Hindarfjäll - Seden (2024), Neofolk/Dark Folk

Ще порція скандинавської музики, якої забагато не буває. Мунулого року дуже порадував своїм новим доробком Forndom, дещо менше - Nordein, і ось, настала черга Hindarfjäll. Ці шведи знову не розчарували, видали дуже гарну роботу, як в інструментальному, так і вокальному плані. Здається мені, що серед цих трьох колективів саме Hindarfjäll звучить найбагатше (різноплановіше) і найцікавіше. Цей альбом варто зберегти в колекцію всім шанувальникам нордичної музики.

Marche Funebre - After The Storm (2024), Doom/Death Metal

Чув краєм вуха, але чомусь не звертав особливо увагу на цей чудовий бельгійський гурт. А хлопці трудяться вже понад 15 років і минулоріч записали свій п'ятий повнограй. І мушу визнати, це дуже класний реліз. З мегапримністю прослухав його три рази поспіль. Чіпляючі мелодії, розмірений темп, хороший смачний гроул, дозоване чоловіче чистоголосся. Гурт другого ешелону, але видав матеріал не гірший, ніж класичні зразки дум-детового жанру. Альбом фактично без слабких композицій (ну, хіба що "Stranded" трохи випадає із обойми за рахунок жвавішого ритму). Дуже сподобалися "Palace Of Broken Dreams" і "Devoid of Empathy" - пряме попадання в ностальгічне серце готік дум-дет меломана. Як на мене, ця платівка разом із роботою фінів Counting Hours - найкраще, що вийшло в жанрі в 2024 році. Рекомендую!

Ryujin - Ryujin (2024), Melodic Death/Power Metal

А хто це в нас такі? Думав, нове ім'я на японській сцені, новий прорив далекосхідної якості в Європу, та ще й відразу підписанти Napalm. А як виявилося, це старі добрі Gyze, які випали з мого поля зору на певний час і встигли за цей самий час переназватися, перформатуватися ще й апргрейднутися запрошеним вокалістом металкорщиків Trivium. І нині під новим ім'ям Ryujin пропонують зацінити свій самурай метал, який поєднує у собі купу всіляких жанрів. Однозначно один із найцікавіших та різнопланових альбомів минулого року. Тут вам і melodic death, i heavy, power metal, i folk metal з усілякими японськими традиційними інструментами, і ліричні балади. Ще й усе це файно зіграно і звучить хітово й качово. Цей альбом справді заслуговує звання приємна несподіванка 2024 року. Рекомендасьйон!

ай, файна баладка, з перших нот прямо в серце

Nordein - Bergart (2024), Neofolk/Dark Folk

Четвертий номерний альбом Йорна, і це знову добре, хоча й слабше, ніж "Nordriket" 2020 та "Etna" 2022. Як на мене, на цьому доробку менше хітових мелодій, втім є доволі хороші композиції, які чіпляють з першого ж прослуховування, наприклад, номер 4, 6 та фінальний 11. Атмосфера й фірмовий почерк Nordein теж збережені. Рекомендую до прослуховування.

Subway To Sally - Post Mortem (2024), Medieval Folk Metal

Напевно, це найкращий альбум, якщо порівювати із минулорічними роботами старих колег по цеху Tanzwut та In Extremo. Ерік і Ко видали доволі міцний реліз і, як і щойно згадані побратими, сабвеєвці теж запросили молодняк, щоб, так сказати, додати свіжої крові своєму звучанню. Фіти з Melissa Bonny, Dominum та Manntra, як на мене, вийшли навіть кращими, ніж оригінальні версії цих самих пісень у сольному виконанні Subway to Sally. Ех, не старіють душею ветерани, можуть ще порадувати файним матеріалом, що ще раз доведено на альбомі "Post Mortem".

Sur Austru - Datura Străhiarelor (2024), Atmospheric Folk/Black Metal

Пам'ятаю цей румунський колектив ще з 2019 року, коли він дебютував з альбомом "Meteahna timpurilor". Тоді враження від музики Sur Austru були якісь суперечливі. Другий номерний реліз в 2021-му я пропустив, а в 2024-му гурт видав вже свій третій повноформат. Скажу, що по духу, по атмосфері це продовжувачі Negura Bunget, які до румунського атмоблеку додали ще трохи прогресивності. Також цікаво вплетені різні етно інструменти та перкусії. Єдине, що не подобається у творчості цього ансамблю - це вокал. Загалом він безтолковий: не гроул, не скрім, якийсь недошрайк, який часто псує гарну інструментальну складову. Краще би вже взагалі не співали, або додали чистоголосся. Серед композицій альбому найбільше заслуговують на увагу "Celle Bune" та "Ispravirea".

Tanzwut - Achtung Mensch! (2024), Industrial/Folk Metal

Наче ж недавно виходив альбом Tanzwut, і тут тобі маєш знову. Хоча насправді вже минуло три роки. Цього разу Чорт і Ко. вивалили дводискове видання на понад годину загального звучання. Насправді є на цьому релізі багато прохідних треків, які попахують традиційним німецьким пивним фолк роком, але є й хороші. Після кількох прослуховувань найбільше сподобався саме другий ЦД, а особливо коллаби з вокалістом Schattenmann "Komet" та вокалісткою Null Positiv "Gefallene Engel". Також непогані треки "Roter Mohn", "Hexenweib" та "Zauberland". Варто ознайомитися.

Kanonenfieber - Die Urkatastrophe (2024), Melodic Black/Death Metal

Другий повноформатний реліз німців Kanonefieber переміг у номінації найкращий black metal альбом 2024 року на Metalstorm, тому гріх його тут не згадати. Не чув дебютника цих хлопців, але ця робота доволі непогана. Проста, прямолінійна, мелодійна, без особливих вивертасів. Не знаю, чи захочеться переслуховувати цей альбом у майбутньому, але слухається він легко, проте, як на мене, має дещо затягнутий загальний хронометраж.

Weather Systems - Ocean Without A Shore (2024), Progressive/Atmospheric Rock

А це справжній подаруночок для усіх шанувальників легендарної команди Anathema. Якось дивно, що цей альбом вийшов непомітно і практично не привернув увагу шанувальників вищезгаданого британського ансамблю. Weather Systems - проект одного з братів Cavanagh, а саме Даніеля та колишнього ударника Anathema Даніеля Кардосо. Такий собі ревайвл від двох Данилів. І мушу сказати, дебютний реліз цього проекту вийшов просто чудовим! Хлопці додатково запросили на вокал старого норвезького знайомого Petter-a Carlsen-a + двох дівчат, додали струнні аранжування і зіграли все в дусі пізньої Аnathema. На альбомі навіть знайшлося місце двом анафемівським баладним хітам "Untouchable" та "Are You There?" у новому прочитанні. Із геть нового репертуару мені найбільше сподобались "Take Me With You" та однойменна з назвою релізу "Ocean Without A Shore". Альбом точно заслуговує на звання The Biggest Surprise of 2024.

Thanateros - Tranceforming (2024), Gothic/Folk Metal

Випадково натрапив на крайній лонгплей німців Thanateros, які ще на початку 2000-х грали суміш готік металу з кельтським фольком. На той час то було оригінально. Але у 2019 році п'ятий лонгплей гурту геть не вразив, тому перестав за ними слідкувати. А вияляється, ці хлопці досі грають і в 2022 встигли ще одну платівочку записати, тому рекомендую ознайомитися відразу з двома альбомами 2022 та 2024 років. Обидві роботи вдалі, тексти примітивні, але музика приємна, є файні мелодії, є багато скрипки, трохи флейти і навіть арфи. Не так щоб супер хітово, але ці релізи точно кращі, ніж той, що вийшов у 2019-му. Приємного прослуховування!

The Mist From The Mountains - Portal - The Gathering Of Storms (2024), Melodic Black Metal

Трапився мені такий маловідомий фінський мелоблек з поетичною назвою The Mist From The Mountains. У 2024-му хлопці видали свій другий лонгплей. Непогана музичка, мелодійна, у міру меланхолійна  і трохи навіть епічна. От слухаєш, і віддає такою собі мунсорроувською епічністю. Але в пам'яті геть не відкладається навіть після кількох прослуховувань. Цей реліз із розряду - слухати приємно, а переслуховувати не дуже хочеться. На мій суб'єктивний смак найкращий трек - "Among the Black Waves" із купою акустики, блюзовою гітаркою й жіночим вокалом.

Make Them Suffer - Make Them Suffer (2024), Deathcore/Metalcore

Вже й почав призабувати цих чудових австралійців, бо, якщо не помиляюся, минулий лонгплей, який вийшов ще у 2020 році не виправдав сподівання, ба, навіть розчарував. Але пауза у 4 роки пішла на користь. За цей час хлопцям вдалося переманити до себе вокалістку-клавішницю Alex Reade із металкор гурту Drown This City, яка, власне, й вивела музику MTS на новий рівень якости; освіжила, збадьорила пацанчиків і спрямувала у правильне русло. Усі ті джентові і прогові елементи, які зустрічалися у музиці колективу раніше, тепер зійшли нанівець, їх місце зайняв мелодійний металкор із чистими чіпляючими приспівами Alex та легкою електронікою. Проте й від деткору гурт не відійшов, тут досі є смачнющі дахозносні брейкдауни, гроули, а подекуди й скріми-шрайки від нової учасниці гурту. Як на мене, вийшов дуже міцний реліз - качовий, мелодійний і хітовий. Такий оновлений Make Them Suffer мені дуже сподобався.

The Foreshadowing - New Wave Order (2024), Gothic/Doom Metal

Ще одні готи вирішили вийти із сплячки. Італійці The Foreshadowing востаннє випускали лонгплей у далекому 2016, тому було геть несподівано, що  у 2024-му вони знову прийшли до тями й видали чергову повну роботу. Щоправда думу тут практично немає, але файний готичний метал є і він досі живий, душевний. Гарний чоловічий вокал, мелодійні ліричні гітарки геть файно лягають на вухо. Милозвучно і в міру солодко, але споживати краще невеликими порціями, щоб не почало нудити. Я би рекомендував ось ці композиції: "Judas Had a Friend", "Our Nightmares Call" та "Vox Dei".

The Old Dead Tree - Second Thoughts (2024), Gothic Metal

А це геть неочікуваний камбек. Пам'ятаю цих готичних парижан ще з добірочок французького журналу Metallian на початку 2000-х. Тоді Старе Мертве Дерево лише набирало обертів, однак після 2007-го повноформатних релізів від цього гурту більше не було. Здавалося, відійшли ці хлопці в небуття безповоротно. Аж ось, після 17 років тиші команда знову ожила й видала новенький лонгплей, та ще й непоганий такий готік метал. Чистого вокалу багато, проте є тут і нотки агресії з екстремальним співом, а ті треки, в яких він присутній, здаються мені найкращими, наприклад, "The Lightest Straw", "Without A Second Thought". Загалом цей реліз сподобався більше, ніж, наприклад, минулорічний жанрово подібний Helevorn.

Hammock - From the Void (2024), Ambient/Post-Rock

Чергова порція релаксу від американського "Гамака". Лежи, відпочивай, занурюйся у цю теплу музичну течію. Як повідомляється на офіційному бендкемпі, чотири композиції цього альбому насправді були частиною релізу 2023 "Love in The Void", однак, певно, через надмірний хронометраж того альбому (а це понад 60хв. навіть без цих 4 композицій) хлопці вирішили їх не включати в той альбом. Натомість дописали ще 4 зовсім нові композиції і видали у 2024-му нову платівку, яка отримала назву "From The Void". Таке собі продовження, розширення "порожнечі", яка поглинає слухача лагідним милозвучним ембіентом з легкими інфлюенціями пост року. Рекомендую цей реліз для відпочинку від жорстких металевих буднів.

Theigns & Thralls - The Keep & The Spire (2024), Folk Metal

Як повідомляється на офіційному сайті цього проекту, Theigns & Thralls це інтернаціональний проект-колаборація учасників таких знаних фолк метал гуртів як Skyclad, Waylander, Cruachan, Korpiklaani, Ensiferum, Skiltron, Elvenking, Primordial i Celtibeerian. Ну, заявка геть інтригуюча. По суті, в цьому проекті беруть участь люди, які зробили величезний вклад у становлення й розвиток фолк метал жанру. Не знав, що цей глобальний проект видав свій дебютний альбом ще у 2022 році, та й навіть цей другий лонгплей слухав, не знаючи, хто за ним стоїть, тому ніких особливих очікувань й сподівань не мав, сприймав цей реліз, як звичайнісінький дебют від якихось ноунеймів. Тому загалом відразу охарактеризвував його як просто тяжча версія Skyclad, відголосків якого в музиці цього альбому найбільше, я би навіть сказав, що творчість Skyclad тут є основою, яка доповнена круаханівською-вейлендерівською фольковістю в частині духових інструментів. У деяких треках ще трохи відчутна енсіферумівська епічність (наприклад, в баладі "Now My Life is Done") і роздовбайство Korpiklaanі, яке, втім, більше нагадує традиційний кельтський панк, а не фінську хумпу. Не скажу, що це супермега реліз, проте він точно вартий уваги широкого кола шанувальників фолк металу.

Groza - Nadir (2024), Black Metal

Мелоблек дуже насичений жанр, в якому постійно з'являються все нові й нові імена, тому прослідкувати за всіма важко. Одним із таких моїх пропусків є німецький гурт Groza, який ймовірно взяв собі назву з однойменного альбому 2008 року польських блекерів Mgla. Захоплення творчістю поляків тут помітно неозброєним оком, проте німці, все ж таки, звучать мелодійніше, а ще на цьому своєму крайньому доробку "Nadir" додали трохи пост блеку, що у купі з традиційним мелоблеком дало дуже файний результат. Приємний матеріал, який хочеться переслуховувати. Звісно, про оригінальність мова не йде, адже у кожній композиції цього альбому чуються впливи творчості інших гуртів, проте це ніяк не знецінює якість цього релізу. Рекомендую.

Helevorn - Espectres (2024), Atmospheric Gothic/Death/Doom Metal

Після п'ятирічної мовчанки іспанський Helevorn видав свій черговий лонгплей. І відразу скажу, що нічим не подивував. Усі свої вже 25 років творчої діяльності лишається другорядним ансамблем, який постійно поступається флагманам жанру. Наче й непоганий матеріал, виконаний згідно з  канонами стилю, однак перевершити класичні зразки не вдається. Альбом слухабельний, якісно записаний, містить усі необхідні інгредієнти для успіху, але, на жаль, не чіпляє.

Forndom - Moþir (2024), Neofolk/Ritual Ambient

Не чекав, а Forndom порадував черговим лонгплеєм, ну, не дуже лонг - трохи більше 35 хвилин, але матеріал відмінний! Певно, найкраще і точно найдушевніше, що я чув із минулорічного фольку. Величні нордичні балади з чудовим чоловічим вокалом та мега щемливою скрипкою, якій цього разу відведена провідна роль та й ще й у супроводі Uppsala Temple Orchestra. Концентрація щемливих мелодій на альбомі дуже висока, реальний бальзам на вуха гарантований у кожній композиції. Стовідсотковий рекомендасьйон для всіх шанувальників нордичного фольку та й не тільки!

God Dethroned - The Judas Paradox (2024), Blackened Death Metal

Не можу не згадати динозаврів євро смерть металу God Dethroned, які вже майже 35 років молотять і молотять, і, здається, не планують зупинятися. Ось і минулоріч видали свій 12-ий повноформатний альбом. Непоганий підгон для шанувальників олдскульного дет металу, але мене в музиці GD більше приваблює приблекована мелодійність, яка завжди присутня у творчості цього нідерландського колективу більшою чи меншою мірою. Цього разу теж знайшов парочку приємних треків. Рекомендую зацінити "Asmodeus" i "Kashmir Princess".

Folterkammer - Weibermacht (2024), Operatic/Symphonic Black Metal

Несподівано порадував цей альбом від маловідомих американців Folterkammer. Колектив доволі молодий, дебютний реліз видали у 2020 році (ознайомився і з ним), а минулоріч вийшов другий повноформат, якому й присвячений цей допис. Провідну роль тут відіграє сопрано, яке дуже сильно мені нагадує жіночий вокал Angizia, до того ж і тексти тут німецькі. Але окрім оперних вокалів у Folterkammer жіночка також відповідає за всю палітру скрімів, а в купі з якісною й мелодійною гітарною роботою це дає чудовий результат. Найбільше сподобалися композиції "Algolagnia" та "Herrin Der Schwerter". Дуже рекомендую зацінити цей смачний американо-європейський бленд мелодійного чорного металу.

Bloody Keep - Rats Of Black Death (2024), Black Metal

Не можу не написати про ще один сольний проект Джесса Терреса, який має назву Bloody Keep і минулого року видав свій дебютний лонгплей. На відміну від згадуваних мною у недавньому дописі Old Nick i Curta'n Wall, де Джесс пропонує зануритися у більш вишукані форми свого темничного блеку, збагаченого широким інструментарієм з фольковими та неокласичними інфлюенціями, у проекті Bloody Keep ми чуємо простий, прямолійний, дещо олдскульний мелодік блек із лідируючими синтезаторами, однак і ця музика варта уваги, адже все вирішують класні мелодії, яких тут безліч. Чіпляють і затягують з першого ж прослуховування. Ай, файний мелодист, що ще раз довів у цьому проекті. 

Distant Dream - End of the World We Know (2024), Post-Rock/Instrumental

Польські спейс пост рокери Distant Dream видали черговий повний формат, проте він ні чим не здивував. Звичайна построкова бринчалка, ну, ще трохи прогових гітарних солячків додали. Загалом слухається приємно, але особливо нічим не чіпляє. Хукових мелодій мною не помічено. Як і в багатьох інших сучасних пост рокових альбомах, на жаль, дуже відчувається виснаження цього жанру. 

Curta'n Wall - Yr Gwyddbwyll (2024), Folk Metal

Curta'n Wall - це один із десятка проектів американця Джеса Терреса, який ще відомий за своїм основним дітищем Old Nick. Тут маємо доволі оригінальне поєднання фольку, неокласики та денджену з сирим чорним металом (хоча останнього тут значно менше, ніж в Old Nick). Звучить це місцями дивакувато, стьобно, але цікаво. До того ж, якщо це й справді стьоб то він недешевий, адже до участі в записі цього альбому були залучені 18 додаткових музикантів. В інструментальному плані - дуже насичений, багатий реліз, тут можна почути флейту, саксофон, волинку, акордеон, колісну ліру та багато іншого. Наполегливо рекомендую ознайомитися з творчістю Curta'n Wall як і з Old Nick.

Wintersun - Time II (2024), Symphonic/Melodic Death Metal

Я вже й призабув цей Wintersun, а фанати чекали 12 років виходу другої частини Time. І ось настало свято на їх вулиці. Після трьох прослуховувань, можу сказати, що це точно не варте такого довгого очікування. А якщо взяти до уваги, що тут, по суті, лише 4 повноцінні композиції, то я би геть розчарувався. Ну, файно звучить, епічно, мелодійно, але особисто мене не чіпляє. Ще й ці несподівані далекосхідні етно інфлюенці у фінському мелодеті це точно на гурмана. Ознайомитися варто, але повертатися до цього альбому навряд захочеться.

Thy Catafalque - XII: A Gyönyörü Álmok Ezután Jönnek (2024), Avant-Garde Metal

Отакий катафалк мені до душі. На відміну від попереднього релізу на нинішньому знову багато фольку й гарної мелодики, що не може не радувати. Нехай метал складова слабка, проте у мелодійному плані це дуже файний альбом, який хочеться переслуховувати. Я навіть не очікував, бо думав, що Thy Catafalque вже геть відходить від фольку в електронщину та інші авангардні експерименти, а тут така приємна несподіванка. Рекомендую!

Letzte Instanz - XXVII [ep] (2024), Industrial Gothic/Folk Metal

А тим часом німці Letzte Instanz оголосили про завершення своєї кар'єри і видали минулоріч міньйон на 5 пісень, який отримав назву 27 (це вік гурту). Останній лонгплей вийшов ще у 2021 році, і вже тоді дуже відчувалося, що гурт себе вичерпав. Ймовірно, ці дядьки так і не змогли або не захотіли впроваджувати щось свіженьке-новеньке, а тому вирішили йти на пенсію. Вік поважний, за спиною купа файних пісень, а тому цілком заслужено можна йти на відпочинок. До слова, рекомендую послухати цей симпатичний ліричний ЕП, можливо, він є лебединою піснею гурту, адже вже на листопад 2025 року команда анонсувала свій останній прощальний концерт у Гановері. Хоча, може, до того часу ще пульнуть фінальний лонгплей. Побачимо.

Winterfylleth - The Imperious Horizon (2024), Black Metal

Черговий доробок від англійців Winterfylleth знову вивалює нам на вуха порцію добротного атмосферного чорного металу - тягучого, монотонного але красивого. Шкода, що зовсім зникли скрипкові (за винятком інтерлюдії). Втім, реліз міцний, особливо відзначу композицію "Upon This Shore" та feat з вокалістом Primordial "In Silent Grace" (вийшло доволі епічно й думово).

Counting Hours - The Wishing Tomb (2024), Melodic Doom/Death Metal

А ці фінські дядьки несподівано порадували. Виявилося, що під ноунейм вивіскою ховаються музиканти зі стажем, які грали в Shape of Despair та Rapture. І під цією новою назвою пропонують нам зануритися в кінець 90-х - початок 2000-х та посмакувати-поностальгувати якісним хрестоматійним готік думом у найкращих його формах. Дуже мелодійний, душевний меланхолійний матеріал в дусі Katatonia, Lacrimas Produndere вищезгаданого періоду. Безумовно рекомендую послухати цей реліз.

Rauhbein - Adrenalin (2024), Folk Metal

Несподівано вийшов новий доробок від німців Rauhbein. Фолк метал, який, все ж таки, більше нагадує типовий irish folk rock. Від медієвалю тут нічого не лишилося. Слухаю цей реліз, і відразу згадується якийсь умовний O'hamsters чи щось подібне. Щоправда, є хітові треки, але усе це швидко набридає і переслуховувати бажання немає.