Blood Of Kingu - Dark Star On The Right Horn Of The Crescent Moon (2014), Black Metal

Ех, накрився мій плюєр разом з навушничками у пральній машинці, братці. Такий прикрий кінець і гірка доля цього девайсу, тому тепер менше слухаю й рідше рецензії видаю, поки новий не заімєю. Нещодавно прослухав новий витвір харківського Blood of Kingu. Ну, шо вам сказать, велеких очікувань не мав, тому й розчарування теж не грандіозне. Однак, знаючи талант Роми Саєнка, можна вивалити тонну докорів і нєдовольств щодо цього альбуму. Не знаю, в чім прикіл цього проекту. Певно, лише істінниє любітєлі шумерської міхвології па дастоїнству оцінять цей ЦД, бо з точки зору якості звучання - щось не дуже цінним видається мені цей альбум. Надто багато шуму, не вник я в сік такого звучання. Геть на любителів.

ознайомитися 

Maybeshewill - Fair Youth (2014) Post-Rock / Instrumental

Чесно кажучи, розчарований. Майже три роки очікування коту під хвіст. За цей час можна було і щось цікавіше наваяти. А так, складається враження, що до альбому Fair Youth увійшли обмьоткі, які не знайшли місця на попередньому релізі I was here for a moment, then I was gone. Нічого нового, ба, навіть нічого душевного. Такий собі шаблонний Maybeshewill без жодних претензій на цікаві зміни. Сумно. Поповнять список розчарувань року 2014.

ознайомитися тут

Nachtmystium - The World We Left Behind (2014), Psychedelic Black Metal

Приємно здивували цього разу Nachtmystium. І хоч The World We Left Behind вже не має того наркотичного сайкоделік шарму зразка Assassins i Addicts, однак значно кращий, ніж папєреднік Silencing Machine. Із новизни відзначив би атмосферність даного матеріалу, я би навіть сказав, готішнороковість. The World We Left Behind - зразок справжнього енергійного пост блеку без шугейзінгового шебуршання.

качаємо  

Sólstafir - Ótta (2014), Progressive Metal/Post-Rock

Ну, скажемо так, не думаю, що альбом року, але гідний реліз. Ех, не лишилося від славного ісландського вікінг блацку ні ріжок, ні ніжок, та й металу тут, як кіт наплакав. Альбом Ótta можна вважати логічним продовженням Svartir Sandar 2011 року. Тепер ще стало більше постовості. Намішали хлопці, канешно, добрячу купу інгредієнтів, серед яких асабисто я виділив: арт рок, пост пунк, готік рок, стоунер рок, сладж, ну, і, звісно, атмосхверік рок. От що да то да, якісною атмосферною подачею ці рєбйата славилися завше. Otta не виняток, мегоатмосферний, чаруючий альбом. Рекомендую

Nordglanz - Fragmente Von Einst (2014), Nordic Folk/Acoustic

Пом'якшало серце німецьких ns-блекерів Nordglanz. Після 5-ти блек металевих альбумів фольк душа взяла гору, а хлопці взяли в руки акустичні гітари та віолончель і забабахали ліричний нордік фольк акустік альбум. А точніше, просто по-новому оформили ізбранниє пєсні зі всіх своїх минулих альбумів.

кочаєм, не сісняємось