіграний doom/death з фінською мелодикою та текстами. За атмосферою та гітарним звучанням мені нагадав творчість іншої фінської групи Курск, за зведенням - шведський Draconian. Окремо відзначу вокальні партії: приємні чисті чоловічі вокали та потужний гроул. Наймелодичніші треки альбому - це 6 та 7. приємного вникання

Dreadnought - Lifewoven (2013), Avant-Garde/Psychedelic/Post-Black Metal

Все ніяк руки й ноги не доходили ще раз повернутися в 2013 рік і написати вам про справді оригінальний альбом. Але настав цей час! Як і обіцяв у підсумках голосування Metalstorm, ось вам кілька рядків про молодий американський гурт із штату Колорадо та його супервдалий дебютник. Не знаю, чому редакція Меtalstorm віднесла альбом Lifewoven до розряду прогресів метал, бо насправді тут доречніше говорити про авангард. Па-баммм! Отже, презентую вам єдине відкриття 2013 року, яке було мною знайдене у процесі переслуховування багатьох номінантів у різних стилях та жанрах  - юноє дарованіє гурт Dreadnought, дебютний альбом якого воістину вартий вашої уваги! Про майстерність виконання та якість запису нічого сказати - вони просто на високому рівні. Про інструментарій маю трохи більше слів: окрім стандартного набору для металгуртів тут присутні також мандоліна, флейта, труба і аж три види скаксофону! Інтрігующє! А що ще ж вирізняє Дредноута з-поміж безлічі нині популярних авангард гуртів: це легкість сприйняття їх музики - вся ця велика кількість інструментів добре організована і створює миловидне музичне полотно, позбавлене будь-якої гінської какафонії чи різких ламаних ритмів. Тут все плавно і милозвучно. А стилістичне поєднання яке! Мммм, просто мйод і бальзам в адном хвлаконє! Класичні хард рокові діпперпеловські сінтєзатори, арт-рокова джетроталовська флейточка у купі з естрадним джазом, легким сайкоделом, неокласичним ангізіївським фортепіанком, атмосферним пост блеком із стійким дорненрайховим присмаком і навіть прогресивним спейсом. Ну, що з'їли уху від такого міксу? То давайте бігом качайте та вникайте, бо альбом не на одне прослуховування! І буде вам щастя. Більше нічого додати. Дуже класне відкриття 2013 року.  Я задоволений

посилання

Macbeth - Neo-Gothic Propaganda (2014), Gothic Metal

Доволі неочікуваний реліз. Можна сказати, що це друге пришестя вже підзабутого італійського гурту Macbeth. Чомусь подумав, що після альбому 2007 року ці музиканти саморозпустилися. Але ж ні, ось нам подарунок, коли вже ніхто не чекав. Звісно, від  Neo-Gothic Propagnada не варто чекати чогось у дусі дебютника Romantic Tragedy's Crescendo, який справедливо можна віднести до найкращих зразків готік дум металу. Адже й у самій назві нового альбому криється суть і те, що намагалися донести музиканти до сучасного слухача. Відзначу, що їм це цілком вдалося. Все зроблено у нині трендовому напрямку МСМ (модно стільно маладьожно): тут присутні аж 3 чоловічі вокали (щоб усі слухачі були задоволені): ниючо-плакучий, чистий і екстрім + милозвучний жіночий вокал. Мелодік детові рифи переплелись із електронними фішками та готичною атмосферою. Загалом дуже моторно і мелодично. Вважаю, що ці старички дали гідну відповідь і показали, що ще можуть змагатися за слухачів з молодими гуртами як, наприклад, Amaranthe, які стрімко завойовують серця і вуха прихильників сучасного молодіжного готік металу.

качати тут

Behemoth - The Satanist (2014), Epic Extreme Metal

Ніколи б не подумав, що з'явиться бажання прокоментувати новий альбом видатної польської black death metal легенди Behemoth, тому що завжди вважав музику цих поляків монотонною долбйожкою і кашою. А тут от такий поворот подій: на 23 році існування хлопці випутили 10-ий номерний реліз, який все ж таки привернув мою увагу. Перш за все завдяки вже відомому нам найкращому метал кліпу 2013 року на пісню Blow your trampets Gabriel, яка й відкриває новий дев'ятитрековий опус "The Satanist". Behemoth змінився, і це факт, це позитивний факт, бо змінився він на краще. Певно, тяжка хвороба і операція з заміни кісткового мозку, яку пережив засновник і лідер гурту Nergal у 2010 році, вплинули на його творчість. Музика колективу однозначно пом'якшала, хоча від сатанинської тематики не відхрестилася. З'явилася приємна мелодика, акустичні гітарні партії, симфонізм (живі тромбон, волторна, саксофон) і атмосферність, якої так не вистачало цій команді. Вважаю, невипадково в тегах вказано, що це extreme metal, адже чистим black metal-ом цю музику вже важко назвати. Тут присутні також doom-death гітарні рифи, і трапляються навіть heavy metal соло. Особисто для мене The Satanist - це поки що найкращий альбом гурту Behemoth. Кажу "поки що", бо такі композиції як Blow your trampets Gabriel, In the Absence ov Light та O Father, o Satan, O Sun! дають усі підстави сподіватися, що Behemoth таки знайде своє нове музичне обличчя і порадує нас ще кращим матеріалом, який без вагань можна буде віднести до альбомів року.

вникати тут

Орест Лютий - Сувора Українізація (2014) [MP3] | Pop

Наказано слухати всім патріотам і націоналістам у цей буремний для України час.

Із прес-релізу:

Пропоную Вам новий альбом - "Сувора Українізація"!
Орест Лютий принципово вирішив не видавати його, натомість - дозволив викладати у мережі Інтернет у вільний доступ! Це такий подарунок і творчий внесок у величну справу боротьби з великодержавним шовінізмом, малоросійством та іншими вадами, яка роз'їдають українську душу і не дають нормально розвиватися сучасній Україні! Отож, слухайте, поширюйте, діліться враженнями! Слава Україні!

Увага! В текстах присутня дозована та вмотивована наявність ненормативної лексики! 

Качнути можна на ex.ua

Crematory - Antiserum (2014), Industrial/Gothic Metal

А ця легенда німецького doom/death все ніяк не відійде в небуття. Вже й оголошували про свій остаточний розпад і останній альбом кілька років тому але всеодно зібралися у черговий раз і продовжили експерименти з елєктронщиною. Великих очікувань до нової роботи Crematory не мав, тому й розчарувань теж не маю. Загалом нічим не здивували. Antiserum має гарне звучання й зведення та виконаний у дусі пізньої творчості Crematory. Це все той же готік елєктро денс метал з добрезнайомим нам фірмовим гроулом Фєлікса та милозвучним вокалом Матіаса. Відзначу, що й хітововсті Antiserum теж не позбавлений.

Отже, качаємо 

Metsatöll - Karjajuht (2014), Folk Metal

Давно слідкую за творчістю цих естонських вовків. І що цікаво, навіть підписавшись на більш менш пристойному лейблі Spinefarm ще кілька років тому, певна сирість чи навіть кострубатість звуку досі присутня на альбомах Metsatoll. Досі не можу зрозуміти від чого такий ефект: чи це естонська мова так впливає, чи дещо Ой-Раковський вокал фронтмена гурту. Ну, а загалом на новому Karjajuht хлопці продовжують гнути свою лінію. Це все той же estonian folk metal з дудками і волинками, який, щоправда, набув чіткіших трешових рис і став потрохи уподібнюватися до фінських Korpiklaani але при цьому продовжує зберігати автентичне обличчя прибалтійського мелосу.  не вагаємося, качаємо 

Тінь Сонця - Грім B Kовальні Бога (2014), Folk/Power Metal

А ось ще одне розчарування року 2014. Чесно кажучи, очікував від нового альбому Тіні Сонця значно більшого. Зовсім не порадували і навіть розчарували. Основна тому причина разючий самоповтор, просто жесть, в окремих випадках здається, що слухаємо добре знайомі мотиви з минулих альбомів але з новими текстами. Нє, ну, так же геть не годиться. Новизни та експериментів - нуль і одна десята (ця десята відображена у трекові "Зброї", де Василюк вдався до нової для себе речитативної манери виконання). Характерно, що краще гурту вдаються баладні опуси, у цьому контектсі відзначу пісню "Ніколи не плач". А загалом, нічого й виділити. "Дикі гуси", взята із дебютника 2005 року, тут представлена в оновленому звучанні. Заголовна "Меч Арея" - переграння народного барда Василя Живосила, як на мене, програє не лише потужному минулорічному однойменному каверу Гайдамаків, але й самому оригіналу. Отже, в результаті маєймо ще один патріотичний, з моцним національним духом, хороший у змістовному плані і водночас доволі бляклий, самоплагіатний, без цікавостей у музичному плані, альбом українського гурту Тінь Сонця.

посиланнє