Folkstone - Natura Morta (2025), Medieval Folk Metal

А цих італійців вже давненько не чув. Приємно, що вони досі творять, та  ще й добротно. Здається мені, що їхній крайній альбом "Natura Morta" є найкращим у дискографії. Майстерне поєднання медієвалю із метал звучанням, незаяложені свіжі мелодії, чередування чоловічого й жіночого вокалу і багатий фольковий інструментарій - усе це якісно записано й зведено. Для шанувальника фолк метал жанру - слухати одна насолода. 

Manntra - Titans (2025), Industrial Folk Metal

Невтомності й стабільності хорватів Manntra можна позаздрити. Минулоріч видали свій черговий номерний альбум, і це вже десятий за усю кар'єру. Все очікую, що здуються, а вони якось знаходять і знаходять ці хуки, хітовість і досі пропонують доволі смачний фолк метал, який чіпляє. Загальна англізація дещо зашкодила оригінальному колориту цього гурта, проте коріння ще відслідковується, а вухо чіпляється за бадьорі етномотиви.

Vintersorg - Vattenkrafternas Spel (2025), Progressive Viking/Folk Metal

Згадаємо і фолк метал релізи минулого року. І почнемо з Vintersorg. Тут без несподіванок. Добре знайомий вокал, добре знайомий саунд. Усе доволі передбачувано. Меланхолійно, фольково і по-вінтерсоргівськи прогресивно. Кілька разів слухав цей альбом, і, на жаль, нічого особливо  не відклалося в пам'яті. Наче й все на своєму місці, але не зачепило цього разу.

Mono Inc. - Darkness (2025), Symphonic/Gothic Metal

Підкину ще трохи немолодої готичної музики. Німці Mono Inc. продовжують стабільно клепати своїм фірмовим почерком прості мелодійні пісеньки, які дуже легко й ненав'язливо залазять у голову. Пісня-дві і вже не помічаєш, як підспівуєш в унісон "лост ін ю, лост ін пейн" або "рейвен флай, рейвен флай, спред йор вінгс енд сей гудбай". Ну, молодці, просто, перевірено часом і дуже впізнавано.

Liv Kristine - Amor Vincit Omnia (2025), Gothic Rock

Здається всіх улюблених дідів з творчим стажем 30+ років  згадав у чотирьох попередніх постах,  до купи лишилося ще їхню ровесницю згадати, яка досить таки неочікувано видала минулоріч приємний реліз. Деякі треки прямо таки сколихнули у пам'яті творчість Theatre of Tragedy. Послухав платівочку Liv Kristine із задоволенням, ностальгнув. Роки летять, а ангельський голосок цієї жіночки не змінюється.

Amorphis - Borderland (2025), Melodic Metal

Не менше ніж Paradise Lost порадували минулого року також старі фінcькі хлопці Amorphis. "Прикордоння" дуже добре ліг на вухо. Усе на своєму місці, це те, що очікуєш від цього гурту сьогодні, і вони не підвели. Баладка"Tempest" міцно засіла в голові й тримається там досі. Гарні  мелодійні солячки зачипили за живе. У колекцію!

Paradise Lost - Ascension (2025), Gothic/Doom Metal

Але були минулого року релізи від легендарних колективів, які порадували. Серед них - платівочка британців Paradise Lost. Все як ми любимо, по олдскулу, лірично, сердньотемпово, місцями навіть дуже журливо і дуже мелодійно. Ну, догодили вухам старого шанувальника. Єдиний недолік - затягнутий хронометраж, можна було хвилин 15 викинути, бо трохи затягнуто вийшло. А так то файни альбум. Шанувальникам PL - можна сміливо брати у колекцію.

Katatonia - Nightmares As Extensions Of The Waking State (2025), Gothic/Alternative/Progressive Metal

Ще один легендарний гурт випустив лонгплей минулого року. Не поділяю позитивних відгуків. Як на мене - чергова порція аморфної нудятини, нічим невиразна і нечіпляюча. Усе це ми вже чули від цих шведів безліч разів протягом останніх років 10 як мінімум. Тож на разок дял ознайомлення - і йдемо далі.

Lacrimosa - Lament (2025), Gothic Metal

Давненько тут не писав. Вже тонни нових релізів у 2026 вийшло, а ще стільки неслухано за минулий рік, тож потихеньку буду хоча б 2025 намагатися закрити. Почнемо із швейцарської готичної легенди. Не дуже то й чекав новий реліз від Тіло, але вийшов, то й вийшов. По перших прогонах щось геть не зачепило. Згодом вже сприймалося краще. Найліпше засіла в пам'яті "Punk & Pomerol, яка повіває мені "копікетівським" ретро душком. Загалом Lament-у поставлю середню оцінку. Нічого видатного тут непомічено, але й шлаком теж не назвеш. Норм середняк, а особливо, коли не маєш завищених очікувань.