Давно слідкую
за творчістю цих естонських вовків. І що цікаво, навіть підписавшись на більш
менш пристойному лейблі Spinefarm ще кілька років тому, певна сирість чи навіть
кострубатість звуку досі присутня на альбомах Metsatoll. Досі не можу
зрозуміти від чого такий ефект: чи це естонська мова так впливає, чи дещо
Ой-Раковський вокал фронтмена гурту. Ну, а загалом на новому Karjajuht хлопці продовжують
гнути свою лінію. Це все той же estonian folk metal з дудками і волинками,
який, щоправда, набув чіткіших трешових рис і став
потрохи уподібнюватися до фінських Korpiklaani але при
цьому продовжує зберігати автентичне обличчя прибалтійського
мелосу. не вагаємося, качаємо
Немає коментарів :
Дописати коментар