Valhalore - Beyond The Stars (2025), Epic Folk Metal

А ось хто несподівано порадував у минулорічному фолк металі, так це австралійці Valhalore, які після дебютника 2017-го року десь зникли з радарів і аж тепер неочікувано винирнули зі своїм другим лонгплеєм. І виявилося, що не дарма тримали таку довгу паузу. Альбум справді вдався на славу. Гарні мелодії, гарні вокали, багате різноманітне звучання. І головне - наявність, так званих, бенгерів-хітів. Із задоволенням послухав кілька разів цю суміш із Wintersun, Equilibrium, Ensiferum i Eluveitie. Рекомендасьйон!

Vallorch - The Circle (2025), Folk Metal

Це третій лонгплей італійців Vallorch, які вже майже 15 років грають цей свій фолк готік метал. За весь цей час головна проблема не зникла, слабким місцем лишається жіночий вокал, що є дуже нестабільним: десь норм, а десь просто жахливо косячить. По музлу загалом норм: дудкі-волинки гудять, клавішні підкладки створюють епічне тло, тіпок щось там трохи гарчить, ну, але з жіночим вокалом тра щось робити, бо тягне на дно.

Untrop - Iskra (2025), Symphonic Black Metal

Всього якихось 10 років після дебютного релізу, і ось маємо другий лонгплей від франківського дуету Untrop. Файний реліз вийшов, точно краще, ніж то було десятиріччя тому. Мимоволі порівнюю цю роботу із крайнім доробком U Kronakh (чимось вони мені подібні), але ця робота здається мені цікавішою і загалом кращою, навіть незважаючи на присутні в ній елементи death metal. Хоча, можливо, завдяки цій "смертній" інфлюенції альбом виглядає різноманітнішим, а відтак привабливішим. Пісня на слова Тараса Григоровича "Минають дні..." файна закривачка. Підсумовуючи: той випадок, коли якість перевершила невисокі очікування, а тому й приємно.

Vanvidd - Avlivsritualer (2025), Folk/Symphonic Black Metal

Шикарний реліз. Нарешті з третьої спроби норвежцям Vanvidd вдалося видати класний альбом. Цього разу порадувала і якість запису, і сам матеріал. Всяка тролівська тема відійшла у небуття, натомість скандинавський фолк все одно присутній, але він майстерно дозований і не є надмірним у цій роботі. Нотки прогресивності додали вишуканості й ускладнили (у доброму розумінні цього слова) матеріал. Загалом дуже збалансована й вивірена робота, яку хочеться переслуховувати. 

U Kronakh - Archaic Dance Of The Winds (2025), Atmospheric Black/Death Metal

Третій повнограй від чернівецько-львівського U Kronakh, чесно кажучи, не виправдав сподівань.  Якість запису дуже добротна, проте сам матеріал у музичному плані не вразив. Досить одноманітні тремольні бринчання під бластбіти, якось бездушно, і зовсім не чіпляє. Новий вокаліст чимось нагадав Kroda, але то не рятує ситуацію. Вердикт: добре записаний та зіграний матеріал, якому бракує яскравих мелодій. Шкода, могло бути значно краще.

Trowsholm - Return Of The Trow King (2025), Folk Metal

Ще один фолк метал реліз, цього разу із Британії, а точніше із Шотландії. Це вже другий повноформат від молодого ансамблю Trowsholm. Не знаю, як ці хлопаки звучали на дебюті, але тут чується неприховане захоплення творчістю Alestorm. Ну, дуже подібно: що за духом, що за звучанням, що навіть за вокальною манерою. Мусять щось вигадувати своє далі, бо пряме наслідування слухати не дуже цікаво.

Trold - I Skovens Rige (2025), Folk Metal

Данці Trold нагадали про себе та й загалом про таку бадьору трольську фолк метал музику своїм другим лонгплеєм. Цілком пристойний матеріал у рамках цього жанру. Дудки, скрипки на місці, злий екстрим вокал присутній, гарні мелодії є. За духом нагадало щось із вікінг металу початку 2000-х, типу Thyrfing. Для шанувальників жанру точно зайде.

Tria Prima - The Mortificatio (2025), Melodic/Symphonic Death Metal

Молодий житомирський гурт Tria Prima видав свій перший повноформатний альбом "The Mortificatio", і мушу визнати, це досить міцна робота. Відразу чується, що за цим стоять не новачки, у складі гурту є люди з Lutomysl, Violent Omen, Mankind Wrath, Cosmic Jaguar. Стилістично альбом можна охаракетиризувати, як death metal із елементами симфо й блек метал. Запрошена вокалістка у перших трьох композиціях навіяла своїм співом спогади про The Project Hate MCMXCIX і Cradle of Filth. Саме ці треки сподобалися найбільше. Друга половина альбому містить треш і грув елементи та значно менше мелодійності, що мені особисто не до душі. Хоча заключна  композиція своїм блековим фіналом підсолодила звершення альбому.

Sadness - Shimmer [ep] (2025), Post-Black Metal

Відкрив для себе лише нещодавно цей американський пост блек електро шугейз проект від небінарної особи. А існує цей Sadness вже понад 10 років і має понад 20 релізів. Не став детально ознайомлюватися із усією дискографією, але минулорічна епешечка "Shimmer" припала до душі. Реліз містить лише 2 треки із загальним часом звучання трохи більше 33хв. Проте коли слухаєш, то зовсім не здається, що хронометраж затягнутий. Слухається дуже легко й цікаво. Гарна мелодика, майстерне поєднання пост року, шугейзу, електроніки і навіть трішки неокласики. Дуже приємний реліз, рекомендую.

Обрій - Йосип (2025), Death Metal/Hardcore

Ще один український реліз. Стилістично не зовсім моя музика, але ознайомитися було цікаво. У текстовому плані це концептуальний альбом про гіркий історичний період, що випав на долю українського народу. Навіть не пригадаю, чи ще хтось в укрметалі згадував у своїй творчості сталінські репресії, тому, певно, у цьому плані можна вважати цей реліз новаторським. Ну, а от по музлу новаторством тут зовсім не пахне. Навіть навпаки, звучання досить таки канонічне, повіває душком 90-х. Стилістично це більше хардкор, який увібрав у себе ще домішки death, groove і навіть трохи thrash metal. Навряд захочеться переслуховувати цей альбум в майбутньому, але ознайомитися варто.

Svarog Light - Ідоли Сонця [EP] (2025), Folk/Black

Дуже неочікувано було почути від Svarog Light щось металеве. Знаю цей проект ударника Motanka за його містичними етно-ембієнт опусами, а тут такий різкий несподіваний крен в метал. І що ж? Досить непогано, у найкрищих традиціях українського фолк паган метал. Щоправда, це лише міньйон, який містить 4 композиції, однак усі вони повноцінні й файні у мелодійному плані. Цей реліз нагадав мені творчість Nokturnal Mortum, Drudkh i Munruthel, але у більш сирій простецькій формі. Добра спроба зайти в метал, сподіваюсь, що це не одиночний експеримент, і ми ще почуємо від SL повноформатний альбом у такому стилі.

Triste Tage - Auf Ferner Höhe Steht Er Kahl... (2025), Atmospheric/Depressive Black Metal

І ще один німецький реліз, і знову чорний метал. Цього разу атмосферний середньотемповий, іноді сповільнюється. Не скажу, що тут відчутна депресія, проте якась така типу осіння сира меланхолія, може, і є. Всього на альбомі 4 треки, кожен з яких понад 10хв. Якихось виразних фрагментів не виявив, все звучить дуже рівно, а тому фоново. Гітари жужать, тіпок щось німецькою агресує, а подекуди ще й запрошена жіночка антуражно завиває. Ненав'язлива звукова доріжка, яка не відволікає від основних справ.

Thormesis - Nevertheless (2025), Atmospheric/Post-Black Metal

А ці німчури завжди робили добротний матеріал. Давно за ними слідкую і тако по не дуже добрій пам'яті припущу, що цей реліз є найкращим у їх дискографії. Як мені здалося, мелодії тут стали хоч і простішими, проте хітовішими. Практично кожна композиція має хук, який чіпляє з першого ж прослуховування. Той випадок, коли знаєш, що буде непогано, а воно виявилося ще краще, ніж очікував. Файний альбум, вартий уваги. Рекомендую.

Thorondir - Wachter Des Waldes (2025), Pagan Black Metal

Натрапив на такий баварський паган метал. Здається, це вже четвертий лонглплей від Thorondir. Ніколи раніше їх не чув, але цей лонгплей - доволі непогана робота. Не скажу, що буду її переслуховувати в майбутньому, ну, але матеріал мелодійний, внятний, щоправда, бракує йому оригінальності. Саме через свою умовну вторинність для обізнаних із цим жанром він може видатися скучним. 

The Project Hate MCMXCIX - Undivine Dethroning (2025), Symphonic/Industrial Death Metal

Шістнадцятий номерний лонгплей від шведів The Project Hate MCMXCIX скоріше засмутив, ніж порадував. Я вже давно звик до їх довжелезних композицій (на цьому релізі в середньому 13хв +), в яких багато води, але й щось цікаве можна розкопати. Але на цій платівочці розкопувати майже нема чого. Бракує файної мелодики, часто все якось звучить хаотично й сумбурно, а беручи до уваги такий вагомий хронометраж, то це взагалі важко слухати. Цього разу, на жаль, незарах.

The Man-Eating Tree - Night Verses (2025), Atmospheric Gothic Metal

А ці хлопці тямляться на екстремальному готік металі. І навіть незважаючи на значні зміни в складі (з оригінального лишився тільки гітарист), видали дуже добротний реліз у 2025 році. Дуже якісно зіграно/записано + новий вокаліст із Ghost Brigade на відмінно впорався зі своїм завданням. Найбільше сподобалася післяінтрова відкривачка "Days Under the Dark" - тут вам і хук, і панч, дуже качова. Та й загалом дуже збалансований міцний реліз. Рекомендасьйон!

The Halo Effect - March Of The Unheard (2025), Melodic Death Metal

Напевно, варто нагадати, що The Halo Effect - це проект колишнього гітариста In Flames, ну, а головне, що на вокалі тут Mikael Stanne із Dark Tranquillity. Тобто люди зібралися непересічні, можна навіть сказати, ветерани гетеборзького мдм-у. Тому до таких, звісно, вимоги вищі, але своїм дебютом у 2022 вони, чесно кажучи, розчарували, а відтак нічого хорошого від них вже не очікував. Загалом "March Of The Unheard" здався кращим, ніж перший лонгплей, але відчуття, що цей реліз теж якийсь одноманітний та невиразний не покидало аж до середини альбому. Десь з треку 7-го, де фрагментарно почали з'являтися запрошені струнні інструменти стало краще, цікавіше й внятніше, а "Between Directions" навіть захотілося переслухати. Втім, альбум всеодно досить таки посердній та шаблонний. Чисто для ознайомлення.

Ter - El Darrer Galop (2025), Atmospheric Black Metal/Folk Metal

О, це щось новеньке андеграундне. Насправді, це вже другий номерний альбум від каталонців Ter. Не сказати, що цей реліз може похвалитися новаторством, проте, це, як мінімум, не банальний іспанський фолк павер, не айріш і навіть не медієваль. Найближчі із асоціацій, які спадають на думку - це старі баскські гурти, типу Adhur, Aiumeen Basoa. За атмосферою та й звучанням видаються мені спорідненими із Ter. Непоганий альбом для розширення фолк метал кругозору.

Talebringer - Flowing Streams Of Time (2025), Melodic Death/Folk Metal

А це ось дебютничок від словацьких підлітків із Братислави. Зроблено по ностальгії за 90-ми. Фолку тут не помічено, але дум-дет і готік дум присутні. Приємний дівчачий вокал, смачний хлопчачий гроул і, в принципі, доволі мелодійна музичка. Місцями нагадує щось із The Gathering, Theatre of Tragedy і таке інше. Ностальгуємо.

Taurus Ferus - Heut Tanzen Wir (2025), Folk Metal Rock

Ну, що може грати німецький гурт з такою назвою? Звісно, середньовічний фолк/метал рок. Нове ім'я, дебютний лонгплей, але добре знайома музика. Абсолютно нічого нового, благо, не взяли за основу заяложені медієваль мелодії, а написали щось своє авторське. Для всіх переконаних фанатів міттельальтер року - маст хев, ну, а для решти - годиться для знайомства із жанром.

Цемра - Ж​и​т​т​я С​е​р​е​д Б​о​г​і​в (2025), Black Metal

Ще один український реліз. Цього разу це чорний метал із Хмельницького. Дебютний альбум гурту Цемра пропонує нам зануритися у темні язичницькі часи і пропонує нам цьому реліз своє експериментальне бачення pagan black metal. Добре записаний і зрештою цікавий матеріал, який окрім суто чорного металу має ознаки треш металу, симфонізму, фолку (дримба частенько бринчить) та ще й виконується двома мовами: українською і білоруською (певно, назва колективу зобов'язує). Підсумовуючи, варто визнати, що це досить непоганий дебют як для андеграундного самвидаву.

Пращур - Розлад (2025), Drone/Doom Metal/Noise

Такої музики українською в нас мало, тому варто приділити трохи уваги. Тритрековий лонгплей від творця Soom, але вже під новою вивіскою Пращур навалює нам добрячу порцію харківського дрон сладж думу. В'язко, тягуче, атмосферно, з чистим чоловічим вокалом (непоганий), а от лірика - це слабке місце. Загалом варто ознайомитися з цією рідкісною для вітчизняної сцени музикою.

Svartsot - Peregrinus (2025), Folk Metal

Давно слідкую за цим данським колективом, який спочатку грався у вікінг, а згодом перейшов у медієваль. На шостому номерному альбомі нічого нового нема. Дядьки грають все той же фолк метал з волиночкою й дудками, експлуатуючи заїжджені медієваль хіти. Чесно кажучи, звучить все це дуже вторинно й нецікаво. Нічим не зачепили цього разу, на жаль.

Sylvanshine - The Offering (2025), Shoegaze/Blackgaze/Post-Black Metal

Проба пера від румунського ванменбенда Sylvanshine виявилася досить непоганою. Звісно, нічого нового, але шанувальникам всяких Heretoir, Alcest і т.д. має зайти. Відзначу лише фінальну композицію, в якій пост рок майстерно переплівся із блюзовим гітарним солячком. Ось це цікаво, думаю, у цьому напрямку потрібно йому далі копати.

Stworz - U Śmierci Na Komornem (2025), Pagan Black Metal

Подобається мені цей ольштинський ванменбенд Stworz. У черговий раз не розчарував. Видає стабільно добротний паганський метал із гарними гітарними мелодіями ось вже майже 20 років. Платівочка "U Śmierci Na Komornem" не стала винятком, порадувала добрячею порцією простих душевних тремоло. У колекцію!

Storm Seeker - Set The Sails (2025), Folk Metal

А від цих німців очікував дещо кращого матеріалу. Це все ще непогано, але могло бути краще. Раніше було хітовіше і наче й звучання тяжче. У такій простецькій музиці як піратський фолк рок/метал без хітовості нема чого ловити. Тут вона трохи є, але вже не та, не чіпляє, як на минулих релізах. Втім, це легка світла музика для відпочинку, яку можна послухати на розслабоні між чимось тяжким та похмурим.

Structure - Heritage (2025), Atmospheric Doom Metal

Structure - ванменпроект екс-гітариста Officium Triste, і це, в принципі, все пояснює. На дебютному альбомі цього чолов'яги дуже подібна музика до творчості вищезгаданого колективу. Композиційно й мелодійно хороший матеріал, атмосфера теж кайфова, мені чомусь нагадала Tiamat 90-х. Загалом слухабельний атмо дум-дет із нотками фюнералу. Можна вникати.

Sowulo - Niht (2025), Neofolk/Dark Folk

Ловимо понад 50 хвилин голландського дарк фолку від гурту Sowulo. Нічна містика, прадавні язичницькі ритуали, насторожуюча, іноді навіть трохи гнітюча атмосфера, стародавні музичні інструменти та ембієнта, кінематографічна підкладка. Все це разом працює потужно, поглинає, занурює. Шанувальникам Wardruma, Heilung, Danheim і т.д. - рекомендація! 

Патриархь - Пророк Илия (2025), Black Metal

Не хочеться знову згадувати деталі розколу польського Батюшки, але течія Барфоломея показує себе більш життєздатною, ба, навіть перейменувалася в Патриархь. І мушу вам сказати, що цей крайній реліз є найкращим у творчості двох батюшок. Просто таки взірцевої якости православний doom black metal. Бездоганна якість запису, суперхітовий матеріал, хукові пасажі, класні запрошені вокалісти. Ще й зміст концептуальний - альбум розповідає про неграмотного селянина Еліаша Клімовича, так званого, пророка Іллю, який на зламі 20-х і 30-х років 20-го століття заснував свою православну секту на Підляшші із центром у ним же новоствореному поселенні Вершалин, яке проголосив єдиним святим місцем, що переживе кінець світу. Безперечно, це один із найкращих альбомів 2025 року, який цікавий як в музичному плані, так і в концептуально-історичному.

шикарний відеоряд до альбому

Sorrowful Land - Hiraeth (2025), Melodic Doom Death Metal

Нарешті цей український ванменбенд досягнув рівня зрілості. Четвертий лонгплей "Hiraeth" справді вартий уваги. І композиційно, і по якості запису тут вже пристойний матеріал, який хоч і є вторинним, але слухається доволі приємно. Не так вже й багато в нас виходить вітчизняних релізів у дум-детовому жанрі, тож пропоную ознайомитися.

Skratten - Taivatähed (2025), Folk Metal

Нашій увазі молодий естонський секстет Skratten, який минулоріч дебютував зі своїм лонгплеєм "Taivatähed", і зробив це дуже вдало. Справді якісний матеріал, якого в фолк метал жанрі в Естонії зовсім мало. Тепер Metsatoll може спати спокійно, адже нове покоління гідно продовжуватиме його справу. 

Serpents Of Pakhangba - Air And Fire (2025), Avant-Garde/Folk Metal

Безперечно, цікава авангардна платівочка. Це другий номерний повноформат від мумбайців Serpents Of Pakhangba, які експерементують із різними жанрами металу, замішуючи їх із індійським фольком, монгольским горловим співом,  трайбл музикою та сторітелінгом між піснями. Такий заміс точно не всім під силу, але ознайомитися варто. Цю музику справді можна назвати art metal.

Silence Of The Nemeta - Towards The Chimaera (2025), Atmospheric Black/Folk Metal

Ще один реліз у колекцію. Інді дебют бельгійського Silence Of The Nemeta неабияк порадував. Дуже гарну мелодійну музику маємо на "Towards The Chimaera". Скрипки, вістли, клавіши і багато акустики. Приємний ненав'язливий екстрим вокал у тандемі із чистим жіночим (можливо, єдине трохи слабке місце) гарно лягають на атмосферне гітарне жужання. Це доволі непоганий замінник Saor-у. Треба слухати!

Soaring - Soaring (2025), Post-Black Metal

Дебютний реліз від французького ванменбенда увібрав у себе всі шаблони й кліше постблекового жанру. Звучить, ну, геть хрестоматійно. Та й, в принципі, можна слухати, але навіщо, коли є Deafheaven, Harakiri for the Sky, An Autumn і т.д. Не хотілося б знецінювати працю Soaring, ну, але це геть вторинний чи навіть третинний матеріал, хоч і доволі слухабельний.

Sorgsvart - Gardar Og Grende (2025), Folk/Black/Viking Metal

Дуже приємний реліз, що нагадав мені творчість Vintersorg. Не пригадую ранні роботи початку 2000-х цього норвезького ванменбенду, але ось ця платівочка 2025 року дуже славна. Хоч має дещо сируватий запис, але матеріал цікавий. Файне поєднання чорного металу із скандинавським фольком. Ще один альбом у колекцію.

Saor - Amidst The Ruins (2025), Atmospheric Folk/Black Metal

Неочікувано найкращий альбом Saor і взагалі один з найкращих фолк метал альбомів 2025. Нарешті Andy зробив якісний звук, а не якесь атмосферне жужання. Я так довго цього чекав, і ось воно прийшло. Ще й в композиційному плані дуже порадував. Надзвичайно милозвучні, душевні мелодії приємно лоскочуть вуха. Запрошені гості на скрипкових, вістлах та жіночий вокал неабияк збагатили звучання, додали камерності, неокласичності. Дуже смачний альбум, наполегливо рекомендую всім фанатам гарної фолк метал музики. 

Sakis Tolis - Everything Comes To An End (2025), Gothic Metal

Навіть не знаю, що сказати про цей альбом Сакіса. Така собі лайт версія Rotting Christ без фолку і без скрімів. Начитування віршиків під мелодійний метал, чогось готичного тут не відчув. Воно наче й непогано, але переслуховувати геть не тягне. 

Pelican - Flickering Resonance (2025), Post-Metal

Не міг оминути крайній альбом китів пост металу. Але як виявилося, якби пропустив, то втратив би небагато. Бо цього разу у мелодійному плані геть не зачепили. Наче й все на своєму місці, згідно з канонами, все по стандартизованих молдах, а от душевності нема. Тому альбом видався якимсь пустим і нудноватим. Ех, не такого Пелікана хотілося почути.

Ramchat - Rmut (2025), Black/Pagan Metal

П'ятий номерний лонгплей від словаків Ramchat порадував більше, ніж очікувалося. У принципі, ці хлопці й раніше видавали пристойний щільний мелодійний паганський музон. А на цьому альбомі неочікувано інтегрували цимбали ще й частково записали скрипалів віденської філармонії. Вийшло дуже симпатично. Виокремлю композицію "Zapozeral Sa Do Mna Mráz", у якій майстерно переплелися пеген метал із неокласикою. Варто ознайомитися!

Rumproof - Drunken Tales (2025), Heavy/Power/Folk Metal

А як щодо порції піратського металу? Так, це ті самі угорські любителі рому зі своїм другим довгограєм. Знову весело й бадьоро, як заведено у цьому жанрі. Скрипочка нарізає, акордеончик підтримує приємні мелодії, нога притупує в такт, коротше, норм реліз, гарно слухається, навіть угорськомовна лірика вухо не ріже.

Omnium Gatherum - May The Bridges We Burn Light The Way (2025), Melodic Death Metal

Колись один із найулюбленіших фінських мдм гуртів тепер розчаровує. "May The Bridges We Burn Light The Way" геть не зачепив. Як то кажуть, в одне вухо залетів, а в інше вилетів. Нічого крім  "The Darkest City" взагалі не викликало найменшого інтересу. Якось плоско і бездушно, файні мелодії зовсім відсутні. Не таким я собі уявляв 10-ий ювілейний лонгплей OG. Розчарування.

Tołhaje - San. Historie pisane rzeką (2025), Progressive/Folk/World Music

Вже згадував тут два минулорічні релізи польського Percival Schuttenbach, які зайняли 2-е й 3-е місце у щорічному голосуванні за найкращі фолк альбоми 2025 року на порталі WIRTU@LNE GĘŚLE. Хочеться ще згадати платівку "San. Historie pisane rzeką" гурту Tołhaje, яка посіла 4-е місце у тому ж плебісциті. І справді, цікавий гурт і цікавий альбом. Слід зазначити, що цей бенд надихається фолк музикою лемків та бойків, які живуть на південному сході Польщі у Бещадах (західна частина Бескидів карпатських гір). Кожен трек альбому має прив'язку до конкретного населеного пункту вздовж річки Сян (наприклад, треки містять у своїх назвах наступне: «z Bóbrki», «z Babic», «z Iskani», «z Sanoka»). У музичному плані - це мультиінструментальний прогресивний етно фолк із джазовими імпровізаціями (що мені особисто попахують клезмером), кінематографічною атмосферою та дещицею електроніки. До речі, цей альбом став знаковим релізом для Tołhaje, бо був випущений до 25-річного ювілею колективу. Дуже зріла високоякісна робота, що надає автентичному фольклору сучасного арт звучання. Рекомендую.

Omhosten - Icy Rivers Of Hatred (2025), Atmospheric Black Metal

Ще один український бенд із жіночим скрімом. У 2022-му слухав дебютник черкаського Omhosten, і він тоді геть не сподобався. Цього разу, як мінімум, якість запису стала краща, є навіть якісь внятні мелодії, але загалом матеріал надто однотипний і рівний. Хотілося би більше експресії, душі, кульмінацій. На жаль, тут такого не виявлено. Сподіваюся, в майбутньому зможуть зробити щось більш чіпляюче і справді атмосферне.

Novembre - Words Of Indigo (2025), Progressive Gothic/Doom/Death Metal

Ще одні мамонти вилізли з-під льоду забуття із 90-х. Хоча певну стабільність підтримують - разок на 9 років альбум видають. Чесно кажучи, враховуючи такі великі часові розриви між релізами, очікував від цих італійців чогось значно кращого. А ту якесь не риба, не м'ясо. Щось гундосять понад годину, а толку мало. І наче є приємний фльор із 90-х, але усе це якийсь недоготік-недопрогресів. Бажання переслуховувати не виникло.

Novembers Doom - Major Arcana (2025), Melodic Doom/Death Metal

Нічого хорошого від цих динозаврів американського melodic doom death-у не чекав, а тому й розчарування нема. Місцями навіть доволі непогано, а саме, в повільніших композиціях із чистоголоссям, як от "The Dance", "Bleed Static" чи "Major Arcana". Це, звісно, не краще, ніж легендарні європейські готично-думові зразки, але цілком слухабельно. Ну, і загалом цей альбом точно ненайгірший у творчості Novembers Doom. А ще ND стабільно мають гарні обкладинки своїх релізів.

Nine Treasures - Seeking The Absolute (2025), Folk Metal

П'ятим номерним лонгплеєм нагадали про себе китайські монгольці Nine Treasures. Очікувано добре, без новизни, але все витримано у найкращих традиціях монгольського фолк металу. Для шанувальників далекосхідної етно екзотики - однозначний маст хев.

Mretc - Хибне Сприйняття Дійсності (2025), Atmospheric Black Metal

І знову до українського. Нашій увазі повноформатний альбом молодого гурту із Житомирщини Mretc, який виконує атмосферний чорний метал з депресивними домішками. Структурно й композиційно справді схоже на французів Nocturnal Depression, але як для дебютного індепендент релізу, то це точно годиться. Відчувається, що хлопці зможуть ще краще. Слідкуємо.

Nordblut - Heathen Path (2025), Blackened Pagan Metal

Трапився мені другий номерний альбум австрійців Nordblut, які грають доволі прямолінійний паган метал, із невигадливою ритм секцією (іноді панкушною, іноді трешметалевою), проте із харизматичною жіночкою на вокалі, яка своїми харшами тягне хлопців уперед. Не скажу, що буду переслуховувати цей реліз у майбутньому, але загалом добре записана й чітко зіграна динамічна паганська чи то вікінг музичка (бо щось там про Асгард й Берсерка згадують), з якою можна ознайомитися.

Mystic Circle - Hexenbrand 1486 (2025), Melodic Black/Death Metal

Ох, і давно ж я цей німецький бенд не слухав. Здавалося, він вже відійшов у небуття. Але як виявилося, кілька разів воскресав і нині продовжує творити. Тож варто ознайомитися із крайнім доробком легендарних німців Mystic Circle, які ще з початку 90-х пропагують свій сатанік мелодік black metal. Цього разу ще й жіночий вокал з'явився, декламування якого у купі з гітарними геві метал солячками нагадали щось із творчості Cradle of Filth. Загалом добре роздали дядьки. Із недоліків - програмовані драми, які звучать надто пластмасово як для 2025 року - з цим щось треба робити. 

My Last Promise - A Funeral Of Being (2025), Depressive/Post-Black Metal

Неочікуваний підгон депроблеку від українського ванвуменбенду My Last Promise. Звучить справді депресивно, по-жіночому пристрасно :) Дуже непоганий дебют. У перспективі ця дівчина може скласти гідну конкуренцію Sidus Atrum.