Обійми Дощу - Відрада (2025), Crossover Progressive Rock

Якихось 7 років минуло, і ось нарешті вийшов новий повноформатний реліз від Обіймів Дощу. Насправді дуже довгоочікуваний альбом, а тим паче, ще й підігрітий смачними синглами з відео. І відразу зазначу, що навіть не зважаючи на високі очікування, ця платівка виправдала усі сподівання і не викликала жодних розчарувань. Можна впевнено її віднести до найкращих альбомів української рок музики 2025 року. Як і на попередньому довгограї, у "Відраді" майстерно поєднуються атмосферний рок, прогресив та неокласика. Проте цього разу настроєво матеріал є світлішим та несе в собі окрім меланхолії ще й добрячу порцію оптимізму, незважаючи на загалом тяжку й сумну тему війни. Ці пісні хочеться переслуховувати, вони віють теплом, добротою й щирістю. Дуже милозвучний якісно записаний, з гарними бек-вокалами та загалом цікавим й багатим аранжуванням альбом, який однозначно вартий уваги кожного шанувальника якісної рок музики.

Drudkh - Гра Тіней (2025), Black Metal

І знову до українського. На часі свіжий лонгплей від харківського Drudkh. І це зовсім інша справа. Після надмірно жорсткого крайнього релізу Hate Forest ця музика файно лягає на вухо. Відчувається повернення до атмосферності "Пригорщі зірок" чи "Вічного оберту колеса", але у важчій формі. Мелодії присутні, вони хороші, проте, як на мене, всі треки без яскравих кульмінацій, а тому альбом для повного розкриття потребує кількох прослуховувань. Атмосфера смутку, печалі й відчаю гарантована на 100%. Занурюємося.

Cradle Of Filth - The Screaming Of The Valkyries (2025), Extreme Gothic Metal

Ще один розігрітий очікуваннями реліз - чотирнадцятий лонгплей британської легенди симфо готік металу Сradle of Filth. Після кількох вдумливих прослуховувань припущу, що це найбільш Midian-оподібний альбом у дискографії. Дані і Ко. знову повернулися до готичності, за яку ми так любимо його ранню творчість. Певно, не останню роль у такому позитивному поверненні зіграла нова клавішниця/вокалістка, яка доволі гармонійно влилася у концепт. На альбомі й справді багато непоганих мелодій та чіпляючих фрагментів, Дані знову радує повною вокальною палітрою, проте мені важко виділити якийсь стовідсотковий хіт. Найбільше сподобалися "Demagoguery", "White Hellebore" та "Malignant Perfection". Загалом від альбому позитивні враження. Беремо в колекцію.

Hate Forest - Against All Odds (2025), Black Metal

А ось і підвезли порцію свіжого українського блеку. Але, на жаль, на відміну від двох своїх попередніх релізів цього разу Hate Forest не зачепив. У музичному плані надто прямолінійний матеріал вийшов. Якщо не брати до уваги текстову складову, то, як на мене, альбому бракує глибини. Дуже все просто і передбачувано цього разу, та ще й мелодійності геть мінімум. Натомість агресія, жорсткість та злість тут домінують.

Mogwai - The Bad Fire (2025), Post Rock

Відзначу, що минулий рік був геть скупим на хороші пост рок релізи. За увесь 2024-ий, мабуть, не більше десятка послухав. Ну, а що ж нам 2025 приніс та ще принесе? Першим таким жанровим альбомом мені трапився новий доробок легендарних шотландців Mogwai. І це дуже непоганий реліз. Він витриманий у більш класичному форматі, без неочікуваних експериментів, з мінімумом електронщини і, головне, без OST-ової аморфності. Має гарні внятні мелодії, загалом спокійний, ліричний і шугейзовий. Можна брати в колекцію.

Caliban - Back From Hell (2025), Metalcore

І ще трохи свіжого німецького. Зубри дойче металкору Caliban "повертаються з пекла" зі своїм -надцятим альбомом. За останні роки у складі гурту сталися деякі зміни, а саме - з команди пішов басист. На його місце взяли нового чолов'ягу, якому крім бас гітари ще й доручили чистоголосся (і от тут, на мою думку, прогадали, адже незмінний гітарист Denis Schmidt із чистим співом справлявся значно краще протягом багатьох років). А так загалом альбом непоганий, але точно не є найкращим у дискографії гурту. Після кількох прослуховувань найбільше припала до вуха єдина на платівці німецькомовна пісня "Alte Seele", ну, й "Insomnia" теж доволі примітна.

Harvst - Mahlstrom (2025), Atmospheric Black Metal

Після таких "бенгерних" релізів у попередніх постах пропоную тут ознайомитися з дещо спокійнішою але не менш мелодійною і не менш екстремальною музикою. Це другий повноформат німців Harvst, на якому вони пропонують зануритися у свій атмосферний мелодійний чорний метал. Наче й нічого особливого (відзначу лиш вдалі вкраплення чистого вокалу), ми вже чули такого багато, але реліз справді хороший, має гарні мелодії і точно вартий уваги шанувальників melodic black metal.

Eluveitie - Ànv (2025), Melodic Death/Folk Metal

Не збавляємо обертів і слухаємо ще один дуже бадьорий та мелодійний реліз - швейцарці Eluveitie порадували новою роботою. Вже по синглах, які виходили раніше, було чутно, що альбом має бути файним. Так і виявилося, він справді кращий, ніж попередній "Ategnatos". Та й взагалі, як на мене, востаннє Eluveitie так чіпляв ще у 2010-му на "Everything Remains..." На новій платівці дуже гармонійно поєднали різні складові: приблекований мдм, металкор, фолк та місцями додали не зовсім типові для гурту симфонізм та урочисту епічність. Вийшло не просто качово, а й суперхітово! Ще один із плюсів - це порівняно короткий хронометраж (41хв.), а якщо ще відкинути 4 інтерлюдії, то це ще значно менше. Коротше, альбом грає вже кілька днів і поки не набридає, що є добрим знаком. Також рекомендую ознайомитися із розширеною версією альбому - це ще 3 додаткові пісні (теж дуже хороші), серед яких є метал версія акустичної "Epona". Стронг рікомендейшен!

Bloodywood - Nu Delhi (2025), Modern Metal/Folk Metal

Заходимо з козирів - один із найочікуваніших релізів цього року - третій номерний лонгплей команди Bloodywood, яка за останні 2-3 роки стала справді найвідомішою індійською метал групою, гастролює по всьому світу і є бажаним гостем багатьох фестивалів. На диво, гурт уникнув підписання на якийсь мейджор, натомість новий альбом вийшов на американському інді лейблі Fearless Records, який спеціалізується на поп панку, металкорі та хардкорі. Справді неочікуваний поворот. Ну, а що ж, власне, новий реліз? Тут насправді без особливих експериментів. Хлопці йдуть далі протореним шляхом, який ще більш розширився  їм завдяки успішному "Rakshak". Усі фірмові фішки, прийомчики, хуки збережені. Альбом, до речі, коротенький, всього 33 хвилини з копійками, проте дуже динамічний та насичений. Відзначу як одну з найяскравіших композицій "Bekhauf" - колаборацію з японськими дівчатами Babymetal. Та й всі інші треки досить пристойні, особливо слабких місць не виявив. Все на рівні, жваво, бадьоро й мелодійно, по-бладівудівськи. Дорогу слонам, вони йдуть далі!

Corde Oblique - Cries And Whispers (2025), Post-Metal/Shoegaze/Neoclassical/Dark Wave/Neofolk

Половина 2025 року нещодавно минула, а я починаю знайомитися з цьогорічними релізами. І першим таким, про який хотілося би тут згадати, є восьмий лонгплей італійського композитора Ріккардо Пренсіпе та його ансамблю Corde Oblique. Дуже цікавий і навіть дещо неочікуваний реліз вийшов. Як зазначається в прес релізі, він складається із двох частин: перша "Cries" Post Metal/Folkgaze, яка й справді частково дотична до метал музики, та друга "Whispers" Dark/Ethnofolk, виконана у звичному для Corde Oblique форматі. Окремо відзначу на цьому альбомі чудовий неофолковий кавер на "Souvenirs d'un autre monde" французького Alcest. Також рекомендую ознайомитися із EP "Leaver" 2023 року, на якому Ріккардо виконав свою версію "Chapter VII" славетного Estatic Fear, долучившись до трибьюту цієї австрійської gothic doom команди, який все ніяк не матеріалізується в виданий реліз.