Cult Of Frey - By The Blood Of Odin Part2: Asgard (2025), Epic/Pagan Metal

Cult of Frey - це ж ті два дядьки, що колись грали в Sleipnir. Ледве пригадав цих музикантів. Ну, і зрештою навіть пропустив реліз 2023 року, але бажання повертатися до нього не маю, бо підозрюю він мало чим відрізняється від "By The Blood Of Odin Part2: Asgard" 2025, з яким оце недавно ознайомився. Наче й непоганий такий стандартний вікінг, десь нагадує Tyr, десь Falkenbach, але геть не чіпляє і не запам'ятовується. Отако лунає собі: ні холодно, ні жарко. Закінчив звучати й забувся. Наче й нічого поганого не можна сказати, але й чогось хорошого тут теж не знайшов. Доволі нейтрально, але з претензією на епічність.

Conatus - Fractured Radiance (2025), Black/Post-Metal

І ще порція сумної повільної музики. Випадково натрапив на цей грецький ванменбенд проект, і він зачепив мене своїм дебютним релізом. І незважаючи на теги "Black" в описі стилю цього релізу, все ж таки, за атмосферою це скоріше doom metal. Але то неважливо, головне, що перед нами справді файний, дуже мелодійний матеріал, який чіпляє з першого ж прослуховування. Понад 40 хвилин сумних душевних тремоло, які, проте, не скочуються в якусь тотальну депресію чи грузний фюнерал. Рекомендую!

Clouds - Desprins (2025), Atmospheric Doom Metal

А непоганий альбумчик вийшов у Clouds минулого року. Andrei із E-an-na своїми дудками прикрасив думове звучання, додавши етніки. У результаті маємо щемкий фолк фюнерал із вкрапленнями чистого вокалу, клавішами та великою кількістю флейтових солячків.

Celestial Silence - Silent Calls From The Other Side (2025), Black Metal

Натрапив на такий україно-фінський бенд і їх дебютний реліз "Silent Calls From The Other Side". Доволі непоганий постблек із депро-нотками. Ну, воно й не дивно, металархіви показують, що учасники Сelestial Silence мали досвід у інших колективах. Єдине, що дещо відштовхує в цьому релізі - це вокал, якось не гармоніює він із загальним меланхолійним музичним тлом цього альбому. Але то таке. Слухаємо.

Cave Growl - Ace Of Beer (2025), Folk Metal

На часі чергова порція нового фолк металу. Ну, не зовсім нового, бо музика дуже клішована. Проте цей французький ансамбль чую вперше. Грають всього потроху: десь чується Korpiklaani, десь Alestorm, десь ще якийсь айріш фолк метал. Коротше, весело й ненапряжно. Якби якість запису довели до пуття, було би ще краще.

Burden Of Ymir - The Long Winter (2025), Black/Folk Metal

І ще одне нове ім'я. На цей раз із Канади. Ну, не зовсім нове, бо тіп вже 6 повноформатних релізів наклепав, але щось раніше він мені ніде не траплявся. А музло гідне як для ванменбенду, принаймні ось цей крайній реліз 2025 року. Цілком добротний вікінг блек, мелодійний, напористий, нескучний. Не скажу, що оригінальний, бо нагадує європейські зразки вікінг метал жанру, але це не зменшує якість цього доробку. Рекомендую до прослуховування.

Bønes - Self Portrait (2025), Post-Black/Doom Death

Цікава епешечка від італійців Bønes. Як на мене, доволі непогано, як для дебютного самвидаву. Звучання дещо архаїчне, але сам матеріал хороший. Скрипкові партії нагадали щось думдетове початку 2000-х. Прогнав кілька разів із задоволенням. Можна чекати лонгплей із покращеним звуком.

Blackbraid - Blackbraid III (2025), Atmospheric Black Metal

Чесно кажучи, очікував більшого від третього лонгплею американського ванменбенду Blackbraid. Наче й все згідно з найліпшими зразками жанру, проте не чіпляє, ще й хронометраж затягнутий. Така собі довгограюча жувачка із добрезнайомим, аж до оскоми, смаком. Ще перша половина альбому якось слухається, ну, а далі стає геть нудно. Бракує чогось свіжого, нового, тут, на жаль, все настільки передбачувано, що стає геть нецікаво.

Besna - Kr​á​sno (2025), Atmospheric/Progressive/Post-Black Metal

Ну, це справді красно. Файний альбум видали словаки. Це другий повноформатний реліз цього братиславського квартету. І тут ми чуємо якісний примодернізований пост блек із внятними хорошими мелодіями. Ніякого зефіру, загалом матеріал досить таки напористий, навіть злий. Міцний реліз. Слухаємо.

Before The Dawn - Cold Flare Eternal (2025), Melodic Death/Gothic Metal

А ось і черговий повноформатний реліз від колись флагманської фінської mdm команди. Еталонно, шаблонно, хрестоматійно. Більше й нічого додати. Добре записано, легко слухається, чистий вокал подобається. Слухаємо.

Behemoth - The Shit Ov God (2025), Black/Death Metal

Ну, і як же не згадати лонгплей від польського Behemoth. Це як лакмусовий папірець у блек/детовому жанрі. Хоча однозначно не можна сказати, бо завжди є прихильники, а є й противники кожного нового релізу цієї епатажної команди. Але цього разу, здається, що пацієнт скоріше живий, чи все ще живий. Як на мене, альбумчик вдалий. Бездоганна якість запису, пафос, епічність потужно накривають бластбітовим штормом. Окрім одіозної загаловної композиції відзначив для себе ще дуже вдалі "Lvciferaeon" та "Nomen Barbarvm". Як не крути, але Behemoth знову видав топовий реліз у чорнометалевому жанрі.

Belenos - Egor (2025), Pagan Black Metal

Шість років перерви, і знову про себе нагадав французький ванменбенд Belenos. І здається мені, що це найкращий реліз цього месьє, наймелодійніший так точно. Та й якість запису цього разу значно краща. Фолькових мотивів не помітив, проте помічені затяжні тужливі мелодії (наприклад, у "Tenvalijenn") у дусі MDB, що дуже несподівано, як для напористого паганського блек металу. Загалом цей реліз приємно порадував, і навіть виникло бажання його переслухати.

Balt Hüttar - Tanzerloch (2025), Folk Metal

Ще одна фолк метал новинка, але цього разу не іспаномовна, а італійська, хоча до іспанської сцени дещо подібна. Тут теж чуємо багатий фолковий інструментарій: акордеон, вістли, ірландську бузукі на хеві метал підкладці, хоча місцями це звучить як фолк рок. У гурті Balt Hüttar є два чистих вокали: чоловічий та жіночий. Лірика англійською, італійською і навіть цимбрійською (баварський діалект німецької, який зустрічається у північно-східній Італії). Музично все просто і знайомо, місцями трохи кострубато, але, все ж таки, слухабельно.

Barloventos - Relatos De Los 7 Mares (2025), Folk/Power Metal

Ще порція іспаномовного фолк павер металу. Цього разу із Аргентини. Barloventos існують вже понад десятиріччя і видали за цей час 3 повноформатні релізи, але трапилися мені на вуха лише тепер. У 2025-му вони поповнили свою дискографію подвійним лонгплеєм. Творчість цих аргентинців дуже нагадує Mago de Oz, Ars Amandi і т.д., але морська, піратська тематика додає їх музиці ще й інфлюенції Alestorm. Загалом приємний слухабельний музон з дудками й скрипками.

Autumn Tears - Crown Of The Clairvoyant (2025), Neoclassical/Darkwave

Добревідомий старим шанувальникам неокласики американський гурт Autumn Tears розродився новим лонгплеєм. Масштабна робота із великою кількістю запрошених музикантів та цілим хором. Епічно, урочисто, симфонічно. Точно не для широких мас і не на кожен день, але під настрій можна слухати. До слова, минулоріч гурт відзначив 30 років творчої діяльності, тож варто ознайомитися із зубрами неокласичної музики, якщо раніше цього не зробили.

Autrest - Burning Embers, Forgotten Wolves (2025), Atmospheric Black Metal

Із бразильських лісів, чи то пак, джунглів лунає цей атмосферний блек, який має абсолютно європейське обличчя. Ніякої тобі південноамериканської екзотики, на жаль. Натомість композиція "Ruins of the Lost" з дудкою звучить як типовий шотландський Saor чи Ruadh. Натхненники більш ніж очевидні. Ну, але загалом приємне музло, хоч і вторинне.

Auratom - Kamenari (2025), Atmospheric Black Metal

Українського атмосферного чорного металу багато не буває. Тому ось ще один, можна сказати, дебютант - перший лонгплей проекту Auratom. Не вдалося знайти точну інфу, однак здається, за проектом стоїть одна людина. Матеріал доволі мелодійний, і справді атмосферний. По вокалу окрім традиційних скрімів є тут ще чоловічі "завивання-декламації", важко це назвати чистоголоссям, не дуже виразні. Основний недолік  - драмсекція, яка звучить надто примітивно й пластмасово. Навряд захочеться це переслуховувати в майбутньому, але разок-другий прогнати можна для ознайомлення.

Astarte - Blackdemonium (2025), Melodic Black/Death Metal

Минуло понад десятиріччя після смерті фронтвумен легендарного грецького жіночого метал бенду Astarte, і ось її чоловік вирішив довести діло до завершення і видав накопичений ще тоді давно матеріал, котрий втілився у новий і останній повноформатний реліз першого повністю жіночого блек метал гурту Astarte під назвою "Blackdemonium". На добру згадку про Tristessa рекомендую до прослуховування цей по-олдскульному добрий матеріал.

Asgaror - Sin Rendición (2025), Power/Folk Metal

І у продовження попереднього посту з Ars Amandi кидаю тут дебютний альбом мексиканського октету Asgaror, який на 10-му році свого існування таки заявив про себе повноформатним релізом. І музика цього колективу дуууже нагадує Ars Amandi та й загалом увесь іспанський фолк павер та геві метал. Вирізняють цей бенд лише фрагментарні вкраплення екстрим вокалу, все інше - це добре знайома нам фолк енд геві іспанська традиція без жодних експериментів, без краплі мексиканської екзотики, на жаль.

Ars Amandi - Rumbo Norte (2025), Heavy/Folk Metal

Не дрімала у 2025-му й іспанська фолк метал сцена. Пробудилися зі сну мої улюбленці Ars Amandі і після тривалої перерви у майже 6 років видали черговий повнограй. І альбом цей не розчарував, ба, навіть порадував. Отримав те, чого й можна було очікувати. Чудове поєднання геві з іспанським колоритом там добряче приправлене фольковими скрипками-дудками. Дуже мелодійно, хітово і суперслухабельно. Рекомендую.

Armazi - Mamulo (2025), Pagan Black Metal

А це доволі несподівана знахідка. Можна брати в колекцію. Armazi - грузинська команда із Тбілісі, яка грає кавказький язичницький чорний метал. Минулоріч гурт видав свій другий повноформат "Mamulo", і мушу визнати, дуже хороший матеріал, хоча якість запису могла би бути кращою. Проте потенціал і щось свіже в цьому відчувається. Команда заслуговує уваги шанувальників мелодійного блек металу. На майбутнє очікую почути ще більше чистих вокалів, а зокрема славнозвісне грузинське чоловіче багатоголосся, що може стати родзинкою цього метал ансамблю.

Änterbila - Avart (2025), Black/Folk Metal

Другий номерний лонгплей від шведів Änterbila є олдскульним сируватим блеком із душком скандинавського фольку, щоправда дуже дозованого, а хотілося би більше. За духом мимоволі спливають спогади про Isengard, Storm і т.д. Загалом непогано, але нічим не краще щойнозгаданих динозаврів жанру.

Arallu - DMoon - From The Ancient World (2025), Black/Death Metal

Черговий лонгплей від ізраїльських металістів Arallu, здається, це вже 9-ий номерний. Класний звук, класно зіграно, знову приємно вплітається фолк у блек-детове молотилово, проте його недостатньо, щоб хотілося переслуховувати цей реліз знову й знову. Як на мене, то саме фолк складова вирізняє і робить цікавим матеріал цього колективу. Без неї музика Arallu стає доволі безликим, хоч і добре зіграним блек-детом.

After Earth - Dark Night Of The Soul (2025), Melodic Death Metal

Непоганий такий мелодетовий альбумчик вийшов у шведів After Earth. Не знаю, що там у них звучало на дебютнику 2023-го, але ось цей крайній "Dark Night of The Soul" цілком слухабельний і добре записаний. Тут немає жодних експериментів чи якихось там модернових фішок, тому сподобається він скорше шанувальникам олдскульного шведського mdm звучання.

Æl-Fierlen - All Is Far Away (2025), Blackened Post-Metal/Blackgaze

І ще один блекгейзовий реліз із Англії. Не чув цей колектив раніше, але, здається, він з'явився лише у 2024 році. "All Is Far Away" - дебютний лонгплей, на якому чуємо зефірний блекгейз із лідируючим чистим жіночим вокалом, що навіває атмосферу раннього The Gathering і щось із сольної творчості Liv Kristine. Загалом приємна, легка музичка для релаксу.

Adorn - Adorn (2025), Post-Black Metal/Blackgaze

Хотів би поділитися цим приємним блекгейзовим релізом. Лондонське тріо Adorn після дебютного демо 2013 року готувало цей повноформатний альбом аж 12 років. І ось врешті результат. Дуже мелодійний пост блек із скрипкою, клавішними і якимось фоновим ефектом, типу дитячого хору, як мені здалося. Загалом у музиці цього колективу відслідковуються впливи Ellende та An Autumn. Для шанувальників жанру рекомендую.

Percival Schuttenbach - Slavic Wars - The Rise Of The Slavic Gods (2025), Progressive Folk Metal + Ćwierć wieku muzyki (2025), Folk

У цьому дописі хотів би згадати відразу 2 альбоми, які видали флагмани польського фолк металу Percival Schuttenbach минулого року. Багатий інструментарій, фірмова персівалівська атмосфера та прогресивні викрутаси/експерименти у поєднанні фолком та чудовими вокалами ось вже понад 25 років приваблюють слухача до творчості цього колективу. Особисто мені більше сподобався акустичний альбом "Ćwierć wieku muzyki", місцями за духом нагадав чеських колег Silent Steam of Godless Elegy. Також несподіванкою було почути польськомовний рімейк на пісню "Очі відьми" гурту Вій.

Sumakh - Brink Of Existence (2025), Black Metal

Ще один молодий представник української чорної сцени видав свій дебютний лонгплей минулого року. Знайомимося - це чернігівський Sumakh. На відміну від ужгородського Nathreism тут композиції значно коротші, проте не менш атмосферні й мелодійні. Як на мене, це непогана проба першого пера. Звучить не бездоганно, але потенціал відчувається. Будемо слідкувати далі за цим чорним чернігівським квартетом.

Nathreism - Archaic Dreams (2025), Atmospheric Pagan Black Metal

Продовжу дописи про український блек ось таким хорошим дебютом від молодої ужгородської команди Nathreism. Мушу визнати, доволі файна робота вийшла у цих хлоп'ят. І хоч вона добряче повіває друдкхівським душком, проте це не нівелює її якість. Приємно усвідомлювати, що в Україні підростає нове покоління атмосферного блек металу, яке гідно тримає марку якости цього жанру.

Raventale - CDXXXII Thousand Years Of Crime And Murders (2025), Atmospheric Black Metal

Також минулого року несподівано нагадав про себе Raventale. Це вже 12-ий лонгплей цього українського ванменбенду. Коротенький реліз вийшов, за мінусом інтро/аутро, по суті, маємо лише 4 композиції десь на 33 хвилини. Проте матеріал доволі слухабельний, і це точно не найгірший реліз цього проекту. Атмфосферно, напористо і доволі мелодійно. Справді хороший зразок атмосферного блек металу.

Schreigarm - Mara Comes And Darkness Shall Reign (2025), Atmospheric Black Metal

Після несподіваного супервдалого дебюту в 2023-му українські емігранти Schreigarm не змусили дуже довго чекати і минулоріч видали свій другий лонгплей "Mara Comes And Darkness Shall Reign". Дуже мені сподобалася творчість цього колективу, а тому очікування до нового матеріалу були дуже високі. Проте хлопцям вдалося знову видати дуже добротний матеріал, який нічим не гірший від дебюту.  Особливо виділю міцну середину альбому: треки 3,4,5 сподобалися найбільше. Від прослуховування лише приємні враження, дуже якісний матеріал. Це чергова порція якісного україномовного атмосферного паган блеку, який вартий уваги кожного шанувальника української метал музики.

1914 - Viribus Unitis (2025), Blackened Death/Doom Metal

Варто згадати й українські метал релізи 2025-го року. Одним із найгучніших у медіа був четвертий лонгплей львів'ян 1914. Не буду зупинятися на ліриці, про яку багато сказано й написано. А от щодо музичного наповнення, то альбум, по суті, можна розділити навпіл: перша його частина витримана у блек металевому стилі, а от друга є більш експериментальною, яка більше тяжіє до doom metal. Варто також згадати запрошених гостей, які вокально засвітилися та додали шарму цій другій половині альбому, а зокрема Aaaron із My Dying Bride та Jerome із Rome. Як на мене, доволі вдала й концептуальна платівочка вийшла. І певно, наймелодійніша у творчості 1914. Рекомендую.

Austere - The Stillness Of Dissolution (2025), Post Black Metal

П'ятий номерний від австралійців Austere, на диво, порадував. Отак коли нічого не очікуєш, натрапляєш на доволі хороший матеріал. І хоч жанрово тут нічого нового немає, проте слухається дуже приємно. Файний зразок пост блеку/блекгейзу без приторного зефіру але з чіпляючими меланхолійними мелодіями. Рекомендую до прослуховування.

Lorna Shore - I Feel The Everblack Festering Within Me (2025), Symphonic Deathcore

Королі сучасного симфонічного деткору повертаються з новим релізом. Очікування після 2022 були дуже високими, але вони їх виправдали, не розчарували. Рамос і Ко. впоралися із завданням і видали знову щось надпотужне, агресивне і водночас мелодійне й душевне. Особливо міцною є середина альбому з 3 по 6 трек. Це альбум, який хочеться переслуховувати, чіпляє, качає. Рекомендую.

Igorrr - Amen (2025), Avantgarde Metal/Breakcore/Electronic/Experimental

 

"Амінь" від Igorrr - це п'ятий повноформатник француза-експериментатора. І мушу визнати, шизи менше, ломані хаотичні структури теж у меншій кількості, та й агресивного брейккору як такого геть обмаль,  натомість внятності і доступності для пересічного слухача стало більше. Крен у сторону металу теж доволі відчутний. Здається мені, Igorrr з цим релізом іде у значно ширші маси. Амінь.

Curta'n Wall - Georgie And The Dragon [ep] (2025), Folk/Black Metal

Невгамовний Abysmal Specter у 2025-му видав епешечку під вивіскою Curta'n Wall, яку варто тут згадати. Після мультиінструментального повноформатника 2024 року він знову повернувся до свого традиційного сирого примітивного з dungeon синтами звучання, проте не менш мелодійного й душевного. От щось є в цьому примітивізмі, що балансує на межі з чимось пародійним.

Mandragora Titania - In Fabulis (2025), Epic/Folk Metal

Спершу не впізнав, а згодом здогадався, що це зовсім не новачки. Виявилося, що німці Mandragora Thuringia перейменувалися в Mandragora Titania і минулоріч видали новий альбом вже під цією новою назвою. Незначна зміна у назві, а в музиці її практично й немає. Це все той самий тюрингський фолк метал, що подекуди повіває і віддалено нагадує Equilibrium. Загалом непоганий матеріал, має приємні мелодії, можливо, деякі навіть засядуть у голові на певний час. Та й під роботу фоном добре йде.

Antsud Metal Project - Sulam (2025), Folk Metal

А це вже щось зовсім новеньке на європейській метал сцені. Вашій увазі дебютний лонгплей естонського секстету AMP, який пропонує своє бачення сучасного фолк металу, поєднуючи у своїй творчості естонський фолк із геві металом та легкими нотками електроніки. Ритмічно, енергійно, мелодійно. Вокально нагадують фінських жіночок Varttina. Загалом цей дебют справив гарне враження. Так тримати!

Alestorm - The Thunderfist Chronicles (2025), Folk/Power Metal

Нічого не очікував від цих піратів, а вони наваяли черговий повноформат. І мушу визнати, що хоч нічого нового тут немає, проте матеріал вийшов доволі добротним. Є хітові речі, а "енсіферумовський" спіріт файно змішався із піратським ромом. Такий мікс вживається легко й приємно. Слухаємо.

Folkstone - Natura Morta (2025), Medieval Folk Metal

А цих італійців вже давненько не чув. Приємно, що вони досі творять, та  ще й добротно. Здається мені, що їхній крайній альбом "Natura Morta" є найкращим у дискографії. Майстерне поєднання медієвалю із метал звучанням, незаяложені свіжі мелодії, чередування чоловічого й жіночого вокалу і багатий фольковий інструментарій - усе це якісно записано й зведено. Для шанувальника фолк метал жанру - слухати одна насолода. 

Manntra - Titans (2025), Industrial Folk Metal

Невтомності й стабільності хорватів Manntra можна позаздрити. Минулоріч видали свій черговий номерний альбум, і це вже десятий за усю кар'єру. Все очікую, що здуються, а вони якось знаходять і знаходять ці хуки, хітовість і досі пропонують доволі смачний фолк метал, який чіпляє. Загальна англізація дещо зашкодила оригінальному колориту цього гурта, проте коріння ще відслідковується, а вухо чіпляється за бадьорі етномотиви.

Vintersorg - Vattenkrafternas Spel (2025), Progressive Viking/Folk Metal

Згадаємо і фолк метал релізи минулого року. І почнемо з Vintersorg. Тут без несподіванок. Добре знайомий вокал, добре знайомий саунд. Усе доволі передбачувано. Меланхолійно, фольково і по-вінтерсоргівськи прогресивно. Кілька разів слухав цей альбом, і, на жаль, нічого особливо  не відклалося в пам'яті. Наче й все на своєму місці, але не зачепило цього разу.

Mono Inc. - Darkness (2025), Symphonic/Gothic Metal

Підкину ще трохи немолодої готичної музики. Німці Mono Inc. продовжують стабільно клепати своїм фірмовим почерком прості мелодійні пісеньки, які дуже легко й ненав'язливо залазять у голову. Пісня-дві і вже не помічаєш, як підспівуєш в унісон "лост ін ю, лост ін пейн" або "рейвен флай, рейвен флай, спред йор вінгс енд сей гудбай". Ну, молодці, просто, перевірено часом і дуже впізнавано.

Liv Kristine - Amor Vincit Omnia (2025), Gothic Rock

Здається всіх улюблених дідів з творчим стажем 30+ років  згадав у чотирьох попередніх постах,  до купи лишилося ще їхню ровесницю згадати, яка досить таки неочікувано видала минулоріч приємний реліз. Деякі треки прямо таки сколихнули у пам'яті творчість Theatre of Tragedy. Послухав платівочку Liv Kristine із задоволенням, ностальгнув. Роки летять, а ангельський голосок цієї жіночки не змінюється.

Amorphis - Borderland (2025), Melodic Metal

Не менше ніж Paradise Lost порадували минулого року також старі фінcькі хлопці Amorphis. "Прикордоння" дуже добре ліг на вухо. Усе на своєму місці, це те, що очікуєш від цього гурту сьогодні, і вони не підвели. Баладка"Tempest" міцно засіла в голові й тримається там досі. Гарні  мелодійні солячки зачипили за живе. У колекцію!

Paradise Lost - Ascension (2025), Gothic/Doom Metal

Але були минулого року релізи від легендарних колективів, які порадували. Серед них - платівочка британців Paradise Lost. Все як ми любимо, по олдскулу, лірично, сердньотемпово, місцями навіть дуже журливо і дуже мелодійно. Ну, догодили вухам старого шанувальника. Єдиний недолік - затягнутий хронометраж, можна було хвилин 15 викинути, бо трохи затягнуто вийшло. А так то файни альбум. Шанувальникам PL - можна сміливо брати у колекцію.

Katatonia - Nightmares As Extensions Of The Waking State (2025), Gothic/Alternative/Progressive Metal

Ще один легендарний гурт випустив лонгплей минулого року. Не поділяю позитивних відгуків. Як на мене - чергова порція аморфної нудятини, нічим невиразна і нечіпляюча. Усе це ми вже чули від цих шведів безліч разів протягом останніх років 10 як мінімум. Тож на разок дял ознайомлення - і йдемо далі.

Lacrimosa - Lament (2025), Gothic Metal

Давненько тут не писав. Вже тонни нових релізів у 2026 вийшло, а ще стільки неслухано за минулий рік, тож потихеньку буду хоча б 2025 намагатися закрити. Почнемо із швейцарської готичної легенди. Не дуже то й чекав новий реліз від Тіло, але вийшов, то й вийшов. По перших прогонах щось геть не зачепило. Згодом вже сприймалося краще. Найліпше засіла в пам'яті "Punk & Pomerol, яка повіває мені "копікетівським" ретро душком. Загалом Lament-у поставлю середню оцінку. Нічого видатного тут непомічено, але й шлаком теж не назвеш. Норм середняк, а особливо, коли не маєш завищених очікувань.