Old Scythia - Срывая Оковы (2017), Pagan Black Metal

А ось і свіжина із рідних країв. Цьогоріч гурт із Дніпра Old Scythia запрезентував свій дебютний альбум, котрий отримав назву "Срывая оковы". Залпом прогнав цей реліз вже тричі поспіль, і він мені не набрид. Матеріал дуууже мелодичний і чіпляючий, що не може не радувати. За духом дещо нагадує харків'ян Dub Buk раннього періоду. За тематикою - доволі прісно і традиційно: "вєра прєдков", "наши родниє богі", "лживиє хрістіанє", "матушка прірода" і т.д. А під кінець альбому, так сказать, на десерт до славонік пейген тем додали ще й трохи NS. Але ж душевною вийшла пісня про батальйон Азов. смачно/download

смакувати на бендкемпі

Amenra - Mass VI (2017), Sludge/Post-Metal

А ця команда не штампує альбуми кожен другий рік, а підходить до кожного свого нового доробку з душею. От і цього разу чергової якости від бельгійців Amenra довелося чекати 5 довгих літ. Але ж результат перевершив усі очікування. Потужне щільне фірмове звучання гітар, надривний експресивний вокал, похмура гнітюча атмосфера, що майстерно переплітається із ніжними акустичними дрім-поп фрагментами. Безперечно, це один із топових альбумів у жанрі пост метал цього року. рекомендую/download

кліп для гурманів

заінджоїти

Mirror Morionis - Our Bereavement Season (2017), Gothic/Doom Metal

А от вам осєнній подгончік із сібірской глубінкі! Томська банда Mirror Morionis видала свій третій повноформат. Це стопудовий дарунок всім фенам олд-скульного готік дум-дету. Матеріал вийшов мега хрестоматійний, у найкращих традиціях "бьюті енд біст". Смачний гроул, невинний дівчачий голосок, повільні жирні гітарні рифи. От лише з хронометражем вони перестаралися - дводискове видання на майже 2 години загального звучання, то занадто. Чесно кажучи, залпом все прослухати не вдалося, а лише за кілька підходів. Ну, але для похмурої осінньої пори це доволі файний саундтрек/download

запустити на бендкемпі

PLEMЯ - Enūma Eliš (2017), Progressive Folk/Pagan Metal

Білорусь продовжує дивувати кількістю фолк метал гуртів, які плодяться там з неймовірною швидкістю. Нещодавно лави білоруських фолк металістів поповнив мінський гурт PLEMЯ, який запрезентував свій дебютний реліз "Enūma Eliš". Слухаю його вже не перший день але так і не зрозумів, чи подобається він мені чи ні. Здається, під тегами "експеріментал і прогресів" намішали хлопці зайвого сумбуру. Принаймні, перша частина альбуму звучить якось кострубато, а от під кінець стає доволі слухабельною. Треки 7-9 здалися найкращими. ану ж зацініть/download

ютубний альбумний тізерок

і кліп на трек "Тотем"

Orden Ogan - Gunmen (2017), Power/Folk Metal

Цього разу німецький Orden Ogan перевершив усі мої очікування, щоправда, можливо, тому, що цих очікувань і не було. Адже той бомбестік фентестік селтік фолк метал, який цей гурт декларував на початку своєї кар'єри давно відійшов у небуття, поступившись місце доволі банальному простяцькому, ще й безхітовому павер металу. І що ж ми маємо нині? На свіжому релізі, котрий має назву "Gunmen" чуємо все той же павер. Але вже після другого прослуховування альбуму деякі композиції зачепили, і навіть захотілося підмугикувати їх в унісон. Простенькі але чіпляючі мелодії, одноманітні але приємні хорові заспіви, якісне звучання - цього виявилося достатньо, щоб похмурий осінній день зробити трохи світлішим. лінк/download

лютий ковбойський відос

Kauan - Kaiho (2017), Atmospheric Post-Rock/Ambient

А ось вам ще один реально осінній реліз. До речі, вже сьомий номерний від Kauan! Неабияку стабільність показує Антон Бєлов у плані випуску альбумів. А от зміст цих альбумів у жанровому плані не такий вже й стабільний. Від минулої металевої слави лишилося рівно нуль, тобто нічого. Принаймні, на цій платівці є що завгодно, але не метал музика. Для мене особисто лонгплей "Kaiho" виявився таким собі приємним лаунж мюзіком. Суміш ембіенту з поц роком, скрипковими вставками і фортепіанком, а ще з делікатно-інтелігентними електронними фішками. Після похмурого й холодного "Sorni Nai", "Kaiho" просто таки зігріває своїм світлим, ніжно-мелодійним теплом. рекомендую/download

офішел відео на однойменне з альбумом аутро

увесь альбум на бендкемпі

Ivan - Strewn Across Stars (2017), Sludge/Drone/Doom Metal

А продовжимо осінню тематику ми із заморським дуетом Ivan, який базується у далекому австралійському Мельбурні. Виявляється і в тих сонячних краях є тіпочки, які вміють робити сумну тягучу музику. Другий номерний альбум цих хлопців виконаний у найкращих традиціях дум-детового жанру із фюнеральними вкрапленнями та брудними сладжевими гітарами. Небездоганна якість запису, але як для самвидаву то навіть дуже й непогано. Загалом це - хороший осінній дарунок із скрипковими мелодіями для олд-скульних фенів жанру. лінк/download

фул альбум на бендкемпі

Hallatar - No Stars Upon The Bridge (2017), Atmospheric Doom/Death Metal

Ех, тягне осіння погодка на прослуховування подібних альбумів. Давненько таких добротних дум-детових конхветок не куштував. Та й хіба міг Юха Райвіо (лідер Swallow the Sun) зробити щось неякісне. До слова, цей дебютний і, мабуть, останній альбум проекту Hallatar він присвятив свої коханій Aleah (відомій по Trees of Eternity), яку минулого року забрала тяжка хвороба. Певно, годі й писати про рівень скорботи, жалю та печалі, якими переповнений матеріал цього лопгплею. затужити/download

відеоряд на додачу

Evig Hat - Utbyrd (2017), Folk Black Metal

Ще один ванменпроджект для ознайомлення, не такий меланхолійний, як у попередньому дописі, але доволі мелодійний. Плодовитості цього тіпочка із Ставангера можна лише позаздрити. Якщо не помиляюся, то за сім років існування його проекту Evig Hat нинішній реліз є вже вісімнадцятим! Раніше не помічав, щоби він експериментував із фольком. Але на "Utbyrd" із перших хвилин звучання чуємо мандолінку, яка задає основну мелодику упродовж всього альбуму. Місцями мені навіть наш український проект ЧУР нагадує, тільки звучить по-норвезьки зліше і без чистоголосся. Ану ж зацініть/download

і знову бендкемп виручає

Lustre - Still Innocence (2017), Post-Black Metal

Ідеальний реліз для осінньої пори. Пропоную ознайомитися із черговим альбумом шведського ванменпроджекта Lustre. Теплий такий меланхолійний матеріал, приємна синтетична шугейзова жужулка. приємний хвон/download

бендкемп у поміч

Leprous - Malina (2017), Progressive Metal/Rock

"Ах какою сладкой маліна била!.." А у виконанні норвезьких прогрокерів Leprous ця маліна ще слащє! Так, п'ятий номерний альбум цих музикантів отримав назву "Malina" і солодшим він є навіть у порівнянні із попереднім лонгплеєм гурту "The Congregation". Від металу тепер мало що лишилося, думаю, можна назвати це просто прогресивним роком. Не дуже котую цей жанр загалом, але ж Leprous то є виняток - немов "лучік солнця у нєпроглядной тьмє". Хоча, напевно, сонячного у музиці цієї команди нічого немає, бо вона ж про самотність, страджання, меланхолію, смуток і т.д. А тим паче з таким жалібним плакучим вокалом як у Ейнара! Ок, не буду далі розводити демагогію, альбум "Malina" - безумовний маст лістен. Норвежці знову радують і однозначно потраплаяють у цьогорічний топ/download

ще досі сумніваєтесь? тоді смакуйте аж 3 відео

Raventale - Planetarium (2017), Atmospheric Black Metal

І знову трохи українського. На часі маємо восьмий номерний альбум від київського Raventale. Думаю, команда не потребує додаткової презентації, адже доволі відома, як то кажуть, "в тєсних", а, можливо, і не зовсім "тєсних кругах". У принципі, новий матеріал жодних несподіваок не приніс. Альбум містить лише 4 треки із загальним часом звучання трохи більше 36 хвилин, тому здалося якось мало. У стилістиці нічого не змінилося, все той же мелодичний придумований атмоблек. Останні два треки звучанням нагадали творчість харківського Khors. Взагалі прослухав цей реліз разів три-чотири, бажання переслуховувати більше немає. Надто все передбачувано і шаблонно. качнуть/download 

послухати

Paradise Lost - Medusa (2017), Gothic/Doom Metal

Продовжимо огляд новинок від легендарних команд черговим лонгплеєм від британців Paradise Lost. Ця платівка вийшла ще 2 місяці тому, та все руки й вуха не доходили до неї. Врешті вдалося і її послухати. Ну, що сказати? Якщо це не назвати поверненням до коріння, то як мінімум, інфлюенції тяжкого минулого важко заперечити. Матеріал альбуму "Medusa" вагомо потяжчав, мейнстрімовість мелодики зникла, ну, а про готичність годі й згадувати. Такого похмурого і напруженого звучання я не очікував, та й чистого вокалу геть обмаль. Олд скул дум-дет фанатами, може, й припаде до душі, але для мене - це розчарування року. Липка, тягуча нудотна "медуза"/download

офішел відос про бомжа