Midnight Silence - Overgrown Paths (2025), Melodic Black Metal

Хорошого українського чорного металу багато не буває. Тому ось ще одне нове ім'я на вітчизняній сцені, хотів сказати: із дебютним альбомом але ні, бо це вже другий лонгплей львівського Midnight Silence. Як розумію, майстермайнд тут один, але він поназапрошував гестів, які долучилися до музикування на цьому релізі. І вийшло у них доволі пристойно, особливо порадувала "Master and Slaves Alight" - дуже вдала композиція, швидкісна, напориста і водночас має щемливий мелодійний хук в кульмінації. Перспективний проект, який може ще прогресувати. Будемо за ним слідкувати.

Finnway - La Corte De Los Marginados (2025), Celtic Folk/Heavy Metal/Rock

Здається, тренд на кельтський фолк метал в Іспанії не збирається спадати. Кількість гуртів у цьому жанрі постійно росте. Здавалось би, ну, що ще можна тут зіграти, чим здивувати, якщо такі гранди як Mago De Oz, Ars Amandi варяться в цій музиці вже 30 років. Не зважаючи на це, молодий колектив Finnway презентував дебютний реліз та запропонував своє бачення кельтського фолк металу. Трохи сиро, як у звучанні, так і у виконанні, але загалом непогана платівочка вийшла. Милозвучний кельтський геві метал із скрипочкою й акордеоном.

Minotaurus - Memories In The Haze (2025), Celtic Folk Metal

Старенька німецька група, яка час від часу про себе нагадує. Важко сказати, що це типовий кельтський фолк метал, бо тут нема ні скрипок, ні дудок-волинок. Більше попахує звичайним хард роком із приємними а-ля фольковими мелодіями у виконанні дуету чоловічого й жіночого вокалів. Разок-другий можна послухати, відпочити від блекових бластбітів.

Månegarm - Edsvuren (2025), Viking/Black/Folk Metal

Ще один колектив, який ніколи не розчаровує. Шведські вікінги Månegarm знову видали порцію файної музики. Усе зіграно у найкращих традиціях гурту: потужно, фольково, мелодійно. Це той вікінг метал, який хочеться переслуховувати. Міцний реліз, який вартий уваги усіх шанувальників жанру.

Mägo De Oz - Malicia: La Noche De Las Brujas (2025), Celtic Folk/Power/Heavy Metal/Hard Rock

А от хто знається на геві павер металі, так це іспанці Mago De Oz, які грають цю музику вже понад 35 років. У 2025 році дядьки вивалили черговий лонгплей загальним звучанням понад 75 хвилин. Вражаюча плодючість, беручи до уваги, що попередній майже годинний повнограй вийшов у 2024-му році. На "Malicia" знову стало більше кельтського фольку, як то і має бути в найкращій формі цих іспанців. Після двох прослуховувань не можу виділити якісь хіти, але загалом матеріал дуже слухабельний і має гарні мелодії. Також відзначу несподівану появу жіночого вокалу. Як виявилося, у 2025 році до гурту доєдналася вокалістка іншого селтік павер метал гурту Celtian. Що ж, це файне надбання, яке вдало урізноманітнює вокальне звучання MDO.

Midgard - Подих Півночі (2025), Folk Metal

Ще один український альбом. Цей канівський гурт пригадую ще називали вітчизняним Amon Amarth. Але то було давно, і тепер від вікінг тематики у команди лишилася тільки назва. Навіть минулорічний реліз гурту тут не згадував, бо цю музику вже з натяжкою можна назвати металом. "Подих Півночі" стилістично продовжив почате на попередній платівці "Шляхом Героїв". Це патріотичний рок із поп фолк мелодіями. Щоправда, місцями ритм-секція грається у павер метал. Звучить легко й просто. Сподіваюся, це допомогло бенду розширити коло своїх слухачів й шанувальників.

Labyrinthus Stellarum - Rift In Reality (2025), Atmospheric Black Metal

Не збавляють обертів молоді одесити. Третій лонгплей за три роки. Стрімко увірвалися на укрметалсцену і стабільно видають непоганий матеріал. Цей крайній реліз не став винятком. Хороший метеріал, але не більше. Цього разу повільні треки повівають душком Kauan, а бадьорі - Equilibrium. Мабуть, це непогане порівняння як для молодого українського індепендент гурту. Будемо слідкувати далі.

Kosmogonia - Aella (2025), Folk/Melodic Death Metal

Другий повноформат від греків Kosmogonia, яких вже й призабув, вийшов несподівано.  Все ж таки, 5 років минуло. Проте ніяких змін, покращень, інновацій не помічено. Це все той самий архаїчний простенький типу мдм із флейточками дудочками, чоловічимм харшами і жіночим чистоголоссям. Дуже простенький матеріал, а якість запису - привіт 90-им. Наче й непогано, але якось надто старомодно і навіть не викликає ностальгію.

Korypheus - Gilgamesh (2025), Progressive Metal/Rock

А цей реліз виявився для мене приємним сюрпризом. Не очікував такого почути від української команди. Здивували хлопці. Дуже якісна платівка, на якій майстерно переплелися джент, прогресів і орієнтал метал. Майстерно зіграно й записано, ще й з класними вокалами! Не чув цей колектив раніше, але поверхнево ознайомився зараз із двома попередніми релізами і мушу сказати, що цей "Gilgamesh" - це стрибок на три голови вгору. Молодці, так тримати! Це точно один з найкращих українських метал альбомів 2025 року.

Khepra - Anatomy Of Sin (2025), Symphonic Death/Folk Metal

Турки Khepra повертаються зі своїм другим повноформатом. Аж 9 років минуло з часів виходу дебютника, а все ще пригадую, що це був файний зразок септікфлешівського симфодету. І в принципі, так воно і досі є. Дуже міцна робота, якісний запис, хороші мелодії. Звісно, повністю пропитано естетикою творчості вищезгаданих греків, але це якось не погіршує цей альбум. Послухав із задоволенням кілька разів. На повторі засів трек "Сonsumed by fire".

Kerath - Gloomy Side Of Amnesia (2025), Avant-Garde/Experimetal Death Metal

Знайомимося із новим іменем на українській метал сцені. Минулоріч калуський гурт Kerath видав свій дебютний лонгплей під назвою "Gloomy Side Of Amnesia". Доволі нетиповий матеріал як для вітчизняної тяжкої сцени. Це експериментальний приблекований метал із саксофоном. Приємно, що саксофон тут не створює какофонію, а видає цілком логічні мелодійні партії. Загалом непоганий самвидав дебют, проте, як на мене, тут забагато кінематогрфічного триндєжа та інших звукових ехвектів. Хотілося би, все ж таки, чути більше авторської музики, ніж декламацій із фільму. Отже, потенціал є, атмосфера є, мелодійність є. Дайте більше музики. Будемо слідкувати далі.

Kaunis Kuolematon - Kun Valo Minussa Kuoli (2025), Melodic Doom/Death Metal

Продовжувачі справи Black Sun Aeon розродилися новим альбомом. Усі фішки на своїх місцях: потужний гроул, фрагментарний скрім і багато чистого чоловічого вокалу, ну, і звісно фірмова меланхолія. Проте не вистачає основного - хуковості. Звучить дуже гарно, милозвучно, але нічого не запам'ятовується. Тому розчарування присутнє. Очікував більш чіпкого матеріалу.

Kaosophia - Beyond The Black Horizon (2025), Black Metal

Дістався нарешті до цієї Кейософії. Десь навіть бачив цей реліз у топах уркметалу 2025 року, тому інтерес був підігрітий. Ну, що можна сказати, справді міцний матеріал, якісний запис, майстерне виконання. Та й люди тут грають вже зі стажем, так сказати. Проте основним недоліком цього альбому та й загалом цієї команди є відсутність самобутності. Звучить як якийсь типу сукупний образ українського чорного металу, який нагадує творчість різних команд, але не має власного обличчя.

Jord - Emellan Träden (2025), Atmospheric Doom/Black Metal

Не слідкував за цим швецьким Jord із часів виходу його дебюту в 2021. За цей час ванменбенд перетворився у повноцінний гурт і видав ще 3 альбоми. Ось цей крайній 2025 року зацінив. Гарний матеріал, мелодійний пост блек без усяких претензій. Рівно, спокійно, а місцями навіть чіпляюче, зокрема відкривачка файна і два останні треки. А от середина трохи просідає. Втім, можна слухати.

In The Woods... - Otra (2025), Atmospheric Dark/Progressive Metal

На додачу до минулорічного релізу від Green Carnation можна ще закинутися новим доробком від їх побратимів In The Woods..., які знову порадували дуже якісним матеріалом. Дух 90-х присутній, гарні мелоді є, чіпляючі фрагменти теж в наявності, приємне чоловіче чистоголосся і дозований екстрим. Мені сподобалася ця робота. Варта переслуховування. Рекомендую.

Inborn Suffering - Pale Grey Monochrome (2025), Melodic Doom/Death Metal

Після тринадцятирічної мовчанки нагадали про себе парижани Inborn Suffering. На новій платівці дуже ностальгійний матеріал, чисто по олд скулу, канонічно, хрестоматійно. Але на жаль, розгубили десь душевність. Перша композиція заходить добре, а далі якесь тупцювання, переливання з пустого в порожнє. У принципі, назва альбому влучно відповідає його змісту - блідо, сіро, монохромно. На жаль, цього разу не виправдали завищених до них очікувань.

Innermoon - Burning Empire (2025), Melodic Death Metal

Ну, наче й непогано навалюють ці молоді французи. Повіває фінською мдм школою. Ще й фольку якогось примішали. Але нічого не запам'ятовується. Видно, що хлопці намагаються щось мішати, експериментувати, але поки що не чіпляє.

In Mourning - The Immortal (2025), Progressive Melodic Death Metal

Несподівано порадували шведи In Mourning своїм сьомим повноформатним доробком. Той випадок, коли нічого не чекаєш, а матеріал виявляється дуже якісним. Прог практично зовсім вивітрився, натомість мелодійності стало більше і вона дуже слухабельна + приємний чоловічий чистий вокал. Особливо сподабалася друга половина альбому. Файний зразок скандинавського сумного mdm.

Ignis Anima - Resiliencia (2025), Power/Folk Metal

Іспанський фолк павер мене переслідує останнім часом. Нові імена вилазять і вилазять. Цього разу натрапив на не зовсім молодий (судячи з інфи на металархівах, заснований ще в 2012), проте маловідомий колектив Ignis Anima із Мадрида. Дебютний реліз 2017 року цих хлопців пройшов повз мене, але минулорічний "Resiliencia" тут хотілося би згадати. Справді файна самвидавська робота, виконана в найкращих традиціях жанру. Моторно, бадьоро (місцями навіть speed metal повіває), мелодійно, приємний вокал, іспанська лірика, скрипка в наявності - а що ще треба? Якість запису теж на рівні. У колекцію!

Høvding - Ignorantia (2025), Melodic Death Metal

Нове ім'я на норвезькій метал сцені з дебютним лонгплеєм. Молодий квартет Høvding несподівано порадував непоганим матеріалом. Намішали всякої всячини, але в результаті вийшов доволі пристойний доробок. А як для інді самвидаву, то взагалі дуже добре. Такий епічний вікінг мдм нам потрібен. Найвдалішими, як нам мене, вийшли найдовші 8-9-хвилинні композиції, які місцями навіть дивують не зовсім очікуваними поворотами. Зразковою на альбомі видається "Yggdrasil". Знайомимося і очікуємо подальшого прогресу від цих музикантів.  

Hexvessel - Nocturne (2025), Atmospheric/Post-Black/Doom Metal

Сьомий номерний альбом фінів Hexvessel став логічним продовженням попереднього "Polar Veil".  Еволюція триває. Від прог року 70-х, через неофолк/дарк фолк до doom metal i навіть black metal. На новому релізі олдскульна прогресивність фактично вивітрилася, натомість металева складова пожирнішала. У поєднанні з даркфолковими інфлюенціями тепер музика цих фінів нагадує творчість Agalloch i Empyrium. Ще один реліз для вдумливоого  уважного прослуховування.

Hjernverk - Hysteria (2025), Viking/Folk Rock

Не слідкую за вікінг рок жанром та появою нових колективів у ньому, але щось захотілося такого послухати, і трапився мені швецький бенд Hjernverk. Я так розумію, що гурт доволі молодий, хоча має вже 3 повноформатні альбоми. Ну, зрештою послухав цей крайній реліз "Hysteria". Отримав те, чого й хотів. Все виконано згідно з канонами, жодних інновацій не виявлено. Дуже хрестоматійний матеріал, який нічим не здивував. Підозрюю, що й через 10 років у цьому жанрі нічого не зміниться.

Helheim - HrabnaR/Ad Vesa (2025), Viking/Black Metal

Ще один класний скандинавський реліз. Вже й призабув про цих динозаврів вікінг блек метал сцени. Востаннє їх тут згадував ще у 2015-му. Потім якось випали з мого поля зору. Але ось тепер нагадали про себе новим лонгплеєм. І мушу визнати, дядьки досі в тонусі і грають файну музику.  Це не той прямолінійний мдм вікінг метал, до якого всі звикли. Helheim дотримується своєї унікальної рецептури та зберігає фірмовий почерк. На перше-друге прослуховування може здатися, що альбом посередній. Проте з кожним наступним прогоном він розкривається все більше і врешті починає подобатися. Цікавий концептуальний матеріал для вдумливого слухання. Рекомендація!

Häxkapell - Om Jordens Blod Och Urgravens Grepp (2025), Folk/Black Metal

Згадав цей шведський ванменбенд і його дебют 2021 року. І ось він знову на арені. Другий повноформатний реліз Häxkapell не розчарував. Хороший Vintersorg|Otyg воршіп. Гарні мелодії, скандинавські скрипочки, та й загалом атмосфера й звучання наче з початку 2000-х (порівняння у хорошому значенні). Приємно слухається, викликає тільки позитивні ностальгічні враження, рекомендую.

Harakiri For The Sky - Scorched Earth (2025), Atmospheric/Post-Black Metal

Теж не бездоганно, але краще, ніж минулорічний Heretoir. На цьому релізі австрійців Harakiri For The Sky більше внятних мелодій, також подекуди присутні чіпляючі фрагменти. Загалом нічого нового у цьому виснаженому жанрі, але слухати можна. Емоція присутня, надрив є, акустика й клавіші гарно відтіняють агресію пост металевих шрайків. Ну, і якість запису на високому рівні. Слухається приємно.

Heretoir - Solastalgia (2025), Post-Black Metal

Чесно кажучи, не вразив четвертий лонгплей баварців Heretoir. Давав йому шанс розкритися, разів 4-5 прослухав, і всеодно не чіпляє. Наче й все канонічно зроблено, але чогось не вистачає. Ото жужить собі із легким присмаком якоїсь чи то меланхолії, чи то смутку, але відразу ж забувається. І бажання переслухати це в майбутньому точно не виникне. Розчарування, а може, криза пост блекового жанру.

Green Carnation - A Dark Poem Part I: The Shores Of Melancholia (2025), Gothic/Progressive Metal

Всього-на-всього 5 років перерви, і Чорт з колєгами знову нагадує про себе. Ще й відразу двома лонгплеями. Вже вийшла друга частина "A Dark Poem", але поки встиг лише з першою ознайомитися. І мушу сказати, файний реліз. Думова меланхолія, легка прогресивність - усе на місці, ще блеку запихнули в один трек. Слухається дуже приємно, по-олдскульному, викликає тільки позитивні враження. 

Grave Circles - World Within The World (2025), Black Metal

Ще один український чорнометальний реліз у екзилі. Екс-вінничани Grave Circles випустили другий повноформат. І слід визнати, це доволі міцна робота. Спершу якось не дуже чіпляє, проте з кожним наступним треком все більше занурюєшся у темну зловісну атмосферу, яку майстерно створили й зіграли ці талановиті музиканти. Складається враження, що альбом може ще більше розкритися після кількох прослуховувань. Тож пропоную до уважного, вдумливого прослуховування.

Gjallarhorn - Відчайдушно (Defiantly) (2025), Pagan Black Metal

Із херсонських степів надійшла свіжа порція чорного металу від Gjallarhorn. Непоганий, рівний реліз. Певно, поки що найкращий у дискографії гурту. Мелодійно, середньотемпово, проте чогось особливого тут не почути. Місцями нагадує більш жваву версію Drudkh. Можна слухати, але чи захочеться переслуховувати у майбутньому - це вже сумнівно.

Funeral Sleep - A Dark Void...Taking Me (2025), Atmospheric Doom Metal

А про цей американський проект щось геть мало інфи. Я так розумію, що це дебютний реліз ванменбенда. Звучить хрестоматійно і канонічно як для думового жанру. Дуже милозвучно і зовсім не скучно. Душевні осінні мелодії, приємний чистий вокал - навіть якісь ностальгічні відчуття викликає. Особливо міцна середина альбому (3-5 треки). Рекомендую до ознайомлення.

Frost - Age Of Fading And Doom (2025), Melodic Black Metal

Щось не пригадую я таку угорську команду. Назва якась банальна, а між тим, металархіви кажуть, що гурт грає ще з 90-х, тобто, вочевидь, якась тамтешня локальна легенда. Ну, хоча б на сьомому лонгплеї вдалося ознайомитися із творчістю цього колективу. І мушу сказати, що це доволі милозвучний блек метал. Тремолки, солячки, моторна ритм секція, скрімо-харш, ще й трохи акустики - все у купі досить гармонійно звучить. Не дуже запам'ятовується, але під час прослуховування викликає приємні емоції.

Fabula Rasa - Tome II: The Beyond (2025), Power/Folk Metal

Несподівано приємний павер від німецького ансамблю Fabula Rasa. Нагадує мені іспанську школу, бо міцно базується на скрипкових партіях, у купі з якимось мановарівським пафосом у вокалі. Дуже слухабельний матеріал, який радує, як бадьорими номерами, так і баладками. Для ненапряжного прослуховування саме те!

Falling Leaves - The Silence That Binds Us (2025), Melodic Doom/Death Metal

Другий повноформат від йорданського бенду Falling Leaves. І ні, близькосхідного фольку й навіть натяків на нього тут немає. Натомість маємо доволі хрестоматійний мелодумдет у найкращих його традиціях. Сумні повільні мелодії, тягучі гітари, жалібний, відчайдушний гроул і т.д. Канонічне звучання, гарне виконання. Хотілося би ще більш чіпких мелодій. Але для ностальгування за кращими часами жанру цей реліз згодиться. Слухаємо.

Faun - HEX (2025), Medieval Folk Rock

А ось і Faun із новим релізом. І знову якість, знову не підвели. Впевнено тримають марку одного з найкращих медієваль фолк рок гуртів сьогодення. Тут все чудово: гарні вокали, чіпкі мелодії, майстерне виконання і фірмова фаунська атмосфера. Просто дуже гарно. Рекомендую.

Feuerschwanz - Knightclub (2025), Folk Metal

І знову Фоєршванц! Черговий реліз від цих веселих німців. Стьобно, пародійно, але якісно й дуже мелодійно та хітово. Sabaton, Powerwolf, Subway to Sally, Eluveitie та багато чого іншого чується на цьому альбомі. Ще й на хіт корейця Psy зробили кавер. Як на мене, дуже вдала платівочка.

Evilon - Ginnungagap (2025), Melodic Folk/Death Metal

Здається, не зустрічав цей шведський гурт раніше, хоча йому вже 10 років. Та й музичку олдскульну виконує, в дусі старого доброго viking mdm. Тако якби не знав всяких Thyrfing, Mithotyn, Manegarm  та інших амонамартів, то, може, б і вище оцінив цей альбум. А так, на жаль, звучить дуже третьосортно, хоч і непогано.

Eskapism - Skresnava (2025), Atmospheric Black Metal

На часі чергова порція українського чорного металу рідною мовою. І це третій лонгплей львівського Eskapism. Маємо тут 4 атмоблек композиції на трохи більше 40 хвилин. Слухається добре й легко, неперевантажено, рівномірно. Сопілочка у першій пісні нагадує творчість Kroda, а так ще можна помітити схожість із Colotyphus. Загалом файний реліз, але бракує йому яскравих мелодій, щоб запам'ятовувалися. Прослухав зо три рази, і більше не хочеться.

Ereb Altor - Hälsingemörker (2025), Viking/Black Metal

Цього разу доволі посередньо вийшло. Очікував більшого від цих мастодонтів. На жаль, не виправдали очікувань. Зовсім не зачепив альбом, наче й все якісно записано, виконано, але якось пусто. Мелодії є, але не запам'ятовуються, не качають. Як для ювілейного десятого номерного лонгплею - то слабенько, могли би щось цікавіше підготувати.

Equilibrium - Equinox (2025), Epic Folk Metal

Після шестирічної перерви приємно чути, що Equilibrium досі в тонусі. Бадьоро, мелодійно, качово. Від фолку лишився лише легкий фльор, але матеріал всеодно дуже хітовий. Може, комусь і не сподобається надто модернове, навіть корове звучання, проте "Equinox", як на мене, є логічним продовженням "Renegades" 2019 року і ні в чому йому не поступається, ба, навіть кращий, як на мене. У колекцію!

Embrace The Darkness - Eclipse (2025), Melodic Death/Doom Metal

Це заявочка на успіх. Дебютний самвидав від чеської команди Embrace The Darkness здивував. Не очікував такого міцного запису. З першого ж треку нокаутує своєю потужністю. А який тут смачний розлогий гроул! А яка приємна моравська скрипочка. Я аж згадав ранній SSOGE. Тільки тут все значно жвавіше й агресивніше. Фаворитні треки "Eclipse" і "Dead Inside". Реліз справив дуже приємне враження, хоча над хітовістю мелодій можна ще попрацювати, і буде взагалі топчик.

Elvenking - Reader Of The Runes - Luna (2025), Melodic Power/Folk Metal

Ну, а ці італійці у своєму репертуарі. Нічого нового, все витримано згідно з давно закоренілою формулою і  написано тим самим почерком. Ніяких здивувань, ніяких сюрпризів, все дуже очікувано. Проте здалося, що навіть є фрагменти, які претендують на хітовість, але треба ще розслуховувати, хоча бажання, на жаль, вже немає. Тому якось так, наче й непогано, але й похвалити теж нема за що, хіба що за впевнену стабільність.

Didodub - До Зірок (2025), Epic Folk Metal

Десь читав, що це український Eluveitie:) Нарешті дістався я до нього. Ну, як і очікував, швейцарцями тут і не пахне. Така собі хард версія Mnishek із чоловічим вокалом, ну, можливо, ще трохи Чур нагадує. Мелодійно, але загалом дуже квадратна музика, і оці пластикові однотипні гоп-гоп барабани - геть моветон на сьогодні.

Drenaï - Gods Of Stone And Water (2025), Pagan Metal

Цікавий реліз від французького септету. Перше, що прийшло в голову від прослуховування альбому "Gods Of Stone And Water" - це якийсь Haggard чи Therion на мінімалках. Є всякі скрипки, дудки, різноманіття вокалів, хорали, пафос, симфонізм. Проте якість запису й зведення невисокої якості, що засмучує. Попахує самвидавом, і судячи з інфи на металархівах, воно так і є. Ех, їх би на якийсь мейджор, бо перспективний колектив, а лишається в андеграунді 15 років.

Dun Ringill - 150 - Where The Old Gods Play - Act 2 (2025), Doom/Folk Metal

А це порція шведського дум енд геві металу. Ніколи раніше не чув Dun Ringill, але ось якось натрапив на четвертий номерний лонгплей гурту. І так от непогано він ліг на вухо. Хочете чогось нового в дусі Isole, Ereb Altor, Apocalypse Orchestra, тоді цей реліз стане в нагоді. Слухаємо.

Deus Sabaoth - Cycle Of Death (2025), Black Metal

І знову до нашого, українського. Нове ім'я нашій увазі. Deus Sabaoth дебютував у 2025 повним релізом "Cycle of Death". Це середньотемповий мелодійний чорний метал із великою кількістю клавішних і навіть скрипкою. Місцями уповільнюється і набуває ознак doom metal. Загалом непогано, але зведено якось розхлябано й не рівно. По звучанню й атмосфері виглядає трохи застаріло й нагадує щось із кінця 2000-х - початку 2010-х. Ну, але для дебюту нот бед, будемо слідкувати далі.

Deafheaven - Lonely People With Power (2025), Atmospheric Post-Black Metal

Шостий номерний лонгплей американців Deafheaven, доволі високо оцінений різними музкритиками та виданнями, потрапив у багато різножанрових рейтингів найкращих альбомів 2025 року. Ба, навіть на rate your music посів друге! місце серед усіх альбомів минулого року. Зайшло так зайшло слухачам. Як на мене, цього разу переоцінили. Так, файний матеріал, витриманий у найкращих традиціях пост-блекового жанру із домішками построкового шугейзингу (місцями навіть дуже душком японського Mono повіває), проте навряд заслуговує такого високого місця в топах 2025 року. Хороший, міцний реліз, але не більше.

Debler Eternia - Lacrimosa (2025), Power/Folk Metal

Ще один іспанський павер метал з фолковими інфлюенціями. Очевидно, що цей ансамбль перебуває в андеграунді у порівнянні зі своїми іменитими колегами, типу Mago De Oz, Ars Amandi чи навіть Lepoka. Проте це ніяк не знецінює їх творчість. Дуже хороший, мелодійний матеріал, якісно записаний, зіграний, заспіваний. Так, це зовсім не ново, але інших недоліків не бачу.

Deadwind - Szepty Starych Drzew (2025), Pagan Black Metal

Неочікувано приємний андеграундний реліз від польського ноунейма. Я так розумію, що за цим проектом стоять дядьки із іншого маловідомого але старішого бенду Trogir. Не слухав Trogir, але ось цей дебют під вивіскою Deadwind - смакота, за духом нагадує Stworz. Можливо, дещо кострубато, сиро, але ж як мелодійно! Той випадок, коли мінімалістичність і простота не стали на заваді. Реліз бере своєю щирістю й душевністю. Чіпляє з перших акордів і не відпускає до останнього. Рекомендація!

Dämmerland - Dämmerland 2 (2025), Folk Rock

Випадково натрапив на цей чудовий німецький міттельальтер реліз. Думав то якийсь ноунейм, а тут виявляється, що це проект фронтмена Versengold та Annie Hurdy Gurdy, які ще у 2024-му році почали запрошувати різних колег з фолк метал цеху, і не тільки, та разом музикувати. У результаті маємо аж два повноформатні альбоми, на яких засвітилися вокалісти із добревідомих німецьких команд In Extremo, Saltatio Mortis, Subway to Sally, Schandmaul, Eisbrecher, Fiddler's Green та багато інших. Сам матеріал дуже милозвучний та чіпкий, деякі треки звучать як євробаченські, наприклад "Sand der Zeit". Підсумовуючи, можна сказати, що це доволі достойний двотомний альманах німецького фолк року. Чудовий варіант для початку знайомства з жанром для тих, хто не в темі, і водночас гарний подаруночок для старих шанувальників.

Das Ich - Fanal (2025), Electronic/Darkwave/Ebm

Не можу оминути увагою крайній лонгплей від легенди німецького електро дарквейву Das Ich, яка після довгої перерви знову порадувала шанувальників свіжим доробком. Не зовсім моя музика, проте симфонічна складова зі скрипковими сподобалася. Повіяло навіть творчістю Letzte Instanz. Можна слухати, хоча кайфонуть від цього більше шанувальники саме індустріальної елекронщини, а не любителі традиційного дарк фолку.